15.2. Керівництво для складання контрактів на будівництво промислових об’єктів

Це Керівництво розроблено  ЮНСІТРАЛ для регулювання відносин, що виника- ють у межах міжнародних  відносин. Нижче наводяться витяги з нього.

Розділ 1. Дослідження, передуючі укладанню контракту

Дослідження, передуючі укладанню контракту, допомагають замовникові ухвали- ти рішення про укладання контракту на будівництво промислового об’єкта і визначи- ти характер і об’єм робіт. У більшості випадків ці дослідження здійснюються  замов- ником або за дорученням замовника.  Дослідження, передуючі укладенню контракту, можуть  включати  дослідження можливостей,  попередні  техніко-економічні дослід- ження, техніко-економічні обґрунтування і детальні дослідження.

Якщо  замовник  не має в своєму  розпорядженні в рамках  свого персоналу  ква- ліфікованих співробітників для проведення  досліджень, передуючих укладанню контракту, він може скористатися послугами якої-небудь фірми, яка виступає в ролі консультанта, до якої він має довір’я. Фірма-консультант може вибиратися шляхом процедури  відбору, розрахованої  на можливість  конкуренції між перспективними консультуючими фірмами.


 

Як загальна умова дослідження, передуючі укладенню контракту, не повинні проводитися фірмою, яка може виступати як підрядчик на будівництво об’єкта, враховуючи можливий конфлікт інтересів; хоча в деяких високоспеціалізованих галузях,  можливо,  виявиться необхідним,  щоб дослідження,  передуючі  укладенню контракту,  здійснювалися потенційним підрядчиком.  Проте  для  замовника,  мож- ливо, було б прийнятне, щоб фірма, що здійснювала  дослідження,  передуючі укла- денню контракту, просто контролювала будівництво об’єкта, здійснюване іншими фірмами.  З іншого боку, в деяких  випадках  замовникові, можливо,  було б вигідно, щоб фірма, що здійснює дослідження, передуючі укладанню контракту, згодом нада- ла проект або виступала  в ролі інженера-консультанта з питань будівництва.  Проте замовник, можливо, побажає взяти до уваги можливість конфлікту інтересів у цьому випадку.

Розділ 2. Вибір методу укладення контракту

Замовник, що має намір укласти контракт  на будівництво  промислового об’єкта, може укласти або один контракт з одним підприємством або групою підприємств, яка нестиме відповідальність за виконання всіх зобов’язань, необхідних для завершення будівництва,  або розділити  зобов’язання  між декількома  сторонами,  уклавши  окре- мий контракт  з кожною з них. Крім того, замовник  сам може побудувати ту або іншу частину об’єкта.

Вибраний  ним метод може залежати від декількох чинників (наприклад, від того, чи є технологія,  використовувана для будівництва об’єкта, винятковою власністю єдиного постачальника, або від того, чи здатний  замовник  координувати виконання робіт декількома  сторонами). В рамках кожного з цих методів існують різні можливі підходи до укладання контракту.

Підхід до укладання контракту, коли для виконання всіх зобов’язань, необхідних для завершення всього об’єкта наймається один підрядчик,  в цьому Посібнику  на- зивається укладенням контракту «під ключ». У тому випадку,  коли  у потенційних підрядчиків «під ключ» запрошуються конкуруючі тендери, кожен такий тендер буде заснований  на індивідуальному проекті підрядчика, що бере участь у торгах, і тому замовник матиме можливість вибрати той проект, який найбільше відповідає його вимогам. Разом  з тим іноді скрутно порівняти  різні проекти. Підрядчик «під ключ» іноді може керуватися більше прагненням запропонувати вигідну ціну, ніж необхід- ністю забезпечити довговічність, надійність і простоту експлуатації об’єкта. З іншого боку, як правило, у нього немає стимулу для розробки надмірно складного об’єкта. В деяких  випадках  єдиний  підрядчик,  крім ухвалення зобов’язань за контрактом  «під ключ», може взяти  на себе зобов’язання  забезпечити після завершення будівельних робіт експлуатацію  об’єкта і досягти узгодженої  проектної  потужності  з персоналом самого замовника при використанні сировинних матеріалів  та інших чинників,  ука- заних у контракті.  Такий підхід у цьому Посібнику  іменується  укладенням контрак- тів «продукція  на руки».

Оскільки єдиний  підрядчик дуже ризикує  при здійсненні  всіх робіт, необхід- них для завершення об’єкта, і повинен  нести  витрати  щодо забезпечення захисту від такого ризику,  загальна  ціна об’єкта може бути нижчою  в тому випадку,  якщо наймаються декілька підрядчиків, ніж у разі найму єдиного підрядчика. Для будів- ництва  великого  промислового об’єкта яке-небудь  окреме  підприємство може  не


 

мати в своєму розпорядженні достатніх технічних або фінансових  коштів. Отже, замовник  може  спробувати  укласти  контракт  з групою  підприємств,  які  спільно можуть мати в своєму розпорядженні необхідні засоби і досвід для будівництва об’єкта. Однією з таких можливостей для замовника є укладення контракту з яким- небудь окремим  підприємством, яке укладе субпідряди  на виконання деяких  своїх обов’язків за контрактом  на будівництво об’єкта. Ще однією можливістю для замов- ника є укладання контракту з групою підприємств,  які об’єднуються для виконання зобов’язань підрядчика. У контракті, можливо, доцільно чітко викласти функції і обов’язки такої групи підприємств або її членів, з тим щоб уникнути  деяких право- вих наслідків  використання того або іншого терміну, які можуть виникнути через застосовне право.

Залежно від того, чи буде ця група підприємств діяти  як незалежна  юридична особа, застосовуватимуться різні міркування. Якщо ця група не буде незалежною юридичною особою, бажано врегулювати  в контракті питання  про те, чи повинен кожний  з членів  цієї  групи  нести  відповідальність за виконання зобов’язань  усіх членів  групи або ж він нестиме  відповідальність за виконання лише своїх власних зобов’язань. У контракті,  можливо, буде бажано врегулювати  і інші питання,  що ви- никають у зв’язку з використанням такої форми угоди.

У тому випадку, коли замовник  розподіляє всі зобов’язання,  необхідні для завер- шення  об’єкта, між двома або більше сторонами,  він повинен  координувати об’єм і терміни  виконання робіт за кожним  контрактом  для виконання своїх завдань  щодо будівництва.  Підхід, що передбачає укладення декількох  контрактів,  може полегши- ти замовникові використання місцевих підрядчиків для будівництва окремих частин об’єкта. Те, як окремі  роботи  по будівництву розподілятимуться між різними  сто- ронами, залежатиме  від характеру  і розмірів об’єкта, а також національної політики країни замовника.  Ризики, які несе замовник  у зв’язку з координацією  робіт за окре- мими  контрактами, можна  істотно  знизити,  якщо  найняти  інженера-консультанта, який  консультуватиме замовника з питань  забезпечення належної  координації.  Як альтернатива замовник  може найняти  керівника  будівництвом  із ширшим колом обов’язків. Ще одним методом є той, за якого один з підрядчиків бере на себе відпо- відальність  за певну частину діяльності щодо координації. Крім того, замовник  може знизити  ризики,  пов’язані  з наймом  більш  ніж одного  підрядчика, передбачивши, щоб один з підрядчиків відповідав за передачу технології, забезпечення проекту для всього об’єкта і будівництво головних частин об’єкта. Цей підрядчик може відповіда- ти також за передачу замовникові в узгоджені терміни завершений об’єкт, який може експлуатуватися відповідно  до контракту,  за винятком тих випадків,  коли йому не дозволяє зробити це невиконання зобов’язань іншою стороною, найнятою підрядчи- ком. Крім того, замовник може застосовувати такий підхід, коли він укладає контракт з єдиним  підрядчиком на будівництво  всього об’єкта відповідно  до технології і про- екту, переданих цьому підрядчикові.

Будівництво об’єкта може бути здійснене  в рамках спільного  підприємства під- рядчика  і замовника.  Спільне  підприємство має для кожної  із сторін ряд переваг  і недоліків. Спільне підприємство може ґрунтуватися на різноманітних правовідноси- нах. Створюючи спільне підприємство, сторони мають враховувати відповідні норми вживаного  права, які нерідко є обов’язковими.


 

Розділ 3. Процедура укладання контракту

Існує два основних підходи до укладення контракту на будівництво  об’єкта. При першому  підході  замовник  пропонує  підприємствам представити заявки  на будів- ництво  об’єкта, і контракт  укладається на основі  заявки,  вибраної  замовником на підставі офіційної  процедури  торгів. При другому підході замовник  веде переговори про укладання контракту з підприємствами, вибраними ним без офіційної процедури торгів. Замовник може не мати в своєму розпорядженні повної свободи вибору під- ходу до укладення контракту.

Торги можуть бути або відкритими, або з обмеженою кількістю учасників. Склад учасників  торгів може бути обмежений  тими підприємствами, які були вибрані  за- мовником  за допомогою  процедури  попереднього  відбору.  Система  відкритих  тор- гів, за якої  всім зацікавленим підприємствам пропонується представити заявки  на будівництво об’єкта, забезпечує  конкуренцію  між підприємствами, але може також бути найбільш складною і дорогою процедурою укладення контракту на будівництво об’єкта. При системі обмежених торгів, коли лише деяким підприємствам пропонуєть- ся представити заявки, певна конкуренція існує, проте, як правило, вона менш значна, ніж за системи відкритих торгів. Проведення переговорів за контрактом на будівницт- во об’єкта поряд з потенційними підрядчиками або лише з одним таким підрядчиком може дати змогу уникнути  необхідності  виконання формальностей процедури  про- ведення торгів (пункти 5–9).  Юридичні  права і обов’язки сторін, що беруть участь у торгах, можуть регламентуватися імперативними нормами застосовного  права або ж правилами,  встановленими якою-небудь  кредитною  установою, що фінансує  проект. При проведенні відкритих торгів, можливо, буде доцільно провести попередній відбір потенційних учасників, з тим щоб обмежити  кількість  заявок, які розглядатимуться. Від підприємств,  охочих пройти попередній  відбір, можна зажадати  заповнити запи- тальник  з метою отримання відповідної  інформації  про ці підприємства.  На підставі відповідей  на цей запитальник замовник  може вибрати  підприємства відповідно  до встановлених ним критеріїв  для проходження попереднього відбору.

Коли замовник  має в своєму розпорядженні достатню інформацію  щодо об’єкта, який  повинен  бути  побудований,  він може  направити запрошення тим  підприєм- ствам, чиї заявки він хотів би отримати. За системи відкритих торгів пропозиції розсилаються за допомогою  якого-небудь  оголошення,  яке може публікуватися на міжнародній або менш широкій основі. За системи обмежених  торгів пропозиції представити заявку  розсилаються індивідуально підприємствам, відібраним  замов- ником, разом з повним комплектом документів, які повинні бути представлені перед- бачуваним учасником  торгів.

Документи,  що направляються передбачуваним учасникам  торгів,  як  правило, включають  інструкції  для них, що містять інформацію  щодо підготовки,  змісту, уяв- лення і оцінки заявок, а також зразки документів, які учасники  торгів повинні пред- ставити  разом зі своєю заявкою.  Ці інструкції  можуть  указувати  всі вимоги  замов- ника відносно заявок,  включаючи  критерії, за якими  вони відбиратимуться. У тому випадку, коли замовник  не представляє учасникам  торгів зразків документів, вимоги замовника,  що стосуються цих документів, можуть бути викладені в інструкціях. Ба- жано, щоб замовник  підготував  і представив  учасникам  торгів договірні умови, які ляжуть  в основу контракту на будівництво  об’єкта. Замовник, можливо, побажає за- жадати від учасників торгів представити гарантію, що задовольняє певним критеріям.


 

Заявки на торгах, як правило,  відкриваються в присутності учасників  торгів чи їхніх представників або ж публічно. У виняткових випадках заявки можуть відкрива- тися в приватному порядку без присутності учасників. Після того як заявки відкриті, вони зіставляються і оцінюються  для визначення того, яка з них відповідає вимогам замовника і є для нього найбільш  прийнятною. Потім замовник  вибирає  якнайкра- щу заявку. В деяких випадках замовник  може відхилити всі заявки.  При проведенні переговорів  замовник  установлює  контакт  з одним або декількома  підприємствами, які, на його думку, здатні побудувати об’єкт, інформує  їх про свої вимоги і пропонує представити оферти.

Замовник може представити цим підприємствам документи  з описом масштабів будівельних  робіт і необхідних основних технічних характеристик об’єкта, а також з інформацією щодо необхідних договірних умов. Як правило, для уявлення або оцін- ки оферт або для проведення  переговорів  з метою укладання контракту не вимага- ється  яких-небудь формальностей. У деяких  випадках  замовник  може поєднувати проведення  торгів з проведенням переговорів.

Сторони можуть визнати доцільним укласти свою угоду в письмовій формі. Сто- рони можуть також побажати  погоджувати  питання  про те, коли повинні  починати діяти договірні зобов’язання  між ними: на момент укладання контракту або ж почи- наючи з тієї дати, коли буде виконана  та або інша конкретна умова.

Розділ 4. Загальні зауваження щодо укладання контрактів

Кожна сторона може визнати доцільним розробити для себе процедуру, що визна- чає етапи, відповідно до яких необхідно проводити переговори про умови контракту і укладати контракт на будівництво об’єкта. Коли прийнято процедуру торгів до укла- дення контракту, необхідно, щоб розроблений замовником перший проект контракту був представлений потенційним учасникам  торгів разом із запрошенням до участі в них. Якщо контракт  укладається на підставі переговорів,  перший проект може бути складений  однією із сторін після закінчення переговорів  з основних технічних  і фі- нансових питань. Кожна сторона може визнати доцільним призначити особу, що несе основну відповідальність за спостереження за підготовкою контрактних документів.

Під час складання контракту сторони повинні брати до уваги застосовне до контракту право. Крім того, вони повинні враховувати всілякі відповідні імперативні правові  норми  адміністративного, фінансового або іншого характеру,  що існують у країні кожної із сторін. Сторони  можуть визнати доцільним  розглянути типові фор- ми контракту,  загальні умови, типові обмовки або раніше укладені контракти як до- поміжні матеріали при розробленні проекту, хоча їхні положення не повинні прийма- тися без критичного  аналізу.

Контракт  можна  укладати  тільки  однією мовою або мовами  обох сторін, якщо їхні мови різні. Якщо контракт укладений двома мовами, бажано застерегти, який ва- ріант мови повинен мати переважну  силу в разі суперечності  між ними. Якщо сторо- ни передбачають, що обидва варіанти мають рівний статус, вони повинні спробувати виробити  принципи  врегулювання суперечок,  що виникають  у результаті  супереч- ності між варіантами.

