7.3.3. Естетична організація середовища готелю

Естетична організація середовища, або досягнення краси ін- тер’єру, охоплює багато різнопланових завдань. Головні з них – це композиція простору, колірне вирішення та обробка повер- хонь, господарська (дизайнерська) форма обладнання й меблів, рішення декоративних деталей, освітлення, озеленення тощо.


Круль Г.Я. Основи готельної справи

Великої уваги в готелях (особливо 4- і 5-зіркових) надається досягненню естетичного комфорту. Він створюється завдяки художньо-просторовій організації процесу життєдіяльності лю- дини за допомогою цілої низки засобів. Першочерговим є завдан- ня проектування композиції простору. Це означає таку побудову інтер’єру приміщення, за якого окремі елементи сприймаються в певній системі (стильовій єдності). Сьогодні найпоширеніші три прийоми художньо-просторової організації інтер’єрів готелів – стиль «ретро», сучасний і змішаний.

Інтер’єр у стилі «ретро» створюється стереотипними елемен- тами минулих століть (ампір, бароко, рококо та ін.). Сучасний інтер’єр в організації простору відображає чіткість, простоту, логічність і лаконічність форм, їх функціональну виправданість. Інтер’єр, вирішений у змішаному стилі, містить елементи двох попередніх прийомів композиції простору.

Окрім найпоширеніших стилів, інтер’єр може бути створений із врахуванням національних традицій різних народів. Історія впливу культур дуже давня, але ніколи він не був настільки масо- вим і легкодоступним, ніж зараз. Виник навіть термін – етнос- тиль. Етностиль – це сукупність кольорів, предметів декору, меблів і матеріалів, характерних для оздоблення будинку тієї чи іншої країни чи регіону.

Етностилі Сходу. Найпоширенішим сьогодні є японський ет- ностиль із його гармонійним поєднанням кольорів і лаконічними формами. Це мінімалістсько-декоративний стиль, в якому нічого не перевантажує увагу, простір сконструйовано спокійно і вираз- но. Внутрішнє оздоблення приміщень зводиться до мінімуму ме- блів та інших атрибутів.

Японський стиль асоціюється з природними кольорами, пере- важно в світлих відтінках (світло-коричневих, кремових, молоч- них і білих). Стримані світлі кольори характерні й для японських меблів. Поверхня меблів і стін – гладка, не фактурна, тканини також кремові і білі, переважно натуральні (бавовна і шовк). Міс- ця для відпочинку найчастіше розміщуються в центрі кімнати.

Широко застосовуються розсувні стінки і бамбукові меблі. Іє-

рогліфи  –  найпопулярніший  атрибут  оздоблення  приміщення,


Формування предметно-просторового середовища готелю

комплектів постільної білизни, портьєр, ковдр та ін. Є й відповід- ний посуд для чайних церемоній, особливі таці для рибних страв, шкатулки, скульптури прикрашені елементами японського стилю. В такий інтер’єр чудово вписуються скромні невисокі меблі, ди- ванчики і столи різної висоти.

Китайський етностиль в епоху рококо фактично завоював Європу, але сьогодні не настільки популярний, хоча його елемен- ти зустрічаються часто у вигляді китайських ваз, розписів на сті- нах, різних скульптурок. Ці елементи можна органічно вплітати в оздоблення будинку або вивести в окрему кімнату.

Індійський етностиль менше поширений, але надзвичайно ек- зотичний. Перевага надається бузковим, малиновим і помаранче- вим кольорам. Меблі використовуються низькі, випиляні з дуже міцної деревини вручну. Деталі оздоблення легко трансформу- ються: стільці і столи, ширми і двері часто «міняються ролями».

Етностилі Півдня. Африканський стиль найекзотичніший з усіх етностилів. Меблі використовують дерев’яні, прикрашені різьбленням, ковані з заліза або плетені з «ротанга». На підлозі стелять шерстяні килими з традиційним африканським малюн- ком. Самобутнє мистецтво передають виготовлені вручну тради- ційні вироби художніх ремесел; дерев’яні таці для  фруктів, екзо- тичні скульптури, маски, стилізовані ліхтарики. Може бути вико- ристана оббивка чи розпис в африканському стилі.

