3.2.2. Акцизний збір

виробів. Акцизний збір сплачується лише один раз, в той час як ПДВ — на всіх етапах руху товарів. З точки зору соціальної справедливості ак- цизний збір має переваги над ПДВ, оскільки підакцизні товари спожива- ються, як правило, заможними верствами населення, що пом’якшує ре- гресивність ПДВ, основний тягар якого розподіляється між широкими верствами населення.

Акцизи — це податки, які встановлюються у вигляді надбавки до рин- кової ціни, вони характерні для системи ринкового ціноутворення, при якому держава майже не втручається в цей процес. Вона встановлює тіль- ки надбавку до ціни, що характеризує її дохід, який вона відсікає від обся- гу реалізації товару. Розрізняють фіксовані і пропорційні ставки акцизів.

Фіксований акциз встановлюється на 1 пачку сигарет незалежно від їх сорту і ціни реалізації. Такі акцизи створюють стабільну доходну базу бюд- жету, бо не залежать від коливання цін, попиту і пропозиції. Держава не втрачає при падінні цін, однак і не має додаткових надходжень при їх зрос- танні. Пропорційні ставки акцизів встановлюються у % до обсягу реаліза- ції і на відміну від фіксованих, вони реагують на всі коливання цін на рин- ку. Державі вигідно використовувати саме пропорційні ставки при тенден- ції до зростання цін в умовах інфляції, бо тоді їх дохід не знецінюється.

Залежно від охоплення переліку товарів оподаткуванням акцизи по- діляються на специфічні та універсальні.

Специфічні встановлюються на окремі види товарів (лікеро-горілчані, автомобілі).

Універсальні встановлені для всього переліку реалізації товарів і по- слуг.

Історично спочатку виникли специфічні акцизи. Перехід до універ- сальних акцизів пов’язаний з тим, що перелік товарів, які оподаткову- ються акцизами, постійно розширювався, і тому економічно вигідніше було переходити до загального оподаткування товарів і послуг, ніж вста- новлювати ставки і обраховувати податок по окремим товарам.

Перша форма універсального акцизу — податок  на купівлю/продаж. Суть цього податку полягає в тому, що оподатковується сукупний обсяг відповідно продажу чи купівлі товарів.

Друга форма  — податок з обороту, який охопив оподаткуванням як товарний оборот так і послуги.

При цих двох формах оподаткування відбувається на всіх стадіях ви- робництва і реалізації, т.ч. воно є багаторазовим. Така система оподатку- вання має кумулятивний характер (податок накручується на податок на кожній стадії — це основний недолік податку з обороту).

З розвитком спеціалізації і кооперації ступінь кумулятивності зростав, і цей податок став гальмом НТП. Тому було розроблено податок на дода- ну вартість (ПДВ), яким оподатковується лише знову створена вартість.

Платниками акцизного збору є:

а)  суб’єкти підприємницької  діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) — виробники підакцизних товарів на митній території України (діють відповідно до загального податково- го законодавства України);

б)  нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів (по- слуг) на митній території України безпосередньо або через їх постійні представництва чи осіб, прирівняних до них згідно із законодавством (діють відповідно до загального податкового законодавства України і відповідно до міжнародних договорів щодо оподаткування);

в)  будь-які суб’єкти підприємницької діяльності, інші  юридичні осо- би, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари. Умовою сплати АЗ є надання митниці копії платіжного доручення на загальну вартість обов’язкових платежів, які повинні бути сплаченими до державного бюджету. Товар ввозиться за акцизною вантажною митною деклара- цією, до якої додаються:

—   зовнішньоекономічний договір;

—   дві копії платіжного доручення;

—   примірник заявки розрахунку з оцінкою податкової інспекції про су- му фактично сплаченого акцизного збору під час купівлі марок АЗ.

г)   фізичні особи — резиденти  або нерезиденти, які ввозять (пересила- ють) підакцизні речі або предмети на митну територію України у ви- гляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а та- кож фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), пе- реслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю,  що перевищують норми безмитного провезення (пере- силання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством;

д)  юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.

Об’єктом оподаткування є:

1)  обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (про- дукції) шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів — (продукції)  або з частковою їх оплатою;

2)  обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного спо- живання, промислової  переробки, а також для своїх працівників;

3)  вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересила- ються) на митну територію України; залежить від митної вартості то- варів.