Сторони  контракту можуть  побажати  визначити і охарактеризувати себе в до- кументі,  який  у логічній  послідовності  йде першим  серед контрактних документів і який  повинен  відігравати  роль контрольного документа  по відношенню  до решти


            fJacmwta I. Mi:.HcHapoaHi KoMepuji1Hi yzoau

,II;OKyMeHTiB. Y IJ;bOM)T ,II;OicyMeHTiCJii,n; BKa3aTH Ha3BH CTOpiH i'ix a,n;pecH, OIIHCaTH rrpe,n;MeT KOHTpaK'ry, a TaKOJK   BKa3aTH ,n;ary i Micu;e  IIi,II;IIHCaHH.H KOHTpaKry. CTopOHH KOHTpaKry Ha  6y.n;iBHHIJ;TBO o6'€KTa €  ropn.n;wiHHMH oco6aMH, a TOMY MOJKYTh rro6aJKaTH 3'.HcyBaTH

.n;o yKJia,n;aHH.H KOHTpaKry TaKirrnTaHH.H, .HK 3.IJ:aTHicTb .n;aHolropn.n;wiHoloco6n yKJia,n;aTH KOHTpaKT, a TaKOJK  rrpaBOMQqHicTb o¢iu;iilHo'i oco6n IIOB'513aTH 306oB'513aHH51M IOpH,n;HqHy oco6y.

KoHTpaKT cJii.n;  o¢opMJI.HTII IIHChMOBO. KpiM roro, MOJKe  6yTn 6aJKaHHM qiTKo BH3Ha­ qnTH ,II;OKyMeHTH, CKJI3,ZI;OBiKOHTpaK'ry, irrepe,n;6aqHTH IIOJIOJKeHH.H,II;JI.H ycyHeHH.H HeBi,II;IIO­ Bi,II;HOCTeil MiJK KOHTpaKTHHMH ,II;OKyMeHTaMH. CTopOHH, MOJKJIHBO, rro6aJKaiOTb yToqHHTH, HaCKiJihKH YCHHil o6MiH .IJ:YMKaMH, JIHC'fYBaHH.H irrpoeKTH ,II;OKyMeHTiB, Ill;O  3'51BHJIHC51 B XO,II;i rreperoBopiB, MOJKYTb BHKOpHCTOByBaTHC.H,II;JI.H TJiyMaqeHH.H KOH'I'paKTHHX ,II;OKyMeHTiB.

CTopoHH, MOJKJIHBO, rro6aJKaiOTh rrepe.n;6aqnTH, ru;o6 3aroJIOBKH iII03HaqKn Ha rroJI.HX, BHKOpHCTOByBaHi,II;JI.H IIOJierrneHH.H qnTaHH.H KOHTpaKry, He p03fJI.H,II;aJIHC5151K 'iXHirrpaBa i o6oB'.H3KH. IIpn 6aJKaHHiKOHTpoJibHHil KOHTpaKTHHil .n;oKyMeHT MOJKe  MicTIITH .n;eKJiapa­ THBHY qacTHHY 3 OIIHCOM rrpe,n;Mery KOHTpaKry a6o KOHTeKC'ry iloro BHCHOBKy.

KoHTpaKTH Ha 6y,n;iBHHIJ;TBO o6'€KTa qacTO IIOTpe6yiOTb, ru;o6 O,II;Ha CTOpOHa IIOBi,II;OM­ JI.HJia iHrnill rrpo .n;e.HKi¢aKTH a6o  o6cTaBHHH. EaJKaHo, ru;o6 yci rroBi,n;oMJieHH.H rrpoBo.n;n­ JIHC.H y IIHCbMOBiil ¢opMi. CTopOHH, MOJKJIHBO, rro6aJKaiOTb BH3HaqHTH MOMeHT, 3 .HKOfO IIOBi,II;OMJieHH.H BBaJKa€TbC51 ,n;iilCHHM:  a6o   3  MOMeHry Bi,n;rrpaBKH  IIOBi,II;OMJieHH.H 51KOIO­ He6y,n;h CTOpOHOIO, a6o 3 MOMeHry OTpHMaHIDI IIOBi,II;OMJieHH.H iHIIIOIO CTOpOHOIO. CTopOHH, MOJKJIHBO, rro6aJKaiOTb BH3HaqHTH B  CBO€MJT  KOHTpaKTi IOpH,n;HqHi HaCJii,II;KH Bi,n;cyTHOCTi IIOBi,II;OMJieHH.H.

CTopOHH MOJKYTb BH3HaTH 3a ,II;OIJ;iJibHe ,n;aTH BH3HaqeHH51 KJIIQqQBHX CJiiB a6o KOHIJ;eii­ u;iil, BHKOpHCTOByBaHHX y 'iXHbOMY KOHTpaKTi. 5IKIII;O BH3HaqeHH51 Ma€ BHKOpHCTOByBaTH­ C.H BIIpO,II;OBJK YCbOfO  KOHTpaKry, TO iloro MOJKHa BKJIIQqHTH B KOHTpOJibHHil KOHTpaKTHHil

,II;OKyMeHT. llpH ¢oprvryJIIOBaHHiBH3HaqeHb, Ill;O  HaJieJKaTb ,II;O 'iXHbOfO KOHTpaKry, CTOpOHH

MOJKYTb BH3HaTH 3a ,II;OIJ;iJibHe p03fJI.HHYTH BH3HaqeHIDI, Ill;O  rrpHBO,II;.HTbC.H B KOHKpernorvry p03,II;iJii, a TaKOJK  OIIHC KOHIJ;erru;iil, Ill;O  MicT.HTbC.H B iHIIIHX p03,II;iJiaX IJ;bOfO KepiBHHIJ;TBa.

Poaf);iJI 5. On11c po6iT i rapaHTiH HKOcTi

Heo6xi,n;HO, ru;o6 y KOHTpaKTi,n;aBaBC.H TQqHnil OIIHC o6'€KTa 6y,n;iBHHIJ;TBa a6o qacTH­ HH o6'€KTa. Bn6paHnll 3aMOBHHKOM MeTo.n; yKJia,n;aHH.H KOHTpaKry irrpnilH.HTa rrpou;e.n:ypa YKJia,zJ;aHH.H KOHTpaKry MOJKYTb BH3HaqaTH IIHTaHH.H rrpo  Te, .HKa  i3 CTOpiH IIOBHHHa rri,n;ro­

'ryBaTII ,II;OKyMeHTII, Ill;O  MicT.HTb OIIHC 6y,n;iBeJibHHX po6iT, .HKi6y.n:yTh BHKOHaHi. 06'€M 6y­

,n;iBeJibHHX po6iT i TeXHiqHi xapaKTepHCTHKH o6'€KTa MOJKYTb 6yTH Bi,n;o6paJKeHiB OCHOB­ HOMY KOHTpaKTi, a TaKoJK y  crreu;n¢iKau;i.Hx, KpecJieHH.HX i cTaH.n;apTax. CTopoHaM  cJii.n; qiTKO BH3HaqHTH, Ill;O  MicT.HTb TaKHil OIIHC ,II;OKyMeHTH, .HKi € qacTHHOIO KOHTpaKry.

TexHiqHi xapaKTepncTHKH o6'€KTa a6o ycTaTKyBaHH.H, .HKe  cTaHe qacTHHOIO o6'€KTa,

MOJKYTb 6yTH BH3HaqeHi3a3HaqeHOIO BHpo6HnqoiO IIO'fYJKHicTIO, a He IIIJI.HXOM IIOCHJiaHH.H Ha KOHcTpyKu;iro, MarepiaJIH i.HKicTb po6iT. Pa3oM 3 THM ,n;JI.H.IJ:e.HKHX eJieMeHTiB (HarrpnK­ Jia,n;, MaTepiaJiiB) MOJKe  BHHHKHYTH Heo6xi,n;HicTb  ycTaHOBHTH TeXHiqHi xapaKTepHCTHKH

IIOCHJiaHH.HM Ha Bi,II;IIOBi,n;Hi IIOKa3HHKH  .HKOCTi. Y crreu;n¢iKaiJ;i.HX MOJKe   MicTHTHC.H TeX­

HiqHnil OIIHC o6'€MY  6y,n;iBeJibHHX po6iT, .HKi IIOBHHHi 6yTH BHKOHaHi, a TaKOJK   TeXHiqHi xapaKTepncTIIKH ycTaTKyBaHH.H iMaTepiaJiiB, .HKiMaiOTh cTaTH qacTHHOIO o6'€KTa. Crreu;n­

¢iKau;il MOJKYTb MicTHTH .HK 3araJibHi, TaK  icrreu;iaJibHiIIOJIOJKeHH.H. )lJI.H pi3HHX eJieMeHTiB

6y,n;iBeJibHHX po6iT xapaKTep crreu;n¢iKau;iil MOJKe  6yTH pi3HHM.


 

Технічні характеристики деяких елементів будівельних робіт можуть визначати- ся посиланням на стандарти.  Бажано,  щоб стандарти  мали  міжнародне  визнання і широко застосовувалися. Слід чітко визначити в контракті застосовні стандарти.

Креслення показують у графічній формі різні складові частини об’єкта. В деяких випадках замовник  забезпечує  базисні креслення,  а підрядчик зобов’язаний  підготу- вати докладні  креслення,  в яких розробляються технічні ідеї, що містяться  в базис- них кресленнях. Контракт  може передбачати,  що докладні  креслення повинні  бути представлені  замовникові на затвердження. Специфікації і креслення можуть бути неточними  або неповними  або можуть не відповідати  один одному. Доцільно визна- чити, яка із сторін повинна нести витрати, що виникають  у зв’язку з представленням неточних, неповних або не відповідних один одному специфікацій і креслень.

Контракт  може визначати,  якою мірою сторона повинна дотримувати конфіден- ційності  технічної  документації,  наданої  іншою стороною, і в ньому можуть  указу- ватися наслідки недотримання їхньої конфіденційності. Контракт  може передбачати передачу замовникові права власності  на технічну документацію,  представлену  під- рядчиком,  але він може обмежувати  мету, для якої замовник  може використовувати цю документацію.

Доцільно  передбачити  гарантію якості, за якою підрядчик бере на себе відпові- дальність за дефекти, які були виявлені  і про які йому було повідомлено до закінчен- ня гарантійного терміну, вказаного в контракті. Сторони, можливо, побажають пе- редбачити  деякі обмеження  відповідальності підрядчика  в рамках цієї гарантії. При визначенні розумної тривалості гарантійного терміну можуть бути враховані різні чинники. Доцільно визначити,  коли починається гарантійний термін і за яких обста- вин цей термін може бути продовжений.

Розділ 6. Передача технології

Замовникові потрібно знати технологічні процеси, необхідні для виробництва на побудованому об’єкті, а також технічну  інформацію  і виробничі  навички,  необхідні для його експлуатації і обслуговування. Передача замовникові цих знань, інформації та виробничих навичок часто називається передачею технології.

Для врегулювання питань, що стосуються передачі технології і виконання інших зобов’язань, необхідних для будівництва об’єкта, в контракті  можуть бути прийняті різні підходи. Сама передача технології  може здійснюватися різними  шляхами,  на- приклад,  через ліцензування промислової власності  створення спільного підприєм- ства між сторонами  або надання  конфіденційного ноу-хау. Інформація і виробничі навички, необхідні для експлуатації і обслуговування об’єкта, можуть бути передані шляхом підготовки персоналу замовника або надання документації. Характер опису технології  може залежати  від обраного  в контракті  підходу. При  рішенні  питання про те, чи повинні накладатися різні обмеження на використання замовником техно- логії, сторонам слід взяти до уваги імперативне законодавство, яке може регулювати такі обмеження, і спробувати погоджувати  збалансовані положення,  що накладають лише ті обмеження, які необхідні для захисту законних інтересів кожної сторони. Гарантії, які повинні бути надані підрядчиком, можуть залежати від обраного в контракті  підходу. У деяких  випадках  необхідності  в окремій  гарантії щодо техно- логії може не бути, тоді як в інших випадках  може надаватися обумовлена  гарантія того, що використання технології приведе до функціонування об’єкта відповідно до


 

встановлених параметрів,  якщо будуть дотримані  певні умови. Ціна, що сплачуєть- ся за передову технологію, зазвичай  визначається у вигляді  паушальної  суми або у формі роялті.

Сторони  можуть побажати  включити  до контракту зобов’язання  підрядчика  про те, що використання переданої  технології  не призведе  до виникнення позовів  якої- небудь третьої сторони, чиї права промислової власності  можуть бути порушені  за- стосуванням цієї технології. Вони можуть побажати  уточнити  процедуру, якій вони слідуватимуть, а також свої права і обов’язки у разі виникнення позову третьої сто- рони.

Підрядчик може побажати покласти  на замовника обов’язок зберігати конфіден- ційність переданого ноу-хау. У контракті  слід чітко визначити,  наскільки  конфіден- ційною є передана інформація, і передбачити, в яких випадках у замовника може ви- никнути необхідність розкриття ноу-хау третім сторонам.

Під час формулювання положень  контракту,  що стосуються  підготовки  персо- налу замовника,  ці питання  можуть включати  категорії і чисельність  персоналу,  що проходить підготовку, його кваліфікацію, процедуру відбору осіб, які проходять  під- готовку, і місце та тривалість  їхньої підготовки.  Слід чітко визначити зобов’язання підрядчика  з підготовки кадрів. На підрядчика  може бути покладений обов’язок най- няти  викладачів,  що мають відповідну  кваліфікацію і досвід, для  проведення  про- фесійної  підготовки.  У контракті  слід також установити  умови платежу  у зв’язку з підготовкою кадрів.

У  тому  випадку  якщо  технічна  інформація і виробничі  навички  передаються через документацію,  в контракті  можуть  розглядатися такі питання,  як опис доку- ментів, які повинні бути надані, демонстраційний показ, необхідний для роз’яснення змісту документів, а також час представлення цієї документації.

Розділ 7. Ціна та умови платежу

Існують  три широко використовуваних методи встановлення ціни під час укла- дання контрактів на будівництво об’єктів. Такими є паушальний метод, метод витрат, що компенсуються, і методи  встановлення ціни  за одиницю  виконаної  роботи.  За паушального методу замовник зобов’язаний сплатити певну суму, яка залишається незмінною, якщо вона не підлягає  коригуванню  або перегляду,  навіть у тому випад- ку, якщо витрати  по будівництву відрізняються від тих, які передбачалися в момент укладання контракту.

При  методі  витрат,  що компенсуються, замовник  зобов’язаний  сплатити  будь- які розумні витрати  підрядчика  по будівництву об’єкта, а також виплатити йому узгоджену  винагороду.  При  цьому  методі замовник  несе ризик  збільшення витрат по будівництву порівняно з тими, які передбачалися на момент укладення контрак- ту. Ризик збільшення витрат по будівництву,  який несе замовник,  можна обмежити, погодивши  максимальну загальну  суму витрат, що компенсуються, або ж величину планових витрат. За рахунок установлення планової винагороди  можна забезпечити стимул до економії засобів і скорочення  термінів завершення будівництва.

