2.4. Сучасний стан розвитку готельного бізнесу в Україні

Мережа туристських підприємств активно формувалась напри- кінці 70-х − упродовж 80-х рр. Як свідчить аналіз, більшість готе- лів, мотелів, кемпінгів, санаторіїв, баз відпочинку та туристських баз будувались за проектами, які не відповідали міжнародним ста- ндартам. Інтенсивна їх експлуатація в період масового туризму (60-

80-ті рр.), а також несвоєчасне проведення капітальних і поточних ремонтів призвели до значного зносу цих будівель та їхнього осна- щення. В готелях, збудованих ще за радянських часів, занадто бага- то двомісних номерів, тоді як за європейськими стандартами номе- рний фонд готелів на 70-80 % повинен складатися з одномісних номерів із одним великим ліжком. У наших номерах тісно, їхня загальна площа не сягає прийнятих у Європі 30 м2. У багатьох го- телях відсутні кондиціонери, громадські зони (холи, фойє), не ка- жучи вже про конференц-зали, фітнес-центри, підземні гаражі та паркінги, до яких звикли інтуристи. Тому пріоритетним напрямом зміцнення матеріальної бази туристських підприємств має бути проведення реконструкції, модернізації та будівництва об’єктів туристської сфери за рахунок власних коштів підприємств і за до- помогою інвестицій, у тому числі іноземних.

У всьому світі про рівень готелю свідчить кількість зірочок.

Усі 1-2-3-зіркові готелі в Україні є радянським спадком, із відпові-


Круль Г.Я. Основи готельної справи

дною інфраструктурою. Вони не становлять комерційного інте- ресу для інвесторів. Керівники столичних готелів зазначають, що в сучасних умовах вони не можуть собі дозволити орієнтуватися на певну споживчу групу. Цей сегмент готелів практикує подвійні та  потрійні  тарифи:  окремі  ціни  для  громадян  України,  країн СНД, іноземців. Так керівництво намагається збільшити рентабе- льність, яка, за даними головного управління комунального та готельного господарства і туризму, складає 3-15 % у цій групі.

4-зіркових готелів у Києві шість («Аванті», «Дніпровський»,

«Дніпро»,  «Президент-отель  «Київський»,  готельний  комплекс

«Національний»; завершилося будівництво готелю «Radisson SAS»), хоча потреби столиці сягають 10-12. Кілька готелів такого класу є у Львові («Дністер», «Жорж», «Гранд-Отель», «У Бюрге- ра»), Дніпропетровську («Академія»), Кіровограді («Каталонія»), Одесі («Одеса», «Лондонський», «Фраполлі»), Харкові («Ахта- мар»), Ялті («Ореанда», готельний комплекс «Літо») та інших містах України. Інвестиції у 4-зіркові готелі такі ж, як і в 5-зіркові, але рентабельність вища (у Києві 40-50 %). Клієнтська база поді- бна до 5-зіркових. У сучасних умовах цей сегмент готелів змуше- ний конкурувати не лише з 3-зірковими, а й із 3- та 5-зірковими компаніями у сфері послуг готельного типу, оренди житла. Ті го- телі, що розташовані в центрі, підвищують ціни, а ті, що знахо- дяться на околицях міста, змушені, крім зниження ціни, пропону- вати додаткові послуги та високоякісний сервіс. 4-зіркові готелі активно практикують знижки: для постійних клієнтів, вихідного дня, а також співпрацю з турфірмами і посольствами. Готелі дер- жавної форми власності не можуть собі дозволити систему зни- жок (це порушує певні стандарти), тому досить часто бувають заповненими лише наполовину. Готелі цього сегмента змушені працювати над власним іміджем.

