2.3. Розвиток матеріально-технічної бази туризму в радянські часи

Упродовж 1926-1932 рр. приділялася увага і розвитку готельно- го господарства. У зв’язку зі скрутними соціально-побутовими умовами життя населення готельні фонди здавались під житло ро- бітникам і службовцям. Проте з 1933 р. ситуація почала змінюва- тись на краще. У великих містах розпочалося будівництво об’єктів соціально-культурного й побутового призначення. Так, у Києві було відбудовано і передано за призначенням 10 готелів з інвентарною кількістю кімнат 694 (готелі «Франсуа», «Ермітаж», «Червоний Київ», «Імперіаль», «Інтернаціональ», «Гранд-Готель», «Палас»).

Із перенесенням у 1934 р. столиці України з Харкова до Києва з’явилися нові можливості для соціально-культурних перетворень у


Круль Г.Я. Основи готельної справи

місті. У 1937 р. відбувся Перший з’їзд архітекторів України, який обговорив питання «Про генеральний план реконструкції столиці України». Відповідно до цього плану, в столиці з’явились нові ма- газини (ЦУМ), будинки культури, басейни, готелі («Москва»).

Друга світова війна завдала величезних збитків готельному господарству України. У Києві майже всі готелі були зруйновані.

У 1955 р. затверджений новий статут «Інтуриста», що передба- чав розвиток як в’їзного, так і виїзного туризму, а також прийом іноземців, які прямували транзитом територією СРСР. «Інтурист» дістав повноваження бути членом різних національних і міжнарод- них організацій, комісій тощо. Крім основних функцій, він займав- ся також погодженням із закордонними фірмами умов прийому радянських туристів і супроводу груп, що виїжджають за кордон.

Із середини 60-х рр. до 1972 р. у тридцяти містах СРСР було споруджено 40 туристських об’єктів: готелів, мотелів, кемпінгів. В Україні до початку 60-х рр. матеріальна база «Інтуриста» не була достатньо розвинена. У Києві «Інтуристу» належали готелі «Ермі- таж» (нині «Інтурист»), «Україна»; у Львові − стародавній готель

«Жорж», збудований ще в 1899 р.; в Одесі − готель «Красная», у

Ялті − «Ореанда» і «Таврида», збудовані наприкінці XIX ст.

Зростаючі обсяги туризму потребували нарощування інфра- структури. У Києві в 1964 р. був збудований найкращий на той час готель «Дніпро», що став окрасою площі Ленінського комсо- молу (до 1956 р. пл. Сталіна, нині Європейська). При в’їзді до Києва з боку Житомирської траси в 1965 р. уведений в експлуата- цію мотель-кемпінг «Пролісок», функціональним призначенням якого були прийом і обслуговування груп автотуристів, потік яких як до СРСР, так і до України з кожним роком зростав.

Подальший розвиток іноземного туризму в СРСР значною мі- рою визначався початком космічної ери, яку відкрив політ Юрія Гагаріна 12 квітня 1961 р. Якщо в 1958 р. у Радянському Союзі побували громадяни з 94 країн, то в 1961 р. − зі 127, у 1964 р. − зі

133 країн. Значно розширилася й географія поїздок радянських громадян за кордон. У 1956 р. вони відвідали 61 країну, а через 7

років, у 1963 р., радянських туристів уже приймали в 106 країнах

світу. У 1964 р. кількість іноземних туристів, що відвідали СРСР,


_Розвиток готельної справи в Україні

перевищила 1 млн. осіб, і понад 900 тис. радянських громадян виїхали в зарубіжні подорожі.

Розвиткові туризму сприяло встановлення тепліших відносин між країнами. «Інтурист» став найбільшим партнером більш ніж

700 турфірм, що працювали в сотні країн світу. На території СРСР діяло близько 100 відділень і агентств ВАТ «Інтурист». В Україні до початку 70-х рр. також склалася цілісна система підприємств

«Інтуриста». До її складу входило 7 відділень ВАТ «Інтурист» (у

Києві, Харкові, Львові, Одесі, Ялті, Ужгороді, Запоріжжі), 14 агентств (у Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Луцьку, Тер- нополі, Рівному, Вінниці, Чернігові, Черкасах, Херсоні, Полтаві, Сімферополі, Ізмаїлі, Чопі). Пізніше, у 80-х рр., підрозділи «Інту- риста» були створені і в інших областях — Житомирській, Хме- льницькій, Сумській, а також у Кіровоградській, Миколаївській, Івано-Франківській, які до кінця 80-х рр. були закриті для відвіду- вання іноземцями.