При методі встановлення ціни за одиницю  виконаної  роботи сторони  погоджу- ють ставку за одиницю  виконаних будівельних  робіт, і величина  ціни визначається загальною  кількістю  одиниць  фактично  виконаних робіт. Ризик збільшення витрат, що виникає  у зв’язку  з тим, що фактична  кількість  одиниць  роботи  перевищує  ту


 

кількість, яка передбачалася на момент укладання контракту, несе замовник, а ризик збільшення витрат по виконанню  кожної одиниці роботи несе підрядчик.

Якщо замовник  зацікавлений у завершенні  будівництва раніше від терміну, пе- редбаченого  в контракті,  в контракті  можна обумовити  преміальні  винагороди.  Ко- ливання обмінного курсу валюти, в якій встановлюється ціна, можуть спричинювати для сторін певні ризики, які можна обумовити  в контракті.

Навіть якщо встановлюється паушальна  ціна або застосовуються розцінки  за одиницю виконаної роботи, сторони можуть побажати передбачити коригування або перегляд ціни в конкретних  умовах. Контракт  може передбачати  коригування ціни в разі зміни будівельних  робіт порівняно з контрактом,  у разі виявлення замовником неточних  даних, у разі коли  підрядчик стикається з непередбаченими природними перешкодами, а також у разі зміни місцевих ухвал і умов.

Перегляд  ціни у зв’язку зі зміною витрат по будівництву може бути здійснений на основі положення про індексацію цін. Іншим  підходом може бути використання методу документованого підтвердження витрат. Разом  з тим цей підхід доцільно за- стосовувати  тільки  в тих випадках, коли не можна використовувати індексне засте- реження, і він може обмежуватися тими складовими частинами  ціни, які підраховані на підставі нестабільних  чинників.

Зміни  обмінного курсу валюти, в якій встановлено ціну щодо інших валют, мож- на врахувати  за допомогою валютного  застереження або положення,  що стосується розрахункової одиниці.  Умови  платежу  в контракті  можуть  передбачати  виплату певних частин ціни на різних  етапах будівельних  робіт. Вони можуть також визна- чати умови платежу і указувати  місце платежу.

Авансовий  платіж, що здійснюється замовником,  може обмежуватися тією час- тиною ціни, яка необхідна для покриття розумних  витрат підрядчика  на первинних етапах будівництва і для захисту його від збитків у разі припинення дії контракту на первинних  етапах робіт. Розміри платежів частинами  в ході будівництва можуть за- лежати від ходу будівельних робіт.

Може  бути  встановлено умову  про  те, що певна  частина  ціни  підлягає  сплаті після приймання об’єкта або в деяких випадках після його переходу в розпоряджен- ня покупця  після пред’явлення  доказів  про те, що будівництво  успішно завершене, а решта частина  ціни буде виплачена  лише після  закінчення гарантійного  терміну. Якщо підрядчик надає замовникові кредит, то та частина ціни, на яку поширюється цей кредит, може підлягати  виплаті частинами протягом певного терміну після пере- дачі об’єкта в розпорядження замовника або після його приймання.

Розділ 8. Постачання устаткування і матеріалів

При розробленні положень свого контракту,  що стосуються постачання  устатку- вання і матеріалів, сторони можуть мати на увазі, що постачання устаткування і мате- ріалів підрядчиком за контрактом на будівництво об’єкта має характерні особливості, які можуть відрізнятися від характерних особливостей  постачання  товарів  за дого- вором купівлі-продажу. Сторони  можуть  побажати  розглянути питання  про те, чи потрібно деякі питання,  пов’язані з постачанням устаткування і матеріалів,  вирішу- вати в своєму контракті на будівництво  об’єкта відповідно до якого-небудь  конкрет- ного комерційного  терміну  в тому вигляді,  як він інтерпретується в Міжнародних правилах  інтерпретації  комерційних термінів (ІНКОТЕРМС). Оскільки комерційні


 

терміни інтерпретуються в ІНКОТЕРМС головним  чином у контексті  договорів купівлі-продажу, деякі питання в контрактах  на будівництво об’єкта, можливо, необ- хідно буде вирішувати  інакше, ніж в ІНКОТЕРМС.

Необхідність і характер  опису в контракті  устаткування і матеріалів,  які пови- нні бути поставлені  підрядчиком,  можуть залежати  від обраного замовником підхо- ду до укладання контракту,  а також від об’єму зобов’язань  підрядчика. У контракті рекомендується зазначати  терміни  і місце постачання  устаткування і матеріалів.  У деяких  випадках  контракт  може зобов’язувати  підрядчика  постачати  устаткування і матеріали  до вказаної  дати; у інших випадках  він може його зобов’язувати  поста- чати їх протягом  названого  періоду. Місце постачання  може залежати  від того, хто повинен приймати  устаткування і матеріали:  замовник  чи хтось інший. У контракті може бути сказано, яка сторона зобов’язана організувати перевезення устаткування і матеріалів  і нести пов’язані з нею витрати. У контракті можуть бути також відобра- жені такі допоміжні питання, як упаковка устаткування і матеріалів, оформлення до- зволів, необхідних для перевезення, маркування устаткування, матеріалів і відправка замовникові документів, пов’язаних з перевезенням.

У контракті  може бути вказано,  яка із сторін має забезпечити митне очищення устаткування і матеріалів  і сплатити  митні збори. Сторонам  слід враховувати будь- які правові норми країни, де повинен  бути побудований  об’єкт, що забороняють ім- порт деяких видів устаткування і матеріалів, і будь-які правові норми, що забороня- ють експорт  деяких  видів устаткування і матеріалів  з країни  підрядчика  або іншої країни,  з якої вони повинні  бути експортовані.  За  контрактом  може розподілятися відповідальність за отримання необхідних ліцензій  на імпорт або експорт. У контр- акті може передбачатися, що його вступ у силу залежить  від видачі всіх ліцензій  на імпорт  і експорт,  які потрібні  на момент  набуття  чинності  контракту,  за винятком таких ліцензій, які не можуть бути отримані до початку будівництва.

Поставлені підрядчиком устаткування і матеріали, можливо, буде необхідно при- йняти замовникові, щоб їх відправити  на зберігання  або до їхнього використання на об’єкті замовника чи іншого  підрядчика, крім  підрядчика, що поставив  їх. Контр- акт може містити положення,  що стосуються  перевірки  замовником прийнятих ним устаткування і матеріалів  і повідомлення про їхню невідповідність.

Контрактом може бути встановлена відповідальність сторін у зв’язку із зберіган- ням устаткування і матеріалів  на будівельному  майданчику.  Якщо зберігання  устат- кування і матеріалів забезпечує замовник, то в контракті може бути визначений об’єм відповідальності замовника за втрату устаткування або матеріалів  під час зберігання або завданого ним збитку. Якщо замовник  бере зобов’язання  поставити  деяке устат- кування  і матеріали, необхідні для будівництва об’єкта підрядчиком,  в контракті  ре- комендується указувати  кількість  і якість  устаткування та матеріалів,  які  повинні бути поставлені, а також терміни їхнього постачання.

Крім того, контракт  може зобов’язати підрядчика  оглянути  устаткування і мате- ріали негайно після їхнього постачання  замовником і вимагати повідомлення замов- ника про будь-який випадок невідповідності устаткування і матеріалів.

Розділ 9. Роботи на будівельному майданчику

Обговорювані в цьому розділі будівельні  роботи на майданчику включають  ци- вільне  будівництво,  спорудження виробничих приміщень  і монтаж  устаткування.


 

Вони включають  також надання  підрядчиком деяких послуг з будівництва у зв’язку з монтажем устаткування, який веде замовник  або яке-небудь  підприємство, найня- те замовником.  Масштаби  будівельних  робіт, які повинні бути виконані,  визначати- муться умовами конкретного контракту на будівництво  об’єкта. Імперативні правові норми, що діють у країні, де повинне  вестися  будівництво  об’єкта, можуть містити вимоги щодо певних стандартів або процедур, яких необхідно дотримувати в ході бу- дівництва.  До початку будівництва на майданчику,  як правило,  слід провести  певну підготовчу роботу. У контракті  можна вказати  елементи  підготовчої роботи, які по- винні бути виконані  кожною стороною. До обов’язку замовника може бути постав- лене отримання будь-яких  дозволів, необхідних для використання на будівельному майданчику.  У контракті можна також вказати послуги і умови, які будуть необхідні персоналу  підрядчика  в ході будівництва,  і визначити,  як саме повинні забезпечува- тися такі послуги і умови спорудження.

За умовами контракту підрядчика  можна зобов’язати забезпечити себе будівель- ною технікою та інструментом, необхідними йому для будівництва. Якщо частину будівельної  техніки та інструменту  постачає замовник,  то в контракті  можна визна- чити права і обов’язки сторін щодо такого постачання. До обов’язку замовника мож- на поставити  надання  підрядчикові допомоги  в отриманні  їм дозволів  на ввезення будівельної техніки та інструменту в країну, де будуватиметься об’єкт.

У контракті слід вказати терміни початку і завершення будівництва підрядчиком, а також визначити, чи допустиме завершення будівництва до терміну, встановленого для завершення робіт.

У контракт доцільно включити графік, у якому встановлюється черговість ведення будівельних  робіт. Під час складання графіка  сторони,  можливо,  побажають  вивчити можливість  використання «методу  критичного  шляху».  У графіку  можна  визначити обов’язкові і необов’язкові терміни завершення тієї або іншої частини будівельних робіт.

За певних обставин, можливо, виникне необхідність змінити термін завершення будівництва.  У контракті може бути встановлено механізм для такої зміни в разі ви- никнення таких обставин.

Якщо замовник  зобов’язується виконати  монтаж устаткування, то підрядчика можна зобов’язати  здійснювати  нагляд  за монтажем. У контракті  можуть бути обу- мовлені права і обов’язки сторін щодо такого нагляду. За відсутності необхідності здійснення нагляду з боку підрядчика  його можна зобов’язати надавати консультації з питань монтажу під час вступу відповідного прохання  від замовника.

Кожна сторона потребує забезпечення доступу на майданчик  для різних цілей. У контракті  можна визначити порядок  надання  права доступу і включити  положення, які регулюють такий доступ.

У випадках, якщо замовник повинен збудувати частину об’єкта, він, можливо, ви- знає за доцільне звернутися до підрядчика  з проханням  про закупівлю  від його імені частини устаткування і матеріалів,  необхідних для подальшого  будівництва.  Контр- акт може ставити  в обов’язок  підрядчика  періодично  розчищати  будівельний май- данчик і після завершення будівництва забезпечити його належний  робочий стан.

Розділ 10. Інженер-консультант

Термін  «інженер-консультант», що використовується в цьому  розділі,  виконує інженерна  фірма, найнята  замовником для надання  йому консультацій і технічного


                                                                                                    fJacmwta I. Mi:.HcHapoaHi KoMepuji1Hi yzoau

.n;ocBi.n:y, yxBaJieHH.H Bi.n; Horo iMeHirreBHHX pirneHb y paMKax KOHTpaKry Ha 6y.n;iBHHIJ;TBO o6'€KTa a6o BHKOHaHH.H ,n;e.HKHX  He3aJieJKHHX ¢YHKIJ;iil y  paMKaX TaKOfO KOHTpaKry. Y KOHTpaKTi Ha  6y,n;iBHHIJ;TBO o6'€KTa peKOMeH.IJ:Y€TbC51 qiTKO BH3HaqHTH IIOBHOBaJKeHH.H i

¢YHKIJ;fi iHJKeHepa-KOHCYJibTaHTa B Ti€IO MipoiO, B .HKiil BOHH 3aqirraiOTb rrpaBa io6oB'513KH

rri.n;p.H,n;qnKa. Y KOHTpaKTi HeMa€ Heo6xi.n;HocTi caHKu;ioHyBaTH a6o perJiaMeHryBaTH Ha­

.n;aHH.H  iHJKeHepoM-KOHCYJibTaHTOM KOHCYJibTau;ill  i TexHiqHoro  .n;ocBi.n:y 3aMOBHHKOBi. Pa30M 3  THM y HbOMY CJii,n;  BHKJiaCTH 6y,n;h-51Ki IIOBHOBaJKeHH.H iHJKeHepa-KOHCYJibTaHTa BHC'fYIIaTH Bi,n; iMeHi 3aMOBHHKa, BKJIIOqaiQqH 6y,n;h-51Ki o6MeJKeHH51 TaKHX IIOBHOBaJKeHb.

Y paMKaX ,n;e.HKHX  KOHTpaKTiB Ha 6y,n;iBHHIJ;TBO o6'€KTiB CTOpOHH, MOJKJIHBO, rro6aJKaiOTb

rrepe,n;6aqHTH BHKOHaHIDI iHJKeHepoM-KOHCYJibTaHTOM ,n;e.HKHX   ¢YHKIJ;iil Ha He3aJieJKHiil ocHoBi, a He 3aMicTb 3aMOBHHKa a6o Bi.n; Horo iMeHi. TaKiHe3aJieJKHi¢YHKIJ;il MOJKYTh o6- MeJKyBaTHC.H IIHTaHH.HMH TeXHiqHQfO xapaKTepy iMOJKYTb BKJIIOqaTH, HaiipHKJia,zJ;, pirneH­ H.H Ha 6y,n;iBeJibHOM)T Mail,n;aHqHKY TeXHiqHHX IIHTaHb, Ill;O  BHHHKaiOTb B XO,II;i6y,n;iBHHIJ;TBa, ycyHeHH.H HeBi,II;IIOBi,II;HOCTeil, IIOMHJIOK a6o rrporrycKiB y KpecJieHH.HX qn crreu;n¢iKaiJ;i.HX, TJiyMaqeHH.H TeXHiqHHX IIOJIOJKeHb KOHTpaKry i 3aCBi,n;qeHH51 HaHBHOCTiIIeBHHX ¢aKTiB, 3

.HKHMH IIOB'513aHO BHHHKHeHH.H rrpaBa i o6oB'513KiB 3a KOHTpaKTOM. CTopOHH, MOJKJIHBO, rro6aJKaiOTb p03fJI.HHYTH IIHTaHH.H rrpo Te, qn CJii,n; Ha,zJ;iJI.HTH iHJKeHepa-KOHCYJibTaHTa IIOB­ HOBaJKeHH.HMH BHpirnyBaTH CIIOpH MiJK CTOpOHaMH.

