7.1. Міжнародна організація праці — МОП (International Labor Organization — ILO)

МОП була утворена в 1919 р. як автономна організація в складі Ліги Націй; з 1946 р. стала спеціалізованим закладом ООН. До неї входять 183 країни-члени, в тому числі Україна. Штаб-квартира міс­титься в Женеві. Особливістю МОП, яка відрізняє її від інших між­народних організацій, є те, що представництво кожної країни-члена складається з трьох соціальних верств: від урядовців, підприємців та трудівників.

Головна мета МОП — сприяння встановленню соціальної спра­ведливості в сфері праці, захист інтересів трудящих на основі соці­ального партнерства, поліпшення умов праці.

Після Другої світової війни основні цілі й принципи МОП зна­йшли підтвердження й розширення у Філадельфійській декларації, в якій наголос робився на широку співпрацю з країнами, що розви­ваються.

У 1946 р. МОП стала першим спеціалізованим закладом у системі ООН. У 1969 р. у зв'язку з 50-ю річницею МОП їй було присуджено Нобелівську премію миру.

МОП має чотири головні стратегічні цілі:

розвиток і реалізація норм і принципів у сфері праці;

створення ширших можливостей для жінок і чоловіків щодо забезпечення достойної зайнятості;

розширення охоплення й підвищення ефективності соціаль­ного захисту для всіх;

зміцнення тристоронньої структури й підтримка соціального діалогу.

Функції: нормативна діяльність; технічне співробітництво; підго­тування досліджень і публікацій.

Нормативна діяльність полягає в розробленні міжнародних Конвенцій і рекомендацій щодо регулювання умов праці, зайнятос­ті, прибутків, соціального забезпечення й основних прав людини й управління працею. Розроблення нормативів є головним напрямом діяльності МОП. Держава-член зобов'язана регулярно надсилати до Організації звіти про виконання її Конвенцій, а також інфор­мацію про відповідність національного законодавства нормативам МОП. Серед конвенцій важливе місце посідають питання заробіт­ної плати, тривалості робочого дня, соціального страхування, від­пусток, що оплачуються, служби найму робочої сили, робітничої ін­спекції. Конвенції й рекомендації МОП складають «Міжнародний трудовий кодекс», що є основою регулювання трудових відносин у країнах-членах.

Конвенції й рекомендації МОП — акти міжнародно-правового регулювання праці. Вони не є міжнародними договорами й не потре-

 

 

бують ратифікації. Конвенції й рекомендації являють собою звернен­ня до держав з побажанням включити відповідні норми в національне законодавство.

Конвенції й рекомендації МОП охоплюють практично всі пи­тання у сфері праці. До них належать деякі основні права людини, зокрема, свобода об'єднання, право на створення організації, трудо­ві відносини, політика в галузі зайнятості, умови праці, соціальне забезпечення, техніка безпеки й охорони праці, зайнятість і права мігрантів.

Положення мігрантів є однією з центральних проблем, що перебу­ває в сфері уваги МОП. Ще на першій сесії Генеральної конференції МОП у 1919 р. було прийнято рекомендацію «Про взаємність у сфері відносин до трудящих-іноземців». Права мігрантів забезпечуються Конвенцією № 97 «Про трудящих-мігрантів». Згідно з цим доку­ментом, країни-члени МОП зобов'язуються діяти без дискримінації за ознакою національності, раси, релігії або статі і надавати не менш сприятливі, ніж для власних громадян, умови в заробітній платі, три­валості робочого часу, соціальній забезпеченості. Мігранти повинні бути забезпечені житлом, мають право брати участь у колективних договорах. Послуги, що робляться мігрантам державними службами працевлаштування, надаються безкоштовно.

У Конвенції № 43 (прийнята в 1975 р.) наголошується, що країни-члени МОП зобов'язані розробляти й здійснювати національну полі­тику, спрямовану на сприяння й гарантію рівності можливостей щодо праці і зайнятості, соціального забезпечення для осіб, що перебувають на законних підставах, як мігрантам, так і членам їхніх родин.

Технічне співробітництво полягає в розробці й втіленні в життя проектів з різних аспектів трудових відносин у країнах-членах. Най­актуальніші теми проектів: підготовка кадрів; зайнятість і розвиток; планування робочої сили; ринок праці; умови праці й виробниче середовище; соціальне забезпечення; трудові відносини; робітнича освіта; права трудящих-мігрантів; МОП і міжнародний профспілко­вий рух. Для реалізації технічних проектів МОП відряджає експертів та місії у відповідні країни.

Дослідницька діяльність МОП виявляється в підготовці огля­дів ситуації в сфері праці в окремих країнах і регіонах, в аналі­зі галузевих і регіональних проблем праці; в оцінці тенденцій соціально-економічного розвитку. МОП публікує огляди, видає бюлетені з питань трудових відносин.

Держави—члени МОП періодично проводять регіональні наради для вивчення питань з регулювання трудових відносин у тих чи ін­ших регіонах.