1.2. Зміст основних понять готельного господарства

Важливою складовою туристичної діяльності є готельне гос- подарство. Розвиток вітчизняного та міжнародного туризму знач- ною мірою пов’язується з рівнем матеріально-технічної бази, роз- галуженістю та різноманітністю мережі, якістю обслуговування в готельному господарстві. Саме готельні підприємства виконують одну з основних функцій у сфері обслуговування туристів: забез- печують їх сучасним житлом і побутовими послугами.

Звідси випливає важливість вивчення змісту поняття «готельне господарство». Глибина теоретичного розуміння цього питання сприяє ефективній організації діяльності, розвитку матеріально- технічної бази, правильному укомплектуванню штатів, повному за- доволенню потреб туристів. Що ж таке готель? Словник В.І. Даля підтверджує, що готель – це заїжджий двір або будинок із прислу- гою, приміщенням для приїжджих і з харчуванням. Поряд із термі- ном «готель» у світовій практиці широко застосовується міжна- родне поняття «отель» (від французького слова «хотел»).

Спочатку під «готельним господарством» розуміли таку гос- подарську діяльність, що виробляла та надавала платні послуги з розміщення. Згодом, зі зростанням вимог туристів і прагненням готелів розширити комплексність обслуговування, послуги роз- міщення стали доповнювати харчуванням і продажем напоїв. Це дозволяє й сьогодні розглядати готельне господарство у двох на- прямах діяльності, а саме – в широкому та вузькому його розу- мінні. У першому випадку воно охоплює дві основні групи послуг

– розміщення та харчування, а в другому – тільки розміщення.


Поняття «гостинності» і «готельного господарства»

За  кордоном  багато  авторів  досліджували  поняття  «готель». Так, Марсель Готьє визначив «готельну справу» як сукупність дія- льності, що пропонує власні послуги та блага, які забезпечують людині необхідні матеріальні умови – розміщення та харчування. Це стосується, пояснює автор, послуг, яких потребує турист під час подорожі за межами постійного місця проживання з діловими ці- лями чи сімейними інтересами й дедалі більше під час відпочинку.

За визначенням ВТО, що має рекомендаційний характер, засіб розміщення – це будь-який об’єкт, який регулярно чи епізодично надає туристам місця для ночівлі. При цьому готелі розглядаються як основний класичний тип підприємств розміщення, що характе- ризується такими специфічними ознаками: номерним фондом, що

перевищує певний мінімум; набором обов’язкових послуг (приби-

рання номерів і санвузлів, обслуговування в номерах, щоденне за-

стеляння ліжок та ін.); певним асортиментом додаткових послуг.

Згідно  з  Національним стандартом України  ДСТУ  4269:2003

«Послуги туристичні. Класифікація готелів» (див. додаток А), під готелем розуміють підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що надає готельні послуги, не обмежені щоденним заправлянням ліжок, прибиранням кімнат та санвузлів.

У «Правилах користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг» наводиться низка тер- мінів і понять, які широко використовуються в готельному госпо- дарстві (див. додаток Б). Зокрема, готелями та аналогічними засобами розміщення вважають майнові комплекси, що склада- ються із 7 і більше номерів, підлягають єдиному керівництву та згруповані за категоріями відповідно до переліку надаваних пос- луг та наявного обладнання.

Готельна послуга передбачає дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тим- часового проживання в готелі, а також іншу діяльність, пов’язану з розміщенням і тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються спо- живачу при розміщенні та проживанні в готелі. Основні послуги

— це обсяг послуг готелю (проживання, харчування тощо), що

включається до ціни номера (місця) і надається клієнтові згідно з


Круль Г.Я. Основи готельної справи

укладеним договором, а додаткові послуги — обсяг послуг, що не належать до основних послуг готелю, замовляються та спла- чуються споживачем додатково за окремим договором.