Сегмент 5-зіркових готелів найменше заповнений, хоча попит на сервіс такого рівня досить високий і має тенденцію до зрос- тання. Всього в Україні діє кілька 5-зіркових готелів, що відпові- дають за рівнем послуг європейським та міжнародним стандартам («Premier Palace» у Києві, «Donbass Palace» у Донецьку). У 2005 р. відкритий перший 5-зірковий готель у Західній Україні («Rixos-


_Розвиток готельної справи в Україні

Prykarpattya»). Упродовж 2006-2009 рр. на готельному ринку укра-

їнської столиці з’явилися 5* готелі міжнародного класу «Operа»,

«Hyatt Regency Kiev», «InterContinental», до будівництва яких причетні закордонні партнери – власники всесвітньовідомих готе- льних мереж (див. табл. 2). Партнерство з українськими бізнесме- нами вигідне і готельним мережам. Після кількаразових спроб боротися з бюрократичною тяганиною, пов’язаною з виділенням земельних ділянок, міжнародні мережі почали відкривати готелі разом із українськими компаніями.

Заплановане  будівництво  другої  черги  5-зіркового  готелю

«Premier Palace» та  готелю «Sofia Sheraton» (5*) у столиці Украї- ни. В столиці існує попит принаймні ще на 5 готелів цього типу. Існуючі готелі розраховані на бізнес-клієнтів, а їхня інфраструк- тура передбачає наявність бізнес-центру, комп’ютерної техніки в номері, конференц-залу тощо. На бізнес-клієнтів зорієнтовані й офісно-готельні 5-зіркові центри, які є найпривабливішими в сег- менті: попит на репрезентабельні офіси в Києві анітрохи не мен- ший, ніж на готельний сервіс високого рівня. 5-зіркові готелі ви- користовують зарубіжний досвід і готові ідеї, а підтримка власно- го бренду – спільна риса готелів цього типу, проте сервіс, порів- няно з міжнародним, не найкращий.


 

Готелі українських олігархів


Таблиця 2


 

Готель

Premier

Palace

 

Opera

Donbass

Palace

 

Hyatt

 

Inter-Continental

Рік відкриття

2001

2006

2004

2007

2009

Категорія

5*

5*

5*

5*

5*

Кількість номерів

285

140

129

234

272

Вартість номера, $

 

$375-990

 

$445-940

 

$375-1072

 

від $400

від €400-600 до

€14,5 тис.


Круль Г.Я. Основи готельної справи

Український готельний ринок істотно пожвавився після пере- моги України і Польщі в тендері на право проведення чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012». За оцінками вітчизняних готельє- рів, до 2012 року в українські чотири- і п’ятизіркові готелі інвес- тують $300 млн. і в столиці з’являться близько 35 нових готелів на

100-250 номерів кожний (див. табл. 3). За європейськими норма- тивами  у  Києві  повинно  бути  щонайменше 20  тис.  готельних місць (загальна кількість номерів сьогодні становить 8,7 тис., що вдвічі менше, ніж у Москві, і в 6 разів менше, ніж у Парижі).

Таблиця 3

Готелі в проекті

 

 

Проект

 

Кількість го-

телів

Очікуваний

рік відк-

риття

 

Місто

Готельна  мережа  (спільно

з франц. Accor Group)

4 п’ятизіркові,

9 тризіркових

 

2012

 

Київ

Hilton

1

н/д

Київ

Hyatt

1

2012

Київ

Radisson

4

2010-2011

н/д

Спортивний  комплекс

«Металіст-Сіті»

 

1

 

2012

 

Харків

 

Попит на готельні послуги зосереджений у чотирьох основних

категоріях клієнтів:

   перша група – це відомі бізнесмени, політики, люди твор- чості, суспільне становище яких не дозволяє опускати планку нижче 4-5*. Часто вони обирають стандартний номер у відомому готелі, а не «люкс» у 3* за ті ж гроші;

   друга група – керівники середньої ланки, спеціалісти іно-

земних, а також вітчизняних компаній. Їхні вимоги до «зірковос-

ті» готелю менш жорсткі – вони можуть поселитися у готелі як 3*, так і в 5*. Вирішальне значення тут має рівень сервісу. Цінові переваги цього сегмента 120-250$ за добу;

   третя група клієнтів – вітчизняні відрядні, яких за статис- тикою за останні 2-3 роки стало більше. Але фінансові можливос- ті таких клієнтів далеко не однорідні, від 75 до 200 гривень, що


_Розвиток готельної справи в Україні

дозволяє обирати між 2* і 3* готелями, гуртожитками готельного типу, послугами приватного сектора;

   четверта група – це іноземці та вітчизняні туристи. Такі кліє- нти обирають від «люксів» у 3* до номерів у 5* готелях. Із вітчизня- них туристів 60 % – це діти і студенти, звичайно з обмеженими фі- нансовими можливостями, тому часто вони обирають гуртожитки і приватні квартири.

