Глава 15. Умови міжнародних договорів на спорудження промислових об’єктів 15.1. Види міжнародних договорів на спорудження промислових об’єктів

Міжнародні договори на спорудження промислових об’єктів передбачають участь  партнерів  у здійсненні  спільної  програми  будівництва визначеного  об’єкта. Відносини між партнерами  обмежуються строком дії угоди після виконання проекту.

Учасниками таких договорів виступають: замовник,  з одного боку, а з другого — окремі незалежні фірми, постачальник або декілька постачальників устаткування чи промислових установок, підрядчик або декілька підрядчиків з інженерних і будівель- них робіт, конструкторські бюро та інженерно-консультаційні фірми, фірми, які пе- редають технологію на підставі ліцензійних угод, об’єднання фірм, які створюються у вигляді змішаних за капіталом  компаній, спільних підприємств,  які є юридичними особами, а також у формі асоціацій, консорціумів,  які не є юридичними особами.

З незалежними фірмами замовник  може укладати:

— окремі договори на поставку  та монтаж промислового устаткування, на вико- нання будівельних  та інженерних  робіт. У цьому випадку постачальники про- мислового обладнання  й підрядчики з будівельних чи інженерних  робіт несуть пряму  відповідальність перед замовником за виконання поставок  і робіт. За- мовник  або сам забезпечує  координацію  виконання окремих  поставок і видів робіт  з метою дотримування їхньої  необхідної  послідовності,  або призначає інженера-консультанта, якому  доручає проведення  такої координації від іме- ні замовника,  уклавши з ним договір про надання інженерно-консультаційних послуг. Замовник, як правило, сам здійснює попередні дослідження,  які є під- ставою для розроблення проекту, проектно-конструкторських робіт, вибору будівельного  майданчика.  Однак  він може залучати  до таких робіт і сторонні організації на підставі укладання відповідних договорів.

Укладання окремих  договорів на будівництво  промислових об’єктів, на буді- вельні та інженерні  роботи застосовується у випадку,  коли замовник  є одно- часно автором технології виробництва, а також коли технологічний процес виробництва надано  йому третьою  стороною.  Якщо  постачальнику техноло- гічного процесу доручається розробити проект та низку постачань і послуг, що необхідні для його споруди, то він стає головним контрагентом  і може взяти на себе гарантію за досягнення  проектних  показників об’єкта;

— комплексні  договори,  які передбачають  виконання як будівельних  і монтаж- них робіт, так і поставку  і монтаж  промислового устаткування. Відповідаль- ність за спорудження об’єкта покладається на генерального  контрагента,  яким зазвичай є фірма, що виконує переважну  частину робіт;

— договори «під ключ», при укладанні  яких контрагент  бере на себе щодо за- мовника  повну  відповідальність за спорудження об’єкта і його передачу  за- мовникові. При цьому об’єкт повинен бути готовий до експлуатації відповідно до умов договору, специфікацій і гарантій. Цей вид договору передбачає пере- давання  замовнику контрагентом  проекту промислового об’єкта, а також тех- нічної документації  та інструкцій  щодо експлуатації цього об’єкта. При спору-


 

дженні промислового комплексу за кордоном у договорах може передбачатися, що замовник  надає в розпорядження контрагента  допоміжну робочу силу, яка необхідна для будівництва,  для експлуатації об’єкта, а також сировину, послу- ги та інше, що необхідне для випробувань,  пов’язаних  з прийманням об’єкта, та його роботи  протягом  гарантійного  періоду.  Контрагент  зазвичай  бере на себе відповідальність за організацію  та координацію  постачань  і робіт. Йому надається  право вибору субпідрядників, а замовник схвалює цей вибір, проте в подальші відносини контрагента із субпідрядниками не втручається.

Велика увага в договорах на спорудження промислових об’єктів приділяється ви- значенню порядку розрахунків.  Так, узгоджуються:

— способи платежу готівкою, з кредитом покупця та продавця, з авансом;

— умови обміну між партнерами готовою продукцією та її складовими частинами;

— умови повного або часткового погашення  кредитів, які надаються одним парт- нером іншому за допомогою готової продукції чи її компонентів,  які отримані внаслідок співробітництва;

— розподіл витрат на дослідження та виробництво;

— організація  спільного збуту;

— участь сторін у прибутках;

— порядок оплати одним із партнерів додаткових витрат;

— порядок реінвестування прибутків, які одержуються  від промислового співро- бітництва в країні, де споруджується об’єкт;

— визначення валюти контракту та валюти платежу, узгодження  обмінних  кур- сів.

Важливими пунктами договору є умови щодо виникнення форс-мажорних обста- вин та статті про арбітраж на випадок урегулювання суперечок між контрагентами.