Зважаючи на те, що готель передусім є типом тимчасового жит- ла, де проживають туристи, які прибули до населеного пункту або місцевості, і який забезпечує їх можливістю харчування та різними видами послуг, можна виділити проживання як основну послугу. Вона охоплює такі складові: бронювання та інші види замовлення місць, підготовку номерів до заселення та підтримання їх у належ- ному стані, прийом і розміщення гостей (оформлення, реєстрація та облік, розрахунки), збереження майна гостя, виїзд.

На друге місце можна поставити організацію харчування, пос- луги побутового характеру, яких існує велика кількість відповід- но до потреб гостя, послуги культурного, спортивного характеру, зв’язку та інформації тощо. Поділ послуг залежить від того, які потреби гостя вони задовольняють. Усі вони можуть надаватися в сучасному готелі, але їхні обсяги та асортимент не однакові у різ- них підприємствах, різною є й організація їх надання, тобто об- слуговування.

Прискорений розвиток туризму та бажання отримати більші прибутки, а також зростаюча платоспроможність клієнта сприяли розширенню та урізноманітненню готельної діяльності. До пер- ших двох груп послуг додаються й нові додаткові послуги для обслуговування ділових зустрічей, лікування, розваг тощо. Це приводить до збагачення змісту поняття «готельне господарство», що поряд з основними послугами охоплює й додаткові (спор- тивні, медичні, посередницькі, комунально-побутові та ін.). При цьому готельне господарство вже надає послуги не тільки власно- го виробництва, а й інших галузей господарства.

Поняття «готельна справа» застосовувалось спочатку для ви- значення діяльності в готелях. Пізніше ця діяльність розширилась і сьогодні охоплює кемпінги, мотелі, туристичні бази, котеджі тощо. Отже, готель був першим основним типом підприємств для розміщення туристів, що й дав назву цілій галузі діяльності.

Існують також інші заклади розміщення, що не належать до системи готельного господарства (будинки відпочинку, санаторії,


Поняття «гостинності» і «готельного господарства»

пансіонати, дитячі табори відпочинку, дачі дитсадків та ін.), оскі- льки розселення не є їхньою основною діяльністю, ціни тут низькі та, як правило, наближаються до собівартості.

Крім того, зазначимо, що в країнах СНД не всі готельні підп- риємства організовували харчування туристів. Нині нагальним є питання про включення цього виду діяльності до системи послуг готельного господарства, що зумовлено, насамперед, специфікою харчування в туризмі. Тому не можна ототожнювати ресторанну справу з послугами щодо організації харчування в туризмі, бо це цілком самостійний вид діяльності.

Економічна сутність готельної діяльності полягає в тому, що їй притаманний нематеріальний характер. Результатом вироб- ничо-експлуатаційної діяльності готелів є не готовий продукт, а пропозиція особливого виду послуг. При цьому послуги не мо- жуть вироблятися окремо від існуючого матеріального продукту, тобто експлуатація матеріально-технічної бази (будівель, споруд, устаткування, інвентарю) є основою виробництва та реалізації послуг. З точки зору особливостей процесу обслуговування в го- тельному господарстві, де поєднуються виробництво та спожи- вання послуг, досить часто цей процес називають «наданням пос- луг». Проте це не зовсім доцільно, оскільки надання послуг здій- снюється як платно, так і безкоштовно. Тому варто підкреслити, що ця діяльність охоплює продаж і надання послуг. У процесі виробництва та пропозиції цих послуг у готельному господарстві не створюються ані новий продукт, ані нова вартість. Однак дія- льність готельних підприємств активно сприяє зростанню націо- нального доходу та збільшенню надходження валютних коштів у країну за рахунок обслуговування іноземних туристів.

Аналіз характеру та змісту готельної діяльності дозволяє ви- значити її як господарську діяльність виробничої сфери, що виро- бляє та надає туристичні послуги (основні та додаткові), продаж яких дає реальні доходи.