Етностилі Заходу. Французький інтер’єр вирізняється своєю вишуканістю. В ньому важливі не стільки застосовані кольори і матеріали, скільки їх поєднання з обстановкою будинку, гармонія старовинних предметів із сучасними. Характерними елементами декору є картини в гарних оправах, дзеркала в позолочених рамах,

килими і гобелени, оздоблені тканинами стіни, драпіровані штори.

Англійський стиль – це обстановка затишних котеджів, предме- ти яких доповнювались упродовж багатьох поколінь, створивши органічний сплав старого і нового. Їм притаманні масивні меблі, оздоблені шкірою, дерев’яні панелі, каміни, стелі з натурального дуба. Щоб максимально використати денне світло, яке проникає через неширокі вікна, стіни зазвичай фарбують у сліпучо-жовті, яскраво-червоні або м’які кремові кольори. Дерев’яні підлоги за-


Круль Г.Я. Основи готельної справи

стелюють товстими шерстяними килимами. Житло прикрашають порцелянові вази, лампи з абажурами, фаянсовий посуд. На шторах і меблевій оббивці – троянди і традиційна «клітинка».

Середньоземноморський стиль – яскравий, як природа цього регіону: багато сонця, моря, рослинності. Від них запозичені і кольори: синювато-зеленкуватий, золотисто-помаранчевий, кори- чневий. Буяння кольорів простежується на яскраво пофарбованих стінах, на підлогах із викладеним візерунком із мармурових або кольорових керамічних плиток. Характерна деяка грубуватість і нерівність стін, великі вікна впускають багато сонця.

Натуральність, простота та природність вирізняють сканди- навський стиль. Це стиль без вигадок. Підлоги зі світлої дереви- ни, світлі стіни, прості дерев’яні меблі. Кольори до підлоги і меб- лів, якщо і застосовуються, то також світлих натуральних тонів: сіруваті, світло-коричневі, блакитні, зеленкуваті. Декорування майже відсутнє. Тканини використовують лляні  і  бавовняні, в їхніх візерунках найчастіше зустрічаються клітка або смужка світлих відтінків: синій з білим, зелений зі світло-коричневим.

Німецький стиль формувався раціональними і прагматичними людьми. Меблі та інші предмети обстановки не відрізняються декоративною вишуканістю і особливостями, але зроблені прак- тично і надійно. Німці люблять квіти, вони часто присутні в деко- рі і в живому вигляді на підвіконниках.

Етностиль формується впродовж тисячоліть, тому використо-

вувати його потрібно обережно. Головне уникнути бездушного копіювання. Найцінніше, що можна запозичити в етностилі, це дрібниці і нюанси. Стиль не зникає безслідно – він переходить в іншу, нову, сукупність стійких форм. Стилів у чистому вигляді практично не існує. Їхні окремі елементи зустрічаються всюди в усі часи незалежно від моди.

Одним із найважливіших елементів інтер’єру є колірне вирі- шення приміщень – забарвлення стін, підлоги, обробка їх різни- ми матеріалами (пластиком, керамікою, гіпсокартоном та ін.), що створюється з використанням принципів контрасту і нюансу.

Колірне вирішення визначається багатьма чинниками, серед яких основними є природні умови, орієнтація, архітектура споруди


Формування предметно-просторового середовища готелю

та приміщення, призначення приміщень тощо. Звичайно, врахувати вплив усіх цих чинників на колірне вирішення інтер’єру неможли- во, проте деякі особливості готельних комплексів дозволяють ви- значити основні вимоги щодо цього. Так, номери характеризуються невеликими розмірами і великою насиченістю меблями та устатку- ванням; у плані номери можуть бути квадратними чи подовженими, тому для них необхідно обирати таку колірну гаму, при якій вони справлятимуть враження вільних і не стиснутих.

Особливістю приміщень вестибульної групи є єдність внутрі- шнього простору. Таким чином, колір може бути використаний як засіб композиційного об’єднання простору цієї групи приміщень. Водночас цей єдиний простір повинен бути розчленований ко- льором на окремі функціональні відособлені зони та приміщення. Кожній групі приміщень доцільно надати чітку колірну характе- ристику, що відповідає їх призначенню.