Y  KOHTpaKTi   6aJKaHO  BH3HaqHTH,   HaCKiJihKH   pirneHH.H   iHJKeHepa-KOHCYJibTaHTa,

IIOB'513aHi 3 BHKOHaHH.HM He3aJieJKHHX ¢YHKIJ;iil, IIOBHHHiBBaJKaTHC.H o6oB'513KOBHMH ,II;JI.H CTOpiH. U:e MOJKe  3aJieJKaTH Bi,n; TOfO, IIOB'513aHiTaKipirneHH.H  3 IIOTQqHHMH rrpo6JieMaMH i IIHTaHH.HMH, qn JK BOHH CTOCYIOTbC.H BHpirneHH.H cyrrepeqKH MiJK CTOpOHaMH. 5IKIII;O ¢YHK­

u;fi  iHJKeHepa-KOHCYJibTaHTa 3BO.IJ:.HThC.H JIHIIIe .n;o  Ha,n;aHH.H  3aMOBHHKOBi KOHCYJibTau;ill

i TeXHiqHQfO ,II;OCBi,n;y  a6o ,II;O yxBaJieHH.H pirneHb Bi,n;  iMeHi 3aMOBHHKa,  3aMOBHHK  MOJKe caMocTiilHo o6parn TaKoro iHJKeHepa-KOHCYJibTaHTa. IIpoTe .HKru;o  iHJKeHep-KoHCYJibTaHT BHKOHY€ He3aJieJKHi¢YHKIJ;fi, TO  rri,n;p.H,II;liHK, MOJKJIHBO, TaKOJK rro6aJKa€ MaTH rrpaBO 6pa­

TH  yqaCTb y IJ;bOMY BH6opi. Y KOHTpaKTi6aJKaHO  BCTaHOBHTH rrpou;e,n;ypn, Ill;O  CTOCYIOTbC.H

BH6opy i 3aMiHH iHJKeHepa-KOHCYJibTaHTa. )lJI.H CTOpiH MOJKe  6yTH 6aJKaHHM p03fJI.HHYTH IIHTaHH.H rrpo ,n;eJieryBaHH.H iHJKeHepoM-KOHCYJibTaHTOM CBO'iX IIOBHOBaJKeHb, .HKIII;O HOpMH

3acTocoBHoro rrpaBa .n;aiOTh 1M  MOJKJIHBiCTh u;e  3po6nTH. KoHTpaKT MOJKe  rroKJia,n;aTH Ha rri,n;p.H,n;qnKa o6oB'5130K  Ha,zJ;aBaTH  iHJKeHepoBi-KOHCYJibTaHTOBi iH¢opMaiJ;iiO a6o 3a6e3IIe­ qyBaTH ,II;OC'fYII Ha 6y,n;Mail,n;aHqHK, ,II;O MiCIJ;.H BHpo6HHIJ;TBa ycTaTKyBaHH.H, a TaKOJK ,II;OC'fYII Ha 3aBeprneHnll o6'€KT y TOMY caMorvry  o6c.H3i, B .HKOMY BiH 3o6oB'.H3aHnll 3a6e3rreqyBa­ TH  iH¢opMaiJ;i€IO 3aMOBHHKa a6o Ha,zJ;aBaTH  iloMy ,II;OC'fYII 3a KOHTpaKTOM Ha 6y,n;iBHHIJ;TBO o6'€KTa.

Po31\iJI 11. Cy6niiiP"II"

TepMiH  4cy6rri.n;p5I,ZI;H»,  ru;o   BHKopncTOBYEThC.H  B   IJ;hOMY KepiBHHIJ;TBi,  cTocyEThC.H BHKOpHCTaHH.H rri,n;p.H,n;qHKOM TpeTbO'i CTOpOHH ,II;JI.H BHKOHaHIDI IIeBHHX  306oB'513aHb rri,n;­ p.H,II;liHKa  Bi,II;IIOBi,II;HO ,II;O KOHTpaKry Ha 6y,n;iBHHIJ;TBO  o6'€KTa.  EaJKaHO, ru;o6 y KOHTpaK­ Ti MicTHJIHC.H  IIOJIOJKeHH.H, Ill;O     o6yMOBJIIOIOTb  ,II;OIIYCTHMi MaCIIITa6n cy6rri,n;p.H,n;y,  BH6ip cy6rri.n;p.H,n;HHKiB Ta iHrni acrreKTH  cy6rri.n;p.H,n;Hnx po6iT. EaJKaHo TaKoJK, ru;o6 y KOHTpaKTi KOHKpeTHO yKa3yBaJIHC51 306oB'513aHH51 rri,n;p.H,II;liHKa, .HKiIIOBHHHio6yMOBJIIOBaTHC51 IJ;HMH IIOJIOJKeHH.HMH. 3ri,n;HO  3  6araTbMa rrpaBOBHMH  CHCTeMaMH, JKO,II;HHX  rrpaBOBHX  CTOCYHKiB MiJK 3aMOBHHKOM i cy6rri.n;p.H,n;HHKOM HeMa€. MoJKe 6yTn 6aJKaHHM, ru;o6 y KOHTpaKTi Ha

6y,n;iBHHIJ;TBO o6'€KTa 6yJIH o6yMOBJieHiIIeBHiHaCJii,II;KH, .HKiBHIIJIHBaiOTb   i3 IJ;bOfO ¢aKry.


 

У певних випадках контракт може забороняти підрядчикові укладати субпідряди на виконання частини або всіх своїх зобов’язань.

Що стосується  вибору  субпідрядників, то сторони  можуть вибрати  два основні підходи: вибір субпідрядчиків одним підрядчиком і участь замовника у виборі суб- підрядчиків.

За можливістю, бажано, щоб сторони доходили угоди щодо субпідрядчиків до укладення контракту на будівництво  об’єкта. Субпідрядчики можуть поіменно ука- зуватися  в контракті, для того щоб уникнути суперечок щодо вибору субпідрядчиків. В якості альтернативи сторони можуть досягти домовленості  щодо узгодженого  пе- реліку прийнятних можливих субпідрядчиків, з якого субпідрядник буде вибраний підрядчиком.

Якщо в контракті передбачається, що субпідрядчики повинні вибиратися за учас- тю замовника після  укладання контракту,  то контракт  може надавати  замовникові право висувати обґрунтовані заперечення проти субпідрядчика, запропонованого підрядчиком або зобов’язувати  підрядчика  наймати як субпідрядчика фірму, запро- поновану  замовником,  залишаючи  за підрядчиком право висувати заперечення про- ти цієї фірми на підставі конкретних  мотивів. Системою відбору субпідрядників слід користуватися украй обережно, при повному дотриманні  процедур і договірних  по- ложень і з урахуванням їхніх можливих наслідків.  У будь-якому  випадку  доцільно, щоб сторони дійшли угоди щодо прискореної процедури  вирішення своїх суперечок, що стосуються найму субпідрядчика.

Існує можливість  того, що сторони побажають передбачити, щоб субпідрядчик найнятий підрядчиком для виконання яких-небудь зобов’язань підрядчика, згідно з контрактом  на будівництво об’єкта не зменшував  або не усував відповідальності під- рядчика за невиконання цих зобов’язань. У контракті може також передбачатися, що підрядчик компенсує  замовникові будь-які збитки, що є результатом збитку, нанесе- ного субпідрядчиком власності замовника,  або результатом відповідальності, яку за- мовник несе перед третьою стороною внаслідок дій або бездіяльності субпідрядчика, тією мірою, в якій підрядчик був би зобов’язаний  компенсувати збитки замовникові, якби вони стали результатом дії або бездіяльності самого підрядчика. Як варіант, у контракті може передбачатися рішення цих питань з використанням відповідного за- стосовного права.

У деяких  ситуаціях  замовник  може виявити бажання,  щоб субпідрядчик узяв на себе деякі зобов’язання  щодо нього, і може побажати дістати можливість  пред’являти претензії  безпосередньо  до субпідрядчика за невиконання цих зобов’язань. Сторони можуть виявити бажання  розглянути питання  про включення до контракту на будів- ництво об’єкта положення,  що надають замовникові таку можливість.

Сторони можуть визнати бажаним, щоб контракт на будівництво об’єкта надавав замовникові право здійснювати  виплати  безпосередньо  субпідрядчикові і стягати  з підрядчика  виплачені  суми або іншим чином кредитуватися за ці платежі, і передба- чав співпрацю  і зв’язок між замовником і субпідрядчиком. Бажано,  щоб положення контракту на будівництво об’єкта і субпідряду не протирічили один одному.

Розділ 12. Перевірка і випробування в процесі  виробництва і в ході будівництва

Сторони  можуть  виявити бажання  вказати  в контракті  вимоги  і процедури  у зв’язку з перевіркою  і випробуваннями в процесі виробництва і в ході будівництва.


 

Перевірка і випробування в процесі виробництва і в ході будівництва можуть мати на меті переконати  замовника в тому, що виробництво і будівництво  здійснюються  від- повідно до встановленого графіка і згідно з контрактом. При розробленні договірних положень  щодо перевірки  і випробувань у процесі виробництва в ході будівництва бажано враховувати муніципальні правові положення у зв’язку з оглядом і випробу- ваннями в тих країнах, де намічається будівництво об’єкта і де передбачається вироб- ництво устаткування або матеріалів. Перевірка  і випробування можуть проводитися незалежною установою.

Доцільно  застерегти  характер  перевірок  і випробувань,  які  здійснюватимуться в процесі  виробництва. У контракті  може передбачатися доступ замовника до тих місць, де проводитимуться перевірки  і випробування, і можуть обмовлятися ті тех- нічні засоби і приміщення, які повинні  надаватися замовникові для проведення  пе- редбачуваних  перевірок і випробувань. Хоча час проведення  випробувань може вста- новлюватися підрядчиком,  замовникові слід повідомляти про це зазделегідь.

Відповідно до правових норм країни-замовника, можуть бути потрібні додаткові або змінені випробування, не вказані  в контракті,  або це може бути обумовлено  ба- жанням замовника навіть без наявності  таких вимог. У контракті повинна міститися вказівка на те, хто нестиме витрати у зв’язку з такими випробуваннями.

У контракті  мають бути обумовлені  наслідки  неуспішного проведення  випробу- вань у процесі виробництва і в ході будівництва і передбачатися складання протоко- лів і актів про проведення  випробувань.

Якщо певні виплати  повинні здійснюватися після відвантаження устаткування і матеріалів, то в контракті може передбачатися огляд замовником після відвантажен- ня. Огляд після відвантаження також може бути доцільним, якщо ризик загибелі або пошкодження устаткування і матеріалів  після  відвантаження повинен  переходити на замовника.  До контракту може бути включено  вимогу про огляд устаткування і матеріалів  після їхнього прибуття  на будівельний майданчик, якщо після цього вони повинні перейти у власність замовника.

Контракт  може надавати  замовникові право  контролювати хід будівельних  ро- біт або може передбачати  проведення  підрядчиком спеціальних випробувань у ході будівництва. Питання, пов’язані з проведенням перевірок і випробувань у ході будів- ництва, можуть вирішуватися аналогічно питанням, пов’язаним з проведенням пере- вірок і випробувань у процесі виробництва. Якщо підрядчик буде регулярно звітува- ти про хід будівництва,  то це полегшить замовникові здійснювати  перевірку.

Розділ 13. Завершення, здача  і приймання об’єкту

Доцільно, щоб у контракті було чітко обумовлено, коли відбуваються завершення, здача і приймання об’єкта, а також юридичні  наслідки  цих актів. Завершення буді- вельних робіт, як правило, передує здачі і прийманню. Від підрядчика  може бути пот- рібно, щоб він підтвердив  завершення будівельних  робіт шляхом проведення  успіш- них випробувань устаткування без робочого навантаження. Необхідні  випробування можуть  бути вказані  в контракті.  Відповідно  до контракту необхідні  випробування можуть бути проведені у визначений період з моменту повідомлення замовникові про завершення будівельних робіт. Якщо результати випробувань виявляться невдалими, підрядчика  можна зобов’язати повторити  їх. У контракті  може бути вказано, що такі випробування повинні бути проведені в присутності представників обох сторін.


 

Контракт  може обумовлювати розподіл  витрат  на проведення  випробувань між обома сторонами. У контракті може бути обумовлено, що результати завершення ви- пробувань устаткування без робочого навантаження повинні бути відображені в акті, що підписується обома сторонами.  У контракті  може визначатися дата, коли  буді- вельні роботи вважаються завершеними,  якщо результати проведених  випробувань устаткування без робочого навантаження успішні.

Послідовність  здачі,  проведення   експлуатаційних  випробувань  і  приймання може  залежати  від методу  укладення контракту,  обраного  сторонами,  а також  від того, чи передбачили  сторони  час на дослідно-виробничу експлуатацію  об’єкта. До- цільно, щоб у контракті  указувалося, яка сторона повинна забезпечувати матеріали, необхідні для експлуатації об’єкта в період дослідно-виробничої експлуатації.

У  контракті   повинен  указуватися термін,  коли  замовник   повинен  прийняти об’єкт. Від сторін може потребуватися підготувати  акт про здачу об’єкта з указан- ням обсягу будівельних  робіт, виконаних на момент здачі об’єкта. Доцільно,  щоб в контракті  визначалися юридичні  наслідки  акту  здачі об’єкта. Результати експлуа- таційних  випробувань покликані продемонструвати, що об’єкт задовольняє техніч- ним характеристикам, вказаним  у контракті. У контракті може бути передбачено, що приймання може відбутися  після  проведення  експлуатаційних випробувань.  Конт- ракт може зобов’язати  підрядчика  провести  експлуатаційні випробування в рамках певного часу після  закінчення періоду дослідно-виробничої експлуатації або, якщо для контракту не передбачений  період дослідно-виробничої експлуатації,  після  за- вершення будівельних  робіт. Бажано, щоб у контракті була характеристика проведе- них випробувань.  Результати випробувань можуть бути відображені  в акті, що під- писується  обома сторонами.

Контракт  може  зобов’язати  замовника прийняти об’єкт у певний  період  після успішного проведення  експлуатаційних випробувань і зобов’язати сторони підго- тувати  акт про приймання, що підписується обома сторонами.  В акті можуть  бути перераховані дефекти, виявлені  в ході експлуатаційних випробувань об’єкта, і перед- бачені терміни для усунення їх.

У контракті  може бути передбачено, що якщо підрядчик не має можливості  про- вести експлуатаційних випробувань через невиконання замовником якого-небудь зобов’язання,  то приймання неодмінно повинне відбутися. Якщо експлуатаційні ви- пробування  проводяться роздільно  після  закінчення окремих  компонентів  об’єкта, то ці компоненти об’єкта можуть бути прийняті роздільно. Доцільно, щоб у контракті були визначені  юридичні  наслідки  акта приймання, зокрема,  в тому випадку,  якщо контракт  передбачає попереднє приймання.

Розділ 14. Перехід ризику

Устаткуванню і матеріалам,  призначеним для використання при будівництві об’єкта або на самому об’єкті під час і після завершення будівництва,  а також інстру- ментам і будівельній  техніці, які використовуються підрядчиком для ведення будів- ництва,  можуть  бути  заподіяні  збитки  або збиток.  У цьому  розділі  розглядаються збитки або збиток, які можуть бути заподіяні внаслідок випадкових  обставин або дій третіх осіб, за яких  жодна із сторін не несе відповідальності, а також розподіл  між сторонами ризику таких збитків (збитку).

