6.1. Організації з регулювання в галузі промисловості й енергетики

До цієї групи належать організації системи ООН (ЮНІДО й МА-ГАТЕ), системи ОЕСР (МЕА й АЯЕ), а також самостійний науково-дослідний центр — ЦЕРН.

6.1.1. Організація з промислового розвитку — ЮНІДО (United Nations Industrial Development Organization — UNIDO)

Була заснована рішенням Генеральної Асамблеї ООН в 1967 р.; з 1985 р. має статус спеціального закладу ООН. Підпорядкована ЕКОСОР, свою діяльність узгоджує з ПРООН. Утворення ЮНІДО пов'язано з необхідністю сприяння країнам, що розвиваються, подо­лати труднощі на шляху їх індустріалізації. Отже, дійсно є зв'язок між метою ЮНІДО й ПРООН; але цілі ЮНІДО вужчі й конкретні­ші: вони охоплюють сферу промисловості й спрямовані на індустрі­алізацію країн.

Головна мета ЮНІДО — координація зусиль ООН у сприянні промислового розвитку й співробітництва в цій галузі на глобально­му, регіональному й національному рівнях. Організація об'єднує 173 членів, серед яких — Україна.

Основними цілями ЮНІДО є:

індустріалізація країн, що розвиваються, подолання їх трудно­щів з ресурсами й інфраструктурою;

сприяння в проведенні реформ країнам з перехідною економі­кою, зокрема в приватизації промислових підприємств;

надання технічної допомоги країнам, що розвиваються.

У 90-х роках увага ЮНІДО поширилась і на країни з перехід­ною економікою, що виявилось у формуванні цілей, але основним об'єктом діяльності організації все ж таки залишаються країни, що розвиваються, особливо африканські. Серед пріоритетів у діяльності ЮНІДО слід назвати:

пріоритетна індустріалізація країн Африки;

допомога малим і середнім підприємствам;

 

 

надання технічної допомоги країнам, що розвиваються;

промисловий розвиток сільських районів;

поширення промислової інформації, сприяння інвестиціям і технічному прогресу;

підвищення конкурентоспроможності промислових товарів країн, що розвиваються;

сприяння в ефективному використанні національних природ­них ресурсів;

довкілля й енергетика.

Особливої уваги ЮНІДО надає поширенню в країнах, що розви­ваються, сучасних методів виробництва, програмування й управлін­ня, поширенню інформації. Значні кошти виділяються для підготовки національних кадрів у галузі промисловості: ЮНІДО надає консуль­тативну допомогу шляхом проведення конференцій, нарад; організо­вує зустрічі представників промислового бізнесу, профспілок і спо­живачів. Крім того, консультації здійснюються групами фахівців за окремими галузями і конкретними проблемами. В рамках ЮНІДО створено Банк промислової і технічної інформації, який системати­зує технічну документацію, особливо з новітніх технологій.

Технічна допомога також полягає в наданні країнам, що розви­ваються, матеріальних і фінансових ресурсів, поставок промисло­вого устаткування, інженерно-консультативних послуг. У межах технічного співробітництва виокремлюються такі блоки: переробна промисловість агропромислового комплексу (харчова, шкіряна, тек­стильна, деревообробна); хімічна промисловість (біотехнологія, фар­мацевтична, органічний синтез); машинобудування (електроніка, ме­талообробка, сільськогосподарське машинобудування).

У своїй діяльності ЮНІДО активно співробітничає з ПРООН. У країнах, що розвиваються, представники — резиденти ПРООН — ви­конують водночас функції представників ЮНІДО. Їх заступниками є директори ЮНІДО з програм поза країнами. Ці директори також є старшими радниками урядів країн, що розвиваються, з питань про­мислового розвитку.

Діяльність ЮНІДО супроводжується значними фінансовими витратами на цілі розвитку. Кошти для фінансування складаються з декількох джерел. Головними є кошти ПРООН. Іншими джерела­ми є: обов'язкові внески членів ЮНІДО; добровільні внески членів

ЮНІДО. Витрати, що здійснюються за рахунок обов'язкових вне­сків, називаються регулярними бюджетами. Витрати із добровільних внесків мають назву оперативного бюджету. Регулярний бюджет призначено на адміністративну й науково-дослідну діяльність ЮНІ-ДО. Кошти оперативного бюджету йдуть на фінансування технічної допомоги. За рахунок оперативного бюджету формується Фонд про­мислового розвитку; він призначений для оперативного, швидкого покриття фінансових потреб країн, що розвиваються, з метою інду­стріалізації.

Штаб-квартира ЮНІДО міститься у Відні (Австрія). Організація надає інформацію з питань промисловості, бізнесу й технологій через мережу INTIBNET, що сполучається із Банком промисловості і тех­нічної інформації ЮНІДО (ІНТІБ).