Важливе значення відіграє колір і як засіб орієнтування меш- канців готелю. З цією метою різним приміщенням і навіть повер- хам варто надавати різне забарвлення: так, абсолютно схожі один на одного майданчики поверхів легко запам’ятовуються. Викори- стання кольору як засобу орієнтування особливо необхідне у ве- ликих готельних комплексах. Кольором можна виділити місце чергового адміністратора, ліфти та сходи; різну колірну характе- ристику можуть мати коридори і холи різних поверхів тощо.

Колірне планування інтер’єру готельних комплексів доцільно вибирати з урахуванням гігієнічних вимог. Пофарбовані у світлі тони приміщення легко утримувати в чистоті, а горизонтальні поверхні меблів повинні бути темними, що дозволяє легко помі- тити на них пил. Не бажано, щоб оббивка меблів і декоративні

тканини були сірих чи бурих кольорів, які створюють враження

недостатньої свіжості.

При виборі кольорових тонів для фарбування стін та облад- нання потрібно враховувати їхні естетичні та психологічні особ- ливості. Людина розрізняє близько 150 кольорових тонів, які по- різному діють на психіку людини, викликають певні емоції. На- приклад, вишукані кольорові поєднання яскравих тонів на пер- ший погляд видаються привабливими. Якщо ж людина перебуває


Круль Г.Я. Основи готельної справи

в приміщенні впродовж тривалого часу, то вони виявляються втомливими для сприйняття. Тому більш сприятливими вважа- ються спокійні однотонні кольори.

На основні даних досліджень кольорів, можна оцінити колірне планування інтер’єру за такими характеристиками:

- діє збудливо, заспокійливо або пригнічуюче;

- сприймається як холодне або тепле, світле або темне;

- створює враження обмеженого або вільного, єдиного або розчленованого об’єму;

- викликає відчуття важкості або легкості декоративних дета-

лей архітектури.

Критеріями оцінки колірного вирішення інтер’єру готельного комплексу з цих позицій будуть різні властивості кольору і харак- тер його дії на людину. Відомо, що теплі кольори хвилюють, хо- лодні заспокоюють, світлі кольори – веселіші, темні – сумніші. За ступенем збудження людей кольори розташовуються в тому ж порядку, в якому вони розташовані в спектрі. Спостерігається перехід стану людини від спокою при фіолетовому кольорі до збудження при червоному, зелений, що знаходиться в середині спектра, – це колір фізичної рівноваги. Загалом дані про психоло- гічну дію кольору зводяться до такого (див. табл. 5):


 

Вплив кольору на емоційний стан людини


Таблиця 5


 

Колір

Емоції, які викликає колір

 

Помаранчевий

сприймається  як  гарячий,  бадьорий,  стимулює  до

активної діяльності, викликає радість

 

Блакитний

холодний, нагадує про воду, він свіжий, прозорий, зме-

ншує фізичну втому, заспокоює, регулює ритм серця

Жовтий

теплий, веселий колір, який створює гарний настрій

Зелений

освіжаючий, заспокійливо діє на нервову систему, зоро-

вий аналізатор; зменшує яскраве сонячне освітлення

 

Коричневий

теплий, заспокійливий, але здатний викликати похму-

рий настрій, а із сірим відтінком – насторожує, викли- кає занепокоєння; рекомендується застосовувати в поєднанні із жовтим або помаранчевим кольорами


Формування предметно-просторового середовища готелю

Продовження таблиці 5

1

2

 

Червоний

гарячий, енергійний, має стимулюючий вплив і ви-

кликає в людини умовний рефлекс, спрямований на самозахист

Білий

холодний, одноманітний, викликає апатію

Сірий

діловий, сумовитий, здатний викликати апатію, нудьгу

Чорний

похмурий і важкий, різко знижує настрій

 

