3.3. Соціально-економічні органи ООН

Організація Об'єднаних Націй має в своїй структурі програми, фонди і центри різної спрямованості. Більшість із них утворено для надання соціально-економічної допомоги країнам, міжнародним ор­ганізаціям й окремим верствам населення, що перебувають у скрут­ному становищі. Ці органи підпорядковані Генеральній Асамблеї та Економічній і соціальній раді, які здійснюють, здебільшого, спільне керівництво ними. Ось основні програми, фонди й центри ООН у соціально-економічній сфері.

Програми:

Програма розвитку ООН (ПРОООН).

Світова продовольча програма (СПП).

Програма з довкілля (ЮНЕП).

Міжнародна програма з контролю за наркотиками. Фонди:

Фонд з галузі народонаселення (ЮНФПА).

Фонд розвитку для жінок (ЮНІФЕМ).

Дитячий фонд (ЮНІСЕФ).

Фонд розвитку інвестицій (ЮНКДФ). Центри:

Центр з населених пунктів (ХАБІТАТ).

Бюро Координатора ООН з допомоги в разі стихійного лиха.

Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців.

Навчальний і науково-дослідний інститут ООН.

Університет ООН.

Світова продовольча рада (СПР).

Міжнародний торговельний центр ЮНКТАД / COT.

До цієї групи допоміжних органів належить також Конференція з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД).

Розглянемо найважливіші програми й фонди OOH.

Програма розвитку ООН (ПРООН) — United Nations Development Programme (UNDP). Утворена в 1965 р. Головна мета ПРООН — надавати допомогу країнам, що розвиваються, для при­скорення їхнього економічного зростання. Програма фінансується за рахунок добровільних внесків; найбільші донори — розвинуті країни (США, Японія, Нідерланди, Данія, Швеція, Німеччина, Норвегія).

Основні функції ПРООН:

розроблення проектів і програм розвитку;

розподіл коштів на втілення проектів;

технічна допомога;

консультативні й експертні послуги;

організація семінарів і навчальних фахівців за кордоном;

підготовка національних управлінських кадрів;

сприяння здійсненню реформ;

надання допомоги в надзвичайних ситуаціях.

Головні сфери діяльності ПРООН: боротьба із злиденністю; роз­виток управлінської діяльності; технічне співробітництво між країна­ми, що розвиваються; навколишнє середовище; раціональне викорис­тання природних ресурсів; участь жінок у соціальному управлінні.

Структурно до ПРООН входять такі блоки:

програма «Добровольці ООН»;

Глобальний екологічний фонд;

Фонд ООН для розвитку в інтересах жіноцтва;

Фонд капітального розвитку ООН.

Фонд капітального розвитку фінансує перспективні проекти роз­витку, пов'язані з інфраструктурою життєзабезпечення населення, поліпшення життя людей у найменш розвинутих країнах. Глобаль­ний екологічний фонд спрямований на запобігання екологічних криз і відшкодування наслідків забруднення навколишнього середовища. Програма «Добровольці ООН» виявляється у надсиланні фахівців у найменш розвинені країни для надання технічної допомоги. Фонд для інтересів жіноцтва спрямований на підтримку й підвищення ста­тусу жінок у суспільстві, особливо їхньої ролі в управлінні соціально-економічними й політичним процесами.

Допомога ПРООН надається тільки урядам або через їхнє посе­редництво. Останнім часом серед цілей Програми з'явилося сприяння в проведенні економічних реформ країнам з перехідною економкою; особлива увага при цьому надається розвитку приватного сектора.

Штаб-квартира ПРООН міститься в Нью-Йорку.

Програма з довкілля (ЮНЕП) — United Nations Environ­ment Programme (UNEP) заснована в 1972 р. Вона стала наслідком роботи Стокгольмської Конференції ООН з проблем навколишнього середовища. Конференція виробила збалансований і комплексний підхід до рішень екологічних проблем на глобальному рівні. У Сток­гольмі було прийнято два важливих документи — Декларацію про навколишнє середовище й План заходів щодо захисту довкілля. Де­кларація наголошувала, що навколишнє середовище зумовлює інте­лектуальне, соціальне й духовне зростання людини. Охорона і відтво­рення природного середовища є необхідною умовою для людського добробуту; відповідальність за це лягає не тільки на уряди, а й на кожну людину. План заходів визначив організаційні форми охорони довкілля. На основі рекомендацій, що містились у Плані заходів, і було утворено ЮНЕП.

Основна мета Програми — співробітництво країн для захисту й поліпшення навколишнього середовища.