Готельне господарство є однією з основних складових турист-

ської індустрії України. За даними 2008 р., в Україні базу розмі-

щення складали 1420  підприємств готельного господарства на

135,2 тис. місць (юридичні особи) та 2144 суб’єкти підприємни- цької діяльності (фізичні особи), що надають послуги з розміщен- ня (див. додаток Г). Позитивна динаміка інвестицій в основний капітал сприяла збільшенню кількості введених в експлуатацію готелів. У 2007 р. за рахунок будівництва 44 нових готелів та ре- конструкції існуючих уведено в експлуатацію 3797 місць, що в 1,8 разу більше, ніж у 2006 р. Майже половину (49,6 %) загальної кількості місць у готелях уведено у Львівській, Одеській, Закар- патській та Сумській областях.

Згідно з функціональною структурою підприємств готельного господарства, на території України послуги з тимчасового прожи- вання у 2007 р. надавали 812 готелів, 19 мотелів, 6 готельно- офісних центрів, 9 кемпінгів, 42 молодіжні турбази та гірські при- тулки, 191 гуртожиток для приїжджих та 341 інше місце для тим- часового проживання. Найпоширеніші в Україні готелі – 57,2 %

від загальної кількості та інші місця для тимчасового проживання

– 24,0 %, які поряд із традиційними підприємствами готельного господарства пропонують своїм клієнтам повний комплекс послуг із прийому, розміщення, харчування та обслуговування. В окре- мих регіонах, особливо в сезон відпочинку, інші місця для тимча- сового проживання здатні розмістити та прийняти більше клієн- тів, ніж основні. До їхнього складу входять сезонні бази відпочи- нку, літні будиночки, котеджі тощо, які здаються для тимчасового проживання під час відпускного періоду.

У Європі показник забезпеченості готельними місцями скла-

дає 10-15 місць на 1000 мешканців. У Києві він становить 6, а в


Круль Г.Я. Основи готельної справи

Україні ледве дотягує до 2-3. Окрім того, близько 700 зареєстро- ваних пансіонатів, баз відпочинку, санаторіїв, в останні роки або неефективні, або не працюють взагалі. Проте ситуація дещо змі- нюється на краще: з’являються чотири- і п’ятизіркові готелі єв- ропейського рівня, десятки і сотні нових невеликих приватних малих готелів різноманітного типу. Але діяльність більшості з них перебуває в тіні через недосконалість законодавчої бази.

Упродовж останніх 9 років середньорічний коефіцієнт заван- таження готелів України щорічно змінювався. Починаючи з 1999 р. цей показник зріс з 0,23 до 0,25 у 2000 р., у 2001-02 рр. також зростав і досяг 0,28, у 2003 р. – 0,32, впродовж 2004-06 рр. стано- вив 0,34. У 2007 р. порівняно з 2006 р. середньорічний коефіцієнт

використання місткості готелів по Україні зріс на 0,01 і становив

0,35. При цьому мінімальне використання місткості готелів – 0,15,

0,18 та 0,19 – було відповідно в Луганській, Івано-Франківській та Херсонській областях, а максимальне – 0,63 – у м. Києві. У Во- линській області та Чернігівській областях цей показник дорівню- вав відповідно 0,55 та 0,52.

На виконання статті 15 Закону України «Про туризм» із 1 жов- тня 1999 р. введено обов’язкову сертифікацію готельних послуг та послуг харчування, які надають суб’єкти туристської діяльності. Згідно з чинним законодавством, обов’язковій сертифікації в Україні нині підлягають 266 підприємств, що надають готельні

послуги, та 455 підприємств харчування. Результатом проведеної

роботи стало помітне підвищення рівня обслуговування на підп-

риємствах готельної галузі.