При виборі кольору оздоблення тієї чи іншої кімнати, потріб- но враховувати різні чинники (див. табл. 6): куди дивляться вікна (якщо на північ – краще надати перевагу теплим тонам, якщо на південь – холодним); якість освітлення; як світло відбиває колір. І, зрештою, яка це кімната номера – спальня, ванна, вітальня, ка- бінет, передпокій та ін. Насичені, яскраві кольори придатні для вітальні; білий, блакитний (асоціюються з чистою водою) можуть використовуватися для ванної кімнати. Не варто забувати і про розміри кімнат: яскраві стіни зорово зменшують простір, темні – збільшують. Так, червоний, помаранчевий та жовтий допоможуть зробити величезне приміщення із малою кількістю меблів мен- шим і затишнішим. Чорний і білий, синій та фіолетовий зорово збільшують розміри кімнати. Добираючи колір стін, потрібно пам’ятати, що меблі, декоративні тканини, штори, гардини по- винні гармоніювати зі стінами.

Таблиця 6

Основні чинники, які потрібно враховувати при виборі

кольорової гами для фарбування приміщення

 

п/п

 

Ч и н н и к и

Кольорова гама

холодна

нейтральна

тепла

1.

Райони країни:

 

 

 

північні

-

×

×

центральні

×

×

×

південні

×

×

-

2.

Орієнтація вікон:

 

 

 

північ

-

-

×

північний схід

-

×

×

північний захід

-

×

×


Круль Г.Я. Основи готельної справи


Продовження таблиці 6


1

2

3

4

5

 

південь

×

-

-

південний схід

×

×

-

південний захід

×

×

×

3.

Температура  в            примі-

щенні:

 

 

 

підвищена

×

-

-

нормальна

×

×

×

понижена

-

-

×

4.

Характер роботи:

 

 

 

 

нормальний

×

×

×

 

підвищеної інтенсивності

×

×

-

 

монотонний

-

-

×

5.

Зорове напруження:

 

 

 

 

нормальне

×

×

×

 

підвищене

×

×

-

 

Якщо оббивка меблів, гардини та покривало на ліжку – з візе- рунками, то стіни краще робити гладкими. До поєднання кольорів потрібно ставитися вдумливо, не покладаючись на випадок. На- приклад, краще не поєднувати червоний із зеленим, оскільки таке поєднання важко сприймається, особливо якщо ці поєднання в однакових пропорціях. Яскраво-жовтий може слугувати гарним тлом для інших кольорів. Зелений погано поєднується з усіма іншими кольорами, за винятком різних відтінків того ж зеленого.

Стелі можна «підняти», якщо зафарбувати їх у білий, бажано з блакитним відтінком, колір. Також можна використовувати фар- бування стін чи наклеювання на них шпалер до стелі без фільон- ки, якщо в малюнку шпалер переважають вертикальні смуги теп- лих відтінків.

У передпокоях, коридорах і холах можна використовувати ко- нтрастні кольори при обробці стін. Застосування насичених теп- лих і темних відтінків чи шпалер з великим малюнком сприяє зоровому зменшенню габаритів великих кімнат. Якщо кімната довга і вузька, то поздовжні стіни краще зафарбувати білими світ- лими, а торцеві – темнішими тонами, тоді приміщення здавати-


Формування предметно-просторового середовища готелю

меться коротшим і нижчим. Гарного ефекту можна досягти, якщо забарвлення однієї зі стін матиме інший колір.

Маленьку кімнату можна розширити, застосовуючи світлі, проте холодні кольори. Світло-салатовий, сріблясто-сірий і світ- ло-блакитний зорово збільшують габарити приміщення. В мале- ньких кімнатах не варто ставити темні меблі, вішати штори і сте- лити килими темних відтінків.

Двері краще фарбувати у світлі тони: білий, світло-сірий і колір

слонової кістки. Світла підлога виглядає затишнішою, ніж темна.

Важливим елементом інтер’єру є світло й освітлення. Освіт- лення буває: загальним – обов’язкове для всіх приміщень (рівномі- рне); місцевим – додаткове освітлення певної зони інтер’єру (спа- льних місць у номерах, столиків у ресторані тощо); локалізованим – у приміщеннях із відносно великими площами, спрямоване до ро- бочих місць. При всіх видах освітлення велику роль виконує колір- не вирішення та оздоблення стелі, підлоги й стін.

Управління освітленням місць загального користування (ко-

ридорів, сходів, холів, віталень та ін.) є централізованим.

Для освітлення номерів використовують дві системи – комбі- новану і локальну. Комбінована система освітлення номерів ха- рактеризується тим, що застосовують окремі світильники загаль- ного і місцевого світла. Це призводить до перевантаження при- міщень освітлювальними приладами і додаткових витрат на їхнє

придбання.

При локалізованій системі освітлення номерів функції загаль- ного світла виконують світильники місцевого освітлення. Відомі два способи локалізованої системи освітлення. Перший характе- ризується тим, що загальне освітлення здійснюється за допомо- гою світильників, які поєднують функції загального і місцевого освітлення різних зон, т.зв. «зональне освітлення». При зонально- му освітленні, раціональному зі світлотехнічної точки зору, також є перевантаження приміщення освітлювальними приладами. Воно можливе тільки у великих номерах із житловою площею 25-26 м2.

Другий вид локалізованої системи освітлення характеризуєть- ся тим, що загальне освітлення здійснюється світильником, який одночасно поєднує функції загального освітлення та освітлення


Круль Г.Я. Основи готельної справи

певної зони. В даному випадку перевантаження освітлювальними приладами відсутнє.

В сучасному будівництві готелів застосовується місцеве осві- тлення, при якому для освітлення двох-трьох зон використовуєть- ся один світильник. Часто встановлюють освітлювальні прилади із пересувним пристроєм світлооптичної частини.

Заслуговують на увагу настінні лінійні світильники, які вико-

ристовуються одночасно для освітлення кількох груп меблів. Од- ним із прогресивних способів освітлення є вбудоване освітлення; воно відповідає сучасним методам будівництва. Крім того, вбудо- вані освітлювальні прилади економічні, зручні в користуванні, мають значні можливості у вирішенні художніх завдань інтер’єру.

В номерах доцільно одночасно використовувати освітлюваль-

ні прилади кількох груп: декоративні, світильники нейтральної форми і вбудовані пристрої розсіяного і відбитого світла. Освіт- лювальні прилади, що поєднують функції загального і місцевого освітлення, доцільно використовувати як елемент головної ком- позиційної ланки інтер’єру.

Враховуючи функціональне призначення ванної кімнати, вона повинна бути найкраще освітленим місцем у готельному номері, оскільки тут голяться, зачісуються, роблять макіяж. Тому для невеликої ванної достатньо 3-4 точкових світильників (на стелі), один можна розмістити над настінним дзеркалом.

Приклади освітлення номерів свідчать про те, що в створенні

інтер’єру важливим є не освітлення як таке, а його взаємодія з іншими елементами інтер’єру.

Важливу роль в оформленні приміщень і житлових номерів відіграють твори живопису, скульптури, елементи декоративного, прикладного мистецтва, а особливо озеленення.

Озеленення в інтер’єрі готелів – це особливий вид мистецтва, що виконує як естетичні, так і утилітарні функції. Озеленення активно впливає на характер формування інтер’єру і є таким же рівноцінним компонентом оформлення середовища, як і оздоб- лення стін, меблювання та ін. За допомогою озеленення можна підвищити художню виразність внутрішнього простору, вдоско- налити його функціональну організацію. Утилітарна функція рос-


Формування предметно-просторового середовища готелю

лин полягає у створенні певного мікроклімату в приміщеннях.

Розрізняють активну та нейтральну системи озеленення. Так, у зоні роботи створюють нейтральну систему озеленення, а в зоні відпочинку – активну. З допомогою озеленення виконують роз- поділ простору на зони.

Найширше в готельних приміщеннях використовують озеленен-

ня у вестибулях, холах, коридорах, ресторанах, кафе і в номерах.

У готелях із високим рівнем комфорту у вестибулях створю- ють зимові сади. Для озеленення інтер’єрів застосовують, як пра- вило, декоративно-листяні, декоративно-квітучі, в’юнкі й ампель- ні, сукулентні види рослин.

Залучення озеленення до інтер’єру здійснюється як створен-

ням природних (живих, засушених) природних композицій, так і штучних.

