Додаток

 

СПІЛЬНИЙ ЗВІТ ЩОДО СТАНУ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ДІЙ УКРАЇНА—ЄС [59]

І. ВСТУП

План дій Україна - ЄС, доповнений висновками Ради ЄС, які підкрес­лили зобов'язання ЄС підтримувати Україну, був схвалений у лютому 2005 року на трирічний термін. План дій використовувався як повсякденний ін­струмент координації та моніторингу співробітництва України та ЄС, а та­кож як інструмент просування вперед процесу реформ в Україні. План дій - це точка відліку для здійснення оцінок під час зустрічей в рамках Угоди про партнерство та співробітництво (УПС).

У березні 2007 року ЄС та Україна розпочали переговори щодо укладен­ня нової посиленої угоди (далі - НПУ), в якій, там, де можливо, передбачати­меться більш глибокий рівень співпраці, аніж той, що забезпечувався Угодою про партнерство та співробітництво і спільним Планом дій.

Виходячи із вищезазначеного, ЄС і Україна погодили такі позиції:

У виконанні Плану Дій Україною досягнуто суттєвого прогресу. Вра­ховуючи переговори щодо нової посиленої угоди, що продовжуються, виконання Плану дій Україна - ЄС буде продовжено і він повинен слугувати як інструмент співпраці ЄС та України щонайбільше про­тягом ще одного року.

Обидві сторони проведуть коротку неформальну спільну оцінку ви­конання Плану дій, яка також стосуватиметься результатів виконан­ня додаткових конкретних заходів на 2008 рік.

Наприкінці 2008/на початку 2009 року обидві сторони розроблять новий спільний інструмент (у вигляді «директиви», «плану дій», «дорожньої карти» або інше - назва буде погоджена), який повинен враховувати питання, погоджені на етапі переговорів щодо укладан­ня НПУ, а також забезпечити передумови для набрання чинності

НПУ.

Відповідно до цього, у Спільному звіті викладений короткий огляд вико­нання Плану дій Україна - ЄС з моменту набрання ним чинності, враховуючи висновки Ради ЄС (лютий 2005 р.), тому цей документ не містить вичерпної та детальної інформації щодо результатів оцінки, адже така оцінка регуляр­но проводилася обома сторонами. Мета цього формату оцінки - здійснити короткий аналіз в основних сферах співробітництва, визначених Планом дій Україна - ЄС, за останні три роки, відводячи основне місце першочерговим завданням Плану дій. Крім того, Спільний звіт містить інформацію щодо конкретних додаткових заходів, які необхідно виконати у 2008 році.

ІІ. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ В ОКРЕМИХ СФЕРАХ СПІВРОБІТНИЦТВА

Політичний діалог та реформи

Політичний діалог: з моменту прийняття Плану дій Україна - ЄС відбу­лося посилення широкомасштабного політичного діалогу між ЄС та Украї­ною. Проводяться регулярні консультації на зустрічах в рамках самітів Укра­їна - ЄС, Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, на зустрічах Трійки міністрів Україна - ЄС та зустрічах Трійки між Комітетом з політики та безпеки ЄС і України. Продовжується також діалог між Міністерством за­кордонних справ України та відповідними інституціями ЄС, а також із спеці­альними представниками ЄС та Секретаріатом.

Демократія та верховенство права: на березневих парламентських ви­борах 2006 року та дострокових парламентських виборах 30 вересня 2007 року в Україні були присутні спостерігачі Міжнародної спостережної місії під керівництвом Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)/ Бюро демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ). Відповідно до під­готовлених висновків, і ті і ті вибори було проведено загалом у відповіднос­ті до взятих Україною зобов'язань перед ОБСЄ та Радою Європи, а також інших міжнародних стандартів проведення демократичних виборів. Міжна­родні спостерігачі визнали, що вибори проходили в атмосфері відкритості та конкуренції.

Ключовим пріоритетом для України залишається здійснення консти­туційної реформи, яка повинна встановити необхідну систему стримувань та противаг між основними державними установами. Венеціанська Комісія Ради Європи надала рекомендації стосовно ролі Президента, Уряду, Верхо­вної Ради та Конституційного Суду.

Реформа судової влади, зокрема, через реформи, спрямовані на забезпе­чення її незалежності, неупередженості та ефективності, залишається першо­черговим завданням для України. Необхідно забезпечити належне функціо­нування та незалежність Конституційного Суду.

У січні 2006 року Україна стала членом Групи Держав проти корупції Ради Європи, що стало важливим кроком на шляху боротьби з корупцією. На сьогодні ще не ратифікована Конвенція ООН щодо протидії корупції. Боротьба з корупцією залишається першочерговим завданням для Уряду країни.

Права людини та основні свободи: ситуація стосовно забезпечення прав людини та основних свобод значно поліпшилася за останні три роки. Грома­дяни України мають широкий доступ до електронних та друкованих засобів масової інформації. Перетворення державних теле- та радіокомпаній у гро­мадські залишається актуальним питанням для України. Подальші заходи, наприклад, щодо запобігання жорстокому поводженню із ув'язненими, за­лишаються пріоритетними для Уряду.

На сьогодні Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду зали­шається нератифікованим Україною.