Акцизний збір обчислюється:

а)  за ставками у процентах до обороту з продажу:

-           товарів, що вироблені на митній території України, — виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роз- дрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на дода- ну вартість та акцизного збору;

-           товарів, що імпортуються на митну територію України, — вихо- дячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на до- дану вартість та акцизного збору);

б)  у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції);

в)  одночасно за ставками у процентах до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України. Да- тою виникнення податкових зобов’язань з продажу підакцизних товарів (продукції)  вважається дата, яка припадає на податковий період, протя- гом якого відбувається будь-яка з подій, що настала раніше:

-           або дата зарахування  коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника акцизного збору як оплата товарів (продукції), що продаються, а у разі продажу товарів (продукції)  за готівкові ко- шти — дата їх оприбуткування в касі платника акцизного збору;

-           або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

Акцизний збір не справляється:

-           з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного збо- ру за межі митної території України. Товари вважаються вивезени- ми (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належ- но оформленою митною вантажною декларацією;

-           з підакцизних товарів, що імпортуються на митну територію Украї- ни, якщо з таких товарів згідно із законодавством України не справ- ляється податок на додану вартість у зв’язку із звільненням, передба- ченим для окремих видів товарів;

-           не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких прова- диться органами соціального забезпечення, а також легкових автомо- білів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;

-           при вивезенні з митної території України підакцизної продукції, набу- тої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції;

-           підакцизні товари, які переміщуються через митну територію транзи- том;

-           з інших товарів.

Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, визначаються платни- ками самостійно виходячи з обсягів реалізованих підакцизних товарів (продукції) за встановленими  ставками.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні то- вари (продукцію), в обов’язковому порядку при перетинанні кордону їх декларують і подають органам митного контролю декларацію у двох при- мірниках, один з яких цими органами надсилається до податкових ін- спекцій за місцезнаходженням суб’єктів підприємницької діяльності, для справляння акцизного збору.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які ввезли (імпортували) на митну територію України підакцизні товари (продукцію) без сплати ак- цизного збору, подають до органів податкової служби до 15 числа міся- ця, що настає за звітним, щомісячний звіт про обсяги продажу ввезених (імпортованих) підакцизних товарів (продукції) та розміри одержаних з покупців і перерахованих до бюджету сум акцизного збору, а також про обсяги переданих товарів, ввезених (імпортованих) в інтересах інших суб’єктів підприємницької діяльності, і утриману суму акцизного збору.

Платники акцизного збору, а також податкові агенти несуть відпові- дальність за правильність обчислення і своєчасність стягнення та сплати акцизного збору до бюджету відповідно до чинного законодавства Укра- їни. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати акциз- ного збору здійснюється податковими інспекціями відповідно до Зако- нів України.

У світі є три основні системи стягнення акцизного податку: адвалор- на, специфічна і змішана.

Адвалорна (або процентна) система базується на існуванні відсотко- вої ставки акцизу до вартості продукції, а відрахування  до бюджету зале- жать від цінової характеристики.

Специфічна система передбачає існування єдиної або багаторівне- вої фіксованої (певна сума грошей на одиницю продукції) ставки акци- зу. Розмір ставки не залежить від ціни продукту, а лише від обсягу реалі- зованої продукції.

Змішана (комбінована) система, як свідчить назва, об’єднує дві попе- редні: фіксована ставка доповнюється адвалорною (відсотковою). Розмір складової може варіюватися залежно від конкретної ринкової ситуації.

Суму акцизного збору визначають за формулами:

∑Акц.зб. = [ (С/в + Приб.) • Ставка акц.зб.% ] : 100%

∑Акц.зб.імпорт. = [ (Митна варт.тов. + Мито) • Ставка акц.зб.% ] : 100%

Декретом КМУ від 26.12.92 р. зі змінами і доповненнями закріплені такі види звільнень від акцизного збору:

1.   Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експор- товані) платником акцизного збору за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником подат-

ку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експорту- вання) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

2.   Акцизний збір не справляється з підакцизних товарів, що імпорту- ються на митну територію України, якщо з таких товарів згідно із за- конодавством України не справляється податок на додану вартість у зв’язку із звільненням, передбаченим для транзитних товарів, това- рів на митних складах, реекспортованих товарів, товарів, що спрямо- вуються до магазинів безмитної торгівлі, товарів, що призначаються для переробки під митним контролем. У разі коли в зазначених ви- падках митним законодавством України передбачається вимога на- дання банківської гарантії чи інша вимога, така вимога застосовуєть- ся і для цілей акцизного збору. Акцизний збір справляється органами митної служби України з таких товарів, якщо пізніше щодо них вини- кає зобов’язання із сплати податку на додану вартість.

3.   Не підлягає оподаткуванню оборот з реалізації легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких прова- диться органами соціального забезпечення, а також легкових автомо- білів спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

4.   Ацизний збір не справляється при вивезенні з митної території Укра- їни підакцизної продукції, набутої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції.

5.   Звільняється від сплати акцизного збору імпорт призначених для власного використання розвідувальними органами України  техні- ки, устаткування, майна і матеріалів (у тому числі засобів озброєн- ня, спеціальних технічних та інших засобів, вогнепальної зброї та бо- єприпасів до неї), оплата вартості яких здійснюється зазначеними ор- ганами.

6.   На період функціонування спеціальних економічних зон на території України, справляння акцизного збору здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених законодавством України про спеціальні економічні зони.

При  наданні пільг  акцизного збору виділяються ті  групи  товарів (продукції), по яким направляються кошти з бюджету і стягнення збору означало б просто додавання зайвих етапів руху коштів (допомог, дота- цій) — спочатку в бюджет, а потім — з нього назад платникам.

