5.2. Міжнародні об'єднання підприємців

До цієї групи належить більшість МНЕО. Серед них — Міжна­родний кооперативний альянс, а також Спілка міжнародних ярмар­ків, Світова Рада кредитних спілок, Міжнародна нафтова асоціація, Міжнародна ліга боротьби з недобросовісною конкуренцією та ін. Клуби також доцільно включити саме до цієї групи. В повоєнний пе­ріод, коли інтеграційні процеси прискорилися, почали утворюватися організації, що об'єднали представників ТНК, великого бізнесу, полі­тиків як на глобальному, так і на регіональному рівнях. Ці організації тісно спілкують з групами «Семи», «Десяти» та ін. До таких неуря­дових організацій належать, зокрема: Тристороння комісія, Європей­ський діловий конгрес, Міжнародна асоціація з охорони промисло­вої власності, Тихоокеанська економічна рада, Рада тихоокеанського економічного співробітництва, асоціація інститутів фінансування в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Розглянемо найважливіші з неурядових організацій цієї групи.

5.1.1. Римський клуб (Rome Club)

Римський клуб не є суто економічною організацією. Сферою його інтересів, попри економічних і соціальних питань, є екологія і деякі напрями науково-технічного прогнозування. Його поява в 1968 р. пов'язана з ім'ям відомого бізнесмена, члена керівництва фірми «Фіат» Ауреліо Печчеї. Як людина освічена і небайдужа до майбут­нього, що чекає людство, він зібрав навколо себе 30 видатних європей­ських та американських вчених для вирішення нагальних соціальних проблем. Згодом кількість учених досягла 100, і було вирішено, що цією кількістю клуб має обмежитись. На основі цікавих досліджень було опубліковано декілька праць, які стали видатним явищем в на­уковому світі й суспільстві. Серед них: «Людство на поворотному пункті» Месаровича і Пестеля; «Гранична межа зростання» Медоуза та ін. Дослідження вчених Римського клубу доводили необхідність обмежити економічне зростання, оскільки, за їх прогнозами, буде пі­дірвано ресурсну базу економіки, а людство стане перед неминучою загрозою екологічної катастрофи.

Клуб не має постійного бюджету, оскільки це обмежувало б сво­боду його діяльності.

Діяльність Римського клубу спрямована на здійснення дослі­джень глобальних проблем сучасності з метою сприяння політикам і громадськості в прийнятті нових установок і стратегічних напрямів у подальшому розвитку людства.

Одним з головних своїх завдань Римський клуб споконвічно вважав залучення уваги світової громадськості до глобальних про­блем за допомогою своїх доповідей. Клуб визначає тільки тему до­повіді й гарантує фінансування наукових досліджень, але в жодно­му разі не впливає ні на хід роботи, ні на її результати й висновки; автори доповідей, у тому числі й ті з них, хто входить до членів Клубу, користуються повною свободою й незалежністю. Отримав­ши готову доповідь, Клуб розглядає й затверджує її, як правило, у ході щорічної конференції, нерідко в присутності широкої публіки (представників громадськості, науки, політичних діячів, преси), а потім займається розповсюдженням результатів дослідження, пу­блікуючи доповіді й проводячи їхнє обговорення в різних аудито­ріях і країнах світу.

Римський клуб організовує великомасштабні дослідження із ши­рокого кола питань, але в основному в соціально-економічній галузі.

Римський клуб поклав початок дослідницьким роботам із про­блем під назвою «Глобальна проблематика». Для відповіді на постав­лені клубом питання ряд видатних учених створили серію «Доповідей Римському клубу» під загальною назвою «Труднощі людства». Про­гнози перспектив розвитку світу прогнозувалися за комп'ютерними моделями, а отримані результати були опубліковані й обговорювали­ся в усьому світі.

Римський клуб і в цей час продовжує дослідження сучасного ста­ну світу, в якому відбулися фундаментальні зміни, особливо в геопо­літиці, варто також пам'ятати про те, що екологічна ситуація на пла­неті продовжує погіршуватися.

Почесним членом Клубу було обрано відомого українського вче­ного, президента НАНУ академіка Б. Є. Патона.

5.2.2. Лондонський клуб (London Club)

На відміну від Паризького, Лондонський клуб є неурядовою організацією, проте свої стосунки він будує саме з урядами. Він об'єднує ті банки, які є найбільшими кредиторами країн-боржників. У рамках Лондонського клубу уряди таких країн укладають угоди з банками про реструктуризацією боргу. Умовою для цього є прийняття країною програми МВФ зі структурного коригування економіки. Реструктуризації підлягають тільки виплати основного боргу, а всі прострочені платежі мають бути виплачені в момент підписання угоди [16, с. 305].

Членами Лондонського клубу є близько 1000 банків з різних країн.

Інтереси банків-кредиторів у Лондонському клубі представляє банківський консультативний комітет (БКК), у якому представле­ні ті банки, на які припадає максимальна частина боргу даної краї­ни. Угода, досягнута між країною-боржником і комітетом, повинна отримати підтримку банків, на які припадає 90—95% непогашених зобов'язань боржника, і тільки після цього ця угода може бути офі­ційно підписана

5.2.3. Тристороння комісія

Утворена в 1973 р. з участю Д. Рокфеллера, голови Чейз Ман-хеттен бенк. Вона поєднує близько 376 представників великих ТНК, політичних кіл, економістів США, ЄС і Японії. Головною метою ко­місії є сприяння тісному співробітництву підприємців розвинутих країн.

