ЧАСТИНА ІІІ. ОСНОВИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА Розділ 10. Техніка  безпеки під час експлуатації вантажопідіймальних машин і засобів внутрішньо- заводського транспорту. Техніка  безпеки під час експлуатації систем,  що працюють під тиском 10.1. Державна реєстрація і технічний огляд вантажопідіймальних машин, механізмів та кранів

Роботи  вантажно-розвантажувальні повинні бути обов’язково механізовані,  якщо маса вантажу  більше 50 кг або якщо його необ- хідно піднімати  на висоту більше 3 м. Перенесення вантажів  пови- нно здійснюватися із використанням транспортних засобів.  У ви- няткових  випадках  допускається перенесення вантажів на ношах горизонтальним шляхом  на відстані  не більше  50 м. Перенесення вантажу на ношах сходами і драбинами  забороняється.

Вантажі  масою  2 т і більше  слід  переміщати  тільки  за  допо- могою механічних  пристроїв  – лебідок,  тралів,  домкратів  і ванта- жопідіймальних машин. Для вантажно-розвантажувальних робіт використовують крани,  навантажувачі і засоби  малої  механізації. При технічному  обслуговуванні обладнання  медичних  та хімічних підприємств застосовують  різні вантажопідіймальні машини  й ме- ханізми. Від їхньої правильної експлуатації залежить  безпека праці інженерно-технічного персоналу.

Усі типи підйомних кранів реєструють в органах Держнагляду, за винятком кранів з ручним приводом.

Знімним вантажно-захватним пристроям і вантажопідіймальним машинам, що не підлягають реєстрації в органах Держнагляду, присво- юються номери, під якими їх записують у журнал обліку вантажопідій- мальних машин і знімних вантажно-захватних пристроїв підприємства.

Вантажопідіймальні машини  і знімні  вантажно-захватні при- строї одержують  дозвіл на роботу в органах Держнагляду, що реє- струють їх в спеціальному  журналі.

Вантажопідіймальні машини  і знімні  вантажно-захватні при- строї повинні  бути перереєстровані після  ремонту,  реконструкції, перестановки на нове місце, передачі новому власнику.


В процесі роботи вантажопідіймальні машини і знімні вантажно- захватні пристрої повинні періодично проходити технічний огляд:

-           частковий – не рідше одного разу в 12 місяців;

-           повний – одного разу в три роки.

Нові  вантажопідіймальні машини  і  знімні  вантажно-захватні

пристрої повинні проходити після дозволу на експлуатацію  повний технічний  огляд.  Повний  позачерговий огляд здійснюють після ре- монту несучих конструкцій вантажопідіймальної машини.

Частковий технічний  огляд  визначає,  чи відповідає  правилам Держнагляду вантажопідіймальна машина,  а саме, чи у справному вона стані, що забезпечує  її безпечну  експлуатацію  і чи відповідає правилам  Держнагляду її обслуговування.

Технічний  огляд  повний  вантажопідіймальної машини  вклю- чає огляд статичного й динамічного випробування. Для перевірки міцності вантажопідіймальної машини в цілому і міцності окремих її вузлів і елементів статичні випробування вантажопідіймальної машини проводять  під навантаженням на 25 % більшим  від її вста- новленої номінальної вантажопідйомності. У стрілових кранів, крім того, перевіряють їхню вантажну стійкість.

При  динамічних  випробуваннях вантажопідіймальної машини перевіряють роботу її механізмів  і спрацьовування гальмових  при- строїв під навантаженням у 1,1 рази більше від номінального. Ви- пробування  передбачає  повторний підйом і опускання вантажу. Результати технічного  огляду  записують  у паспорт  вантажопідій- мальної машини чи, якщо це необов’язково, в журнал обліку ванта- жопідіймальних машин із зазначенням дати наступного огляду.

Стропи,  ланцюги,  траверси,  кліщі  – знімні  вантажно-захватні пристрої  підлягають  технічному  огляду на заводі-виготовлювачі, а після їх ремонту – на заводі, на якому вони ремонтувалися.

Випробування цих  пристроїв  проводять  під навантаженням у

1,25 рази більшим від їхньої номінальної вантажопідйомності.

При експлуатації вантажно-захватні пристрої необхідно, крім того, періодично оглядати:

-           траверси – через кожні шість місяців;

-           кліщі й інші захвати – через один місяць;

-           стропи – через кожні 10 днів.

Вантажопідіймальні крани  – стрілові,  баштові,  портальні  при

розгойдуванні вантажу,  нерівномірному навантаженні, під час по- вороту стріли, при установці на нерівній площадці під дією вітру мо-


жуть виникнути втрати стійкості.  Тому до них пред'являються ви- моги щодо стійкості як в процесі роботи, так і в неробочому стані.

