9.4. Регіональні банки розвитку

Розпад колоніальної системи і поява великої групи незалежних держав утворили нову ситуацію на світовому валютно-кредитному ринку. Практично кожна країна, що розвивається, поставила собі за найважливішу мету провести індустріалізацію, причому в якомога короткі строки. Ідея прискорення індустріалізації захопила й ті дер­жави, які вже були незалежними до середини ХХ ст., але затримались на аграрній стадії розвитку, наприклад, латиноамериканські країни.

Для проведення індустріалізації і створення необхідної інфра­структури необхідні були кошти, які навіть МВФ і МБРР надати в достатньому обсязі не могли. Для вирішення проблеми було створено регіональні банки, які охоплюють велику кількість країн, розташова­них на одному з континентів. Найчисленнішими за складом учасни­ків і найбільшими за розмірами операцій є Міжамериканський банк розвитку, Азіатський банк розвитку, Африканський банк розвитку, Ісламський банк розвитку. Є й інші банки розвитку, які вирішують більш локальні цілі.

Характерною рисою регіональних банків розвитку є участь у них не тільки країн, що розвиваються, а й розвинутих країн; остання гру­па країн виконує функції фондів.

Для сприяння соціально-економічним перебудовам у постсоціа-лістичних країнах, що розташовані на великому регіональному про­сторі колишнього СРСР і Центрально-європейських держав, було утворено Європейський банк реконструкції й розвитку (ЄБРР).

9.4.1. Європейський банк реконструкції і розвитку — ЄБРР (The European Bank for Reconstruction and Development — EBRD)

Був заснований у 1990 р., розпочав діяльність у 1991 р. До цього часу належить початок важливих соціально-економічних і політич­них зрушень у країнах Східної Європи. В громадських і урядових ко­лах цих країн визріло розуміння необхідності переходу до ринкової економіки. Але перебудова всієї структури соціалістичної економіки потребувала неабияких коштів. Для їх поповнення, для стимулюван­ня реформ і було створено ЄБРР.

До складу ЄБРР увійшли всі європейські країни, а також низка неєвропейських країн — Австралія, Єгипет, Ізраїль, Кіпр, Марокко, Мексика, Нова Зеландія, Республіка Корея, США, Японія. Крім того, як нащадки СРСР членами банку стали всі азіатські республіки СНД. Всього учасниками ЄБРР є 60 країн. За статутом ЄБРР його членами можуть стати як європейські, так і неєвропейські країни, але всі вони мають бути членами МВФ.

Управління Банку міститься в Лондоні.

Основні цілі ЄБРР:

сприяння економічному розвитку і реконструкції країн Цен­тральної і Східної Європи (ЦСЄ), які заявили про свою при­хильність демократичним принципам;

надання допомоги країнам ЦСЄ в модернізації виробничої бази, в організації конкурентоспроможної підприємницької діяльності в приватному секторі;

сприяння в залученні інвестицій у виробництво, сферу послуг і фінансовий сектор;

стимулювання великих економічно обґрунтованих проектів;

надання технічної допомоги в реалізації проектів;

сприяння формуванню ринку капіталів;

сприяння у вирішенні екологічних проблем.

Звертає на себе увагу той факт, що серед найважливіших цілей міжнародного банку вперше опинились екологічні проблеми.

ЄБРР здійснює проектне фінансування банків, підприємств і компаній шляхом інвестування коштів як у нові виробництва, так і в діючі фірми. Він також працює з державними компаніями з ме­тою підтримки процесів приватизації та їх структурної реорганізації. ЄБРР фінансує конкретні проекти переважно приватного сектора. Основними утримувачами кредитів банку є спільні підприємства за участю іноземних спонсорів. Банк фінансує до 35% витрат за проек­том. ЄБРР не надає фінансування підприємствам оборонної, тютюно­вої промисловості, виробництву засобів, що заборонені міжнародним правом, ігорному бізнесу, а також проектам, які можуть негативно впливати на довкілля.

Організаційна структура Банку включає і процедуру прийняття рішень. У багатьох випадках при голосуванні досить простої біль­шості. Але під час обговорення найважливіших питань у Раді керу­ючих або Директораті необхідна кваліфікована більшість (2/3, або 85%, голосів). Кожна країна має кількість голосів, пропорційну своїй квоті в уставному капіталі. Найбільші квоти мають США — 10%, Іта­лія, Німеччина, Франція, Велика Британія і Японія — по 8,5%. Таким чином, жодна країна самотужки не може заблокувати рішення.

Формування ресурсів. При утворенні ЄБРР його капітал фор­мувався шляхом випуску акцій на суму 10 млрд ЕКЮ. Потім капі­тал значно збільшився (в 1996 р. подвоївся). Власний капітал банку в 2008 р. становив 20 млрд. євро [56].

Квоти в уставному капіталі розподіляються таким чином (%):

країни-члени ЄС, ЄІБ і власне ЄС 51

країни ЦСЄ   13

решта європейських країн   12

неєвропейські країни           24

Отже, країнам Європейського Союзу належить вирішальний вплив в ЄБРР.

Фінансові ресурси банку формуються також з позичкових ко­штів, коштів, одержаних у погашення позик, з виручки від реалізації інвестицій в акціонерний капітал.

ЄБРР заснував спеціальні фонди на кошти з доходів, одержаних від інвестицій. Ці фонди призначені для підготовки інвестиційних проектів і здійснення інвестицій у країни-члени. Кошти фондів ви­користовуються для кредитування низькорентабельних галузей со­ціальної інфраструктури.

Кредитно-інвестиційна політика ЄБРР. Відповідно з основни­ми цілями банку його політика спрямована насамперед на підйом і структурну перебудову країн Центральної і Східної Європи. Діяль­ність ЄБРР у цьому напрямі досить різноманітна і перспективна. Вона включає: надання кредитів на розвиток виробництва; інвесту­вання в капітал; гарантоване розміщення цінних паперів; надання по­зик під реконструкцію й розвиток інфраструктури. Пріоритетними сферами кредитування є фінансовий сектор, енергетика, телекомуні­кації, транспорт і агробізнес.

ЄБРР перетворився на значного інвестора в країнах ЦСЄ: на ньо­го припадає 15% усіх прямих капіталовкладень у регіоні; переважна їх більшість йде в приватний сектор.

У 2004 р. в економіку України ЄБРР інвестував коштів на 267 млн євро, а усього з початку діяльності — 1519 млн євро. Основні сфери інвестування: транспорт, АПК, банки, обробна промисловість. Зокрема, ЄБРР здійснив інвестування у сталеливарний комбінат у Донецьку, «Укрзалізницю» (для введення у експлуатацію ліній швидкісних поїздів), Рубіжанський картонно-тарний комбінат, про­дуктову фірму «Чумак» (у 2004 р. фірма отримала від ЄБРР довго­строковий кредит у розмірі 10 млн дол.).

Для підтримки малих і середніх підприємств ЄБРР надає кошти вітчизняним фінансовим посередникам (комерційним банкам), які кредитують такі підприємства. Для України Банк затвердив нову програму фінансування середнього, малого й мікробізнесу на суму 200 млн доларів. Відкриті кредитні лінії для банків «Ажіо» і «Фо­рум». Крім того, ЄБРР відкрив свою першу іпотечну кредитну лінію українському банку «Аваль» [56].

ЄБРР здійснює великі програми з охорони навколишнього серед­овища по регіону Балтійського моря, дельти Дунаю, водного серед­овища Чорного моря.

9.4.2. Міжамериканський банк розвитку — МаБР (Inter — American Development Bank — IDB)

Утворено в 1959 р. Місцезнаходження — Вашингтон. До нього входять 26 латиноамериканських держав, США, Канада, Японія й 14 країн Західної Європи та ще деякі азіатські країни; кількість акціоне­рів МаБР дорівнює 47.

Основною метою МаБР є фінансування проектів технічного й економічного характеру в країнах, що розвиваються, цього регіону. Для цього банк надає кредити і гарантії.

Ресурси банку складаються із внесків країн-членів і запозичених коштів. Сплачена частка уставного капіталу складає 10%. Капітал банку поділяється на ординарні кошти, позарегіональні кошти і спе­ціальні фонди.

Ординарний капітал утворюють країни регіону; він становить майже половину загальних коштів. Позарегіональні кошти утворю­ються за рахунок країн, що не належать до цього регіону. Банк має також численні фонди, найважливіший з яких — Фонд для спеціаль­них операцій.

Відповідно з квотами, в уставному капіталі Банку розподіляєть­ся кількість голосів. Кожна країна має 135 базисних голосів плюс 1 голос на кожну акцію своєї частки в капіталі банку. Понад третину голосів належить США.

Кредитна діяльність. Банк надає позики для фінансування будів­ництва народногосподарського об'єкта; позика при цьому становить половину загальної вартості об'єкта. Відсоткова ставка за кредитами ординарного і позарегіонального капіталу дорівнює в середньому 10%, строк кредитів — від 10 до 15 років. Ставка кредитів із спеціаль­ного фонду коливається в межах 1—4%, строк — від 20 до 40 років.

Банк надає кредити двох видів: «жорсткі», які надаються на рин­кових умовах, і «м'які» — пільгові позики зі спеціального фонду під невисокий відсоток. Банк може надавати кредити як державним, так і приватним позичальникам. Приватним позичальникам позики нада­ються під відповідні гарантії.

