5.1. Розвиток архітектурних форм будівлі готелю

Будівля готелю посідає особливе місце серед різноманітних споруд якнайширшого функціонального призначення. Вона відо- бражає, як правило, соціально-економічні умови розвитку суспі- льства, характер взаємовідносин у ньому, рівень культури і побу- ту. Форма будівлі впродовж століть піддавалась постійним змі- нам, проте характер і вид обслуговування визначили її основи і специфіку, які вирізняють її серед інших будівель загальної місь- кої забудови.

Розвиток форми будівлі готелю впродовж всієї історії свід- чить про тісний зв’язок цього виду архітектури з розвитком сус- пільного життя. В періоди її розквіту створювалися будівлі зі складною і багатою формою, в періоди застою – практично єди- ною формою є примітивне укриття. Крім того, не всі наявні відо- мості про стан готельної справи в будь-яку епоху можуть бути доповнені планами і малюнками будівель постоялих дворів того періоду.

Виходячи з описів археологами найперших об’єктів розміщення

– постоялих дворів, караван-сараїв, «странноприимных» будинків,

дорожніх інн-готелів та ін., можна зробити певні висновки:

1. Внутрішні приміщення за їхнім функціональним призна- ченням поділялись на житлові (кімнати для сну), громадські (хо- ли, вестибулі, коридори), підсобні (склади для зберігання товарів, конюшні), технічні (приміщення для підігрівання води в басей-


Призначення готелів, їх розташування у структурі міста

нах, де гості мили ноги й купались).

2. Послуги об’єктів розміщення не обмежувались вищезазна- ченими. Були також крамниці, де продавались товари першої не- обхідності; кухні, де готувалась їжа для клієнтів; майстерні з ре- монту одягу і взуття. Тобто основна послуга (надання ночівлі) доповнювалась певним переліком інших.

3. Міцні стіни й обмежена кількість входів дозволяли за потре-

би витримати осаду, захиститися від грабіжників і розбійників, про що достеменно відомо з різноманітних письмових джерел. Ці ж джерела містять свідчення про нормативні акти, прийняті правите- лями держав, які покладали відповідальність за безпечне перебу- вання мандрівників на об’єктах розміщення на їхніх власників.

4. Фрески, різні предмети декоративного оздоблення свідчать

про залучення до оформлення інтер’єрів художників, садівників-

декораторів та інших фахівців.

5. Розташування об’єктів розміщення поблизу пожвавлених шляхів, в населених пунктах, у місцях масового скупчення людей свідчить про цілеспрямовану орієнтацію на обслуговування ши- рокого контингенту клієнтів.

Постоялі чи гостинні двори були тим місцем, де зустрічались мі- сцеві мешканці і мандрівники, де обговорювались події і відбувався обмін думками, укладались різноманітні угоди. Очевидно, ця атмос- фера невимушеного спілкування, що дозволяла швидко знайти спі- льну мову незнайомим людям, приваблювала тих, хто подорожував із метою розширення своїх знань про світ і людську природу.