На сьогодні, згідно з даними зі стандартизації, в Україні функ- ціонують кілька п’ятизіркових готелів: «Premier Palace», «St Sofia Regency Hyatt», «Intercontinental» та «Опера (Інтерн)» у  Києві,

«Donbass Palace» у м. Донецьку, «Україна» у м. Дніпропетровську та «Ортодос» у м. Одесі. Приїжджих обслуговують 46 чотиризір- кових готелів, близько 350 – тризіркових, двозіркових та однозір- кових, решта – близько 410 готелів – не мають категорії. Така ве- лика кількість «безкатегорійних» готелів пояснюється низкою причин: більшість із них не відповідають комплексу вимог до матеріально-технічного  забезпечення,  номенклатури  та   якості


_Розвиток готельної справи в Україні

наданих послуг, рівня обслуговування; деякі отримали сертифікат лише на безпеку проживання; ряд готелів проводять поточний або капітальний ремонт та реконструкцію або знаходяться в стадії ліквідації; новозбудовані готелі ще не встигли одержати катего- рію; значна кількість готелів перейшла у власність фізичних осіб, в яких немає потреби в отриманні сертифікату «зірковості», оскі- льки це потребує значних фінансових витрат.

Разом із тим існуюча інфраструктура туризму ще не відпові- дає вимогам міжнародних стандартів. У більшості готелів відсу- тні сучасні засоби зв’язку та комунікацій, конференц-зали з від- повідною аудіовізуальною технікою та технічними засобами для синхронного перекладу. Подальший розвиток готельного гос-

подарства неможливий без сучасного обладнання і новітніх тех-

нологій. Це стосується насамперед інформаційних технологій, ефективних і надійних систем захисту, без чого неможливо досяг- ти високого рівня якості послуг.

Кількість готелів в Україні порівняно з туристськими країнами світу незначна. У Великій Британії, наприклад, функціонує близь- ко 260 тис. готелів. У країнах Європи кількість великих готелів становить 15-25 % від загальної кількості готельних господарств,

75-85% − мотелі та готелі сімейного типу. За даними аналізу стру- ктури готельного господарства України, такі форми готельного господарства, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази, надзвичайно поширені в інших країнах, в Україні практично не розвинуті. Як свідчить міжнародний досвід,  саме  такі  підприємства могли  б дати істотний поштовх розвитку галузі та створенню додаткової кількості робочих місць.

Чинне законодавство України нечітко визначає готельне гос- подарство, його належність до сфери туристських послуг та ві- домче підпорядкування. Тому для розвитку готельного господарс- тва України, підвищення попиту на ринку споживання готельних послуг, створення і входження на ринок малих готельних підпри- ємств доцільна розробка проекту Закону України про розвиток готельного господарства. Положення Закону мають визначити правові, економічні та організаційні засади створення і подальшо- го розвитку конкурентних відносин на цьому ринку.


Круль Г.Я. Основи готельної справи

У листопаді 1990 року з метою координації господарської дія- льності, захисту прав та інтересів учасників була створена Асоці- ація готельних об’єднань і готелів міст України, яка є громадсь- ким добровільним об’єднанням і налічує близько 200 колективів підприємств та інших організацій, пов’язаних із готельною індус- трією. Асоціація проводить роботу із пропаганди та узагальнення передового досвіду діяльності готельних підприємств, надає ме- тодичну і юридичну допомогу з проблем приватизації, підтримує виробничі зв’язки з інофірмами, організовує поїздки за кордон спеціалістів для обміну досвідом роботи. Асоціація також розроб- ляє, затверджує і забезпечує готелі нормативними актами стосов- но готельної діяльності. Бере участь у підготовці та проведенні щорічних Міжнародних виставок обладнання і технологій для готелів і курортів, міжнародних конференцій «Індустрія гостин- ності» та ін. У цих заходах задіяні представники більше як 30 країн світу. Вона є спонсором та організатором журналу «Готель- ний і ресторанний бізнес», що пропагує передовий досвід роботи готельних підприємств. Разом із Держстандартом України Асоці- ація розробила і затвердила Правила обов’язкової сертифікації готельних послуг та ін.