Найширше використовуються декоративно-квітучі рослини, ампельні, а також застосовуються епіфітні рослини, тобто росли- ни (засохлі дерева), що використовуються для кріплення інших рослин, особливо ампельних.

Особлива увага надається мистецтву складання букетів (іке-

бані). В ікебані є свої закони, принципи і правила, що допомага- ють при складанні букета, основним з яких є закон пропорційних співвідношень і кольорових гармоній.

Квіти рекомендується ставити у вітальнях багатокімнатних номерів-люкс, у загальних вітальнях, холах, на столах адміністра- торів і чергових по поверху, на столиках кафе і ресторан. Скрізь доречно і святково виглядатимуть навіть найскромніші букети чи гілочки рослин.

Композиції з квітів поділяються на:

-     симетричні, розташовані по боках, які не впливають нега- тивно на зір. Ці композиції гарно виглядають з усіх боків і слугу- ють прикрасою будь-якого столу;

-     асиметричні, які ніби з’являються з центру столу, і обидві сторони букета відрізняються між собою. Такі композиції потре- бують великих затрат праці при їх створенні і розбиранні, вони

дозволяють укладачу втілити в життя свою фантазію. Вони мо-

жуть вдало використовуватися для загального декору приміщення.


Круль Г.Я. Основи готельної справи

При використанні живих квітів для оформлення інтер’єрів бажа- но уникати таких, що мають різкий запах (лілії, конвалії тощо), оскі- льки вони можуть викликати алергічні реакції у клієнтів та спотво- рювати аромат страв, які подаються в ресторанах, кафе, барах.

Додаткова інформація

Наведемо характеристику кольорів у послідовності спектра.

Червоний – найемоційніший колір інтер’єру, він справляє найбільше враження, хвилює і збуджує. Найдоцільніше використовувати його там, де людина діє найактивніше, імпульсивно і прагне якнайвиразніше подати свій побут. У готельному номері – це вітальня. Цей колір уособлює енер- гію, поліпшує апетит, але зловживання ним викликає депресію. Проте його позитивна енергія надає атмосфері теплоти і незвичайного емоцій- ного збудження.

Комбінація червоного і чорного посилює стан безвиході; таке поєд- нання кольорів в інтер’єрі драматизує ситуацію, «забирає» у людей енер- гію, вони почуваються невпевненими, бояться втратити останні сили.

Фіолетовий колір у поєднанні з червоним цілком логічно доповнює його.

Таке незвичне поєднання зачаровує своєю еротичністю та аскетизмом. А поєднання червоного з жовтим викликає у людини непереборне бажання активно діяти, бажання щось вивчити, зробити відкриття, заробити багато грошей. Якщо ж жовтий домінуватиме, то це породжуватиме відчуття власної неперевершеності, гідності та повної незалежності. Сусідство із сірим – робить його імпульсивним. Таке поєднання символі- зує необдуманість, страх за певні наслідки. Червоний із білим посилює відчуття чистоти і повної ясності в поєднанні з екстравагантністю. Крім того, червоний на білому тлі інтенсивно трансформує енергію.

Помаранчевий, оранж – цей колір асоціюється із золотистим апе- льсином. А це означає теплоту, бадьорість, радість. У таких кольорах найкраще оформляти інтер’єр холодної північної кімнати.

Жовтий – дуже «теплий» колір. Якщо номер орієнтований на пів- ніч, то велика кількість жовтого кольору створює враження, що він дуже «веселий», сонячний, навіть тоді, коли сонце в ньому рідкісний гість. На думку психологів, жовтий колір – для людей, які ведуть акти- вний спосіб життя, легко пристосовуються до будь-якої обстановки. Проте жовтий колір може також дратувати, все залежить від відті- нку. Цей колір висвітлює натуру дружню та життєрадісну. Це колір надії та очікування щастя в усіх його проявах.


Формування предметно-просторового середовища готелю

У спальній кімнаті жовтий колір у поєднанні з фіолетовим і сірим може викликати невпевненість у своїх силах, нерішучість, але одночасно може активізувати естетичне сприйняття. Вкраплення червоного ко- льору в жовтий змусять людину помріяти, викличуть бажання позбути- ся труднощів. Прихильники жовтого кольору – люди щедрі, проте їм притаманна непостійність. Зелений колір у поєднанні з жовтим зумовлює прагнення викликати в оточуючих прихильність. Жовтий колір – втілення егоїзму, тому використовуючи його для оформлення інтер’єру вітальні, де часто відбуваються ділові зустрічі, доцільно доповнити синім. Таке поєд- нання кольорів швидше викликає симпатію, бажання співпрацювати. Активний жовтий у поєднанні з жовтим пастельним ототожнюється з надією, альтернативністю і майбутніми змінами.

Зелений – вважається заспокійливим кольором і для очей, і для не- рвової системи, оскільки він, як жоден інший, максимально наближений до природи. Цей колір символізує фінансовий і матеріальний добробут.

Його полюбляють успішні бізнесмени. Він зумовлює рішучість, наполег-

ливість, високу самооцінку і схильність до панських замашок. У нашій самосвідомості він асоціюється з травою, підтримкою і спокоєм.

Використання зеленого кольору в інтер’єрі підкреслює значущість і високу ціну. Як не дивно, але він рідко заспокоює, найчастіше навпаки – збуджує. Проте на противагу червоному, він не породжує агресивність,

а тільки посилює відчуття гордості за себе. Зелений колір сприяє про-

явам самоствердження, а в поєднанні з золотистим чи коричневим – посилює відчуття захищеності. М’які та ніжні відтінки цього кольору допомагають розслабитися, навіюють спокій. У поєднанні з синім – уособлює точність, усвідомленість, охайність; у поєднанні з сірим – символізує критичність, самоповагу, відчуття престижу і логічну пос- лідовність. З жовтим кольором зелений використовується рідко, оскі- льки це означає корисливі почуття та честолюбність. Поєднання зеле- ного з чорним – ще гірше, це уособлення патологічної впертості і не- сприйняття навколишнього світу.

У номерному фонді зелений колір найчастіше використовується в інтер’єрах віталень у вигляді декору текстилю – портьєри, оббивка, чохли, килими, диванні подушки тощо. У такому випадку стіни можуть бути жовтими, бежевими чи кремовими. Найкраще гармоніює з жов- тогарячим, коричневим чи сірим кольорами.

Блакитний – це колір неба, простору, повітря, свободи. Він дає ві- дчуття спокою. Блакитний клір – один із відтінків синього. Досвідчені дизайнери врівноважують його теплими тонами червоного, жовтога- рячого, жовтого і зеленого. Використовується в кабінетах, щоб акцен-


Круль Г.Я. Основи готельної справи

тувати увагу на канцелярському приладді.

Синій – це колір вічності, який об’єднує сьогодення з минулим і при- йдешнім. Він викликає відчуття єднання з оточуючим світом. В ін- тер’єрах стимулює бажання медитації. Яскраво відображає силу по-

чуттів. З давніх-давен його ототожнювали з космосом і приписували

йому магічну силу. В поєднанні з білим він виражає метафізичну істину чи містичну реальність. Синій колір любить гру відтінків. При невміло- му використанні цього кольору в інтер’єрі, у людини, схильної до мелан- холії, може з’явитися бажання до самопожертви. Поєднання синього з чорним діє заспокійливо, проте якщо набуває баклажанного відтінку, то може викликати депресію, оскільки уособлює жалість. Тому вико- ристовувати поєднання потрібно дуже обережно. Синій із сірим підк- реслює раціоналізм, рівновагу, безпристрасність. Таке поєднання доці- льно  використовувати  ненав’язливо  у  вигляді  дизайнерських  трюків (ваза в кутку, сервіз у серванті тощо). Синій колір дуже емоційний – він солодкуватий, чуттєвий, заспокійливий, тому допомагає розслабитися.

Синім кольором можна декорувати спальню готельного кольору (покривала на ліжках, килими, штори та ін.). Присутність синього знижує апетит. Синій колір не може набриднути, він свіжий, спокій- ний, допомагає людям налагоджувати дружні стосунки.

