РОЗДІЛ ІV. СИСТЕМА АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ В УКРАЇНІ 4.1. Зміст і принципи системи податкового адміністрування в Україні

З часу проголошення незалежності перед Україною постало завдання сформувати власну податкову систему, яка б відповідала вимогам прого- лошеного курсу перебудови економіки відповідно до ринкових принци- пів господарювання.

Починаючи з 1991 року податкова система в Україні  поступово на- буває сучасних рис, притаманних податковим системам розвинутих країн за складом податків, основою якої є: податки на доходи (пода- ток з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств,) подат- ки на споживання (податок на додану вартість, акцизні збори), податки на зовнішньоекономічну діяльність (ввізне та вивізне мито), внески на загальнообов’язкове державне страхування та інші податки і збори. Від- повідно формується і система фіскальних органів, відповідальних за мо- білізацію коштів до бюджетів і державних цільових фондів.

На сьогоднішній день до складу податкової системи України входять усі основні види податків, які функціонують у розвинутих країнах. Од- нак, наявність певного виду податку у податковій системі ще не говорить про те, що він автоматично проявляє всю гаму свого економічного при- значення. Реалізація функцій податку залежить від багатьох факторів, серед яких економічні, соціальні, політичні умови, в яких дана податко- ва система функціонує.

Організація оподаткування має значний вплив на суспільне життя. Податки в руках одних управлінців можуть бути знаряддям та інструмен- том стабілізації та економічного процвітання в державі, а в руках інших — засобом нестабільності та економічного саморуйнування. Історія розви- тку оподаткування свідчить, що податки можуть бути не тільки джере- лом поповнення бюджетів, але і інструментом регулювання тих чи інших соціально-економічних процесів. Свідоме використання податків для до- сягнення відповідних цілей здійснюється в рамках податкової політики.

Держава, виражаючи інтереси суспільства в різних сферах життєді- яльності, виробляє та впроваджує відповідну політику: економічну, соці- альну, екологічну, демографічну тощо. Визначивши свою економічну по- літику, держава визначає напрямок  розвитку, а також стратегію і тактику досягнення поставленої мети.

Відомий американський економіст Р.Масгрейв сформулював осно- вні вимоги до раціональної податкової структури:


1)  розподіл податкового тягаря повинний бути рівномірним: кожний платить свою «справедливу частку»;

2)  мінімальний тиск на економічні рішення; будь-яке державне втру- чання, пов’язане з «надмірним оподатковуванням», необхідно змен- шити;

3)  якщо перед податковою політикою поставлені інші цілі, наприклад заохочення і субсидування інвестицій, необхідно звести до мініму- му можливе порушення рівноваги між соціальною справедливістю й економічною ефективністю;

4)  сприяти стабілізації економіки й економічному зростанню;

5)  оподаткування повинно бути зрозумілим для платника податків, а управління ним — справедливим, базуватися на законах;

6)  витрати на управління податковою системою повинні бути мінімаль- ними.

Наведений перелік переконує, ці загальні вимоги значною мірою по- вторюють фундаментальні принципи, що мають лежати в основі побу- дови податкової системи будь-якої цивілізованої держави. Тому осно- вним напрямом підвищення ефективності податкових систем слід вва- жати більш повну реалізацію фундаментальних принципів оподаткуван- ня, що є здобутком багатьох поколінь вчених та практиків. І хоча ці за- ходи мають специфіку стосовно окремих країн, що визначається як при- хильністю до тієї чи іншої економічної теорії, так і власною інтерпрета- цією деяких положень, в цілому вони спрямовані на досягнення справед- ливості та ефективності оподаткування.

Ефективність управління будь-яким процесом перш за все залежить від оптимальності структури задіяних органів.

Безпосередньо в адмініструванні податків в Україні  задіяні органи податкової та митної служб, органи державного пенсійного фонду та дер- жавного соціального страхування. Найактуальнішим сьогодні є питання оптимальності структури податкової служби як основної ланки підсисте- ми державних органів, відповідальних за організацію та контроль проце- су оподаткування.

Процес збирання податків слід організувати таким чином, щоб він у більшій мірі сприяв (через накопичення фінансових ресурсів) реаліза- ції фінансової політики держави. Цей процес повинен впливати на роз- поділ доходів в напрямку забезпечення соціальної справедливості у сус- пільстві.