Спільна зовнішня політика і політика безпеки: співробітництво в сфе­рі зовнішньої та безпекової політики значно посилилось, як по суті, так і за формою. Україна приєдналася до більшості зовнішньополітичних заяв ЄС, взяла участь у Поліцейській Місії ЄС у Колишній Республіці Югославії та Македонії (БиРОЬ РІІОХІМЛ) та у Поліцейській Місії ЄС у Боснії і Герце­говині (ЕиРМ). Угода між Україною та ЄС щодо процедур безпеки з обміну таємною інформацією набула чинності у лютому 2007 року.

Відбулося подальше зміцнення співпраці між Україною та ЄС з регіо­нальних питань, зокрема, стосовно Придністров'я та регіону Чорного моря, включаючи Південний Кавказ. Позитивні результати Зустрічі міністрів за­кордонних справ країн Європейського Союзу та країн Чорноморського регі­ону, що відбулась 14 лютого 2008 року у Києві, висвітлили той потенціал вне­ску, який сторони можуть зробити для заохочення регіональної співпраці.

Україна та ЄС зобов'язались продовжити консультації щодо можливого використання Європейським Союзом потужностей України у сфері авіатран-спортних перевезень на великі відстані. Це питання обговорювалось кілька разів від моменту вступу Плану дій в силу. Однак до цього часу не було до­сягнуто жодного практичного результату. Українська Сторона підтверджує свою готовність та очікує на подальші кроки ЄС для забезпечення якомога швидшого започаткування відповідних консультацій.

За підтримки Місії ЄК з надання допомоги в питаннях кордону в Україні та Республіці Молдова (далі - ЕиВЛМ) поглиблено рівень співпраці між Україною та Молдовою з прикордонних питань (питання спільних кордонів, ефективного обміну інформацією щодо руху громадян та товарів через спіль­ний кордон). Мета ЕиВЛМ - посилити ефективність надання послуг Укра­їні та Молдові на спільному кордоні і тим самим зробити значний внесок у процес врегулювання Придністровського конфлікту. Нещодавно Україна до­сягла домовленостей щодо завершення демаркації українсько-молдовського кордону, включаючи його придністровську частину, та заохочує ЄС надати відповідну технічну допомогу.

Європейська сторона продовжує надавати Україні допомогу у сфері контролю за міжнародними передачами зброї масового знищення та по­двійного використання.

Економічні і соціальні реформи та розвиток

Макроекономічний розвиток: після зниження темпів економічного зростання у 2005 році, у наступні два роки відбулося їх суттєве відновлення (у 2007 р. - 7,3 %), яке супроводжувалось сильним внутрішнім попитом вна­слідок різкого розширення кредитування та росту заробітної плати. Інфля­ція, показник якої збільшився і досяг станом на грудень 2007 р. 16,6% (рік до року), була спричинена підвищенням цін на продукти та послуги (особливо енергоспоживання). Державні інтервенції в економіку через пряме субси­дування та зниження податків мають бути заходами виключного характеру та поступово зменшитись. Відкриті та прозорі приватизаційні процедури мають ґрунтуватись на чіткій середньостроковій приватизаційній стратегії. Результати міжнародної оцінки бізнес-клімату в Україні не показали жодних відчутних покращень протягом останніх 3 років. Таким чином, зазначене пи­тання залишається пріоритетним для України, у тому числі через проведення широкомасштабної податкової реформи, запровадження менш обтяжливої системи адміністративного управління, побудованої з урахуванням ризиків та спрощення системи ліцензування.

Соціальний розвиток: незважаючи на те, що загальний рівень безробіття в Україні зменшився до 6,8%, все ще залишаються невирішеними проблеми нестачі кваліфікованої робочої сили, невідповідності фахової підготовки ка­дрів до вимог ринку праці, а також високого рівня тіньової економіки. При­йняття нового Кодексу законів про працю має стати пріоритетом для Уряду. Крім того, необхідно досягнути більш високого рівня ефективності соціаль­ного діалогу.

Торгівля, ринок та регуляторна реформа

Тенденції торгівлі: загальний обсяг торгівлі між Україною та ЄС посту­пово збільшувався протягом останніх трьох років. Темпи зростання обсягу експорту ЄС дещо перевищують темпи зростання імпорту з України. Угоди між Україною та ЄС щодо торгівлі сталеливарними виробами та текстилем були успішно імплементовані протягом періоду чинності та сприяли збіль­шенню обсягу торгівлі цими товарними групами (обидві угоди припиняють дію після формального приєднання до СОТ). Враховуючи висновки Ради ЄС (лютий 2005 р.), в грудні 2005 року ЄС надав Україні статус країни з ринковою економікою. У лютому 2006 року було презентовано результати досліджень щодо можливості створення зони вільної торгівлі (далі - ЗВТ), про що також йшлося у зазначених висновках. Після введення обмежень на експорт зерна у 2006 році та схожих експортних обмежень в інших сферах, Україна погодилась, що у майбутньому такі обмеження будуть тимчасовими і впроваджуватимуться лише за умови чіткого обґрунтування необхідності застосування таких засобів, беручи до уваги правові зобов'язання України, і втілюватимуться недискримінаційним способом.

