Розділ 7. Іонізуючі випромінювання 7.1. Вплив іонізуючих випромінювань на організм  людини

Іонізуючі  речовини  використовуються в контрольно- вимірювальній апаратурі, медицині, хімії, у технологічних процесах, для розпізнавання, оцінки якості та інш. В цивільній авіації радіоак- тивні речовини застосовуються у приладах літаків, у дефектоскопах для контролю цілісності окремих вузлів і деталей літаків, у рівнемі- рах для визначення рівня рідин.

Іонізуючим  називається випромінювання, під дією якого  у се- редовищі утворюються  заряджені  частинки різних знаків .

До іонізуючого випромінювання відносяться:

-           потоки α-, β-частки, γ-промені і нейтрони, що випускаються при мимовільному розпаді радіоактивних речовин;

-           рентгенівські  промені, що виникають  під час взаємодії  радіоак-

тивних випромінювань і прискорених заряджених частинок;

-           потоки  заряджених частинок  – електронів,  протонів  та інших, прискорених до великих  енергій у спеціальних прискорюваль- них установках.

Іонізуючі випромінювання в організмі людини викликають іоні-

зацію молекул і атомів тканини, порушують  хімічні структури  спо- лук, утворюють сполуки, не властиві живій клітині, що у свою чергу призводить  до її відмирання.

Складні  зміни фізичних  і біохімічних  процесів  в організмі  лю- дини можуть бути залежними від дози опромінення або оборотни- ми, тобто функції  окремих  органів  і всього організму  людини  від- новлюються цілком. Такі процеси можуть бути необоротними, що призводить  до функціональних порушень в організмі та виникнен- ня променевої хвороби.

Захворювання організму може викликати гостру і хронічну форми променевої хвороби. Гостра  форма виникає  під дією великих  доз опромінення за короткий  проміжок  часу, хронічна форма розвивається в результаті  тривалої  дії малих доз при зо- внішньому  опроміненні  чи  при  попаданні  усередину  організму під час прийому їжі, паління, вдихання  малих кількостей  радіоак- тивних речовин. При гострій променевій хворобі спостерігається анемія, слабкість і схильність  організму до інфекційних захворю- вань.


При першій стадії хронічної променевої хвороби спостерігається:

-           порушення  сну;

-           погіршення  апетиту;

-           з'являється головний біль, слабкість тощо.

При  другій  стадії  ці симптоми  загострюються ще більше: по-

рушується обмін речовин;

-           з'являються порушення  в роботі серцево-судинної системи;

-           органів травлення.

На третій стадії вище названі порушення різко загострюються:

-           порушується робота  кровотворних органів,  що призводить  до недокрів'я, лейкемії;

-           відбуваються  крововиливи в серцево-судинній системі;

-           уражаються статеві органи, а також виникають  зміни в генетич- ному апараті живого організму, якщо радіоактивне опромінення діє на статеві органи й органи зародкових  шляхів;

-           спадкові зміни зумовлюють  нежиттєздатність зародка як у пер-

шому, так і в наступних  поколіннях.

Шкідливі наслідки виявляються в стерильності потомства, у за-

хворюваннях,  що передаються  в спадщину  поколінням, зменшенні тривалості, зниженні  стійкості проти інфекційних захворювань.

Випромінювання (радіоактивні) викликають місцеві ураження: захворювання шкіри, злоякісні пухлини,  катаракту,  з'являється су- хість шкіри, випадають волосся, з'являється ламкість нігтів.

Шкідливий небезпечний вплив радіоактивних випромінювань обумов- люється ще й тим, що органи чуття людини не виявляють його доти, поки не з'являться певні зміни в організмі людини. Щоб виключити шкідливий вплив іонізуючих випромінювань, необхідно усувати всяку можливість опромінення організму дозами, що перевищують гранично допустимі.

Ураження радіоактивними речовинами організму людини зале- жить від ряду факторів:

виду випромінювання – альфа, бета-частки,  гамма-промені,  які діють на людину;

-           кількості ізотопів, їх активності;

-           властивостей ізотопу – енергії частинок, періоду напіврозпаду;

-           шляхів попадання  речовин в організм людини та її індивідуаль- ної чутливості.

Іонізуючі  випромінювання впливають  на організм  або при зо-

внішньому, або внутрішньому опроміненні,  коли джерело випромі- нювання знаходиться усередині організму.


Одиниці виміру іонізуючих випромінювань

Беккерель (Бк) – активність  нукліда в радіоактивному джерелі (в одиницях  системи СІ). Один беккерель дорівнює одному ядерно- му перетворенню в секунду, Кюрі (Кі). 1Кі = 3,7·1010 Бк.

Грей    (Гр)     –          поглинена      доза     випромінювання       (СІ).

1 Гр = 100 рад = 1 Дж кг-1.

Зіверт  (Зв)   –   еквівалентна доза    випромінювання (СІ).

1 Зв = 100 бер = 1 Дж кг-1.

Електрон-вольт (еВ) – позасистемна  одиниця  енергії іонізую- чого випромінювання. 1 еВ = 1,6 × 10-19  Дж.

Рентген – позасистемна  одиниця  експозиційної дози, при якій сполучена корпускулярна емісія в 0,001293 г повітря утворює в по- вітрі іони, що несуть розряд в одну електростатичну одиницю кіль- кості електрики кожного знака. Число  0,001293 г – маса одного ку- бічного сантиметра  атмосферного  повітря при 0°С и 760 мм рт. ст.