4.4. Класифікація готелів в Україні і країнах СНД

Вперше класифікацію готельного фонду України було здійс- нено в 50-ті роки XX ст. у межах загальної для СРСР системи класифікації готелів і готельних номерів. Першу систему класифі- кації було затверджено Постановою Ради Міністрів СРСР від 14 лютого 1952 р., згідно з якою готельні підприємства поділялися на

4 розряди:

IV розряд – підприємства типу гуртожитків, будинків для при- їжджих, кімнат для ночівлі при вокзалах із наданням лише місця для ночівлі та відпочинку;

III розряд – готельні підприємства з водогоном і каналізацією;

II розряд – готелі з системою першочергових послуг: водого- ном і каналізацією, опаленням, телефонним зв’язком, рестораном або буфетом;

І розряд – готелі із добре вмебльованим та оформленим номе- рним фондом, що надавали необхідні послуги за допомогою влас- них служб обслуговування, в т.ч. служби прийому, бюро обслуго- вування, перукарні та ін.

Готелі, які перевищували рівень комфорту І розряду, відноси-

лися до позарозрядних. До них ставилася ціла низка вимог, пов’я- заних з архітектурною характеристикою споруди, впорядкованіс- тю прилеглої території, інженерно-технічним оснащенням, рівнем розвитку служб обслуговування та широтою асортименту послуг. Ця  класифікація  враховувала  мінімальні  вимоги  до  готельного


Системи класифікації готелів у світі

комфорту (в основному кількісного характеру), а за відправну точку було взято примітивне приміщення для ночівлі та відпочи- нку. Такий тип класифікації відповідав тогочасному стану готель- ного фонду СРСР, який формували переважно підприємства сере- днього якісного рівня.

Упродовж 60-70-х років ХХ століття якісна характеристика готельного фонду СРСР значно змінилася. Підвищилася комфор- тність новозбудованих готелів, до проектів яких почали включати приміщення культурного, спортивного та розважального призна- чення: конференц-зали, басейни, сауни, бари, вар’єте. Значна ува- га приділялась таким елементам комфорту, як кондиціонування повітря, індивідуальна сигналізація, аудіо- та відеообладнання, системи автоматичного управління процесом обслуговування. Багато старих готелів було реконструйовано й переобладнано. Постала потреба перегляду діючої класифікації.

У 1979 р. Держкомцін СРСР видав «Положення про віднесен- ня готелів до розрядів, а номерів у них до категорій», яке набрало чинності з 1 квітня 1984 р. Дія цього документа поширювалася на всі готелі, мотелі, туристичні бази й пансіонати СРСР незалежно від відомчого підпорядкування. Відправною точкою став макси- мальний набір вимог до готелів «міжнародного класу». Таких готелів налічувалося лише чотири на території СРСР – «Космос» та «Міжнародний» у Москві, «Прибалтійський» і «Пулковський» у Ленінграді. Вони були віднесені до розряду «Люкс». Зі знижен- ням вимог знижувався й розряд готелю: Вищий А, Вищий Б, І, II, III. До IV розряду відносили готельні підприємства, що не відпо- відали мінімальному набору вимог. Номери в готелях відносили до категорій: вища, І, II, III і IV.

Проте вже в 70-80-х роках готельний фонд СРСР характеризу- вався значною якісною різноманітністю. Використання «кількіс- ного» типу класифікації призводило до того, що однаковий роз- ряд часто надавався готелям різного якісного рівня, з’явилася хибна практика підвищення розрядності готелю за рахунок збі- льшення переліку послуг, кількості зручностей у номері, тобто –

шляхом зміни динамічних показників без урахування їхньої якос-

ті та будівельного стандарту. Наприклад, у номерах встановлюва-


Круль Г.Я. Основи готельної справи

ли телефони, телевізори, холодильники без урахування розміру площі, особливостей інтер’єру. При формальному підвищенні це практично знижувало комфортність номеру.

Крім того, рівень обслуговування в готелях для іноземних го- стей системи «Інтурист» був значно вищим, ніж у інших комуна- льних готелях одного з ними розряду. На міжнародному туристи- чному ринку «Інтурист» був змушений застосовувати іншу кла- сифікацію засобів розміщення за рівнем комфорту – «first class»,

«international class». За цією системою всі готелі поділялись на 2 типи: для короткочасного перебування туристів і бізнесменів та рекреаційні. Готель міг бути віднесений до однієї з п’яти зірок за умови, якщо буде набрана необхідна сума балів, за якими оціню- валися відповідні вимоги до його будівлі, меблів, обладнання, характеристики номерного фонду, підприємств харчування, асор- тименту та якості послуг. Якість послуг готелю оцінювалась на

«відмінно», «добре» і «задовільно», а також відображалась у пев- ній кількості балів для кожного з показників. Бальна система кла- сифікації  «Інтуристу», яка  може  бути  віднесена до  «якісного» типу класифікацій, більше відповідала міжнародним стандартам оцінки готелів і стану готельної бази СРСР кінця 80-х років.

До початку 90-х років ці дві системи класифікації існували в країні паралельно, а частина готелів оцінювалась у двох системах. Після розпаду СРСР та здобуття Україною статусу незалежної держави, скасування Держкомінтуристу СРСР, усі документи, що визначали порядок класифікації готелів, фактично втратили чин- ність. До 1993 р. готелі формально зберігали розряди та категорії, але офіційної системи їхньої класифікації не існувало. Наприкінці

1993 р. Російським Технічним комітетом зі стандартизації була розроблена система класифікації готелів (мотелів) Російської Фе- дерації «Туристично-екскурсійне обслуговування». Вона була введена в дію як Державний стандарт Російської Федерації Пос- тановою Держстандарту Росії від 21 лютого 1994 р. Державний стандарт (ГОСТ Р 50645-94) мав назву «Туристично-екскурсійне обслуговування. Класифікація готелів» і включав вимоги до готе- лів різних категорій – від 1 до 5 зірок. Стандарт застосовувався при сертифікації готелів (мотелів) Росії.