СОТ: участь України у багатосторонніх торговельних угодах підтверджує її тверді наміри завершити процес набуття членства в СОТ. Були ухвалені закони, необхідні для виконання зобов'язань, визначених двосторонніми та багатосторонніми угодами в рамках вступу в СОТ. В результаті чого, разом з прийняттям 5 лютого 2008 року Генеральною Радою Звіту Робочої Групи СОТ завершився процес набуття Україною членства в СОТ. Після ратифі­кації Україна має зосередитись на виконанні взятих на себе багатосторонніх зобов'язань. Прийняття Звіту Робочої Групи СОТ стало підставою для почат­ку (18 лютого 2008 р.) переговорів щодо поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ в якості ключового елементу нової посиленої угоди. Окремі ключові питання:

Необхідно здійснити подальші кроки щодо покращення інвестиційного та бізнес-клімату в Україні, включаючи створення прозорої і передбачуваної правової та адміністративної системи, а також забезпечення незалежної ді­яльності судової гілки влади.

В питаннях фінансових послуг досягнуто певного прогресу після при­йняття в рамках вступу в СОТ законодавства щодо банківської сфери та страхування, але потрібні подальші кроки, включаючи прийняття правил введення порядку оприлюднення інформації щодо володіння банками та уні­фікованого підходу до розробки нового проекту Закону «Про страхування» для приведення у відповідність українського законодавства в цій сфері до єв­ропейських та міжнародних стандартів.

Досягнуто прогресу в питаннях митної сфери, зокрема щодо прийняття міжнародних митних стандартів, законодавчого наближення з ЄС, вдоско­налення спроможності митної служби та покращення відносин з суб'єктами господарювання. Відбулися позитивні зміни щодо полегшення та пришвид­шення митних процедур, включаючи заходи щодо впровадження на кордо­ні концепції «єдиного вікна». В подальшому передбачається здійснити цілу низку відповідних заходів щодо модернізації митних процедур та боротьби з корупцією. Україна провела переговори та розпочала імплементацію Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислових виробів (АСАА), що за­безпечує прогрес у вирішенні питань щодо технічних стандартів. Водночас, попри здійснені законодавчі та нормативні зміни, реформування законодав­ства в системі контролю якості залишається пріоритетом для України. Місії в Україну Офісу ЄС з питань продовольства та ветеринарії у 2006-2007 ро­ках стали підтвердженням посилення співпраці у вирішенні санітарних та фітосанітарних питань. ЄС взяв до уваги пропозицію Української сторони розпочати переговори щодо угоди в сфері ветеринарії та запропонував пе­редбачити розгляд цього питання на відповідному етапі в рамках переговорів щодо НПУ.

Необхідно прийняти новий Закон «Про акціонерні товариства», що в свою чергу забезпечить формування системи корпоративного права, яка

відповідатиме сучасним вимогам. Новий Податковий кодекс, який, як вва­жається, має замінити та консолідувати більш ніж 200 діючих законодавчих актів, все ще не прийнятий, і залишається пріоритетним завданням для Укра­їни. В цьому контексті вчасне відшкодування ПДВ експортерам та взагалі суб'єктам економічної діяльності в Україні залишається важливим питанням, вирішення якого забезпечить покращання бізнес-клімату для інвесторів. Піс­ля набуття чинності законодавства ЄС щодо реєстрації, оцінки, авторизації та обмежень щодо хімічних речовин («REACH») обидві сторони погодились продовжити обмін поглядами щодо імплементації цього законодавства та, зо­крема, щодо важливості такої імплементації для України.

Завдяки постійному діалогу між Україною та ЄС відбулося поси­лення співпраці у сфері сільського господарства та розвитку сільської місцевості. Розпочались консультації щодо укладення Угоди про гео­графічні зазначення. ЄСта Україна розпочали діалог з питань прав ін­телектуальної власності, спостерігається прогрес у процесі покращення відповідного законодавства;необхідно здійснити подальші кроки щодо імплементації та застосування відповідних положень. Що стосується дер­жавних закупівель, то відповідні законодавчі та адміністративні зміни, проведені в Україні, знизили рівень прозорості та перешкоджають ефек­тивному функціонуванню системи державних закупівель. За підтримки ЄС 1 листопада 2005 р. в Києві відкрито перший Європейський Інформаційний Центр. Розбіжності у статистичних показниках сфери торгівлі залишаються предметом дискусій між відповідними органами влади України та ЄС. Пе­редбачається продовжити консультації щодо зазначеного питання.

Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки (ЮСБ)

Україна, після розширення ЄС, в односторонньому порядку ввела безві­зовий режим для громадян країн-членів ЄС, поширивши згодом цей режим і на нові держави-члени. ЄС та Україна провели переговори та уклали угоди про спрощення візового режиму та реадмісію, які вступили в дію 1 січня 2008 року. Візова угода має на меті полегшити українським громадянам процес отримання віз до країн-членів ЄС, включаючи питання умов відмови у видачі віз та сплати за візи необхідних коштів для конкретних категорій громадян. Сторона ЄС зобов'язалася забезпечити повну та цілісну імплементацію Уго­ди про спрощення візового режиму. Це є пріоритетом для ЄС. Обидві сто­рони також підкреслили потребу повної та безумовної імплементації Угоди про реадмісію.

Україна зараз перебуває в процесі проведення переговорів і укладання двосторонніх угод зі своїми сусідами про малий прикордонний рух. Разом з Угодою про спрощення візового режиму ці угоди вирішуватимуть деякі пи­тання, пов'язані зі вступом цих країн у Шенгенську зону.

