7.3. Роль інтер’єру та озеленення у формуванні іміджу готелю 7.3.1. Складові частини комфорту внутрішнього простору готелів

Специфіка готелів полягає в різноманітті функцій цих об’єк- тів. Це одночасно і житлові, і суспільні будівлі, що зумовлює осо- бливості формування інтер’єрів.

Інтер’єр – це організація внутрішнього простору будівлі, яка є зорово обмеженим, штучно створеним середовищем, що забез- печує нормальні умови життєдіяльності людини.

Інтер’єр – поняття складне, багатопланове, яке володіє вели- чезною естетичною і психофізіологічною силою впливу на люди- ну. Сприятливі умови життєдіяльності людини в готелях забезпе-

чуються завдяки створенню комфорту як в самій будівлі готелю,

так і на території, прилеглій до неї. Загальний комфорт внутріш- нього простору готелів є інтегрованим поняттям. Воно охоплює екологічний, функціональний та естетичний комфорт середовища будь-якого приміщення готелю (див. рис. 2).

Екологічний комфорт створюється оптимальним для органі- зму людини поєднанням температури, вологості, швидкості руху повітря і дії променевого тепла. Наприклад, у стані спокою чи при виконанні легкої фізичної роботи температура взимку не по- винна перевищувати 18-22, а влітку – 23-25 °С; швидкість руху повітря взимку повинна становити 0,15, а влітку 0,2-0,4 м/с; від-

носна вологість – 40-60 %.

Важливим компонентом мікроклімату будь-якого приміщення є інсоляція (опромінювання приміщень сонячним промінням і природне освітлення). Тривалість інсоляції для багатьох примі- щень готелів відповідно до санітарних норм і правил повинна складати не менше трьох годин на день.


Формування предметно-просторового середовища готелю

У приміщеннях готелів, де люди проводять більшу частину доби, повинно бути завжди чисте і свіже повітря та нормальний шумовий режим.

Екологічний комфорт в інтер’єрах створюється завдяки систе- мам інженерного забезпечення готелів (вентиляції, кондиціонува- ння повітря, централізованого видалення пилу, опалювання та ін.).

Комфорт внутрішнього простору готелю


 

Функціональний


-  захист від оточення;

-  безпека;

-  зберігання особистих речей;

-  ділові контакти;

-  відпочинок – сон;

-  розваги;

-  харчування;

-  особиста гігієна;

-  функціональне зонування;

-  раціональний набір  обладнання


 


 

Естетичний


-  композиція простору;

-  колірне вирішення;

-  освітлення;

-  обробка поверхонь;

-  декоративні деталі;

-  озеленення;

-  світлозвуковий ефект;

-  розміщення меблів


 


 

Екологічний


-  температура;

-  освітленість;

-  інсоляція приміщень;

-  вологість повітря;

-  вентиляція;

-  шумовий режим;

-  вібрація


 

Рис. 2. Складові формування комфорту внутрішнього простору будівлі


Круль Г.Я. Основи готельної справи

Функціональний комфорт визначає зручність експлуатації будь-якого приміщення. Він забезпечує захист від оточення, без- пеку і здійснення всіх функціональних процесів життєдіяльності людини: сон, харчування, відпочинок, особисту гігієну, розваги, ділові контакти та ін. Розподіл усіх процесів життєдіяльності лю- дини в приміщеннях здійснюється прийомами функціонального зонування як загального простору готелю з виділенням функціо- нальних блоків, так і мікрозонуванням. Мікрозонування здійсню- ється також завдяки раціональному набору обладнання та його оптимальному розміщенню в будь-якому інтер’єрі.

Функціональний комфорт в основному забезпечується оптима- льним набором меблів і устаткування. Меблі є одним з активних компонентів у формуванні інтер’єрів багатьох приміщень готелів.

Естетичний комфорт визначає позитивний емоційний на- стрій людини. Це забезпечується завдяки засобам і прийомам, за допомогою яких досягається об’єднання всіх елементів інтер’єру в єдине для сприйняття ціле. Естетичний комфорт інтер’єру зале- жить, насамперед, від гармонійності наочно-просторового ото- чення, від того, наскільки досягнута цілісність і узгодженість йо- го елементів.