Наприкінці 60-х рр. інфраструктуру міжнародного туризму остаточно було відновлено. Починається епоха масових міжнаро- дних подорожей, що набули стрімкого розвитку в 70-80-х рр. ХХ ст. Міжнародний туризм став ефективним засобом зовнішньоеко- номічних зв’язків країн. Зазнав піднесення він і в СРСР. За період з 1971 по 1975 р. було прийнято близько 15 млн. інтуристів, а за кордон виїхало близько 11 млн. громадян Радянського Союзу.

В Україні на початку 70-х рр.  було створене Управління з іно-

земного туризму при Раді Міністрів УРСР.

Діяльність «Інтуриста» не обмежувалася прийомом звичайних туристських груп. Під час усіх офіційних урядових візитів на «Ін- турист» покладалися обов’язки прийому й обслуговування всіх супровідних осіб і журналістів. У 70-х рр. «Інтурист» брав участь у  підготовці візитів  президентів США  Р.  Ніксона,  Дж.  Форда, Р. Рейгана, Президента Франції Ж. Помпіду, Прем’єр-міністра Великобританії Г. Вільсона та ін.

Піднесенню туристського обміну сприяв прискорений розви- ток сучасних видів транспорту. Аерофлот здійснював повітряне сполучення з 3,5 тис. міст більш ніж у 50 державах на всіх конти- нентах. Значну роль у туристських зв’язках відіграли залізниці.


Круль Г.Я. Основи готельної справи

Міжнародні залізничні маршрути сполучали СРСР з 25 держава-

ми Європи та Азії.

У 70-х рр. «Інтурист» розробив і запропонував на зовнішньо- му ринку понад 100 привабливих маршрутів, що охоплювали сто міст європейської та азійської частин СРСР. Іноземні туристи ма- ли можливість ознайомитися з усіма столицями союзних респуб- лік, містами-героями Києвом, Одесою, Волгоградом, колгоспами, радгоспами і промисловими підприємствами, пам’ятками архітек- тури, курортами Криму, із заповідниками та ін.

В  Україні  в  70-80-х  рр.  стрімко  розвивалася  матеріально-

технічна база міжнародного туризму. Були збудовані нові готелі

«Інтуриста»: у Києві − «Либідь» і «Братислава», у Харкові − «Ін- турист», «Мир» і мотель «Дружба», у Львові − «Дністер», в Ужго- роді − «Закарпаття», в Одесі − «Чорне море», у Запоріжжі − «За- поріжжя», у Полтаві − мотель «Інтурист», у Чернівцях − «Чере- мош», у Херсоні − «Фрегат». У Ялті спільно з югославськими фахівцями в мальовничому Масандрівському парку був уведений в експлуатацію готель «Ялта-Інтурист».

З 1970 по 1980 р. готельний фонд «Інтуриста» збільшився майже в 4 рази, перевищивши 50 тис. місць, із них 10096 готель- них місць знаходилося в Україні. Щорічні темпи зростання кіль- кості іноземних громадян, що відвідали СРСР, становили пересіч- но 8-10%. Розвивався і виїзний туризм. За період після Наради з

безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінкі, 1975 р.) по 1981 р.

Радянський Союз відвідали близько 25 млн. зарубіжних гостей і майже 19 млн. радянських людей побували за кордоном.

Розширювалася географія в’їзного туризму як у СРСР у ціло- му, так і в Україні. У туристські маршрути ввійшло 18 нових міст, у тому числі Хмельницький і Луцьк. На початку 80-х рр. «Інту- рист» пропонував маршрути по 135 містах усіх союзних респуб- лік. Власна мережа готелів, мотелів і кемпінгів давала змогу роз- містити 55 тис. гостей і надати послуги харчування 74 тис. осіб.

Сприяли розвиткові інфраструктури туризму визначні міжна- родні заходи, що проводилися в СРСР. Так, XXII літні Олімпійські ігри (1980 р.) стали для «Інтуриста» ще одним значним досягнен- ням. Для того, щоб прийняти 300 тис. гостей, що приїхали на


_Розвиток готельної справи в Україні

олімпіаду, треба було значно розширити мережу готелів у Москві, Ленінграді, Києві, Мінську й Таллінні. Наприкінці 70-х рр. були збудовані нові готелі: «Космос» − у Москві, «Дагомис» − у Сочі,

«Прибалтійський» − у Ленінграді, «Русь» − у столиці України.

Для підготовки кваліфікованого персоналу готелів у 1978 р. в

Києві було відкрито Технікум готельного господарства.

Значно зросла популярність «поїздок дружби». За 1981-82 рр.

«поїздами й літаками дружби» СРСР відвідало 160 тис. туристів із країн соціалізму. У Києві їх гостинно приймав спеціально збудо- ваний готель «Братислава». Понад 100 тис. чоловік приїздили в СРСР, у тому числі в Україну, на фестивалі мистецтв «Київська весна», «Золота осінь» − у Києві, «Біла акація» − в Одесі, «Крим-

ські зорі» − в Ялті.