6.1.2. Міжнародна агенція з атомної енергії МАГАТЕ (International Atomic Energy Agency — IAEA)

Заснована в 1956 р., є автономною організацією в системі ООН. Автономний статус надає МАГАТЕ певної самостійності у вирішенні завдань, що постають перед нею.

Головна мета МАГАТЕ складається з двох аспектів:

сприяння широкому використанню атомної енергії в мирних цілях;

•           протидія використанню атомної енергії у військових цілях. Утворення організації й визначення її головної мети прийшлося

на час, коли атомна зброя та її застосування стали вже реальністю. Світ побачив, якою жахливою, руйнівною силою може стати атом. Водночас виявилася практична можливість використати його в мир­них цілях; у 1954 р. було збудовано першу в світі атомну електро­станцію (в м. Обнінськ). МАГАТЕ взяла на себе функції контролю за розповсюдженням атомної сировини й матеріалів за їх цільовим призначенням.

Головна мета МАГАТЕ визначає її основні цілі та функції:

гарантії недопущення того, щоб допомога МАГАТЕ (у вигляді атомної сировини, матеріалів та інформації) використовува­лась у військових цілях;

сприяння розвиткові атомної енергетики в мирних цілях, від­повідна матеріальна й технічна допомога країнам, які мають у цьому потребу;

здійснення системи контролю за нерозповсюдженням ядерної зброї;

сприяння науково-дослідним роботам у галузі ядерної енерге­тики й практичному її застосуванню в мирних цілях;

надання інформації з усіх аспектів ядерної науки й техніки;

здійснення консультацій з проблем ядерної технології в прак­тичних ситуаціях;

підготовка фахівців по використанню атомної енергії в мир­них цілях.

Членами МАГАТЕ є 150 держави, в тому числі й Україна. Керів­ництво Агенції міститься у Відні.

Одна з головних функцій МАГАТЕ полягає в застосуванні систе­ми гарантій для забезпечення того, щоб ядерні матеріали, призначені для мирних цілей, не використалися для озброєння. Система гаран­тій складається з трьох блоків:

звітність про використання атомних матеріалів;

технічні засоби контролю за контейнерним зберіганням мате­ріалів;

інспекції.

Прийняття гарантій є добровільною справою. Але якщо держава підписала угоду про гарантії, то вона повинна надавати Агенції всю ін­формацію про використання атомної енергії й науково-практичні ро­боти в цій галузі, а також допускати інспекторів МАГАТЕ для перевір­ки. Гарантії розповсюджуються як на ядерні, так і на неядерні держави, які використовують атомні матеріали в мирних цілях (наприклад, ма­ють атомні електростанції, що працюють на довізній сировині).

Інспектуванню підлягають усі держави—члени МАГАТЕ, за ви­нятком великих держав. Але в добровільному порядку США, Росія, Китай, Франція й Велика Британія також поставили деякі свої ядер­ні установи під гарантії Агенції. Угоду про гарантії повинні укладати з МАГАТЕ держави, які не мають зброї, але є учасниками Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), Договору про заборо­ну ядерних випробувань у Латинській Америці (Договір Тлателол-ко) або Договору про утворення без'ядерної зони в південній частині Тихого океану (Договір Раротонга).

Останніми роками представники МАГАТЕ ретельно перевіряли наявність ядерної зброї в Іраку (напередодні озброєного втручання в цю країну низки держав), але не знайшли її. У 2006 р. виник конфлікт навколо атомних програм Ірану, й МАГАТЕ зайняла рішучу позицію недопущення процесу збагачення атомної сировини в цій країні, бо це об'єктивно створює умови для виготовлення ядерної зброї.

Технічна допомога — інший важливий напрям діяльності МАГА­ТЕ. Вона призначена для становлення й розвитку національних систем ядерної енергетики для мирних цілей. Технічна допомога включає:

надання послуг експертів;

підготовку національних кадрів в галузі атомної енергетики;

•           поставку обладнання для АЕС та наукових лабораторій. Технічне співробітництво фінансується Фондом технічної допо­моги й співробітництва, а також коштами ПРООН.

Серед функцій МАГАТЕ є також: розроблення планів ядерної безпеки; знешкодження діяльності атомних установок; радіаційний захист; використання атомних матеріалів (ізотопів тощо) в медици­ні, фармацевтиці, сільському господарстві; теоретичні дослідження в галузі ядерної фізики, радіобіології та ін. МАГАТЕ є спонсором Міжнародного центру теоретичної фізики в Трієсті (Італія), має Ла­бораторію морського середовища в Монако. Агенція поширює інфор­мацію про можливості використання атомної енергії в мирних цілях. Зокрема разом з АЯЕ, вона публікує «Червону книгу» з інформацією про ресурси, виробництво урану й попит на нього. МАГАТЕ пропо­нує також цілу серію програм та послуг по заходам безпеки на АЕС [51, с. 143—144]. Ці програми набувають особливого значення після Чорнобильської катастрофи.