При  вирішенні   питання   про  те,  як  розподілити між  сторонами   ризик  збит- ків (збитку), слід враховувати і зіставляти декілька  чинників.  У деяких  випадках


 

сторони, можливо, побажають виключити ряд конкретних  обставин з об’єму ризику, який бере на себе підрядчик,  і покласти  відповідальність за збитки (збиток), спричи- нені такими обставинами,  на замовника.

Імперативні норми  багатьох  правових  систем  передбачають,  що після  того, як устаткування і матеріали  стали  частиною  об’єкта, вони перестають  бути окремими елементами,  і сторона, що несе відповідальність за ризик  відносно  об’єкта, несе та- кож відповідальність за ризик  щодо устаткування і матеріалів,  які стали  частиною об’єкта. Момент, після якого устаткування і матеріали вважаються частиною об’єкту, визначається критеріями, названими в застосовному  праві.

Сторони, можливо, побажають визначити порядок розподілу ризику щодо устат- кування  і матеріалів,  поставлених підрядчиком,  і момент, у який ризик  повинен пе- рейти від однієї сторони до іншої. Це може, зокрема, залежати  від того, яка сторона фактично  володіє  устаткуванням і матеріалами,  а також  може  бути  продиктовано необхідністю уникнути  багаторазового переходу ризику.

Устаткування, що іноді поставляється підрядчиком,  не призначається для вико- ристання  як складова  частина  об’єкта. Якщо дозволяють  застосовні  правові  норми, то сторони,  можливо,  побажають  розподілити ризик  відносно  такого устаткування з урахуванням того, яка сторона є фактичним власником  устаткування до передачі об’єкта.

Що стосується  устаткування і матеріалів, поставлених замовником для викорис- тання як складова частина об’єкта, сторони, можливо, побажають визначити порядок розподілу такого ризику на основі критеріїв, аналогічних  тим, які стосуються розпо- ділу ризику щодо устаткування і матеріалів, які постачаються  підрядчиком.

Що стосується  об’єкта в процесі  будівництва і завершеного  об’єкта, коли  тіль- ки один підрядчик зайнятий на будівництві всього об’єкта, доцільно  передбачити, що підрядчик несе відповідальність відносно  ризику  збитків  (збитку) до передачі об’єкта замовникові або його приймання замовником.  Коли  в будівництві по черзі беруть участь декілька  підрядчиків, то контракт  може передбачати,  що ризик  пере- ходить до кожного підрядчика  в той момент, коли він приймає незавершений об’єкт, і переходить до замовника в мить, коли він приймає об’єкт.

Якщо підрядчик несе відповідальність відносно ризику  збитків (збитку), то контракт  може вимагати  від нього заповнити в найкоротші  терміни  і за свій раху- нок будь-які збитки  (збиток), що виникли.  Якщо замовник  несе відповідальність за ризик  відносно устаткування і матеріалів,  поставлених підрядчиком,  то в контракті його можна  зобов’язати  виплатити повну  вартість  устаткування і матеріалів,  яким заподіяні збитки (збиток).

Доцільно, щоб підрядчик ніс відповідальність за ризик відносно тих, що належать підрядчикові, інструментів  і будівельної  техніки,  доставлених  на будівельний май- данчик для ведення будівництва.

Розділ 15. Передача права власності

Питання про те, чи володіє  підрядчик або замовник  різними  видами  власності, що мають відношення до будівництва промислового об’єкта, може мати значення  у зв’язку з проблемами страхування, оподаткування і відповідальності перед третіми особами, які випливають з права власності або його використання. Це питання також має значення, оскільки  власність може бути конфіскована кредиторами її власника  і


 

може бути предметом позову до нього в результаті банкрутства. У цьому Керівництві питання  про передачу права володіння  власністю розглядається окремо від питання про перехід ризику збитків або збитку на таку власність. Передача права власності на устаткування і матеріали, які повинні бути встановлені на об’єкті, нерідко регулюєть- ся імперативними нормами правової системи країни, в якій знаходиться власність.

Багато  правових  систем містять  імперативну норму, яка передбачає,  що на все, що знаходиться на землі, розповсюджується право власності  землевласника. Навіть якщо застосовне  право допускає,  щоб сторони  через положення контракту регулю- вали передачу права володіння  власністю  від однієї сторони  до іншої, необхідність включити  такі положення може виникнути у них тільки в тих випадках, коли засто- совне право не регулює передачу права власності  задовільним чином. Договірні  по- ложення,  що наділяють  правом власності  на устаткування і матеріали  сторону, якій не належить  об’єкт, можуть втратити  свою силу після установки  устаткування і ма- теріалів  на об’єкті. Що стосується  передачі права власності  на устаткування і мате- ріали, які поставляються підрядчиком,  може бути бажаним, щоб підрядчик не збері- гав право власності  після виплати  замовником значної частини  їхньої вартості. Що стосується  передачі права власності  на устаткування і матеріали, які поставляються замовником,  може виявитися бажаним,  щоб право власності  на устаткування і ма- теріали не переходили  до підрядчика, якщо тільки  він не заплатить  за них до їхньої установки.  Може  виявитися доцільним,  щоб правом  власності  на об’єкт у процесі будівництва за деяких обставин наділявся замовник,  наприклад,  якщо він виплачує значну частину вартості у формі проміжних  виплат у ході будівництва.  За інших об- ставин може виявитися бажаним наділити  правом власності підрядчика, наприклад, якщо підрядчик надав замовникові кредит відносно виплати вартості.

Розділ 16. Страхування

Бажано,  щоб сторони, особливо замовник,  отримували консультації з питань страхування від фахівців  у сфері страхування будівництва промислових об’єктів. У контракті на будівництво об’єкта зазвичай розглядаються тільки такі види страхуван- ня, в яких зацікавлена сторона, зобов’язана його забезпечити.  Було  б доцільно, щоб контракт передбачав страхування майна і страхування відповідальності, щоб у ньому були точно вказані  ризики,  від яких необхідно страхувати,  сторона, яка зобов’язана забезпечити страхування, сторони та інші юридичні особи, які повинні бути названі як застраховані  сторони,  мінімальна  страхова  сума, застосовна  франшиза  або екс- цедент, і період, що охоплюється страхуванням. Було  б доцільно,  щоб у контракті передбачалося страхування майна, що охоплює страхування від збитків  або збитку, заподіяних  об’єкту в ході будівництва,  завершеному  об’єкту, тимчасовим спорудам і допоміжним  спорудам  для об’єктів, устаткуванню  і матеріалам,  використовуваним на об’єкті.

У тих випадках, коли на підрядчика  покладена  відповідальність за ризик збитків або збитку, нанесеного всьому об’єкту в ході будівництва або після його завершення, було б бажано, щоб у контракті  містилися  положення,  які зобов’язують  підрядчика забезпечити страхування майна, що охоплює  весь об’єкт, і зберігати  страхування в силі. У тих випадках, коли в контракті  передбачено, що будівництво  здійснюють де- кілька  підрядчиків, і жоден з них окремо не несе відповідальності за ризик  збитків або збитку, нанесеного всьому об’єкту, сторони  можуть розглянути питання  про те,


 

щоб кожний  з підрядчиків забезпечив  страхування, яке охоплює  частину  об’єкта і споруди, будівництво якої покладене на нього. Як правило, необхідно, щоб як застра- ховані сторони були названі і підрядчик,  і замовник.

Відносно ризиків, які в контракті потрібно охопити страхуванням майна, можуть застосовуватися різні підходи. Сторони  повинні розглянути характер збитків, які підлягають  компенсації  за рахунок  страхування, і необхідну страхову суму (пункти

22 і 23).

Щодо страхування, яке охоплює устаткування і матеріали, що використовуються на об’єкті, то контракт  повинен передбачати  його при страхуванні вантажів з момен- ту відвантаження до моменту доставки на будівельний майданчик, а після доставок — також за допомогою страхування майна, питання про яке розглядалося вище. Як аль- тернатива,  може бути бажаним,  щоб у деяких  випадках  страхування проводилося в рамках єдиного страхового поліса, який  охоплює весь період з моменту постачання до моменту  використання устаткування і матеріалів  на об’єкті. У деяких  випадках може бути доцільно на підрядчика  покласти  відповідальність за страхування машин та інструментів,  використовуваних ним на будівництві,  включаючи  орендовані  ма- шини та інструменти. Доцільно, щоб контракт зобов’язував підрядчика проводити страхування не передбаченої контрактом відповідальності за збитки, збиток або трав- ми в ході виконання ним договірних  зобов’язань, включаючи  дії або упущення  його співробітників, субпідрядчиків і постачальників.

Розділ 17. Забезпечення виконання зобов’язань

Кожна сторона, що бере участь у контракті  на будівництво  об’єкта, може праг- нути забезпечити захист своїх інтересів від невиконання зобов’язань іншою сторо- ною. Інтереси замовника можуть забезпечуватися у формі гарантії, тоді як інтереси підрядчика  можуть забезпечуватися у формі як гарантії, так і безвідкличного акре- дитива, що виставляється на його ім’я. Речовинне забезпечення інтересів не є важ- ливою формою забезпечення виконання зобов’язань за контрактом  на будівництво об’єкта.

Було  б доцільно  зазначати  в контракті  на будівництво  об’єкта форми  гарантій, що надаються кожною стороною, а також наслідки відсутності таких гарантій. За- стосовне право щодо гарантій  може містити імперативні положення,  які регулюють деякі аспекти забезпечення (наприклад, форма і період, протягом якого воно дійсне).

Гарантія  виконання зобов’язань  підрядчиком може передбачати,  що у згаданих випадках невиконання підрядчиком зобов’язань третя сторона несе відповідальність за невиконання в тій формі, яка показана  в гарантії. Гарантії цього типу застосову- ються для таких цілей: щоб підрядчик,  який представив  тендер, не анулював  пропо- зиції до настання  дати, вказаної в тендері на отримання підряду (гарантії  торгів); як забезпечення належного виконання зобов’язань за контрактом  (гарантії  виконання) і як гарантія  відшкодування замовникові авансу, виплаченого  ним підрядчикові (га- рантії відшкодування). Гарантії виконання можуть  надаватися у формі  монетарної гарантії виконання або поручництва за виконання.

Замовник може побажати  розглянути питання  про те, чи слід йому конкретно вказати  в запрошенні  про участь у торгах прийнятних для нього гарантів. Він може також побажати вирішити, чи слід йому вказати, що гарантами  мають бути установи його власної країни. І той і інший шляхи мають свої переваги і недоліки.


 

Умови  гарантії  можуть  передбачати  можливість  пред’явити  претензії  по гаран- тії в самостійному  або додатковому  порядку. Самостійні  гарантії і додаткові гарантії мають свої переваги  і недоліки.  Сторони  можуть побажати  передбачити,  щоб у тих випадках, коли надається  монетарна гарантія  виконання, вона не була б ні повністю додатковою,  ні в чистому  вигляді  гарантією  на першу вимогу. Гарантія  може бути надана на момент укладання контракту або ж протягом  певного періоду після його укладення.  Межі відповідальності по гарантії зазвичай обмежуються  певною сумою.

Сторони  можуть  побажати  розглянути питання  про наслідки  зміни  меж відпо- відальності  за контрактом  на будівництво  об’єкта або припинення дії контракту для зобов’язань гаранта і вирішити  це питання  відповідним  чином. Вони можуть також побажати  розглянути питання  про можливий термін дії гарантії і труднощі, які мо- жуть виникнути, якщо гарантія має тверду дату закінчення терміну її дії.

Як забезпечення сплати контрактної ціни, від замовника можна вимагати надан- ня гарантії. Як альтернатива, від замовника можна вимагати  виставити акредитив  у банку на ім’я підрядчика, причому банк бере на себе зобов’язання  провести  виплату встановленої суми в межах обумовленого  терміну проти надання підрядчиком відпо- відних документів.

Підрядчик може побажати  вказати  в контракті  банк, який має відкрити  акреди- тив. Важливо, щоб умови виплати за акредитивом і умови оплати за контрактом були узгоджені  між собою. Рекомендується, щоб сторони  домовилися про те, якими  по- винні бути документи,  проти представлення яких банк має проводити  виплату.  Ре- комендується також,  щоб сторони  обумовили  питання  про період, протягом  якого акредитив залишатиметься відкритим.

Розділ 18. Прострочення, дефекти та інші випадки невиконання зобов’язань

У цьому розділі розглядаються певні засоби правового  захисту, на які замовник може мати право в разі прострочення у виконанні зобов’язань  підрядчиком або ж у разі невідповідного  виконання ним своїх зобов’язань. У ньому розглядаються також засоби правового  захисту, на які може мати право підрядчик у таких випадках  неви- конання  замовником своїх зобов’язань: у разі прострочення в сплаті ціни або забезпе- ченні гарантії сплати ціни; у разі прострочення в передачі або прийманні об’єкта; а та- кож у разі ненадання  проекту, устаткування або матеріалів  для будівництва.  У ньому також розглядаються засоби правового  захисту,  якими  можуть скористатися обидві сторони у разі прострочення в сплаті інших сум, крім ціни, або ж у разі невиконання зобов’язань другорядного характеру. Доцільно уточнити в контракті засоби правового захисту, якими сторони можуть скористатися у вищезазначених випадках невиконан- ня зобов’язань. При складанні положень контракту,  що стосуються засобів правового захисту, слід взяти до уваги засоби, передбачені застосовним до контракту правом.

Прострочення у виконанні зобов’язань виникає в тому випадку, коли сторона ви- конує свої зобов’язання  за контрактом  пізніше від зазначеного  в контракті  терміну для виконання таких зобов’язань  або ж якщо  вона не виконує  їх взагалі.  Невідпо- відне виконання зобов’язань виникає  в тому випадку, коли сторона не виконує умов контракту,  що стосуються  технічних  характеристик будівельних  робіт, які повинні бути виконані.

