2.4.2. Система податкових надходжень бюджету Японії

Структура доходів державного бюджету Японії, 2007 (фіскальний рік: 1 квітня 2006 - 31 березня 2007)

Інші доходи

5 %

Урядові цінні папери

30 %

Податок з доходів фізичних осіб

20 %

Податок на прибуток корпорацій

20 %

Інші податки

12 %

Податок на споживання

13 %

Рис. 2.3. Структура доходів державного бюджету Японії за 2007 рік

Розглянемо структуру загальнодержавних податків у Японії. Най- більшу вагу займають податок з доходів фізичних осіб та корпоративний податок, забезпечуючи за підсумками 2007 року близько 30% загальних податкових надходжень кожен. Податок на споживання (аналог україн- ського ПДВ чи європейського VAT)  становить близько 20% від загаль- них податкових надходжень. Саме ці три податки і є найбільш істотними, частка інших становить менш ніж 20%.

Як свідчить таблиця 2.27 з 1995 року значно зросла частка податку на споживання (від 10,5% до 20%), а корпоративний податок зрівнявся за іс- тотністю із податком з доходів фізичних осіб, хоч розрив між ними у 1995 році сягав більш ніж 10%.

Таблиця 2.27

Cтруктура та динаміка податкових надходжень Японії

Крім загальнодержавних у Японії стягуються також і місцеві подат- ки: префектурні й муніципальні. Усього в країні 25 державних й 30 міс- цевих податків. До префектурних відносяться:

-           податок на проживання в префектурі;

-           податок з підприємств за кількістю працюючих;

-           податок на придбання власності;

-           частка акцизу на тютюн;

-           податок на видовищні заходи;

-           податок із транспортних засобів;

-           податок на користування природними ресурсами.

До муніципальних:

-           податок на проживання в місцевості;

-           податок на майно;

-           частина акцизу на тютюн;

-           податок на легкі транспортні засоби;

-           податок на земельну власність;

-           податок на розвиток міст.

Збором місцевих податків займаються місцеві органи самоврядуван- ня, які мають свої податкові контори, незалежні від загальнонаціональ- них. Значна частина податкових коштів перерозподіляються  через дер- жавний бюджет Японії шляхом відрахувань від державних податків у місцеві бюджети. У країні 47 префектур, що поєднують 3045 міст, селищ, районів, кожний з яких має свій самостійний бюджет. Близько 64% фі- нансових ресурсів витрачаються як місцеві кошти, а інші кошти забезпе- чують здійснення загальнодержавних функцій.

Значення податку на доходи фізичних осіб для державного бюджету Японії величезне. Фізичні особи сплачують державний прибутковий по- даток за прогресивною шкалою, що має шість ставок: 5, 10, 20, 23, 33, й 40%.

Таблиця ілюструє ставки податку залежно від величини доходів фі- зичної особи та їх динаміку за останні десятиліття:

Податок з доходів фізичних осіб

Таблиця 2.28

Прибутковим податком обкладають заробітну плату, доходи селян, осіб вільних професій, доходи від нерухомості (здача в оренду), а також дивіденди, відсотки, випадкові нерегулярні заробітки, пенсії й т.д. Зага- лом, доходи що підлягають оподаткуванню включають:

•           відсоток по вкладах;

•           дивіденди;

•           доходи від нерухомості;

•           доходи від підприємницької діяльності;

•           заробітна плата;

•           бонуси;

•           вихідна допомога, пенсії;

•           нерегулярні доходи;

•           доходи від капіталу.

Для більшості доходів (крім відсотків і дивідендів) встановлені по- даткові пільги або навіть звільнення  від сплати податків. Крім того, неза- лежно від величини доходу кожен житель Японії зобов’язаний сплачува- ти податок на проживання, що становить 3000 ієн у рік — у муніципаль- ну казну та 1000 ієн у рік — у казну префектури.

Основними податковими пільгами, якими користується середній платник податків, є «стандартна пільга» (неоподатковуваний мінімум доходу платника податків, рівний 380 тис. ієн у рік), аналогічні пільги на дружину та на кожного утриманця. Крім того, такі види доходів, як заро- бітна плата, пенсії й виплати соціального страхування мають спеціальні податкові звільнення.

Для розрахунку прибуткового податку підсумовуються доходи плат- ника податків, отримані з різних джерел, а потім із загальної суми доходу віднімається неоподатковуваний мінімум, установлюваний з урахуван- ням різних знижок (стандартної, на утриманців, на внески по соціально- му страхуванню, по страхуванню життя й у пенсійний фонд, на витрати на медичне обслуговування, а також спеціальних знижок для інвалідів, літніх осіб і т.д.).

Крім адресних, персональних звільнень, які широко застосовуються до оподатковуваного доходу в цілому, існує ряд спеціальних пільг щодо опо- датковування доходів, отриманих з різних джерел, введених у податкову систему з ряду важливих причин. Доходи від капіталу й нерухомості об- кладають окремо від звичайного прибуткового податку після відрахуван- ня сум відповідних пільг. Крім того, часто надаються податкові кредити у зв’язку зі збільшенням витрат на науково-дослідницькі роботи або інші кредити, надання яких обумовлено специфічними політичними цілями.

Податок на прибуток корпорацій у Японії зараховується в національ- ний, префектурний й муніципальні бюджети. Національна ставка подат- ку становить  22% або 30% — в залежності від суми акціонерного капіта- лу та прибутку компанії.

Ставки податку на прибуток корпорацій

Таблиця 2.29

Також сплачується податок на бізнес, що зараховується у місцеві бю- джети і, відповідно, саме місцеві органи влади визначають його ставку в зазначених межах:

Податок на бізнес

Таблиця 2.30

Також корпорації зобов’язані сплачувати податок на «проживання» (inhabitant taxes) до префектурного та муніципального бюджетів. Відпо- відні ставки визначаються місцевими радами у межах:

Місцеві податки на прибуток корпорацій

Таблиця 2.31

Таким чином, підрахуємо ефективну річну ставку податку на прибу- ток корпорацій:

Таблиця 2.32

Зведені ставки податку на прибуток корпорацій

У 1989 р. був запроваджений 3%-ий податок на споживання (податок з продажу), пізніше трансформований у податок на додану вартість єв- ропейського зразка. Пізніше ставку ПДВ було підвищено до 5%. Цим по- датком обкладають будь-які (за винятком ряду прямо названих у законо- давстві випадків) угоди із продажу товарів і наданню послуг.

Податок на додану вартість дозволяє точно й швидко проводити по- даткові операції за допомогою техніки й налагодженої системи докумен- тообігу (без технічного оснащення використання ПДВ неможливо). ПДВ здатний значно збільшити надходження до бюджету країни в порівнян- ні з іншими податками.

Внески на соціальне страхування

Таблиця 2.33

Питання для самоконтролю

1. Платники, об’єкти та ставки основних податків у Японії.

2. Загальнодержавні податки, особливості їх обчислення і сплати.

3. Місцеве оподаткування у Японіїї.

4. Система соціального страхування Японії.