Важливість Тристоронньої комісії підтверджує й той факт, що колишні представники цього товариства завжди присутні у вищих політичних колах світу. Наприклад, Джиммі Картер, Джордж Буш старший, Білл Клінтон.

Керівним органом Тристоронньої комісії є Виконавчий комі­тет, який складається з 35 членів. Комісія готує доповіді з аналізом економічних та політичних проблем, що виникають перед розвину­тими країнами, розробляє рекомендації щодо розв'язання конкрет­них проблем. Пропозиції Комісії направляються урядам окремих країн. Вона має значний вплив на урядові органи західних країн [7, с. 495].

5.2.4. Європейський діловий конгрес (ЄДК)

Утворено в 1997 р. Він об'єднує представників 37 країн-учасниць ОБСЄ; усього в ЄДК нараховується 51 член — це представники євро­пейських компаній, асоціацій, банків.

Основні цілі ЄДК:

сприяти економічному співробітництву країн ОБСЄ;

сприяти діалогу між політичними і діловими колами;

захищати права та інтереси своїх членів, надавати їм допомоги з метою підвищення ефективності їхньої діяльності.

До функцій ЄДК належать: визначення тенденцій розвитку еко­номічного співробітництва; підготовка відповідних рекомендацій, які надаються до Секретаріату ОБСЄ та урядам країн-членів; сприяння прийняттю законодавчих актів, що відповідають інтересам підпри­ємців; сприяння в консолідації ресурсів своїх членів для здійснення спільних економічних програм; організація конференцій, симпозіу­мів, семінарів з актуальних проблем підприємницької діяльності.

Членами ЄДК можуть бути підприємства, союзи та об'єднання підприємств. Кожна країна ОБСЄ може бути представлена не більше як 10 членами. Участь в ЄДК дає змогу його членам краще оволодіти інформацією, одержати підтримку, полегшує пошук ділових партне­рів [7, с. 501].

5.2.5. Тихоокеанська економічна рада — ТЕР (Pacific Basin Economic Council — PBEC)

Заснована в 1967 р. провідними бізнесменами Тихоокеанського регіону.

Головна мета — сприяти розвитку торгівлі й інвестицій засобом відкритих ринків.

ТЕР нараховує понад 1000 корпоративних членів, які входять до складу 17 членських комітетів, що розташовані в різних країнах регіону (Австралія, Гонконг, Канада, Китай, Колумбія, Малайзія, Мексика, Нова Зеландія, Перу, Росія, Республіка Корея, США, Тай­вань, Фіджі, Філіпіни, Чилі, Японія). Учасники Ради є представни­ками різних галузей економічної діяльності: сільське господарство й рибальство; авіакомпанії й літакобудування; автомобілебудування; банківська справа; облік; оренда; телекомунікації; суднобудування; реклама; університети й науково-дослідні заклади тощо [51, с. 311].

Основною функцією ТЕР є налагодження конструктивного парт­нерства між діловими колами та урядовцями. ТЕР надає консультації урядам, розробляє для них рекомендації з актуальних економічних проблем. Іншою функцією є сприяння індивідуальним членам орга­нізації в доступі на тихоокеанські ринки шляхом проведення нефор­мальних зустрічей з потенційними партнерами.

ТЕР щороку скликає Міжнародну генеральну зустріч, в якій беруть участь близько 800 провідних бізнесменів, міністрів і голів держав.

ТЕР має статус спостерігача в Азіатсько-Тихоокеанському еко­номічному співробітництві (АТЕС), де виконує роль своєрідного «мозкового центру». ТЕР також тісно співробітничає зі Світовою організацією торгівлі (СОТ) і Радою тихоокеанського економічного співробітництва (РТЕС).

5.2.6. Рада тихоокеанського економічного співробітництва — РТЕС (Pacific Economic Cooperation Council — PECC)

Утворена в 1980 р. з ініціативи Австралії та Японії. Вона об'єднує представників бізнесу, урядовців та дослідницькі центри в галузі еко­номіки з 22 держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Головна мета — практичне вирішення питань на рівні урядів і ді­лових кіл щодо активізації торгівлі, інвестицій та економічного роз­витку в регіоні.

Функції РТЕС: забезпечення діяльності ефективної тристорон­ньої системи — бізнесмени, урядовці, дослідники;прогнозування розвитку економічної ситуації в регіоні; здійснення наукових дослі­джень в сфері бізнесу; розробка і здійснення програм роботи щодо вирішення актуальних питань у сфері торгівлі й інвестицій.

Сферою діяльності РТЕС є торговельна політика, ринки капі­талу, фінансові ринки, розвиток людських ресурсів, малі й середні підприємства, наука й техніка, гірнича промисловість і енергетика, телекомунікації, транспорт, туризм, продовольство й сільське госпо­дарство, рибальство.

РТЕС має статус спостерігача в Азіатсько-Тихоокеанському еко­номічному співробітництві (АТЕС).