3.5. Місцеві податки і збори 3.5.1. Сутність, види та функції місцевих податків і зборів

Відповідно до Закону України  «Про систему оподатковування» до місцевих податків і зборів відносяться 14 видів платежів до місцевих бюджетів (сільські, селищні, міські).  При цьому місцеві органи влади можуть запроваджувати не всі платежі; вони зобов’язані встановлювати тільки шість з них — комунальний податок, збори за припаркування ав- тотранспорту, ринковий, за видачу ордера на квартиру, за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, з власників собак.

Основні  елементи місцевих обов’язкових платежів —  платники, об’єкт і граничні ставки податку чи збору тощо, — встановлені Декретом Кабінету Міністрів  України «Про місцеві податки і збори» від 20.05.93

№ 56–93, а порядок сплати місцевих податків і зборів в межах граничних розмірів ставок, визначених Декретом, встановлюють сільські, селищні і міські ради шляхом розробки і затвердження відповідних положень  а та- кож надають пільги з цих платежів. Перелік і основні елементи місцевих податків і зборів України наведені в табл. 3.8. Місцеві податки і збори в Україні не мають істотного значення для формування доходів місцевих бюджетів. У 2004 р., як показано в табл. 3.8, їхня частка в доходах зведе- ного бюджету України складала всього 0,2%.

Платниками місцевих податків і зборів є юридичні особи незалеж- но від форм власності і підпорядкування, включаючи підприємства з іно- земними інвестиціями, іноземні юридичні особи, які здійснюють свою ді- яльність на території України, а також фізичні особи. Іноземні юридичні особи і громадяни сплачують місцеві податки і збори на рівних умовах з юридичними особами та громадянами України.