Оновлений План дій в сфері ЮСБ був схвалений у червні 2007 року та є основою для співпраці між Україною та ЄС у цій сфері. З метою забезпечення прогресу в реалізації цього Плану дій, для моніторингу імплементації цілей визначених у ньому, ухвалено План-графік, який оновлюється під час регу­лярних зустрічей між Україною та Комісією.

Європейське агентство з прикордонного контролю (Frontex) та Україна уклали робочу угоду з метою покращення рівня ефективності співробітни­цтва з проблемних питань управління кордонами. Укладення стратегічної угоди з питань співробітництва між Україною та Європолом, метою якої є посилення боротьби проти організованої злочинності, залишається пріори­тетним завданням.

За умови ратифікації Україною Конвенції Ради Європи 1981 року про захист даних, відновлення переговорів щодо цієї угоди вважається пріо­ритетом. Ратифікація та імплементація цієї Конвенції буде також внеском в посилення контактів між Україною та Євроюстом, що залишається прі­оритетом для обох сторін. Україна досягла значного прогресу в протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, прийнявши відповідне національне законодавство, що відповідає Третій Директиві ЄС з питань відмивання коштів та рекомендаціям FATF. Україна ратифікувала Дру­гий Факультативний Протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, який передбачає відміну смертної кари. ЄС та Україна продовжили діалог з проблемних питань міграції та пересування. Україна здійснила кроки в напрямку продовження процесу наближення українсько­го законодавства до європейських стандартів у сфері надання притулку та міжособистностного захисту.

ЄС та Україна тісно співпрацювали в сфері реформування Державної прикордонної служби, яке проводиться в рамках Концепції розвитку Дер­жавної прикордонної служби України на період до 2015 року (основна мета - створення сучасної прикордонної служби, яка відповідатиме шенгенським вимогам). Станом на січень 2008 року призовники не проходять службу на кордонах. Була запроваджена нова система призову, а також започаткована реформа системи професійного росту.

З метою наближення до стандартів ЄС розпочато роботу над удоскона­ленням інфраструктури та процедур реадмісії.

Енергетика, транспорт, інформаційне суспільство та охорона на­вколишнього середовища

Енергетика: у 2005 році Україна та ЄС підписали Меморандум про по­розуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі. Основна мета - під­вищення безпеки постачання енергоносіїв та транзитної ролі України, її інтеграція у внутрішній енергетичний ринок ЄС. Заходи, що необхідно вжи­ти: прийняти нову енергетичну стратегію на період до 2030 року, виконати зобов'язання щодо використання нафтогону Одеса-Броди у напрямі Південь-

Північ, проводити подальші дослідження щодо можливості його продовжен­ня до м. Плоцьк (Польща), а також розпочати підготовку до створення запасів нафти. У 2006 році Україна отримала статус спостерігача в рамках Договору про Енергетичне Співтовариство і у 2007 році учасники зустрічі міністрів з енергетичних питань держав-учасників Договору привітали подання Укра­їною Заяви щодо повноправного членства. Проведено аналіз можливостей для України приєднатися до Співтовариства з координації передачі елек­троенергії (UCTE). Міжнародними фінансовими інституціями забезпечено фінансування пріоритетних проектів щодо посилення енергетичної безпеки та транзиту вуглеводнів. Україна прийняла законодавство з метою забезпе­чення енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії, а також програму розвитку виробництва біопалива. Підготовлено дорож­ню карту заходів щодо забезпечення енергоефективності, відновлювальних джерел енергії, а також заходів щодо боротьби з проблемами, пов'язаними зі зміною клімату. Україна продовжувала реструктуризацію вугільного секто­ру, але у цій галузі ще багато проблем залишаються невирішеними, особливу увагу слід приділити питанню підвищення безпеки на шахтах.

Україна продовжувала процес модернізації атомних електростанцій в рамках реалізації Концепції підвищення безпеки діючих енергоблоків атом­них електростанцій. Єврокомісія та Україна погодились започаткувати (із залученням Міжнародного Агентства з Атомної Енергії) спільний проект щодо оцінки ядерної безпеки українських атомних електростанцій. У вересні 2007 року були підписані контракти щодо завершення будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП - 2) та Нового безпечного укриття над блоком № 4 ЧАЕС.

Транспорт: ЄС та Україна перебувають у процесі діалогу щодо подаль­шого поглиблення співпраці в транспортній сфері, беручи до уваги «Звіт Гру­пи Високого Рівня щодо поширення Транс-європейських мереж на країни-сусіди». Розвиток транспортної інфраструктури буде ключовим елементом підготовки до проведення чемпіонату Європи з футболу Євро-2012. При­єднання України до Угоди про міжнародне автобусне сполучення (Interbus Agreement) залишається пріоритетним питанням. У грудні 2007 року роз­почались переговори щодо укладання всеохоплюючої авіаційної угоди між Україною та ЄС.

Український парламент 10 січня 2007 року ратифікував Угоду між Укра­їною та ЄС щодо співпраці в сфері цивільної глобальної навігаційної супут-никової системи (ГНСС), яка була підписана у 2005 році на самміті Україна - ЄС. Українська сторона закликала ЄС ратифікувати цю Угоду без затрим­ки, оскільки набуття нею чинності залишається ключовим пріоритетом.