Кредити МаБР мають цільове призначення; основна їхня части­на спрямовується в енергетику, сільське господарство і рибальство. Найбільшу кількість коштів одержали нові індустріальні країни регі­ону — Бразилія, Мексика і Аргентина. Створено філію МаБР — Між­американську інвестиційну корпорацію.

Інвестиційна діяльність МаБР досить інтенсивна. Для фінансу­вання проектів використовуються кредити й гранти. Гранти обмеже­ні й надаються переважно приватним підприємствам. Банк допомагає своїм членам отримати доступ до міжнародних фінансових ринків, надаючи їм гарантії.

9.4.3. Африканський банк розвитку — АфБР (African Development Bank — ADB)

Заснований у 1964 р. До його членів входять 53 африканських країни і 24 неафриканських. Місцезнаходження — м. Абіджан (Кот-д'Івуар). Спочатку, згідно зі Статутом банку, його членами мали бути лише африканські держави. Але гостра нестача коштів змусила залу­чити й деякі розвинуті країни до формування капіталу. В 1973 р. було створено Африканський фонд розвитку, формально незалежний, але по суті він є складовою чистиною структури АфБР. Членами фонду стали високорозвинуті держави (США, Японія, Канада, деякі захід­ноєвропейські держави), а також Саудівська Аравія і Кувейт.

Мета банку — сприяти економічному й соціальному прогресу аф­риканських країн.

Основні цілі АфБР:

•   фінансування інвестиційних програм і проектів;

сприяння державним і приватним інвестиціям;

організація спільного фінансування (з іншими міжнародними організаціями розвитку);

надання технічної допомоги країнам—членам регіону у підго­товці проектів розвитку.

Ресурси банку складаються із внесків, переважну частину яких дають розвинуті країни. За розмірами капіталу АфБР — найбільший серед регіональних банків розвитку. Найбільша квота в уставному капіталі АфБР у США (17,0%); Японія має 14,0 %, Німеччина — 10,5, Франція й Канада — по 9,0%.

Кредитна діяльність. Кредити надаються тільки африканським країнам. Звичайний кредит надається строком на 12-20 років, з рахунка 9,5% щорічних плюс комісія в розмірі 1% [54, с. 24]. За пільговий кре­дит стягується збирання в 0,75%, період пільги — від 3 до 5 років.

9.4.4. Азіатський банк розвитку — АзБР (Asian Development Bank — ADB)

Засновано в 1965 р. Місцезнаходження — м. Маніла (Філіппіни). Членами банку є 64 держави, в тому числі 18 неазіатських (наприклад, Австралія).

Головна мета — сприяти економічному прогресу азіатських країн, що розвиваються.

Ресурси банку формуються за рахунок внесків, переважно розвинутих країн. Найбільша квота в уставному капіталі належить Японії — 26%; Австралія має 11%. Частка неазіатських держав (крім Австралії) становить 33%. Таким чином, на всі країни, що розвиваються, припадає лише 30% від усієї квоти. Станом на 2006 р. капітал АзБР дорівнював 3,5 млрд дол.

Кредитна діяльність. АзБР здійснює довгострокове кредитування. З 1995 р. практикує надання часткових гарантій за некомерційними ризиками. Пріоритетним об'єктом кредитування є енергетика.

У 1973 р. банк заснував Азіатський фонд розвитку (АФР), призначений для надання безвідсоткових кредитів найбіднішим азіатським країнам на строк до 40 років з виплатою комісії в 1% щороку.

У 1995 р. банк виділив кредит Казахстану на суму 120 млн доларів, залучаючи, таким чином, до своєї сфери азіатські республіки колишнього СРСР [6, с. 299]. Найбільшу суму кредитів за весь час існування банку одержали Індонезія, Республіка Корея, Філіппіни, Пакистан і Таїланд, тобто країни, що відзначаються динамізмом роз­витку. На кінець 2005 р. найбільшим боржником АзБР став Китай (15 млрд дол.).

9.4.5. Ісламський банк розвитку — ІБР (Islamic Development Bank — IDB)

Засновано в 1975 р. Місцезнаходження — м. Джідда (Саудівська Аравія). Банк утворено за рішенням Організації Ісламська конферен­ція, яка нараховує 51 державу.

Мета ІБР — сприяти економічному розвитку ісламських держав і мусульманських громад в інших державах.

Кредитна діяльність. Банк надає ресурси для фінансування зо­внішньоторговельних операцій і проектів в інших сферах економіки. Особливістю банку є те, що він не стягує відсотків за наданий кредит, оскільки це суперечить принципам шаріату, який забороняє одер­жання прибутку, не основаному на власній праці. Позики надають­ся безвідсотково, лише за обслуговування встановлена деяка вина­города. Водночас банк здійснює інвестиції в об'єкти промислового і сільськогосподарського призначення, від чого одержує відповідний прибуток.