У зв’язку зі складним і довгостроковим характером зобов’язань, що приймаються підрядчиком за контрактом  на будівництво  об’єкта, замовникові потрібна докладна


            fJacmwta I. Mi:.HcHapoaHi KoMepuji1Hi yzoau

cHcTeMa 3aco6iB rrpaBoBoro 3axHcry. CHcTeMa 3aco6iB rrpaBoBoro 3axHcry, BHKJia,n;eHa B IJ;bOMY p03,ZI;iJii, po6HTb aKIJ;eHT Ha,ZI;Ba  eJieMeHTH: rrepBHHHHil 3aci6 rrpaBOBOfO 3aXHC'fY, Ill;O

3a3BWiail Ha,ZI;a€TbC51 3aMOBHHKOBi, IIOJI.Hfa€ B  rrpaBi BHMaraTH Bi,ZI; IIi,ZI;p.H.n;qHKa IIOBHicTIO BHKOHaTH CBO'i  306oB'513aHH51 a6o ycyHyTH .n;e¢eKTH,  KOJIH Ma€ Micu;e rrpocTpoqeHH.H a6o

.n;e¢eKTH; rrpaBO rrpHIIHHHTH ,ZI;iiO KOHTpaKry rrpe.n;cTaBJI51€TbC51 .HK O,Zl;HH i3 3aco6iB rrpaBO­

BOfO 3aXHC'fY, .HKHil 3aCTOCOBY€TbC51 B KpailHhOMJT BHIIa,n;Ky.

lHO,ZI;i  peKOMeH.n:y€TbC51 Ha,ZI;aTH  3aMOBHHKOBi rrpaBO  BH6opy  MiJK aJibTepHaTHBHHMH

3aco6aMH  rrpaBOBOfO 3aXHC'fY rrpH  IIeBHHX BHIIa,ZI;KaX HeBHKOHaHH.H  IIi,ZI;p.H,II;liHKOM CBO'iX

3o6oB'.H3aHb. KoHTpaKT MOJKe  rrepe.n;6aqaTH, ru;o  6e3 3ro.n;H rri.n;p.H.n;qHKa 3aMOBHHK He MOJKe

3MiHIOBaTII KOJia CBO'iX  3aco6iB rrpaBOBOfO 3aXHC'fY. Y TOM)T BHIIa,ZI;Icy, .HKIII;O Bi,ZI; IIi,ZI;p.H.n;qH­ Ka IIOTpi6Ho ycyHyTH .n;e¢eKTH, MOJKHa rrepe.n;6aqHTH, Ill;O  BiH BiJihHHil y BH6HpaHHi3aco6iB ycyHeHH.H u;Hx .n;e¢eKTiB.

BpaxoByiOqH .n;eTaJibHHil xapaKTep cHcTeMH 3aco6iB rrpaBoBoro 3axHcry, ru;o  Ha,n;aiOTh­ c.H 3aMOBHHKOBi, B IJ;bOM)T p03,ZI;iJiiMicTHTbC.H 3araJibHHil KOpOTKHil OIIHC IJ;HX 3aco6iB rrpa­ BOBOfO 3aXHC'fY.

MoJKe MaTH Micu;e 3aTpHMKa B  CIIJiaTi 3aMOBHHKOM IJ;iHH a6o  B  3a6e3rreqeHHiHHM ra­

paHTil CIIJiaTH IJ;iHH. CTopOHH MOJKYTb rro6aJKaTH rrepe.n;6aqHTH BHIIJiary Bi,ZI;COTKiB  y pa3i rrpocTpoqeHH.H B  CIIJiaTi IJ;iHH 3aMOBHHKOM.  Y TOMY BHIIa,n;Ky, KOJIH 3aMOBHHK y CTpOK He CIIJia'zy€ IIeBHO'i qacTHHH IJ;iHH a6o He 3a6e3rreqy€ rapaHTil CIIJiaTH IIeBHO'i qacTHHH IJ;iHH,

KOHTpaKT MOJKe  Ha,ZI;iJI.HTH IIi,ZI;p.H.n;qHKa rrpaBOM Ha,ZI;aTH  3aMOBHHKOBi,Zl;O,ZI;aTKOBHil rrepio.n; qacy ,ZI;JI.H BHKOHaHH.H IJ;bOfO 306oB'513aHIDI, a.HKIII;O 3aMOBHHK He BHKOHY€ CBO'iX 306oB'513aHb IIpOT.HfOM IJ;bOfO ,Zl;O,ZI;aTKOBOfO qacy, IIi,ZI;p.H,II;liHK MOJKe  MaTH rrpaBO rrpHIIHHHTH ,ZI;iiO KOHT­ paKry, a B TOMY BHIIa,n;Ky, KOJIH HeBHKOHaHH51306oB'513aHb IIpO,ZI;OBJKY€TbC51 IIpOT.HfOM IIeB­ HOfO rrepio.n:y IIicJI.H rrpHIIHHeHH.H,ZI;il KOHTpaKry, IIi,ZI;p.H,II;liHK MOJKe  MaTH rrpaBO rrpHIIHHHTH

,ZI;iiO KOHTpaKry. 5IK aJibTepHaTHBa, 3a YMOBaMH KOHTpaKry rri.n;p51,ZI;qHKOBi MOJKe  6yTH Ha­

.n;aHe  rrpaBO rrpHIIHHHTH HerailHO ,ZI;iiO KOHTpaKry, .HKIII;O  3aMOBHHK IIpOT.HfOM ,Zl;O,ZI;aTKOBOfO

rrepio.n:y He  rrpoBe.n;e orrJiaTH a6o He rrpe.n;cTaBHTh rapaHTil orrJiaTH.

Y KOHTpaKTiMOJKe rrepe.n;6aqaTHC51, Ill;O  3a IIeBHHX o6cTaBHH o6'€KT BBaJKa€TbC51 rrpHil­ H.HTHM 3aMOBHHKOM.  Y THX BHIIa,ZI;KaX, .HKIII;O  TaKHil rri.n;xi.n; Ill;O,Zl;O rrpHilMaHH.H o6'€KTa He­ rrpHilH.HTHHil, a TaKOJK B  ycix BHIIa,ZI;KaX rrepe.n;aqi o6'€KTa, KOHTpaKT MOJKe  rrepe.n;6aqaTH,

ru;o  rrpH rrpocTpoqeHHiB rrpHilMaHHi a6o rrepe.n;aqi o6'€KTa 3 BHHH 3aMOBHHKa, rri.n;p.H.n;qHK Ma€ rrpaBo BHMaraTH Bi.n;  3aMOBHHKa rrpHilH.HTH o6'€KT  a6o  3a6e3rreqHTH Horo  rrepe.n;aqy IIpOT.HfOM 51KOfO-He6y.n;h ,Zl;O,ZI;aTKOBOfO rrepio.n;y qacy. 5IKIII;O IIpOT.HfOM IJ;bOfO ,Zl;O,ZI;aTKOBOfO qacy 3aMOBHHK He 3a6e3rreqy€ rrpHilMaHH.H a6o rrepe.n;aqy o6'€KTa, KOHTpaKT MOJKe  rrepe.n;-

6aqaTH, ru;o  HacJii.ZI:KH rrpHilMaHH.H a6o rrepe.n;aqirroqHHaiOTh .n;i.HTH 3 .n;aTH Harrp.HMY 3aMoB­ HHKOBi IIHCbMOBOfO IIOBi,ZI;OMJieHH.H 3 BKa3iBKOIO Ha Te,  Ill;O  HaCJii,ZI;KH rrpHilMaHH.H a6o rre­ pe.n;aqirroqHHaiOTb ,ZI;i.HTH 3 ,ZI;aTH HarrpaBJieHH.H 3aMOBHHKOBiIIHCbMOBOfO IIOBi,ZI;OMJieHH.H 3

BKa3iBKOIO HaTe, Ill;O  u;iHaCJii,ZI;KH rroqaJIH ,ZI;i.HTH.

KoHTpaKT MOJKe  rrepe.n;6aqaTH 3aco6H rrpaBoBoro 3axHcry, .HKi MOJKYTh 6yTH  Ha,n;aHi IIi,ZI;p.H.n;qHKOBiB pa3iHeHa,n;aHH.H 3aMOBHHKOM rrpoeKry, ycTaTKyBaHH.H a6o MaTepiaJiiB, .HKi BiH 306oB'513aHHil IIOCTaBHTH, HaiipHKJia,ZI;, IIi,ZI;p.H,II;liHK MOJKe  MaTH rrpaBO BHMaraTH Bi,ZI; 3a­ MOBHHKa Ha,ZI;aHH.H rrpoeKry, ycTaTKyBaHH.H a6o MaTepiaJiiB IIpOT51fOM51KOfO-He6y.n;h ,Zl;O,ZI;aT­ KOBOfO rrepio.n:y, a .HKIII;O 3aMOBHHK He 3po6HTb IJ;bOfO,- rrpaBO rrpHIIHHHTH ,ZI;iiO KOHTpaKry.

Y KOHTpaKTiMOJKYTb BH3HaqaTHC51 3aco6H rrpaBOBOfO  3aXHC'fY, Ha .HKiMOJKe MaTH rrpaBO

CTOpOHa B TOM)T BHIIa,n;Ky, .HKIII;O  iHIIIa CTOpOHa 3aTpHMY€  CIIJiary 51KO'i-He6y.n;h CYMH, KpiM IJ;iHH, a6o .HKIII;O iHIIIa CTOpOHa He BHKOHY€ 51KOfO-He6y.n;h .n;pyrop.H,ZI;HOfO 306oB'513aHH51.


 

Розділ 19. Застереження про наперед оцінені збитки і штрафні  неустойки

Застереження про наперед оцінені збитки і штрафні неустойки передбачають, що в разі невиконання зобов’язань однією стороною постраждала сторона має право на отримання від сторони, що не виконала  зобов’язання,  узгодженої  грошової суми. У контрактах  на будівництво  промислових об’єктів такі застереження зазвичай  вво- дяться відносно невиконання зобов’язань підрядчиком. Ці застереження мають певні переваги. Оскільки для отримання узгодженої суми не потрібно представляти доказу того, що зазнали  збитки,  витрати  і невизначеність, пов’язана з необхідністю  доказу наявність  збитків,  виключаються. Ця  сума може  також  бути  обмеженням відпові- дальності підрядчика, який виграє від того, що наперед знатиме максимальний об’єм відповідальності, яку він може нести.

У багатьох правових  системах є норми, що іноді носять імперативний характер, які регулюють  застереження про наперед оцінені збитки  і штрафні  неустойки.  Від- повідно до деяких правових систем вважаються дійсними тільки ті застереження, які передбачають, що узгоджена сума виконує функцію компенсації. В рамках же інших правових систем дійсними є застереження, які припускають, що узгоджена сума або є засобом компенсації, або призначена  для стимулювання виконання зобов’язань, або одночасно виконує  ці дві функції.  Сторони  можуть побажати  включити  положення про те, що якщо невиконання робіт спричинене обставиною, яка звільняє від відпо- відальності, то узгоджена сума не підлягає виплаті.

Нормами застосовного  до контракту права  часто регулюється зв’язок  між від- шкодуванням узгодженої  суми і примушенням до виконання зобов’язань. Ці норми також часто визначають  і зв’язок між виплатою  узгодженої  суми і відшкодуванням збитків. Проте, відповідно до норм застосовного  права, сторонам може бути дозволе- но до деякої міри регулювати  ці зв’язки, і сторони можуть побажати  робити це в тій мірі, в якій це допускається застосовним правом.

Обидві  сторони  зацікавлені в чіткому  визначенні  поняття  невиконання, за яке вважається виплата узгодженої суми. При визначенні розміру узгодженої суми, якщо це допускається нормами застосовного  права, замовник  може визнати доцільним установити  узгоджену суму в такому розмірі, який одночасно забезпечував би замов- никові розумну компенсацію  і впливав  би на підрядчика, спонукаючи  його до вико- нання  зобов’язань. Слід уникати  завищення суми; відповідно  до багатьох правових систем такі суми були б анульовані  або зменшені.

Що підлягає  сплаті узгоджена  сума, то це часто визначається у вигляді  нараху- вань, причому для таких нарахувань  може бути встановлений максимальний рівень. Існування такої межі може мати для замовника позитивні  і негативні  моменти. Сто- рони можуть побажати розглянути питання про те, чи повинна межа застосовуватися в усіх випадках,  а також про засоби захисту,  до яких  замовник  може удатися  після того, як була досягнута межа.

Для того щоб полегшити  відшкодування узгодженої суми, в контракті може бути передбачено, щоб замовник  утримував  узгоджену  суму з Фондів  підрядчика, які пе- ребувають у розпорядженні замовника. Контрактом може також передбачатися забез- печення якою-небудь фінансовою установою гарантії щодо виплати узгодженої суми.

Хоча в разі затримки  виконання передбачається виплата  узгодженої  суми, вста- новлені терміни виконання робіт можуть за певних обставин стати нереальними, що може  утруднити  застосування застережень  про  наперед  оцінені  збитки  і штрафні


 

неустойки. Сторони  можуть побажати обговорити в контракті механізм установлен- ня нових термінів виконання і передбачити,  що затримка  має визначатися з ураху- ванням нових термінів. Сторони  можуть побажати  розглянути ті обставини, за яких відносно затримки виконання з вини підрядчика частини робіт необхідно передбачи- ти виплату узгодженої суми. Від цих обставин залежатиме  визначення розміру узго- дженої суми.

У тому випадку,  коли виплата  узгодженої  суми передбачається у вигляді  нара- хувань, а максимальна сума відшкодування обмежується,  сторонам слід обговорити наявні види відшкодування при припиненні дій контракту, компенсації збитків і вип- лати узгодженої суми, а також зв’язок між ними.

Розділ 20. Відшкодування збитку

Застосовне до цього контракту право  визначає  умови  і об’єм відповідальності сторони, що не виконала договірне зобов’язання щодо відшкодування збитку. Право- ві норми з одних питань, що стосуються відповідальності, можуть мати обов’язковий характер, тоді як інші питання  можуть регулюватися нормами, від яких сторони мо- жуть відійти в своєму контракті. Проте в більшості правових систем сторонам дозво- ляється обумовлювати в договірних  положеннях ті питання,  які пов’язані з об’ємом відшкодованого збитку.

Сторони  можуть побажати,  щоб умови і об’єм відшкодування збитку  стороною, що не виконала зобов’язання, визначалися згідно відповідному законодавству. Проте в разі ухвалення такого підходу сторони повинні включати в свій контракт інші реко- мендовані  в Керівництві види відшкодування у зв’язку з невиконанням зобов’язань лише після їхнього ретельного розгляду, оскільки ці види можуть суперечити нормам права, застосовним щодо відшкодування збитку. Крім того, сторони можуть передба- чити в контракті,  що сторона, яка не виконала  зобов’язання,  несе відповідальність за відшкодування збитків. Вони також можуть ввести положення, що виключають такої відповідальності при конкретних  обставинах. Крім того, вони можуть установити  об- сяг компенсації стороні, яка постраждала від невиконання зобов’язань.

Відшкодування збитку може в певному відношенні  відрізнятися від виплати  уз- годженої суми і від відсотка. Замовник також може передбачити  певні форми забез- печення виплати  йому компенсації  в разі невиконання зобов’язань підрядчиком або ж він може удатися  до страхування, щоб забезпечити себе у фінансовому відношен- ні. Крім того, контрактом  або застосовним до контракту правом може передбачатися виплата компенсації однією стороною іншій стороні в тих випадках, коли невиконан- ня зобов’язань стороною, яка виплачує  компенсацію, не мало місця.

Щоб  визначити такі збитки,  за які сторона, що потерпіла,  може вимагати  ком- пенсації, існує декілька різних методів. Щодо компенсації за втрачений  прибуток, то існують різні методи обмеження  обсягу такої компенсації.

До контракту може  виключатися відшкодування тих збитків,  які  сторона,  яка не виконала  зобов’язання,  не могла  передбачити.  У контракті  може  обумовлюва- тися,  що  відповідним   моментом,  коли  можна  передбачати   можливі   збитки,  слід вважати  час укладення контракту або час його порушення.  Крім  того, в контракті може роз’яснюватися,  чи слід передбачати  характер  або розміри  можливих збитків. Сторони  можуть  також  передбачити  механізм  для  виключення збитків,  віддалено пов’язаних  з невиконанням зобов’язань.  Якщо  внаслідок  невиконання зобов’язань


 

сторона, яка потерпіла,  отримує  певні вигоди або накопичення, сторони можуть пе- редбачити,  щоб вони віднімалися із збитків,  зумовлених помилковим визначенням суми компенсації. Сторони можуть побажати розглянути питання про те, чи повинен контракт обмежувати величину збитку, що підлягає відшкодуванню, і якщо винен, то як саме це обмеження  має бути визначене в контракті.

Сторони можуть побажати передбачити, що сторона, яка потерпіла, повинна при- йняти  заходи щодо скорочення  своїх збитків. Вони можуть передбачити,  що інакше ця сторона може втратити право на компенсацію збитків, яких можна було б уникну- ти, якби вона виконала  свої зобов’язання.

Будівельні роботи,  виконані  з порушенням технічних  норм, можуть  призвести до смерті або нанесення  тілесного ушкодження третім особам, або заподіяти  збиток їхній власності. У таких випадках питання, що стосуються відповідальності щодо від- шкодування збитку  третім особам, часто регламентуються позадоговірними право- вими нормами. Проте сторони можуть побажати передбачити внутрішній розподіл ризиків між собою при компенсації збитку третім особам. Сторони можуть побажати обумовити, в якій валюті або валютах має відшкодовуватися збиток.

Розділ 21. Застереження про звільнення від відповідальності

У ході будівництва можуть  виникати події, які перешкоджають виконанню  од- нією із сторін її договірних зобов’язань. Цей розділ стосується застережень, відповід- но до яких сторона, яка не виконала  договірного зобов’язання  через перешкоду, яка виникла, звільняється від деяких правових наслідків невиконання зобов’язання.  Об- меження  сфери дії застереження про звільнення від відповідальності як щодо подій, які є перешкодою, що звільняють від відповідальності, так і щодо правових наслідків перешкод,  що звільняють від відповідальності, відповідало  б інтересам  замовника. Сторони можуть побажати надати обом сторонам право посилатися на застереження про звільнення від відповідальності.

У деяких правових  системах норми, що стосуються  звільнення від правових  на- слідків  невиконання зобов’язань, можуть призводити до результатів,  не сумісних  з умовами і потребами міжнародної  торгівлі. Тому сторони можуть побажати включи- ти до контракту застереження про звільнення від відповідальності, в якій міститься визначення перепон,  що звільняють від відповідальності, і вказуються  правові  на- слідки цих перепон.

Щоб обмежити  сферу дії застереження про звільнення від відповідальності, сто- рони можуть побажати  передбачити  положення про те, що сторона, яка не виконала своїх зобов’язань, звільняється тільки від відшкодування збитків або виплати узгод- женої суми іншій стороні.

Сторони можуть також обмежити сферу дії застереження про звільнення від від- повідальності  шляхом  ухвалення обмеженого  визначення перепон,  що звільняють від відповідальності. Один підхід може полягати  в тому, щоб передбачити  тільки за- гальне визначення перепон, що звільняють від відповідальності. Другий підхід може полягати  у викладі  загального  визначення разом  з ілюстративним або вичерпним переліком  подій, які повинні  розглядатися як перепони,  що звільняють від відпові- дальності, або переліком подій, які повинні розглядатися як перепони, що звільняють від відповідальності, незалежно  від того, підпадають  вони чи не підпадають  під за- гальне визначення. Третій  підхід може полягати  в приведенні  вичерпного  переліку


 

подій, які повинні розглядатися як перепони, що звільняють від відповідальності, без загального  визначення. Сторони  можуть побажати  розглянути різні види подій, які повинні бути включені в перелік перепон, що звільняють від відповідальності.

Сфера дії застереження про звільнення від відповідальності може бути додатково уточнена шляхом ясного виключення деяких подій, на які інакше може поширювати- ся сфера дії застереження. Сторони можуть побажати розглянути питання  про те, чи повинні деякі акти держави або державних  органів, такі як відмова видати ліцензію або дозвіл або їх вилучення,  розглядатися як перепони,  що звільняють від відпові- дальності.

Сторони можуть побажати передбачити в контракті умови, відповідно до яких підрядчик звільняється від відповідальності в тому випадку, якщо невиконання ним своїх зобов’язань спричинено невиконанням зобов’язань найнятою  ним третьою стороною. У контракті  бажано зобов’язувати  сторону, яка посилається на перепони, що звільняє від відповідальності, направляти іншій  стороні  письмове  повідомлен- ня про перепону. Контракт  може також передбачати,  яка сторона, що не направила таке повідомлення, втрачає своє право посилатися на перепону, що звільняє від від- повідальності. Як альтернатива, в контракті  можна  передбачити,  що сторона  зали- шає за собою право послатися на перепону, що звільняє від відповідальності, але що вона зобов’язується компенсувати збитки, викликані невиконанням зобов’язання.  У контракті може також міститися  вимога про перевірку перепони, з тим щоб вона мог- ла використовуватися як виправдання. Далі сторони можуть побажати передбачити, що після  отримання повідомлення про перепону, що звільняє від відповідальності, вони повинні  зустрітися і розглянути питання  про заходи, які необхідно  прийняти для запобігання або обмеження  наслідків перепони.

Розділ 22. Застереження про особливо скрутні обставини

Поняття «Особливо скрутні  обставини»  є терміном,  який  використовується в Керівництві для  опису  зміни  економічних,  фінансових, правових  або  технологіч- них  чинників,  що спричинює  серйозні  несприятливі економічні  наслідки  для  од- нієї з договірних  сторін і що ускладнює  тим самим виконання нею своїх договірних зобов’язань. У застереженні про особливо скрутні обставини зазвичай дається ви- значення  особливо  скрутних  обставин  і передбачається перегляд  умов контракту з метою його адаптації до нової ситуації, що склалася  внаслідок виникнення особливо скрутних обставин. Застереження про особливо скрутні обставини  необхідно відріз- няти від застереження про звільнення від відповідальності.

Можна  вважати,  що застереження про особливо скрутні обставини  має ту пере- вагу, що перегляд умов контракту,  відповідно до неї, може запобігти несприятливим наслідкам  невиконання зобов’язань  стороною, яка понесла  збиток  внаслідок  зміни обставин.  Це застереження може також  сприяти  перегляду  умов контракту,  забез- печуючи основу, на якій він може здійснюватися.

Разом  з тим застереження про особливо  скрутні  обставини  має декілька  недо- ліків, які, можливо,  затьмарюють  переваги, викладені  вище. Можливість перегляду умов контракту додає контракту певну нестабільність, визначення особливо  скрут- них обставин  є, як правило,  неконкретним і розпливчастим, а включення застере- ження  може приводити до необґрунтованих тверджень  про те, що особливо скрутні обставини існують для того, щоб ухилитися від виконання зобов’язань. Крім того, за-


 

мовник може опинитися в особливо несприятливому становищі, оскільки підрядчик порівняно із замовником у перспективі матиме в своєму розпорядженні ширші мож- ливості для посилання на застереження. Керівництво стосується  інших застережень, які можуть бути включені до контракту і які можуть застосовуватися, коли зміна об- ставин  спричинює  для однієї із сторін серйозні  несприятливі економічні  наслідки. Замовник може побажати  розглянути питання  про те, чи усуває включення цих за- стережень необхідність у застереженні  про особливо скрутні обставини.

Якщо, не дивлячись на недоліки  застереження про особливо скрутні обставини, сторони  все ж таки  побажають  включити  його до контракту,  то застереження про особливо скрутні обставини бажано складати так, щоб зменшити невизначеність, яку воно може створювати щодо зобов’язань сторін. Допустимо, щоб у застереженні  міс- тилося визначення особливо скрутних обставин і, крім того, наводився перелік подій, які окремо або в поєднанні  між собою можуть використовуватися стороною для по- силання  на застереження. Може бути прийняте обмежувальне визначення особливо скрутних обставин, згідно з яким до передбачуваного виникнення особливо скрутних обставин повинні бути задоволені всі необхідні умови. Сторони можуть побажати розглянути питання  про включення інших обмежень відносно посилання на застере- ження про особливо скрутні обставини,  оскільки  такі обмеження  можуть зменшити нестабільність, що привноситься до контракту цим застереженням.

Сторони  можуть побажати  вирішити  питання  про те, чи зобов’язані вони, в разі виникнення особливо скрутної обставини,  тільки брати участь у перегляді  умов контракту з метою його адаптації  чи ж вони зобов’язані  адаптувати  контракт  після перегляду його умов.

Сторони  можуть побажати  передбачити  процедури  сприяння перегляду  умов контракту.  У контракті  може також визначатися термін, у якому,  як передбачаєть- ся, може спостерігатися відсутність можливостей для досягнення домовленості щодо адаптації контракту після перегляду його умов.

Сторони  можуть побажати  полегшити  застосування застереження про особливо скрутні  обставини,  передбачивши принципи  для сприяння їм в забезпеченні  спра- ведливої  адаптації  контракту.  У зв’язку з тим, що ситуація,  що зазнала  зміни  і ви- кликала  особливо скрутні обставини, може ще раз змінитися і наблизитися до свого попереднього стану, ослабивши тим самим гостроту особливо скрутних обставин, у контракті можуть бути передбачені процедури  повторної адаптації контракту в тому випадку, якщо обставини повертаються  до свого попереднього стану.

Сторони можуть побажати визначити статус договірних зобов’язань сторін у ході перегляду  умов контракту.  Якщо сторони зобов’язані тільки брати участь у перегля- ді умов контракту,  вони можуть передбачити, що виконання зобов’язань сторонами, яким,  як передбачається, завдало  збитку  виникнення особливо  скрутних  обставин, повинно  продовжуватися відповідно  до первинних  умов контракту протягом  перег- ляду умов контракту.  Якщо сторони зобов’язані адаптувати  контракт  після перегля- ду його умов, вони можуть передбачити, що виконання зобов’язань повинне продов- жуватися  протягом  перегляду  умов контракту,  і якщо  сторони  не зможуть  досягти домовленості  щодо адаптації  протягом  подальшого  здійснення процедур  врегулю- вання  суперечки.  З іншого боку, вони  можуть  передбачити,  що сторона,  яка поси- лається  на застереження про особливо  скрутні  обставини,  має право перервати  ви- конання  своїх зобов’язань.


 

Розділ 23. Застереження про внесення змін

У Керівництві термін «зміна» означає зміну якого-небудь  аспекту робіт з будів- ництва об’єкта порівняно з умовами, потрібними  за контрактом.  У ході будівництва об’єкта можуть  виникнути ситуації,  за яких  необхідно  або доцільно  змінити  певні аспекти будівельних робіт. Бажано, щоб у контракті містилися  положення,  що визна- чають, за яких обставин підрядчик зобов’язаний  вносити зміни. При формулюванні договірних положень, що стосуються змін, сторонам слід спробувати відповідним чи- ном збалансувати різні інтереси.

Сторони, можливо, побажають розглянути три основні підходи до внесення змін за бажанням  замовника.  При першому підході контракт  зобов’язуватиме підрядчика вносити зміни за наказом замовника, якщо ця зміна відповідає певним критеріям, вказаним  у контракті.  При  другому  підході  контракт  зобов’язуватиме підрядчика вносити зміни за наказом замовника,  за винятком тих випадків, коли він заперечува- тиме проти цього, виходячи з розумних або вказаних обставин. При третьому підході для внесення зміни буде потрібна письмова згода підрядчика. Контракт  може перед- бачати один з цих підходів або яке-небудь  поєднання цих підходів. Доцільно  вклю- чити в контракт  положення,  що стосуються врегулювання суперечок між сторонами з питання  про те, чи має замовник  право вимагати внесення зміни.

У деяких  випадках  сторони  можуть визнати  доцільним  передбачити  в контрак- ті розумне  коректування ціни, вказаної  в контракті,  а також  час завершення робіт підрядчиком у разі внесення змін. У цьому випадку в контракті може передбачатися механізм, за допомогою якого підрядчик інформуватиме замовника про свої думки, що стосуються наслідків змін для ціни контракту і часу завершення робіт, з тим щоб дати можливість  замовникові вирішити  питання  про те, чи буде він з урахуванням можливих наслідків  наполягати на внесенні цих змін. Незалежно від того, чи перед- бачається  в контракті  цей механізм,  контракт  може зобов’язувати  сторони  спробу- вати погоджувати  питання  про коригування, які повинні  бути зроблені  відповідно до критеріїв,  установлених у контракті,  і він може надавати  кожній  із сторін право передати на врегулювання суперечку з питання  про розміри коригувань.

Що стосується змін, які підрядчик зобов’язаний  внести, сторони можуть побажа- ти розглянути питання  про обмеження  кола таких змін. Що стосується  змін, проти яких підрядчик може заперечувати,  контракт  може надавати  підрядчикові право за- перечувати проти змін на розумних підставах або ж у контракті можуть указуватися певні підстави, на яких він може заперечувати проти внесення  змін. Контракт  може передбачати  процедури  для пред’явлення  відповідного розпорядження і для внесен- ня змін цих двох видів.

Що стосується  змін, які потребують  згоди підрядчика, контракт  може передба- чати, що зміни, які потрібні замовнику,  мають вноситися підрядчиком тільки в тому випадку, якщо він дає згоду на такі зміни в письмовій формі. Замовник буде зацікав- лений  у тому, щоб зміни, пропоновані  підрядчиком,  не вносилися до тих пір, поки замовник  не дасть письмової згоди на внесення таких змін.

Контракт  може містити  особливі  положення,  що стосуються  зміни  будівельних робіт у разі непередбачених природних перепон, а також у разі зміни місцевих правил.

Для тих випадків, за яких внесення  якої-небудь зміни приводить  до коригуван- ня ціни, вказаної  в контракті,  доцільно  передбачити  в контракті,  що розміри  цього коригування повинні бути розумними. Доцільно, щоб у контракті  містилися  керівні


 

принципи, які нададуть допомогу при визначенні того, які розміри коригування є ро- зумними. Ці керівні принципи  можуть варіювати залежно від типу контракту.

Розділ 24. Припинення будівництва

У цьому розділі розглядаються питання, що належать лише до припинення будів- ництва, а не до припинення яких-небудь інших зобов’язань за контрактом.  Оскільки в більшості правових систем немає розвиненої  доктрини  відносно припинення робіт, сторони  можуть  побажати  розглянути питання  про включення до контракту поло- ження, що допускає припинення будівництва і визначальної обставини, за яких робо- ти можуть бути припинені,  а також вказуючого на правові наслідки цього.