Вантажна і власна  стійкість  крана  повинна  перевірятися шля- хом розрахунків.  Суть розрахунку  полягає  в знаходженні  коефіці-


1

 
єнта вантажної K


і власної K


стійкості.


2

 

1

 
Вантажна  стійкість  крана  – коефіцієнт K


визначається відно-


шенням  моменту  щодо  ребра  перекидання, створюваного  масою всіх частин крана з урахуванням усіх додаткових  навантажень (ві- трове, інерційне  та інш.), і впливу  найбільшого  припустимого при роботі  крана  ухилу  до моменту,  створюваного  робочим  вантажем


щодо того ж ребра (K =1,15). Якщо K


визначається без урахування


1          1

додаткових навантажень і нахилу шляху, то його значення  повинно

бути не менше 1,4.


2

 
Власна  стійкість  крана K


визначається відношенням моменту,


2

 
створюваного масою всіх частин крана, з урахуванням нахилу шля- ху убік перекидання щодо ребра перекидання до моменту, створю- ваного вітровим навантаженням.


1

 
Методика  розрахунку  коефіцієнтів K


і K  викладена  в додатку до


”Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів”.

При підійманні вантажу гальмомеханізм повинен забезпечувати гальмівний  момент з урахуванням коефіцієнта запасу гальмування, який залежно від режиму роботи механізму підіймання повинен знаходитися в межах 1,5-2,5. Під коефіцієнтом запасу гальмування розуміється відношення моменту, створюваного  гальмом, до ста- тичного моменту, створюваного  найбільшим робочим вантажем  на гальмовому валу.

Вантажні,  стрілові,  вантові,  несучі, тягові, стропи-канати, пови- нні відповідати діючим державним  стандартам і мати сертифікат.  Ця вимога безпеки експлуатації вантажопідіймальних машин повинна постійно контролюватися відповідальними особами. Відбраковуван- ня сталевих  канатів  (тросів),  що знаходяться в роботі, відбувається згідно з кількістю обривів дротів на довжині одного кроку звивки. Технологія  відбраковування докладно описана в додатку до “Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів”.

При підійманні і переміщенні  вантажів роботодавець  повинен контролювати виконання вимог безпеки:

-           видалити  людей із зони провадження робіт з підіймання і пере-

міщення вантажу, з-під піднятих  вантажів і зони можливого  па- діння стріли підіймального крана;


-           не допускати  перебування людей на поворотній  частині ванта- жопідіймального крана, щоб уникнути  затиснення між поворот- ною і нерухомою його частинами;

-           перед оглядом, ремонтом і регулюванням механізмів електроус-

таткування крана його електроживлення повинно бути відклю- чено;

-           опускати  переміщуваний вантаж лише на спеціально  відведене

для цього місце, де виключена можливість  його падіння чи пере- кидання;

-           не допускати  опускання вантажу на автомашини чи підіймання

його, якщо в кузові знаходяться люди;

-           при швидкості  вітру більше 12 м/с  роботи з підіймання і пере- міщення вантажу повинні бути припинені;

-           наприкінці робочого  дня  чи в перервах  на відпочинок  вантаж

повинен бути опущений на землю;

-           живильний пристрій  вантажопідіймальної машини після закін- чення роботи повинен бути вимкнений і замкнений.

На підприємствах хімічної промисловості застосовуються вну-

трішньозаводські транспортні засоби. До них відносяться: самохідні навантажувачі (у тому числі й автонавантажувачі), електрокари, са- мохідні крани, механізовані  візки машини й механізми.

Експлуатація внутрішньозаводського транспорту  створює  по- тенційну небезпеку для працівників.

Керування електрокаром дозволяється особам, які  досягли  18 років,  пройшли  медичний  огляд,  спеціальне  навчання  і які  отри- мали  посвідчення на право  водіння  електрокара.  Перед  виїздом  з гаражу водій повинен перевірити справність рульового керування, гальма, сигналу і переконатися в справності  роботи електрокара на усіх швидкостях при включенні перемикача  «Уперед» і «Назад». Електрокар, що рухається, при зустрічі з іншими транспортними за- собами і при обгоні людей, що йдуть по дорозі, зобов'язаний дати попереджувальний сигнал. Забороняється перевозити  людей у ку- зові електрокара, не обладнаного сидіннями,  а також зменшувати дистанцію між транспортом,  що йде спереду, не менше ніж на 10 м, щоб уникнути  зіткнень при раптовій його зупинці. Швидкість руху електрокара повинна бути не більше 12км/год. Правильність наван- таження  і надійність  закріплення вантажу  повинен  контролювати водій. Він повинен бути передбачливим при переключенні  електро- кара на зворотний хід, а починати  рух тільки в тому випадку, якщо


простір маневру добре проглядається. Забороняється перевозити на електрокарі вантажі шириною більше 2 м, їздити перед платформою (крім розвороту).