Системи класифікації готелів у світі

Згідно з Угодою про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації держав-учасниць СНД, у березні 1996 р. Держстандарт України видав наказ про введення на її території з 1 січня 1997 р. міждержавних стандартів у сфері пос- луг населенню, в тому числі у галузі туристично-екскурсійного обслуговування. А міжнародним стандартом класифікації готелів визнано російський державний стандарт, де йдеться, що класифіка- ція готелів здійснюється за категоріями і базується вона на компле- ксі вимог до матеріально-технічного забезпечення, номенклатури і якості послуг, що надаються, рівня обслуговування. Категорія поз- начається спеціальним символом – «*» (зірка). Кількість зірок зро- стає згідно з підвищенням рівня якості послуг. Готелі класифіку- ються за п’ятьма категоріями, мотелі – за чотирма.

В Україні ця робота лише розпочинається. Тому уніфікувати, тобто наближати до світового рівня, необхідно насамперед якість матеріальної бази готельного господарства. Критерії оцінки якос- ті готельного обслуговування та систему стандартів класифікації готелів доцільно будувати так, щоб результат сертифікації (кіль- кість зірок, присвоєних готелю) дійсно відповідав високому рів- ню комфорту з точки зору іноземного та вітчизняного споживача як щодо технічної якості матеріально-технічної бази, так і стосов- но якості роботи персоналу.

При розробці вимог до вітчизняних готелів різних категорій взяті до уваги рекомендації регіональної європейської системи класифікації. Показники оцінки системи вимог до вітчизняних підприємств розміщення враховують сучасні вимоги до споруди готелю, його технічного обладнання, наявності зручностей для гостя в номері, а також до приміщень загального користування, громадського харчування, асортименту побутових та інших пос- луг. Але більшість вимог оцінюється за кількісними показниками: площею приміщень, розмірами та кількістю необхідних меблів, переліком обладнання, інвентарю, забезпеченням предметами санітарно-гігієнічного призначення, відсотковим співвідношен- ням типів номерів, а відповідність матеріальної бази та функціо- нальної якості послуг готелю вимогам певної категорії фіксується оцінкою «відповідає» чи «не відповідає» нормативній документа-


Круль Г.Я. Основи готельної справи

ції. Наприклад, важко оцінити однозначно «здатність персоналу до створення в готелі атмосфери гостинності» та «виявлення доб- розичливості щодо клієнтів» або «наявність умов для прийому й обслуговування інвалідів, що користуються кріслами на колесах»,

«відповідність показників мікроклімату в приміщеннях для об- слуговування туристів установленим санітарно-гігієнічним вимо- гам», «ступінь зручності під’їзних шляхів» та «упорядкованості території готелю» тощо.

Необхідно розробити українську (національну) систему серти-

фікації готельних послуг, яка б враховувала як «статичні», так і

«динамічні» критерії  оцінки  якості  обслуговування та  сучасний стан матеріально-технічної бази з урахуванням типів підприємств готельного господарства (готелі, мотелі, кемпінги) та їх спеціаліза- ції (ділові, рекреаційні, спортивні, мобільні тощо). Крім того, сут- тєві відмінності мають колективні засоби розміщення (готельні, туристичні комплекси, кемпінги) та індивідуальні (бунґало, намет, ротель), що також необхідно враховувати при формуванні системи сертифікації послуг розміщення окремих категорій клієнтів.

У 2004 р. в Україні був переглянутий Державний стандарт

«Туристсько-екскурсійне обслуговування. Класифікація готелів» і введений в дію Національний стандарт ДСТУ 4269:2003 «Послу- ги туристичні. Класифікація готелів», який встановлює класифі- кацію готелів та аналогічних засобів розміщення незалежно від форм власності та відомчої належності. Він придатний для засто- сування з метою сертифікації готельних послуг (див. додаток А).

Класифікацію готелів та аналогічних засобів розміщення за категоріями здійснюють згідно із загальною характеристикою готелю, яку визначають комплексом вимог до матеріально- технічної оснащеності, переліку послуг, що надаються та кваліфі- кації персоналу.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «класифікація готелів». Назвіть ви- моги, які враховують при атестації готелю для присвоєння йому певної категорії.


Системи класифікації готелів у світі

2. Коли Всесвітня туристична організація спробувала запровадити універсальну систему класифікації готелів? Чому на сьогодні існує про- блема створення міжнародної системи класифікації готелів у світі? Скільки систем класифікації готелів діє у світі?

3. Охарактеризуйте критерії класифікації готелів за рівнем комфо-

рту. Назвіть складові рівня комфорту.

4. Розкрийте сутність кількісного та якісного підходів при станда-

ртизації і сертифікації готельних послуг.

5. Охарактеризуйте особливості  американської  системи  класифі-

кації готелів і мотелів.

6. Назвіть вимоги, які враховуються при французькій системі кла- сифікації готелів. Розкрийте особливості індійської системи класифі- кації готелів.

7. Охарактеризуйте особливості грецької та німецької систем кла-

сифікації готелів.

8. Опишіть принципи класифікації готелів у Великобританії, Іспанії та країнах Скандинавії.

9. Охарактеризуйте підходи до класифікації готелів усередині го-

тельних ланцюгів.

10.  Опишіть етапи створення класифікації готелів в Україні.


Круль Г.Я. Основи готельної справи

РОЗДІЛ 2

ОСНОВНІ ФОНДИ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА