21.6. Швейцарська міжбанківська клірингова система

Швейцарська міжбанківська клірингова  система SIC (Swiss Interbank Clearing), або ШМКС, розроблена  в 1981–86  рр. компанією  «Телекурс  АГ» в співпраці  з ко- мерційними національними банками, і почала експлуатуватися з 1987 р. Кожен банк підключений до системи через мережу, експлуатовану фірмою «Телекурс  АГ».

ШМКС — валова платіжна система, тобто розрахунки  за всіма платежами прово- дяться за рахунками учасників на індивідуальній основі (шляхом дебетування рахун- ка в банку, що дає вказівки  про платіж, і кредитування рахунка банку-одержувача). ШМКС — це система як великих, так і дрібних, роздрібних платежів; розміри плате- жів не обмежуються. Найважливіша мета ШМКС полягає в зниженні  кредитних ри- зиків, прискоренні платіжного  процесу й полегшенні банками управління готівкою.

Ця мережа може бути використана не лише для потреб системи, а й для надан- ня інших мережевих послуг, пропонованих «Телекурс  АГ». Підключення до системи здійснюється через комп’ютер FrontOffice кожного банку.

Ціни на операційний рік визначаються з урахуванням очікуваного  обсягу опера- цій так, щоб покрити  передбачувані експлуатаційні витрати, включаючи  витрати  на користування мережею компанії «Телекурс АГ» і всіма лініями зв’язку. Якщо в пере- біг року виявляється брак коштів для покриття витрат, то ціни можуть бути скори- говані і до закінчення року. За кожну операцію банк-одержувач вносить комісійний збір за єдиною ставкою, а банк-відправник оплачує збір, величина  якого складається з двох компонентів,  один з яких залежить від часу ініціації розрахунку, а інший — від часу його здійснення.  Усі розпорядження повинні  перевірятися на достовірність  за допомогою  спеціального  устаткування для запобігання незаконному введенню  або зміні вже введених  даних. Існує і можливість  передачі зашифрованих даних. Якщо банк не може передати  платіжної  вказівки  в обчислювальний центр телекомуніка- ційними  каналами,  то він повинен  забезпечити доставку на магнітних  носіях або їх передачу за допомогою іншої системи.

Швейцарська міжбанківська клірингова  розрахункова система цілодобово  здій- снює остаточні і безвідкличні платежі швейцарських банків через коррахунки  швей- царському  національному банку. Розміри платежів  не обмежуються.  Ця  система  є єдиною в Швейцарії,  яка проводить  валові електронні  платежі між швейцарськими банками. Розрахунки проводяться дебетуванням рахунка банку, що дає вказівку про платіж, і кредитуванням рахунка банку-одержувача. Система знижує кредитні ризи- ки, усуває овердрафти  за рахунками  в національному банку, прискорює  виконання платежів і полегшує банку управління готівкою.


 

Через  розрахункову систему  можуть  здійснюватися тільки  ті перекази,  які  за- вжди ініціюються  банком-платником. Система  може перераховувати гроші клієнтів банків на який-небудь банківський рахунок, виконувати платіжні  доручення  на ко- ристь третіх сторін, забезпечувати покриття і здійснювати  міжбанківські платежі.