Охорона навколишнього середовища: ключовими завданнями у цій га­лузі є покращення якості повітря та води, управління відходами та захист природи. Україна та ЄС тісно співпрацюють в рамках робочої групи зі зміни клімату. У травні 2007 року підписано Угоду про співпрацю між Україною та Механізмом Співтовариства щодо цивільного захисту. Механізм був створе­ний у листопаді 2006 року з метою підготовки першої оцінки рівня завданої шкоди довкіллю та визначення потреби у заходах щодо відновлення чисто­ти навколишнього середовища у Керченській протоці після виливу нафти. В рамках виконання багатосторонніх угод (Еспооська, Орхуська, Бернська, Рамсарська Конвенції) Україна взяла зобов'язання виконувати положення цих угод при здійсненні подальших кроків щодо будівництва глибоковод­ного каналу через гирло Бистре. Обидві сторони визнають важливість поло­жень багатосторонніх угод щодо довкілля, сторонами яких вони є, особливо - Конвенції Еспоо.

Інформаційне суспільство: Україна прийняла національну Концепцію розвитку телекомунікацій в Україні до 2010 року, реалізація якої розпоча­лась з виконання нового плану щодо радіочастот. Більш того, був прийнятий Закон «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки». Залишається важливим питання відновлення роботи Національної комісії регулювання зв'язку (НКРЗ) для забезпечення функ­ціонування справедливої конкуренції на ринку електронного зв'язку.

Міжлюдські контакти

Наукові дослідження: обидві сторони співпрацювали над поглибленням конструктивного діалогу у цій сфері, в тому числі: шляхом проведення так званих днів інформування, відбувалося присвоєння наукових ступенів від­повідно до 7 Рамкової програми (далі - 7 РП), проводилися зустрічі робочих груп з окремих тем, а також було включено особливі питання спільного ін­тересу до робочих програм 7РП. Політика України в науковій сфері направ­лена на отримання статусу асоційованого члена у Рамковій програмі.

25 січня 2008 року була підписана Угода між Україною та Європейським Космічним Агентством (ЄКА) про співпрацю у космосі у мирних цілях.

Освіта та молодіжна політика: Україна продовжує реформування в га­лузі освіти та молодіжної політики, що в свою чергу дозволить їй зробити власний внесок у формування системи європейської вищої освіти. Обидві сторони погоджуються, що програма Темпус є важливим інструментом реа­лізації таких реформ, важливим також є виконання заходів, направлених на поглиблення співпраці, обмін викладачами, студентами та взагалі посилення участі молоді України в рамках програм Erasmus Mundus, Erasmus Mundus «Можливості міжнародного співробітництва», Молодь в дії, а також в про­грамі Жан Моне. На сьогодні для продовження ефективного співробітництва між Україною та країнами-членами ЄС в цій сфері необхідно заснувати не­залежний Національний Офіс Темпус в Україні.

Охорона здоров'я: реформування у сфері охорони здоров'я продовжено з метою вирішення проблем, пов'язаних із доступом до медичного обслуго­вування, охороною здоров'я материнства, високим рівнем дитячої смерт­ності, фінансуванням сфери охорони здоров'я, підвищенням кількості ВІЛ-інфікованих та хворих на туберкульоз. З метою подолання наслідків різкого зростання кількості ВІЛ-інфікованих, продовжується реалізація відповідної Державної програми на 2004 - 2008 роки, а також розроблено новий план за­ходів на 2009 - 2013 роки.

Культура: ратифікація Конвенції ЮНЕСКО про культурну різноманіт­ність залишається пріоритетним питанням для України.

Аудіовізуальні питання: ратифікація Європейської Конвенції про тран­скордонне телебачення залишається пріоритетним питанням для України.

Допомога ЄС

За останні три роки допомога ЄС Україні в основному була направлена на підтримку реалізації ключових завдань, визначених Планом дій Україна -ЄС, які в свою чергу, покликані забезпечити процес реформування. Сума фі­нансової допомоги ЄС Україні зросла протягом періоду з 2005 по 2006 роки (програма дій Тасіс) з 88 млн. євро у 2005 р. до 100 млн. євро у 2006 році.

Після того, як Європейський інструмент політики сусідства та партнер­ства у 2007 році вступив в дію, загальна сума фінансової допомоги зросла до 120 млн. євро. Додатково Україні надано допомогу в сумі 22 млн. євро в рам­ках механізму сприяння реформам врядування. У 2008 році загальна сума на реалізацію Національного Плану Дій в рамках Європейського інструменту сусідства і партнерства складатиме 122 млн. євро. Пріоритетними сферами співробітництва залишаються енергетика, торгівля, питання підтримки уго­ди про реадмісію. Обидві сторони погодились, що Україна має відігравати керівну роль в координації донорського механізму відповідно до Паризької Декларації про ефективність надання допомоги.

Підтримка розвитку політичної сфери, а також проведення реформ, пе­редбачених Планом дій Україна - ЄС, забезпечується також за допомогою інструментів Twinning та TAIEX.