Функції ЮНЕП:

розроблення рекомендацій щодо політики захисту довкілля;

загальне керівництво діяльністю й координація програм у га­лузі збереження природного середовища;

підготовка доповідей про стан навколишнього середовища в світі та за регіонами;

спостереження за станом навколишнього середовища (еколо­гічний моніторинг);

сприяння міжнародним науковим організаціям у здійсненні екологічних досліджень;

технічні заходи щодо ліквідації шкоди, заподіяної навколиш­ньому середовищу.

Фінансування Програми здійснюється з Добровільного фонду ЮНЕП. Штаб-квартира міститься в Найробі (Кенія).

За участю ЮНЕП було розроблено низку конвенцій щодо захис­ту довкілля (з біологічної різноманітності, про зміну клімату тощо).

Серед основних напрямів діяльності ЮНЕП — збереження генетич­них ресурсів біосфери, запобігання загибелі екосистеми. Світова хар­тія природи, прийнята ООН у 1982 р., є важливим кроком на шляху досягнення цієї мети.

ЮНЕП координує свою діяльність з ЮНЕСКО й ПРООН, оскільки вони частково мають справу з різними екологічними аспек­тами міжнародних відносин.

Фонд розвитку інвестицій (ФРІ) — UN Capital Development Fund (UNCDF) утворено в 1966 р. Головна мета — сприяти краї­нам, що розвиваються, в надходженні інвестицій, наданні допомоги й позик. Фонд обслуговує насамперед найменш розвинуті країни. Ресурси Фонду формуються переважно за рахунок добровільних внесків.

Таким чином, ООН є організацією, що охоплює практично всі сфери життєдіяльності людини на рівні міжнародних відносин. Це зумовлює дуже розгалужену організаційно-функціональну струк­туру Організації. Ця структура, як і напрями діяльності ООН, характеризується динамічністю в часі. Якщо в світі відбуваються важливі зрушення в політичній, економічній, соціальній та інших сферах, то ООН реагує на них утворенням відповідно нових орга­нів, організацій, комісій, що беруть під контроль вирішення нових проблем.

Велика роль ООН в координації світових економічних процесів. Усі міждержавні економічні організації, які є в світі, або прямо вхо­дять до структури ООН (спеціалізовані заклади), або підтримують з нею постійні робочі стосунки (регіональні організації). З неурядови­ми економічними організаціями ООН також здійснює координаційні зв'язки (через ЕКОСОР). Отже, ООН являє собою глобальну систе­му міжнародних економічних зв'язків, упорядкованих у розгалуже­ній мережі міжнародних організацій.

 

Семінар № 3. Роль Організації Об'єднаних Націй у міжнародних економічних відносинах

 

Мета й завдання заняття: визначити історичні умови виникнен­ня ООН. Визначити мету та принципи діяльності ООН. Розглянути організаційну структуру ООН. Визначити роль Генерального секре­таря в діяльності ООН та в міжнародних відносинах. Розглянути найважливіші програми та фонди ООН.

 

План

Мета та принципи діяльності ООН.

Організаційно-функціональна структура ООН.

Соціально-економічні програми і фонди ООН.

 

Ключові поняття

 

Організація Об'єднаних Націй;цілі ООН;сфери діяльнос­ті ООН; принципи діяльності ООН; напрями діяльності ООН на перспективу; Генеральна Асамблея; Рада Безпеки; Економічна і со­ціальна рада; функціональні комісії ЕКОСОР; регіональні комісії ЕКОСОР; Міжнародний суд; Секретаріат; Генеральний секретар; спеціалізовані заклади ООН;Програма розвитку ООН;Світова продовольча програма; Програма з довкілля; Фонд у сфері народо­населення; Фонд розвитку інвестицій; Міжнародний торговельний центр.

 

Проблемно-пошукові запитання

З якою метою було утворено Організацію Об'єднаних Націй?

До якого типу організацій належить ООН?

Яка мета застосовуються в ООН як офіційні і які — як робо­чі?

Які цілі діяльності ООН?

Як узгоджуються та сфери діяльності ООН?

У чому полягають принципи діяльності ООН?

Назвіть головні органи ООН.

У чому полягають функції ЕКОСОР?

Перерахуйте спеціалізовані заклади ООН.

Які допоміжні органи входять до структури ООН?

Теми доповідей і рефератів

ООН у системі міжнародних організацій.

ООН: історичні умови утворення та основні напрями діяль­ності.

Мета, принципи та організаційна структура ООН.

Загальна характеристика спеціалізованих установ ООН.

 

Література: 7; 12; 16; 26; 32; 36; 49; 51.