8.1.2. Протипожежний водогін та системи пожежогасіння

Протипожежний водогін створюється в кількох варіантах: найча- стіше як самостійна система внутрішнього водопроводу, проте бува- ють і спільні з господарсько-питним або виробничим водогоном.

Система протипожежного водогону складається з мережі ма- гістральних трубопроводів і стояків (розподільчих ліній), пожеж- них кранів, а за необхідності й водонапірних установок (насосів, водонапірних баків, пневматичних пристроїв).

Пожежні крани розміщують на стояку вентиляції в навісних або вбудованих шафах на висоті 1,35 м від підлоги. Вони встано-

влюються в легкодоступних місцях – вестибулях, коридорах, про-

ходах, сходових майданчиках будівлі готелів.

Норма витрати води і кількість струменів залежать від містко- сті, висоти і призначення будівлі. На один струмінь мінімальна витрата води нормується від 2,5 до 5 л/с; а розрахункова кількість компактних струменів – від 1 до 8.


 

Електродвигуни насосів повинні безперебійно постачатися від двох незалежних один від одного джерел живлення.

У системах водопроводу з водонапірними баками недотор- канний протипожежний запас води дорівнює кількості, необхід- ній для гасіння пожежі впродовж 10 хвилин при ручному або ав- томатичному включенні пожежних насосів.

Автоматичні системи пожежогасіння бувають спринклер-

ними і дренчерними. Спринклерні установки є змонтованою роз- подільчою системою труб, що знаходиться під перекриттям за- хищеного приміщення, із вмонтованими в неї спринклерними головками (розприскувачами), які спрацьовують при температурі

72, 93, 141, 182 °С. Труби розподільчої мережі перебувають пос-

тійно під тиском і забезпечуються водою автоматично. Дренчерні установки, на відміну від спринклерних, обладнані розприскува- чами-дренчерами. Якщо в перших установках розкриваються тільки ті спринклери, що розташовані над вогнищем пожежі, то в дренчерних – вода надходить відразу з усіх дренчерних головок.