На регіональному рівні співробітництво відбувається в транспортній, енергетичній сферах, з питань охорони навколишнього середовища, а та­кож управління на кордонах, особливу увагу приділяючи операціям Місії ЄС з прикордонної допомоги Україні та Молдові (EUBAM) на українсько-молдовському кордоні (на додаток до національних програм). Співробітни­цтво з сусідніми країнами підтримується за допомогою реалізації транскор­донного співробітництва, що включає в себе прикордонну інфраструктуру, забезпечення управління та регіональний розвиток. Окрема програма «Мі­грація та притулок» доповнює розпочату в країні політику та регіональне співробітництво у цій вразливій сфері. Підтримка громадянського суспіль­ства в галузях прав людини та демократизації забезпечується в рамках Євро­пейського інструменту з демократії та прав людини (EIDHR). В подальшому планується продовжити активну підтримку в сфері ядерної безпеки, яка роз­почалася ще на початку 90-х років. В сфері освіти допомога надається через програму Tempus та інші вищезазначені відповідні програми. 7 РП є відкри­тою для українського наукового сектору.

 

ІІІ. ВИСНОВКИ

Протягом трьох років виконання Плану Дій Україна - ЄС було досягну­то значного прогресу в багатьох сферах співробітництва. Вагомими досягнен­нями стали демократичні парламентські вибори, початок переговорів щодо нової посиленої угоди, включаючи ЗВТ як її основного елементу, набуття чинності договорами щодо спрощення візового режиму та реадмісії, початок та плідне співробітництво з EUBAM, тісне співробітництво в енергетичній сфері, а також завершення довготривалого процесу вступу України в СОТ. Необхідно відзначити також значний прогрес в таких сферах, як зміна кліма­ту, транспорт, освіта та наукові дослідження.

З іншого боку, політична нестабільність протягом цього періоду впли­нула на темпи проведення реформ, і багато складних, але надзвичайно важ­ливих інституційних та структурних змін, у точу числі - конституційна та основні економічні реформи - все ще очікують на імплементацію.

ЄС та Україна домовились разом розробити до кінця 2008 року новий спільний інструмент («директиви», «план дій», «дорожня карта» чи інше -назва буде погоджена), який повинен враховувати питання, які будуть пого­джені до того часу на етапі проведення переговорів щодо укладання НПУ, а також забезпечити передумови для набрання чинності НПУ. Новий інстру­мент має бути погоджений до кінця лютого 2009 року.

До того часу План дій Україна - ЄС буде залишатись в силі та обидві сторони зосередяться на імплементації ключових питань Плану Дій, зокрема, визначених цим Звітом пріоритетів, щонайменше, ще протягом року.

Крім того, обидві сторони погодились здійснити окремі заходи в 2008 році:

Продовжити переговори щодо НПУ, включаючи всеохоплюючу ЗВТ, з наміром успішно завершити переговори в 2009 році; підготувати другий спільний звіт до Саміту восени 2008 року та досягнути згоди щодо форми, основних цілей, принципів інституційного співробітни­цтва.

Тісно співпрацювати з метою імплементації угод про спрощення візо­вого режиму та реадмісію.

Виходячи з успішної реалізації угод про спрощення візового режиму та про реадмісію, а також беручи до уваги можливість довгострокової мети щодо безвізового режиму поїздок, на яку міститься посилання в преамбулі Угоди про спрощення візового режиму, обидві сторони можуть передбачити діалог з цього питання.

Продовжити консультації щодо можливого використання ЄС по­тужностей України у сфері авіатранспортних перевезень на далекі відстані.

Продовжити роботу над законами про акціонерні товариства та дер­жавні закупівлі, Податковим Кодексом.

Виробити можливі шляхи співпраці щодо REACH.

Завершити переговори щодо Угоди про спільний авіаційний простір.

Продовжити розробку та розпочати реалізацію національної тран­спортної стратегії, включаючи пріоритети розвитку транспортної інфраструктури, зокрема, щодо всіх видів транспорту, яка б узгоджу­валась з Білою Книгою ЄС щодо транспорту та Звітом Групи Високо­го рівня щодо розширення транс'європейських транспортних мереж.

Укласти рамкову угоду, яка забезпечить участь України в програмах Європейського Співтовариства, а також продовжити співпрацю в на­прямку виконання зазначених програм шляхом укладання конкрет­них робочих угод.

Ґрунтуючись на останніх спільних дослідженнях щодо реформуван­ня газотранспортної системи України, посилити співробітництво стосовно залучення інвестицій, спрямованих на відновлення та при­ведення у відповідність інфраструктури системи транзиту вуглевод­нів, у тому числі - шляхом підвищення рівня прозорості її роботи та забезпечити організацію та проведення на постійній основі конфе­ренції з метою мобілізації необхідного фінансування.

Продовжити та посилити співпрацю з метою використання нафто-гону Одеса - Броди у напрямі Південь - Північ та можливості його продовження до м. Плоцьк (Польща).

Посилити співпрацю з метою забезпечення приєднання України до Договору про Енергетичне Співтовариство.

Започаткувати переговори щодо Регіонального Екологічного Центру (REC) в Україні.

Пришвидшити ратифікацію стороною ЄС Угоди між Україною та ЄС щодо співпраці в сфері цивільної глобальної навігаційної супут-никової системи (ГНСС).

Сприяти укладенню Угод між Україною та Євроюстом та Україною та Європолом.

Продовжити консультації щодо нового впровадження в рамках шен-генських acquis, спільних митного та прикордонного контролю між Україною та її країнами-сусідами, що є членами ЄС.