При визначенні податкової платоспроможності приватних осіб слід вимагати надання лише мінімуму даних, які торкаються особистого жит- тя громадян. Нагальною є потреба покращання обслуговування плат- ників  і зменшення витрат на податкові розрахунки та збір податків. Розв’язання цих проблем забезпечує зростання економічної ефективнос- ті збору податків.


Відповідно до термінології, термін «адміністрування» містить у собі шість елементів:

I           — підготовка опису податку, який забезпечує основу для управління будь-якою податковою структурою;

II  — визначення податкової бази для платника; III — розрахунок і сплата податку;

IV  — перевірка  на відповідність дій платника податку чинному законо- давству в добровільній системі співпраці платників та податкових ор- ганів;

V   — оскарження;

VI  — примусове виконання (використовується, коли інші засоби не при- звели до відповідної сплати податку).

У розвинених країнах одним з найновіших інструментів, що збільшу- ють ефективність податкового адміністрування, є модернізована служба обслуговування платників податків, розроблена з використанням нової концепції «орієнтація на платника». Так, з метою економії часу платни- кам надається можливість надсилати річні податкові декларації в елек- тронному вигляді телекомунікаційними каналами зв’язку. Такий підхід вже запроваджено в РФ. В Україні сплату податків та подання податко- вої звітності за допомогою Інтернету тільки розпочали запроваджувати  .

Сьогодні в Україні платникам податку надаються такі послуги, як на- дання безоплатних послуг щодо заповнення податкової декларації та по- дання звітності в електронному вигляді (м. Київ). Система електронної звітності передбачає використання технічних блоків, які складаються із робочих місць з комп’ютерами, призначених для заповнення фінансової документації безпосередньо у відділеннях податкової адміністрації. Таку систему розроблено для суб’єктів малого бізнесу, які не мають власних комп’ютерів.

У 2006 році звітність в електронному вигляді подали близько 300 під- приємців, що становить менше 1% від загальної кількості. Така система залишається недостатньо зручною, порівняно з використанням можли- востей Інтернет. Поширення використання сучасних технологій дозво- лить зменшити витрати на податкове адміністрування.

Особливо актуальним у наш час є вдосконалення такого елементу ад- міністрування податку з доходів фізичних осіб, як перевірка на відповід- ність дій платника податку законодавству в добровільній системі співп- раці платників та адміністрації.

Для вирішення цього завдання в Україні необхідно забезпечити:

—  інвентаризацію майна;

—   доступ податківців до реєстру майнових прав;

—   функціонування єдиної інформаційної системи, тобто технічної і тех- нологічної інтеграції усіх відомств (податкової адміністрації, БТІ,


Міністерства юстиції, нотаріусів, оцінників),  визначення рівнів до- ступу до інформації;

—   навчання персоналу податкових  адміністрацій на місцях з метою ко- ристування складним програмним продуктом.

З метою захисту прав платників податків, необхідне ухвалення Де- кларації прав платників податків. Так, у демократичних країнах така Де- кларація містить:

—   право конфіденційності — помірковане втручання податкової адміні- страції в особисте життя. На практиці це інтерпретується як відхід від нерозважливих пошуків і прохань щодо надання інформації.

—   право доступу до інформації означає, що платники податків повинні мати доступ до інформації стосовно операцій податкової системи та способів оцінки податкових зобов’язань. Вони повинні інформувати- ся стосовно прав, особливо щодо права опротестувати рішення подат- кової адміністрації.

—   право оскарження — головний елемент будь-якої справедливої по- даткової системи, яка захищає платників податків.

Платники податків повинні мати відносно високий ступінь усвідом- лення наслідків своїх дій тощо.

Удосконалення податкового адміністрування спрямовується на усу- нення протиріч між державою та суб’єктами оподаткування. Вирішення цього завдання потребує комплексного підходу, важливим пріоритетом якого є, зокрема, покращення податкового контролю. На жаль, в Україні досі не створена загальна концепція фінансового контролю.

Одна із головних проблем податкової системи України  полягає в тому, що поряд із законами діють багаточисельні підзаконні акти: ін- струкції, доповнення, зміни до них, роз’яснення, нормативні листи та ін. Це звісно заважає у роботі. Нарікання з приводу дуже частих змін подат- кового законодавства теж справедливі. Високий динамізм процесів, які проходять у господарському житті країни, необхідність швидкого реагу- вання з боку держави — усі ці причини потребують, звісно, постійного ре- формування податкової системи.

Питання для самоконтролю

1. Зміст податкового адміністрування.

2. Елементи податкового адміністрування.

3. Принципи і особливості організації податкового адміністрування.