Сторони  можуть розглянути питання  про включення положення,  що дає замов- никові можливість  зажадати припинення будівництва об’єкта з міркувань зручності. Як альтернатива, сторони  можуть домовитися про надання  замовникові права при- пинити будівництво тільки на підставах, зазначених  у контрактах. Контракт  може надавати підрядчикові право припинити будівництво в двох конкретних  обставинах. Підрядчик може мати право припинити будівництво,  по-перше, як альтернатива ра- дикальнішої міри припинення дії контракту в тих випадках,  коли  невиконання за- мовником  свого  зобов’язання  достатньо  серйозне  для  того, щоб таке  припинення було виправданим, і, по-друге, в тому випадку, коли невиконання свого зобов’язання замовником надмірно утрудняє  продовження підрядчиком будівельних робіт.

У контракті  може висловлюватися процедура  припинення робіт. Наприклад, на сторону, яка припиняє роботи, може бути покладена вимога направити письмове по- відомлення  про припинення робіт іншій стороні. На замовника може бути покладе- ний обов’язок направити письмове повідомлення про припинення робіт підрядчикові із зазначенням дати такого припинення і будівельних  робіт, які повинні  бути при- пинені. Крім того, сторони  можуть побажати  розглянути питання  про те, чи повин- не право на припинення робіт підрядчиком у разі невиконання свого зобов’язання замовником бути обумовлено врученням  замовникові письмового повідомлення, що містить вимогу про виконання ним свого зобов’язання  в зазначений термін, а також про те, які винятки можуть робитися  в цьому випадку.

У контракті  може також передбачатися метод визначення терміну, на який  бу- дуть припинені роботи. У контракті  може передбачатися, що в разі вимоги про при- пинення будівництва всі будівельні роботи, на які поширюються така вимога, повинні припинятися, але будівництво інших частин об’єкта має продовжуватися. Підрядчик може мати право за контрактом  на продовження терміну завершення будівництва,  з тим щоб урахувати  період припинення робіт і час, необхідний для переміщення пер- соналу та устаткування.

У контракті може передбачатися, що його умови застосовуватимуться до віднов- леного  будівництва після  закінчення терміну  припинення робіт. Разом  з тим інші умови контракту, крім тих, які безпосередньо стосуються припинення, можливо, пот- рібно буде погоджувати  із застереженням про припинення робіт.

Припинення робіт може негативно вплинути на будівництво об’єкта підрядчиком і може поставити під сумнів фінансову рентабельність контракту для підрядчика. Від- повідно  в контракті  може передбачатися, що замовник  нестиме  перед підрядчиком відповідальність за будь-який понесений  ним збиток.  Після  припинення робіт мо- жуть виникнути труднощі при визначенні збитку, який повинен бути компенсований


 

замовником.  У зв’язку з цим, можливо, буде доцільно вказати в контракті,  який зби- ток підлягає компенсації.

У деяких випадках контракт  може дозволяти підрядчикові припинити дію конт- ракту,  а не продовжувати термін  припинення робіт. Контракт  може зобов’язувати підрядчика  відновлювати роботи лише після закінчення розумного періоду після за- кінчення терміну припинення робіт.

Розділ 25. Постачання запасних частин і надання послуг після завершення будівництва

Після  завершення будівництва і ухвалення об’єкта замовником замовникові бу- дуть потрібні  запасні  частини  замість зношених  і пошкоджених, а також послуги  з технічного обслуговування, ремонту та експлуатації об’єкта. Замовник, можливо, побажає отримати  необхідні запасні частини, а також послуги з ремонту, технічного обслуговування та експлуатації від підрядчика. Наскільки замовник  потребуватиме допомоги підрядчика  в забезпеченні  постачань запасних частин і послуг після будів- ництва, залежатиме  від технології і кваліфікованого персоналу, які має в своєму роз- порядженні  замовник  або які він може отримати.

Для замовника з країни, що розвивається, вигідно придбати  місцеві запасні час- тини, технології  і кваліфіковану робочу силу, які необхідні для технічного обслуго- вування, ремонту та експлуатації об’єкта. З цією метою він може спробувати в своєму контракті  з підрядчиком забезпечити передачу технології і виробничих навичок, не- обхідних для виробництва запасних частин і забезпечення обслуговування. Передача технології і виробничих навичок персоналу замовника може здійснюватися в рамках зобов’язань з підготовки кадрів, що приймаються на себе підрядчиком. Така передача приносить  користь  країні, що розвивається, оскільки  вона може сприяти  процесу її індустріалізації.

Для сторін набагато простіше  планувати постачання  запасних  частин і надання послуг після завершення будівництва,  якщо вони передбачать і відобразять  потреби замовника в цьому відношенні у своєму контракті на будівництво об’єкта. В тому ви- падку, якщо це зробити неможливо, буде прийнято інші підходи. Постійна  наявність запасних частин на весь період функціонування об’єкта має велике значення  для за- мовника.

Від особи, що пропонує  побудувати  об’єкт, можна зажадати  вказати,  які запасні частини  будуть потрібні  протягом  певного  періоду експлуатації і за якими  цінами і протягом  якого  часу вона зможе  поставляти їх. Постійна  наявність  запасних  час- тин має найважливіше значення  для замовника з країни,  що розвивається, і, отже, йому, можливо, буде необхідно вжити заходів за рахунок використання відповідних договірних положень  щодо забезпечення постачань цих запасних частин або від під- рядчика,  або від відповідних  постачальників. У тому випадку,  якщо  запасні  части- ни виготовляються не підрядчиком,  а його постачальниками, замовник,  можливо, вважатиме  за краще укласти  контракти з цими постачальниками замість того, щоб отримувати  запасні частини від підрядчика, або ж він може побажати, щоб підрядчик придбав їх для нього як його агент.

У своєму контракті  сторони можуть розглянути питання,  пов’язані із замовлен- ням і доставкою запасних  частин. У контракті  можуть указуватися специфікації за- пасних частин, які поставлятимуться, і може передбачатися гарантія їхньої якості.


 

Від перспективного підрядчика  можна зажадати  вказати, які послуги і протягом якого часу він готовий  надавати.  Від підрядчика  можна зажадати  представити про- граму технічного обслуговування, призначену  для забезпечення відповідного  функ- ціонування об’єкта впродовж  усього терміну його служби, і на основі цієї програми можна визначити зобов’язання  підрядчика  щодо технічного обслуговування.

У контракті  можна  вказати  стандарти,  які підрядчик повинен  дотримувати під час технічного обслуговування об’єкта. На підрядчика  можна покласти  обов’язок доповідати  про кожну операцію по технічному  обслуговуванню.  У контракті  можна викласти  метод визначення ціни за надання  технічного обслуговування і застосовні умови платежу.

У контракті  слід чітко  визначити обсяг  зобов’язань  підрядчика  щодо ремонту об’єкта. На користь замовника укласти договірні угоди, які забезпечать швидкий  ре- монт об’єкта в разі поломки. Щоб забезпечити швидке проведення  ремонтних робіт, у контракті  слід погоджувати  процедуру  повідомлення підрядчика  про необхідність ремонту  і процедуру  повідомлення замовника підрядчиком про  будь-які  додатко- ві необхідні ремонтні  роботи. На підрядчика  можна покласти  обов’язок доповідати замовникові про проведені  ремонтні  роботи. На підрядчика  можна також покласти обов’язок надати гарантію, в рамках якої він братиме на себе відповідальність за де- фекти ремонту.

Доцільно ретельно визначити в контракті обсяг будь-яких зобов’язань, що покла- даються  на підрядчика  у зв’язку з технічною  експлуатацією об’єкта. Це може бути зроблено на підставі організаційної схеми, що показує функції персоналу підрядчика при проведенні такої технічної експлуатації. Слід точно вказати розподіл функцій контролю між замовником і підрядчиком у ході експлуатації об’єкта. Контракт  може передбачати  метод визначення ціни за надання таких послуг і застосовні умови пла- тежу.

У контракті можна покласти на замовника обов’язок сприяти підрядчикові в про- веденні технічного обслуговування, ремонту і експлуатації об’єкта. Замовник, мож- ливо, побажає розглянути питання про постачання  місцевого наявного устаткування і матеріалів, необхідних для технічного обслуговування і ремонту.

У контракті  слід уточнити,  коли  повинні  починати  діяти  зобов’язання  підряд- чика  щодо  постачань  запасних  частин  і послуг  з  технічного  обслуговування, ре- монту і експлуатації,  і в ньому може також  визначатися термін, протягом  якого  їх приймає  на себе підрядчик,  або ж може встановлюватися той чи інший механізм визначення цього  терміну  на подальшому  етапі. Якщо  контракт  покладає  на під- рядчика  зобов’язання  на тривалий термін, можливо, буде доцільно передбачити механізми  зміни  зобов’язань,  що покладаються на підрядчика, зокрема  в тому, що стосується  обсягу цих зобов’язань і ціни, яку повинен сплачувати  замовник. При нетривалому терміні  дії цих зобов’язань  можна  укласти  угоду, що передбачає  їхнє автоматичне  відновлення.

Сторони  можуть побажати  розглянути в контракті  питання  про припинення дії зобов’язань  з постачання  запасних  частин  і надання  послуг  у сфері  технічного  об- слуговування, ремонту і експлуатації.  Контракт  може наділяти  замовника правом припинити дію цих зобов’язань, направивши повідомлення про це за певний  час до такого припинення. Сторони можуть також побажати передбачити систему інших за- ходів правового захисту, крім припинення дії зобов’язань, у разі невиконання однієї


 

із сторін своїх зобов’язань за контрактом,  пов’язаним  з постачаннями запасних  час- тин, технічним обслуговуванням, ремонтом і експлуатацією.

Розділ 26. Передача прав та обов’язків за контрактом

Передача, що розглядається в цьому розділі, прав і обов’язків за контрактом включає, по-перше, передавання всього контракту,  при якому одна з первинних  сто- рін контракту замінюється новою стороною,  а також  передавання деяких  окремих прав і обов’язків за контрактом.

Сторони, можливо, визнають доцільним включити в контракт положення,  що до- зволяє одній із сторін передати весь контракт або окремі зобов’язання  за контрактом лише з письмової  згоди іншої сторони.  Сторони,  можливо,  побажають  також зумо- вити передачу прав за контрактом  за наявністю  згоди або ж відсутністю заперечень іншої сторони. Відносно передачі деяких прав за контрактом може бути зроблений виняток,  наприклад,  щодо передачі підрядчиком свого права на отримання платежів від замовника.

Контракт  може містити положення,  спрямовані  на захист інтересів іншої сторо- ни в разі передачі, наприклад,  положення про те, що передавання підрядчиком свого права на отримання платежів від замовника обумовлене тими самими правами на за- лік виплачених сум, які має замовник відповідно до контракту на будівництво об’єкта щодо платежів, здійснюваних  ним підрядчикові. Крім того, в тому випадку, коли пе- редача прав може бути здійснена тільки з відома сторони, що не здійснює такої пере- дачі, вони, можливо, побажають передбачити,  що, передаючи права і обов’язки, сто- рони повинні дотримувати будь-яких умов, на яких дано згоду на це. Контракт  може вимагати від сторони, що здійснює передачу, направити письмове повідомлення про це іншій стороні. У контракті, можливо, буде доцільно уточнити наслідки передаван- ня прав і обов’язків, які порушують положення контракту.

Розділ 27. Врегулювання суперечок

Спори, що виникають  у рамках контрактів на споруду об’єкта, у багатьох випад- ках пов’язані  з вирішенням проблем,  які нерідко  спостерігаються в спорах, що ви- никають  в рамках  інших видів контрактів.  Механізми  врегулювання суперечок,  що передбачаються контрактом,  можуть включати  проведення  переговорів, погоджу- вальну процедуру, арбітраж або судовий розгляд. Повноваження щодо врегулювання суперечок можуть бути також надані третейському  судді.

У контракті,  можливо, доцільно передбачити  ряд засобів, що полегшують врегу- лювання двох або більше взаємопов’язаних позовів у ході одного і того ж розгляду.

Найбільш зручним методом врегулювання суперечок зазвичай  є проведення  пе- реговорів між сторонами. Якщо сторони не зможуть врегулювати свою суперечку шляхом проведення  переговорів, вони, можливо, побажають спробувати  зробити  це за допомогою погоджувальної процедури,  перш ніж звертатися до арбітражу  або по- чинати  судовий  розгляд.  Сторони,  можливо,  побажають  передбачити  погоджуваль- ну процедуру  відповідно  до Погоджувального регламенту  ЮНСИТРАЛ. Сторони можуть побажати передбачити можливість передачі суперечок, юридичне або інше врегулювання яких, що задовольняє сторони, неможливе  в ході арбітражного  або су- дового розглядів, третейському  суді. Використовувана третейським суддею процеду- ра може носити цілком неофіційний і вельми оперативний характер. Разом з тим для


 

забезпечення неупередженого  і ретельного  проведення  розгляду  можуть  існувати лише обмежені правові гарантії. Крім того, на відміну від арбітражного  рішення  або судових рішень, приведення у виконання рішення,  винесеного  третейським суддею, може виявитися неможливим.

Врегулювання суперечок, що виникають  у зв’язку з контрактами на споруду об’єкта, у багатьох  випадках  проводиться в арбітражі.  Арбітражний  розгляд  може проводитися лише на підставі угоди сторін про арбітраж. Така угода може набувати форми  арбітражного  застереження, включеного  в контракт.  Сторони,  можливо,  по- бажають зіставити  переваги і недоліки арбітражного  розгляду і судового розгляду.

У контракті  було б доцільно  вказати,  які спори підлягають  врегулюванню в ар- бітражі. Арбітражному суду можна  також  надати  повноваження призначати забез- печувальні  заходи. У арбітражній угоді бажано зобов’язати сторони  виконувати ар- бітражні рішення.

Сторони можуть вибрати такий вид арбітражу, який найбільше задовольняє їх потребам. На підставі угоди вони можуть установити  процесуальні норми, наприк- лад Арбітражний  регламент  ЮНСИТРАЛ, які повинні  регулювати  їх арбітражний розгляд. Крім того, вони, можливо, побажають врегулювати різні практичні питання, пов’язані з арбітражним розглядом, зокрема питання  про кількість і призначення ар- бітрів, про місце арбітражного  розгляду  і мову розгляду.  Якщо сторони  побажають врегулювати  свої спори в ході судового розгляду,  то в контракт,  можливо, доцільно включити  застереження про виняткову юрисдикцію  з метою зменшення  ступеня не- визначеності,  пов’язаної  з судовим  врегулюванням. Юридичну  силу і дійсність  за- стереження  про виняткову юрисдикцію  слід розглядати з точки зору права держави вибраного суду, а також права держав обох сторін.