Сприяти укладенню двосторонніх угод про малий прикордонний рух між Україною та її країнами-сусідами, що є членами ЄС.

Розглянути заходи в сфері зайнятості та режиму трудових мігрантів з метою забезпечити, відповідно до УПС, щоб такий режим не допус­кав дискримінації на національній основі.

Продовжити тісну співпрацю щодо удосконалення адміністративної системи управління в Україні, враховуючи результати проведеної оцінки SIGMA.

У разі необхідності забезпечити використання існуючих форм спів­робітництва з метою полегшення процесу підготовки України до футбольного чемпіонату Євро-2012.

Здійснити відповідні заходи для створення незалежного Національ­ного центру Темпус, який має розпочати функціонування до початку нової фази програми Темпус.

Ратифікувати Конвенцію ЮНЕСКО про культурну різноманітність, а також Європейську конвенцію про транскордонне телебачення.

Продовжити діалог з відповідних питань на засіданні Комітету в рам­ках Угоди між Україною та ЄС в сфері науки та технологій в першій половині 2008 року, в тому числі провести дискусії щодо кроків, не­обхідних для набуття Україною статусу асоційованого члена в Рам­ковій програмі.

ПЕРЕДМОВА           З

 

МОДУЛЬ 1. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК
РЕГУЛЯТОР МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ
ВІДНОСИН НА ГЛОБАЛЬНОМУ РІВНІ            6

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. РЕГУЛЮВАЛЬНА РОЛЬ ТА
ТИПОЛОГІЯ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ
ОРГАНІЗАЦІЙ         6

Тема 1. Міжнародні організації в системі регулювання
міжнародних економічних відносин          6

Глобальний економічний простір як середовище
формування міжнародних організацій       6

Типологія міжнародних організацій           13

Основні етапи становлення й розвитку системи
міжнародних організацій     20

Семінар № 1. Міжнародні організації в системі регулювання
міжнародних економічних відносин           З6

Проблемно-пошукові питання        36

Теми доповідей і рефератів  37

Література      37

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА
МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ            38

Тема 2. Механізм функціонування міжнародних організацій . . 38

Правові норми і принципи функціонування міжнародних
організацій     38

Організаційно-функціональна структура міжнародних
організацій     44

Семінар №2. Функціональна структура міжнародних
організацій     55

Проблемно-пошукові запитання     55

Теми доповідей і рефератів  56

Література      56

Змістовий модуль 3. МІЖНАРОДНІ МІЖУРЯДОВІ
ОРГАНІЗАЦІЇ ГЛОБАЛЬНОГО ТИПУ    57

Тема 3. Організація Об'єднаних Націй та міжнародне
економічне співробітництво           57

Цілі та принципи діяльності ООН  57

Організаційно-функціональна структура ООН    60

Соціально-економічні органи ООН           70

Семінар № 3. Роль Організації Об'єднаних Націй у міжнародних
економічних відносинах      73

Проблемно-пошукові запитання     74

Теми доповідей і рефератів  75

Література       75

Змістовий модуль 4. ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАГАЛЬНОЇ
КОМПЕТЕНЦІЇ        76

Тема 4. Міждержавні економічні організації загальної
компетенції    76

4.1.      Організація економічного співробітництва й розвитку
(ОЕСР) — Organization for Economic Cooperation and
Development (OECD)            77

4.2.      Консультативні групи держав        82

Семінар № 4. Міждержавні економічні організації загальної
компетенції    84

Проблемно-пошукові запитання      84

Теми доповідей і рефератів  85

Література       85

Змістовий модуль 5. ГЛОБАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
НЕУРЯДОВОГО ТИПУ      86

Тема 5. Міжнародні неурядові економічні організації (МНЕО) . . 86

Особливості функціонування міжнародних неурядових
організацій      86

Міжнародні об'єднання підприємців          89

Міжнародні торговельні і торговельно-промислові
палати             93

Семінар № 5. Глобальні організації неурядового типу    96

Проблемно-пошукові запитання     96

Теми доповідей і рефератів  97

Література      97

Контрольні запитання і завдання до модуля І       98

Підсумкові завдання до модуля І    99

 

МОДУЛЬ II. МІЖДЕРЖАВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ З

РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

НА ГАЛУЗЕВОМУ РІВНІ  107

Змістовий модуль 6. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ З
РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У ВИРОБНИЧІЙ СФЕРІ          107

Тема 6. Міждержавні організації з регулювання в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту й зв'язку . . 107

Організації з регулювання в галузі промисловості й
енергетики     108

Організації з регулювання в галузі сільського господарства

й продовольства        115

Організації з регулювання в галузі транспорту й зв'язку . 118

Семінар № 6. Міжнародні організації з регулювання відносин

у виробничій сфері   125

Проблемно-пошукові запитання     126

Теми доповідей і рефератів  126

Література       126

Змістовий модуль 7. МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН          127

Тема 7. Організації з регулювання в соціальній сфері      127

Міжнародна організація праці — МОП (International

Labor Organization — ILO)   127

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й
культури — ЮНЕСКО (United National Educational,
Scientific and Cultural Organization — UNESCO)  130

Світова туристська організація — СТО (World

Tourism Organization — WTO)         131

Семінар № 7. Міжнародне регулювання соціальних відносин . . 132

Проблемно-пошукові запитання     132

Теми доповідей і рефератів  133

Література      133

Змістовий модуль 8. МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИН     134

