7.2.6. Функціональна організація приміщень ділового і рекреаційного призначення

Блок приміщень культурно-масового, спортивно-оздоров- чого і ділового призначення передбачається в основному в ту- ристичних, курортних і ділових готелях. Склад приміщень куль- турно-масового обслуговування залежить від вимог до відпочин- ку туристів і терміну їх перебування. Так, організація дозвілля і відпочинку туристів, що перебувають короткочасно (до 3 днів), вимагає скороченого переліку відповідних приміщень. До їхнього складу належать зали універсального призначення, конференц- зали, зали для проведення нарад і переговорів, експозиційний зал (салон) для організації виставок, демонстрації творів мистецтва, призначених для продажу, танцювальні та бальні зали, фойє, дис- котеки, більярдні, кегельбани, сауна з баром і залом спортивних тренажерів, масажний зал, зал ігрових автоматів, кімнати (зал) для гри в настільний теніс та ін. Набір цих приміщень пов’язаний із призначенням готельного комплексу та рівнем його комфорту.

Практика експлуатації готельних комплексів показала, що од-

ним із шляхів раціонального, гнучкого та економічного викорис- тання наявних площ є створення залів багатоцільового (універса- льного) призначення, розрахованих на проведення різних заходів (нарад, прийомів, банкетів, концертів, балів, танців, демонстрації кінофільмів тощо). У таких залах зазвичай використовують розсу-


Круль Г.Я. Основи готельної справи

вні перегородки, за допомогою яких змінюють кількість примі-

щень, їх габарити та місткість залежно від конкретних потреб.

Зали багатофункціонального призначення, конференц-зали та кіноконцертні зали розташовують або в окремому приміщенні, або на першому чи другому поверсі, іноді в цокольному. Нерідко їх розміщують поблизу закладів ресторанного господарства, що при необхідності полегшує доставку в зали напоїв і закусок. Для того, щоб відвідувачі конференц-залів і кіноконцертних залів не заважа- ли клієнтам готелів, для цих приміщень часто влаштовують додат- ковий вхід із вулиці, вестибуль, гардероб, санвузли.

З метою проведення міжнародних нарад зали обладнуються установками синхронного перекладу на декілька мов і передбача-

ються кабіни для перекладачів.

Більярдні зазвичай передбачені у готельних комплексах високо- го рівня комфорту. Окрім більярдних столів різних розмірів, тут встановлюють стійку для київ і шафу для куль, меблі для зони від- починку й очікування. Світильники розташовують над столами на відстані 80 см від гральної поверхні. Площа більярдної залежить від кількості столів.

Кегельбани можуть замінювати більярдні. У них розміщується спеціальне обладнання, що складається з автоматів для подавання

куль, встановлення кеглів, доріжок для прокату куль, зона відпочи-

нку й очікування.

У висококомфортабельних готелях часто влаштовують примі- щення і споруди спортивно-оздоровчого призначення: закриті та відкриті плавальні, купальні басейни, сауни (фінські лазні з гарячим сухим повітрям у парній і холодним басейном), лазні, зали для фізичних вправ (спортивний зал, гімнастичний зал, кеге- льбан); організовують медичне обслуговування; на території готе- льних комплексів – спортивні майданчики (тенісні корти, гольф, міні-гольф тощо).

Басейни, відповідно до норм і стандартів, допускається влашто-

вувати в готельних комплексах вищої категорії, розташованих на морському узбережжі, курортах, у зонах відпочинку і туризму та призначених для прийому іноземних туристів.


Формування предметно-просторового середовища готелю

Закриті басейни розміщують у цокольному чи на першому по- версі споруди, в прибудові, з’єднаній з готельним комплексом кри- тим переходом, іноді – на верхніх поверхах готельної будівлі. При цьому шляхи відвідувачів до басейну повинні бути зручними і по можливості короткими, тому поблизу басейну часто знаходиться ліфт, який сполучає його з житловими поверхами готельного ком- плексу. Навколо басейну мають бути обхідні доріжки та рекреацій- ний майданчик, де можна розташувати місця для відпочинку, пляж, буфет, бар.

Відкриті плавальні басейни (зокрема, плескальні) роблять будь- якої форми, обладнують гірками для спускання у воду (табани). Глибина басейну залежить від його призначення. Для надання воді приємного кольору ванну облицьовують блакитною або яскраво- зеленою керамічною плиткою, дно іноді викладають кольоровою мозаїкою. Часто ванні зали басейнів мають природне, бічне, верхнє або комбіноване освітлення. Суцільне скління хоча б однієї зі сто- рін залу створює відчуття зв’язку басейну з навколишньою приро- дою, хоча в літній період може призвести до перегріву приміщень басейну, а взимку – до його охолодження і невиправданих витрат на опалення і вентиляцію, тому воно може використовуватися лише з урахуванням кліматичних особливостей місця будівництва. Зазви- чай такі басейни розраховані на мешканців готельного комплексу.

Допоміжні приміщення басейнів поділяються на обслуговуючі (для відвідувачів), адміністративні, підсобні, технічні. Технічні приміщення мають великі розміри, бо призначені для подачі й очищення води, встановлення насосів, фільтрів, бойлерів, водомірів та іншого устаткування. Іноді частину допоміжних приміщень ба- сейну (підсобні, технічні та ін.) розміщують в експлуатованому просторі під ванною басейну.

До складу обслуговуючих приміщень відносять душові, сані-

тарні вузли, роздягальні для чоловіків і жінок, кімнати інструкто- рів, приміщення для масажу, медичні кабінети, ванни з мінераль- ною водою.

Останнім часом у готельних комплексах різного призначення і рівня комфорту влаштовують лазні сухої пари – сауни, що знімають втому та сприяють інтенсивному кровообігу. До складу сауни вхо-


Круль Г.Я. Основи готельної справи

дять роздягальня, мийна, кімната сухої пари, басейн або душі, кім- ната відпочинку, іноді масажний і тренажерний зали, кімната опе- ратора і бар. Сауни розташовують у підвальному приміщенні або на першому поверсі споруди готелю, нерідко в комплексі з купаль- ним басейном. Окрім саун, у готелях можуть застосовуватися ро- сійські лазні.