6.1.3. Агенція з ядерної енергії — АЯЕ (Nuclear Energy Agency — NEA)

Входить до системи ОЕСР, заснована в 1958 р. Спочатку мала назву Європейської агенції з ядерної енергії; в 1972 р. з регіональної організації перетворилась на глобальну. Існування ще однієї агенції, поряд з МАГАТЕ, має рацію, оскільки частка країн ОЕСР у вироб­ництві енергії на атомних електростанціях сягає 80%. До того ж, на відміну від МАГАТЕ, Агенція з ядерної енергії контролює увагу саме на раціональному використанні атомної енергії в мирних цілях; до її функцій не входить контроль за військовим використанням ядерної сировини й матеріалів.

Головна мета АЯЕ — сприяння співробітництву країн ОЕСР у використанні ядерної енергії. Висхідною ідеєю при цьому є погляд на атомні електростанції як на ефективне й економічно безпечне джере­ло енергії. Цілями Агенції є:

координація й регулювання політики використання атомної енергії в країнах-членах;

аналіз положення атомної енергетики в світовій енергетичній системі;

сприяння обміну науково-технічною інформацією в галузі атомної енергетики;

організація міжнародних досліджень і наукових програм.

Членами АЯЕ є всі члени ОЕСР (за винятком Нової Зеландії).

Основні напрями діяльності АЯЕ: дослідження тенденцій в роз­витку атомної енергії; безпека функціонування обладнання АЕС; за­хист від радіації; утилізація ядерних залишків; правові аспекти екс­плуатації ядерних установ; розроблення інформаційних програм в галузі атомної енергетики для держав-нечленів.

Агенція співробітничає з МАГАТЕ і Європейською комісією ЄС.

Постійні комітети АЯЕ є допоміжними органами. Вони розробля­ють програми для Виконавчого комітету, спеціалізуючись по таких напрямах: розвиток ядерної енергії й паливний цикл; регулювання діяльності в галузі ядерної енергії; безпека ядерного обладнання; за­хист від радіації й охорона здоров'я.

Агенція проводить широку просвітницько-інформаційну робо­ту. Вона організовує семінари, симпозіуми, конференції з проблем мирного використання атомної енергії. В її рамках діє Банк даних з питань атомної енергетики. АЯЕ організовує регулярні науково-технічні публікації.

6.1.4. Міжнародна енергетична агенція — МЕА (International Energy Agency — IEA)

МЕА є автономним органом ОЕСР. Заснована в 1974 р. як засіб подолання енергетичної кризи, що вибухла на початку 70-х років. На відміну від АЯЕ, Міжнародна енергетична агенція поширює увагу на всі види енергетики, а не тільки на атомну.

Головною метою МЕА є регулювання енергетичного ринку країн-членів, забезпечення його стабільності й запобігання енергетичних криз. Основні цілі Агенції:

поліпшення структури балансу попиту й пропозицій на світо­вому ринку енергоносіїв;

економічна безпека експлуатації енергетичних установ;

забезпечення оперативної інформації про ринок нафти та ін­ших енергоносіїв;

співробітництво з країнами-нечленами й міжнародними орга­нізаціями для вирішення енергетичних проблем глобального характеру.

Значна увага приділяється використанню різноманітних енерго­носіїв, пошуку і втіленню в практику альтернативних, екологічно без­печних джерел енергії. МЕА проводить дослідження по ефективному використанню палива з метою скорочення частки нафти в світовому енергобалансі, оскільки її запаси обмежені.

6.1.5. Європейська організація ядерних досліджень — ЦЕРН (European Organization for Nuclear Research — CERN)

Утворена в 1954 р. Це — науково-дослідна організація, яка тіс­но пов'язана з розвитком атомної енергетики. Абревіатура CERN походить з первісної назви організації французькою мовою: Conseil Européen pour la Recherche Nukleare. До складу організації входять 20 країн Західної і Центральної Європи. З СНД тут поки що нікого немає; Росія має статус спостерігача.

Головною метою ЦЕРН є співробітництво європейських країн у галузі ядерних досліджень. Наголос робиться на фундаментальні до­слідження. Ця мета визначає подальші цілі Організації:

відмова від будь-якої діяльності в цілях ядерних озбро­єнь;

створення й експлуатація міжнародних лабораторій для дослі­дження часток високих енергій;

публікації й забезпечення доступу до результатів експеримен­тальних і торговельних праць.

В основному ЦЕРН займається проблемами ядерної фізики. Він має великий протонний прискорювач на території Франції й Швей­царії для здійснення необхідних дослідів. ЦЕРН організує семінари, курси лекцій, готує фахівців у галузі ядерної фізики. В його розпо­рядженні є Школа з вивчення прискорювачів, обчислювальна школа, є Європейська школа фізики.