У вересні 2003 р. створена перша в Україні готельна мережа

«Premier Hotels». Її членами стали відомі в Україні та за її межами готелі «Premier Palace» – 5* (Київ), «Ореанда» – 4* (Ялта), «Дніс- тер» – 4* (Львів), «Star» – 4* (Мукачеве), «Лондонський» – 4* (Одеса), «Cosmopolit» – 4* (Харків). Ця система покликана створи- ти нове «слов’янське обличчя» нашого готельного бізнесу. В май- бутньому до мережі долучатимуться 4-5-зіркові готелі інших міст України, які пропонуватимуть послуги гостинності згідно з міжна- родними стандартами, але не позбавленими українського колориту.

Найближчим часом спеціалісти-готельєри очікують підви- щення зацікавленості до  столичного ринку готельних послуг з боку західних інвесторів. На ринок вийдуть такі світові операто- ри, як «Accor», «Radisson», що спеціалізуються на готелях серед- ньої цінової категорії. Із виходом на ринок нових готелів між ни- ми існуватиме конкуренція, яка зумовить зниження вартості роз- міщення і підвищення якості послуг.


_Розвиток готельної справи в Україні

Велике значення для розвитку туризму мають транспортні шляхи, які повинні відповідати міжнародним вимогам щодо шви- дкого,  безпечного,  надійного,  комфортного  перевезення.  Саме вони є першою ланкою ланцюга в успішному залученні туристсь- кого потоку іноземних громадян до України.

В Україні існує понад 13 тис. км автомобільних доріг держав- ного значення, з них понад 9 тис. км − магістральних. Магістра- льні дороги сполучені з міжнародними транспортними коридора- ми. Щороку кордон України перетинає близько 605 млн. інозем- них транспортних засобів, які прямують як в Україну, так і тран- зитом до інших країн. Більшість автотуристів користуються існу- ючою сервісною інфраструктурою, розташованою вздовж автош- ляхів. Автомобільні туристські маршрути здебільшого збігаються з міжнародними транспортними коридорами.

Автошляхи України перебувають у незадовільному стані, вони ще не відповідають вимогам міжнародних стандартів і на них прак- тично відсутні сучасні об’єкти для надання послуг автотуристам. Інтеграція дорожньо-транспортного комплексу України в міжнарод- ну транспортну систему потребує будівництва нових і реконструкції існуючих комплексних об’єктів туристської інфраструктури, куди обов’язково мають входити готелі, ресторани, кафе та інші заклади для надання послуг автотуристам на рівні міжнародних стандартів.

В Україні прийнято Державну програму створення та функціо- нування національної мережі міжнародних транспортних коридорів, її реалізація дасть змогу розв’язати проблему облаштування доріг, створити сприятливі умови для розвитку туристської індустрії.

Взаємодія двох галузей − транспорту й туризму − допоможе кожній із них у короткі терміни вирішити більшість питань, зокре- ма розбудови туристської інфраструктури за напрямами націона- льної мережі транспортних коридорів із залученням приватного капіталу (національного й зарубіжного).

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте етап зародження готельної справи в Україні.

Назвіть види засобів розміщення, характерні для цього періоду.


Круль Г.Я. Основи готельної справи

2. На які групи поділялись готелі Києва на початку ХХ ст.? Назвіть готелі, що входили до цих груп.

3. Розкрийте особливості розвитку матеріально-технічної бази ту- ризму на території України в радянські часи. Охарактеризуйте діяль- ність монополіста туристичних послуг «Інтуриста» в Україні.

4. Які події сприяли розвитку готельної справи в СРСР загалом і в

Україні зокрема?

5. Охарактеризуйте сучасний стан розвитку готельного бізнесу в

Україні.

6. Назвіть п’ятизіркові готелі,  що діють в Україні.  Який готель вважається першим висококласним готелем у державі? Який із них включений до асоціації «Найкращі готелі світу»? Назвіть готелі Києва, що належать до всесвітньовідомих готельних мереж.

7. Коли і з якою метою була створена перша в Україні готельна ме-

режа? Які готелі формують дану мережу?


Види сучасних засобів розміщення