Тема 8. Міжнародні організації у сфері регулювання

світової торгівлі        134

Конференція Організації Об'єднаних Націй з торгівлі й
розвитку — ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade
and Development — UNCTAD)       143

Міжнародний торговельний центр ЮНКТАД/СОТ — МТЦ
(International Trade Center UNCTAD/WTO — ITC)           146

Комісія Організації Об'єднаних націй з прав міжнародної
торгівлі — ЮНСІТРАЛ (United Nations Commission on
International Trade Law — UNCITRAL)     148

Міжнародні організації з урегулювання світових товарних
ринків 150

Семінар № 8. Міжнародне регулювання торговельних

відносин         155

Проблемно-пошукові запитання     156

Теми доповідей і рефератів  156

Література       156

Змістовий модуль 9. МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ       157

Тема 9. Міжнародні валютно-кредитні організації           157

Сучасна система міжнародних валютно-кредитних
організацій     157

Міжнародний валютний фонд — МВФ (International
Monetary Fund — IMF)         160

Група Всесвітнього банку (The World Bank Group)          166

Регіональні банки розвитку 173

Банк міжнародних розрахунків — БМР

(Bank for International Settlements — BIS)  179

Семінар № 9. Міжнародне регулювання фінансової сфери . . . .181

Проблемно-пошукові запитання     182

Теми доповідей і рефератів  182

Література       183

Контрольні запитання і завдання до модуля ІІ     184

Підсумкові тестові завдання до модуля ІІ              186

МОДУЛЬ III. РЕГІОНАЛЬНІ ІНТЕГРАЦІЙНІ
УГРУПОВАННЯ      192

Змістовий модуль 10. ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

В ЄВРОПІ     192

Тема 10. Регіональні інтеграційні угруповання в Європі            192

Особливості еволюції інтеграційних процесів

у Європі         192

Європейський Союз — ЄС(European Union — EU)         199

Європейська асоціація вільної торгівлі — ЄАВТ
(European Free Trade Association — EFTA)             227

Співдружність Незалежних Держав — СНД
(Commonwealth of Independent States — CIS)       229

Організація Чорноморського економічного
співробітництва — ОЧЕС (Black Sea Economic
Cooperation — BSEC)            236

Семінар № 10. Інтеграційні процеси в Європі      238

Проблемно-пошукові запитання     239

Теми доповідей і рефератів  240

Література       240

Змістовий модуль 11. РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЙНИХ
ПРОЦЕСІВ У РЕГІОНАХ АЗІЇ, АФРИКИ Й АМЕРИКИ         241

Тема 11. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії, Північній
та Південній Америці, Африці       241

Регіональні організації в Азії та Азіатсько-Тихоокеанському
регіоні             241

Регіональні організації в Північній та Південній Америці. . .249

Інтеграційні угруповання в Африці            255

Семінар №11. Регіональні інтеграційні угруповання в Азії,

Африці та Америці               262

Проблемно-пошукові запитання                 262

Теми доповідей і рефератів              263

Література                  263

Змістовий модуль 12. ІНТЕГРАЦІЙНІ НАПРЯМИ

УКРАЇНИ      264

Тема 12. Діяльність України в міжнародних організаціях           264

12. 1. Україна в організаціях глобального типу    264

Україна в міжнародних регіональних організаціях          270

Європейський вибір України          276

Семінар № 12. Інтеграційні напрями України      286

Проблемно-пошукові запитання      286

Теми доповідей і рефератів  287

Література       287

Контрольні запитання і завдання до модуля ІІІ    288

Підсумкові тестові завдання до модуля ІІІ             290

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО КУРСУ . . . . 294

Підсумкові тестові завдання до курсу        299

АБРЕВІАТУРИ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ        315

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ

ЛІТЕРАТУРИ             320

ДОДАТОК     324

ЗМІСТ             337


 


НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

 

Ковалевсысий В. В., Козак Ю.Г., Лебедева С. Н., Наумчик А. А., Логвінова Н. С.,

Апосталюк Л. П., Граматик Ю. І., Барановська М. І., Левицький М. А., Воронова О. В., Захарченко О. В., Гаврилов М. С., Лапін К. В., Кравченко Є. В.

МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

КРЕДИТНО-МОДУЛЬНИЙ КУРС НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

3-тє видання, перероблене та доповнене

За редакцією доктора економічних наук, професора, академіка АЕН України Козака Ю. Г., кандидата економічних наук, доцента Ковалевського В. В. доцента Логвінової Н. С,

Оригінал-макет підготовлено ТОВ «Центр учбової літератури»

Підписано до друку 03.09.2010. Формат 60х84 1/16 Друк офсетний. Папір офсетний. Гарнітура PetersburgCTT. Умовн. друк. арк. 19,35. Наклад - 700 прим.

Видавництво «Центр учбової літератури» вул. Електриків, 23 м. Київ 04176 тел./факс 044-425-01-34 тел.: 044-425-20-63; 425-04-47; 451-65-95 800-501-68-00 (безкоштовно в межах України) e-mail: office@uabook.com сайт: www.cul.com.ua

Свідоцтво суб'єкта видавничої справи ДК № 2458 від 30.03.2006