Фіолетовий – в інтер’єрах готельних номерів використовується рідко. Дизайнери дуже обережно ставляться до цього кольору. Вишу- каний та екстравагантний, він був надзвичайно модним у вікторіанську епоху. Це колір емоційних контрастів, що символізує своєрідний місти- чний союз, завдяки якому все осмислене і бажане стає реальним. Його люблять натури пристрасні, доля яких часто буває трагічною, а та- кож невпевнені в собі і делікатні люди. До нього варто ставитися з вірою в краще майбутнє. Йому надають перевагу інтелектуально відс- талі люди, сексуальні меншини. Фіолетовий колір – уособлення нездійс- нених мрій. Він більше придатний для тих приміщень, де людина перебу- ває в піднесеному настрої – кафе, ресторані, дискотеці, але не в номер- ному фонді.

Білий і чорний – модні кольори, дуже суперечливі, часто «міряють- ся» силами між собою. Проте в інтер’єрі вони доповнюють і підкрес- люють один одного. Якщо білий – це возз’єднання всіх кольорів спектра,

уособлення чистоти і чуттєвості, позитивного ставлення до самого

себе і до оточуючих, то чорний – поглинає всі інші кольори, сприйняти його велич можна тільки шляхом використання активніших кольорів.

Чорний – символ рішучого протесту, тому в інтер’єрах його у чис-

тому вигляді, як правило, не використовують.


Формування предметно-просторового середовища готелю

Білий колір символізує холодну стерильність лікарняних палат, то- му в номерному фонді його доцільно використовувати при оформленні інтер’єрів ванних кімнат, для фарбування стель.

Сірий – універсальний колір. Його вважають королем сучасних ін- тер’єрів. Насправді сірий з усіма кольорами, переліченими вище, формує єдиний органічний колірний колорит. Він одночасно ніжний і стильний. В поєднанні з іншими кольорами створює особливу гаму. Його прихиль- ники відзначаються твердістю, наполегливістю, витримкою. Інтер’єр у сірих відтінках уособлює «пристановище» людини, яка намагається відгородитися від зовнішнього впливу і звільнитися від зайвих зо- бов’язань. В інтер’єрі готельних номерів використовується рідко.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте  особливості  організації  прилеглої  території навколо готельних будівель.

2. Назвіть основні блоки приміщень готельних комплексів. Розкрий- те тонкощі функціональної організації групи приймально-допоміжних приміщень із вестибулем.

3. Як впливає форма плану готельної будівлі на розміщення житло-

вих номерів? Опишіть плюси і мінуси кожної форми плану.

4. Назвіть критерії класифікації готельних номерів. На які види по-

діляються житлові кімнати залежно від зазначених критеріїв?

5. Охарактеризуйте приміщення, що входять до групи житлових приміщень.

6. Розкрийте особливості організації блоку приміщень громадського харчування залежно від категорійності готелів.

7. Назвіть та дайте характеристику груп приміщень адміністрації.

8. Охарактеризуйте підходи до організації блоку побутових, підсоб-

них і господарських приміщень.

9. В яких готелях виділяється блок приміщень культурно-масового, спортивно-оздоровчого і ділового призначення? Дайте характеристику основних приміщень, що входять до даного блоку.

10.  Назвіть складові компоненти  загального комфорту внутріш-

нього простору готелю. Розкрийте сутність екологічного комфорту.

11. Опишіть засоби створення функціонального комфорту. Розк- рийте роль меблювання у створенні комфорту різних за призначенням приміщень.


Круль Г.Я. Основи готельної справи

12.  Назвіть засоби створення естетичного комфорту. Які прийоми художньо-просторової організації інтер’єрів використовуються у го- тельних комплексах?

13. Дайте визначення поняття «етностиль». Назвіть та охарак- теризуйте найпоширеніші етностилі, які застосовуються в оформленні інтер’єрів готельних комплексів.

14.  Розкрийте роль колірного вирішення у формуванні естетичного комфорту готельних приміщень. Які чинники враховують при виборі кольорової гами для оздоблення приміщення?

15.  Які види освітлення використовуються у готельних комплексах?

16.  Охарактеризуйте вплив озеленення та інших засобів на оформ-

лення приміщень і житлових номерів.