На Україні діють особливі умови стягнення акцизного збору по деяких товарах. По більшості товарів сплата акцизного збору відбувається після реалізації цих виробів, і тільки, якщо їх реалізація стабільна, то по окремих

періодах року, тобто, як і в інших країнах світу, застосовується спосіб стяг- нення податку по факту реалізації товару. Але по двох групах товарів — ал- когольні напої та тютюнові вироби — застосовується авансовий спосіб.

Так, в 1996 році в Україні з’являються акцизні марки. Згідно ст. 1 За- кону України від 15.09.95 р. № 329/95-ВР «Про акцизний збір на спирт- ні напої та тютюнові вироби», марка акцизного збору — це спеціальний знак, яким маркуються спиртні напої і тютюнові вироби, і її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору. Однак наявність ак- цизної марки повинна підтверджуватись документальним забезпечен- ням в бухгалтерському обліку.

У  відповідності  з  Указом  Президента України   від  18.09.95 р.

№ 849/95 «Про введення марок акцизного збору на спиртні напої та тютюнові вироби», реалізація на території України  імпортних спирт- них напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного збору забороняється. В протилежному випадку товари підлягають конфіска- ції або знищенню.

Платники акцизного збору і їх посадові особи самостійно несуть від- повідальність за правильність і своєчасність сплати даного збору в бю- джети відповідного рівня. Контроль за правильним виконанням нараху- вань і своєчасністю сплати покладений на податкові інспекції у відповід- ності з діючим законодавством.

Система оподаткування акцизним збором має бути диференційована в декількох напрямках:

–    сприяння зменшенню споживання продуктів, які шкодять здоров’ю;

–          вилучення надприбутку на окремі високорентабельні товари (про- дукцію), в залежності від споживчих якостей та попиту на них; стиму- лювання зменшення енергоспоживання та енергетичної залежності. Вирішення зазначених задач вимагає постійного коригування ставок

акцизного збору. Алкогольні напої та тютюнові вироби є продукцією, яка завдає шкоду здоров’ю.

На даний час ставки акцизного збору в країнах ЄС значно переви- щують їх рівень в Україні.  Так, мінімальне податкове зобов’язання з акцизного збору на тютюнові вироби в Європі регламентовано у розмірі не менше ніж 57% від ціни найбільш уживаної цінової категорії сигарет та 60 євро за 1000 штук.

При цьому в таких країнах як Франція, Великобританія, Португалія, Германія та Мальта акцизний збір займає понад 60% в ціні тютюнових виробів.

Водночас в Україні  цей показник становить 22% від максимальної роздрібної ціни.

Надзвичайно гострою соціально-економічною проблемою у сфері ви- робництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів залишається

наявність тіньового сектору. У зв’язку з цим необхідно вдосконалювати систему контролю з боку державних органів за виробництвом та обігом підакцизних товарів.

Сфера застосування акцизних складів в Україні звужена до місць: ви- робництва і зберігання етилового спирту, горілки і лікеро-горілчаних ви- робів. Використовуючи акцизні склади, держави — члени ЄС забезпе- чують ефективний контроль за обігом усіх підакцизних товарів, а також своєчасне й повне стягнення акцизного податку.

В Україні  встановлені правові засади для застосування сукупного мінімального акцизного податку на сигарети (Директива Ради 92/79/ ЄЕС), однак поки що не створено правових  засад для поступового підви- щення частки адвалорної ставки в акцизному зборі на сигарети (Дирек- тива Ради 95/59/ЄС).

Отже, можна узагальнити позитивні риси непрямих податків:

а)  забезпечують швидке надходження грошей до бюджету;

б)  вирішується проблема міжбюджетних відносин за рахунок того, що споживання більш-менш рівномірне в територіальному розрізі, та- ким чином забезпечуються стабільні податкові надходження від по- датків на споживання до місцевих бюджетів;

в)  справляють значний вплив на саму державу. Держава повинна за- безпечити умови для розвитку виробництва і сфери послуг, оскільки чим більша реалізація, тим більші надходження до бюджету;

г)   здійснюють вплив на споживачів регулюючи рівень цін в державі.

Негативні сторони непрямих податків:

-           зворотна пропорційність платоспроможності покупців. Непрямі по- датки носять регресивний характер відносно доходів.

-           справляння ПДВ призводить до втручання податкових органів у ді- яльність підприємств.

Історичний розвиток системи оподаткування призвів до поступово- го розмивання чітких відмінностей між прямими та непрямими податка- ми. Універсальні форми непрямого оподаткування при перенесенні їх з сфери реалізації у сферу виробництва мають багато ознак прямого опо- даткування.

Питання для самоконтролю

1. Акцизний збір і особливості його обчислення в Україні. Декрет КМУ

«Про акцизний збір» №18-92 від 26.12.1992 (із змінами і доповненнями).

2. Платники акцизного збору.

3. Дайте визначення об’єктів оподаткування.

4. Особливості оподаткування акцизним збором алкогольно-тютюно- вих виробів. Закон України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» №329/95-ВР від 13.02.98 (із змінами і доповненнями).