Для роботи із системою її учасники мають бути підключені до центрального комп’ютера системи і мати можливість  працювати  в он-лайновому режимі. Платіж- ні документи  можуть  містити  вказівки  про перерахування засобів  того самого дня (розрахунок в день представлення документів) або для здійснення розрахунку  в майбутньому  — в межах подальших  10 робочих днів. Розрахунок проводиться лише за наявності  на рахунку банку-відправника достатньої суми коштів; овердрафт  за рахунком  не допускається. Розрахунок є остаточним  і платіжні  документи  за роз- рахунками  доставляються банку-одержувачу негайно.  Якщо  на момент  отримання транзакції на рахунку немає достатніх засобів, то платіж стає в чергу на виконання (у файл очікування). Зараз  систему модифіковано так, щоб платіжні  доручення  могли розподілятися за ступенем терміновості. Вихідні платежі (транзакції) тепер пропус- каються через чергу залежно від їхньої терміновості і лише в рамках окремої категорії терміновості  за принципом  FIFO — «першим прибув — першим вибув». Як тільки в результаті  надходження платежів  на рахунку  накопичується достатня  сума коштів, платіжна вказівка, що міститься у файлі очікування,  автоматично виконується. Май- бутні платежі можуть бути в будь-який момент анулювані банком-відправником (за винятком анулювання після  першого  контрольного терміну  по клірингу,  який  по- винен узгоджуватися з банком-одержувачем). Банк-одержувач повідомляється про анульовані  платежі, оскільки вони скорочують суми очікуваних  ним надходжень.

Учасники  можуть у будь-який момент запитати  інформацію  про поточний  стан їхнього рахунка (включаючи отримання підсумку за врегульованими вихідними пла- тежами). Можуть бути також отримані відомості про статус вихідних платежів, що надходять.

У банківські робочі дні система функціонує цілодобово. Розрахунки проводяться протягом  приблизно 22 годин. День починається з 18:00 за (цюріхським часом)  на- передодні даного банківського робочого дня переказу залишків за жирорахунками основних  рахунків  національного банку  на клірингові  рахунки,  відкриті  в системі. День, що почався напередодні, розбивається на 3 етапи протягом  розглядуваного банківського  робочого  дня. З моменту  першого  контрольного терміну  по клірингу (о 15:00) виконання платежів за документами,  представленими для проведення  роз- рахунку в той самий день, автоматично  переноситься на наступний  банківський ро- бочий день. Єдиним  винятком є покриття,  яке може бути представлене  до настання другого  контрольного терміну  о 16:00, і в цьому  випадку  розрахунок  проводиться того самого дня. По закінченні  другого контрольного терміну  по клірингу  платежі для проведення  розрахунків у той самий день приймаються тільки від національного банку. Зазначені крайні терміни є фіксованими, але у виняткових ситуаціях (напри- клад, у разі виходу з ладу комп’ютера або засобів передачі даних) вони можуть бути перенесені  національним банком. У кінці підсумкова  сума за дебетовими  і кредито- вими операціями  переводиться з клірингових рахунків системи на головні рахунки в національному банку. Мета годинного розриву  між першим і другим контрольними термінами  по клірингу  полягає  в тому, щоб надати  банку з поставленими на чергу платежами  можливість  придбати необхідні засоби покриття на ринку або ломбардні


 

позики  біля національного банку, які можуть бути отримані  тільки  під заставу  і за відсотковою ставкою, що на два відсотки перевищує  ставку грошового ринку).  Про- тягом 15 хвилин, між другим контрольним терміном і початком оброблення платежів у кінці робочого дня, можуть прийматися тільки ломбардні позики. У ході оброблен- ня в кінці робочого дня всі платежі,  які ще перебувають  на черзі (такі,  розрахунок за якими  провести  не вдалося),  з файлу  очікування вилучаються.  Ці платежі мають бути поставлені  наступного дня.

За  майбутні  платежі,  які анулюються  після  першого  контрольного терміну  без згоди банку-одержувача або знімаються  в ході оброблення  в кінці  дня, стягується штраф  з розрахунку  3% річної суми платежу  на термін затримки.  Банк-одержувач має право витребувати цей штраф  із банку, що видав вказівку  про платіж. Останні зобов’язані платити  штраф  без зволікання, незалежно  від будь-яких  подальших  ви- мог з боку банку-одержувача.

Для оброблення  даних в обчислювальному центрі системи використовуються ак- тивний  і резервний комп’ютери. Третій комп’ютер, який зазвичай  використовується для розробок, також може слугувати як робоча машина обчислювального центру сис- теми.

Учасники  можуть, таким чином, ефективніше управляти своїми вихідними  пла- тежами.