2.1. Зародження готельної справи в Україні

На Русі готельна справа зародилася в XII-ХІІІ ст. Проте ще в IX-XI ст. Давня Русь завдяки своєму географічному положенню стала центром, де перехрещувались торговельні шляхи між Захо- дом і Сходом, Північчю та Півднем. Налагоджувалися стійкі тор- говельні відносини, різнобічні культурні та релігійні зв’язки. Піс- ля запровадження християнства на Русі з Візантії до нашої країни потяглися священики, перекладачі, переписувачі книг, ремісники. На Русі аж до XVI ст. центральною фігурою у встановленні та зміцненні зв’язків з іншими країнами був «гість».

Гостинності та мандрам іноземних гостей надавалось велике значення.  Так,  київський  князь  Володимир  Мономах  у  своєму

«Поучении» заповідав синам добре приймати гостей, вшановувати їх, тому що ці люди, «мимо ходячи», рознесуть по світу добру або лиху вість.

Попередники перших готелів на Русі – постоялі двори – на-

зивалися «ямами» і розташовувалися на відстані кінного переходу один від одного. У XV ст. постоялі двори створювалися при по- штових станціях, що знаходилися в підпорядкуванні Ямського наказу. До XV ст. відносять також будівництво у великих містах гостинних дворів, які відрізнялися від постоялих тим, що, крім розміщення і харчування, тут були створені умови для здійснення комерційних операцій. Розселення іноземців у гостинних дворах здійснювалося за національною ознакою.

У XVI – першій половині XVII ст. одним із торговельних центрів Східної Європи був Київ, через який проходили купецькі каравани з Польщі, Кримського ханства, Туреччини, Молдови, Греції, Угорщини, країн Західної Європи, що прямували до Мос- ковської держави. Українські купці мали право безмитної торгівлі


Круль Г.Я. Основи готельної справи

в прикордонних містах Московії. Для них створювалися спеціаль- ні гостинні двори. На чумацьких і торговельних шляхах України здавались в оренду корчми, що не тільки вели торгівлю хмільни- ми напоями, а й були пристановищем для подорожніх.

У другій половині XVII ст., коли «козацька християнська рес- публіка» знаходилась на острові Чортомлик, на її території біля порту височів «Грецький дім» – приміщення для іноземних пос- ланців і купців. Адже Запорізька Січ сама вела жваву торгівлю, а до того ж була транзитним пунктом у торгівлі всіх українських земель і Московської держави з країнами Сходу.

Крім того, Київ став одним із центрів паломництва, що зумо- вило потребу в будівництві готелів для прочан біля стін Печерсь- кого монастиря. В Україні до прочан ставилися з великою шаною. Миряни вважали за честь прийняти богомольців на ночівлю, а то й на кілька днів, пригостити, дати харчів на дорогу. Паломники були в особливій пошані й мали захист при церквах і монастирях, де з давніх часів їм відводили спеціальні помешкання, будували готелі й гостинні двори, де велися книги для запису прочан, які свідчать про масовий характер паломництва.

Після приєднання України до Російської імперії (кінець XVIII ст.) почалось будівництво поштового тракту від Москви до Києва через Калугу, Глухів, Путивль, Конотоп із поштовими дворами та станціями, що одночасно виконували функції готелів.

Проте помітний розвиток готельного господарства в царській

Росії розпочинається лише в другій половині XIX ст.