Глава 13. Контракти з міжнародного факторингу 13.1. Сутність міжнародного факторингу

Факторинг — це операція  з продажу  зарубіжних  рахунків  до отримання поста- чальниками експортної продукції комерційним банкам або спеціалізованим компані- ям. Факторинг може здійснюватися з правом регресу і без нього. Факторинг з правом регресу означає,  що за невиконання умов угоди фінансова  організація, яка купила рахунки, може відшкодувати збитки з компанії, що продала їх. Однак за звичаєм фак- торинг зарубіжних  рахунків до отримання здійснюється без права регресу.

Відмітні особливості факторингу:

— приймаються вимоги угод до одного року, немає обмежень щодо суми;

— використовуються в основному на внутрішньому ринку;

— можливий регрес вимог на покупця;

— використовується широке коло валют;

— не завжди потребуються  додаткові гарантії.

Факторингові послуги  звичайно  надають  факторингові компанії,  багато з яких належать банкам. Вони скуповують  рахунки у експортерів  зі скидкою. Вони можуть негайно сплатити готівкою до 85% номінальної вартості рахунків експортерів. Решта суми виплачується після сплати рахунків імпортерам. Вигода для імпортера полягає в тому, що він отримує можливість  не мати справи з акредитивом.

Експортер уникає загрози кредитного і валютного ризиків. Він не повинен очіку- вати моменту, коли імпортер оплатить товар.

У договорі про факторинг,  який  укладається між експортером-постачальником товару (послуг) та фактором,  визначається вартість факторингових послуг. Вона складається з двох частин: комісії за обслуговування та вартості  кредитування по- стачальника,  тобто авансування його до моменту строку оплати рахунка клієнтом.

Комісія установлюється у відсотках від суми комерційного  рахунка (рахунка- фактури) у розмірі 0,25–2,5%. Комерційні  банки визначають  розмір плати за домов- леністю  з конкретним клієнтом  по кожному  договору  про факторинг,  тому розмір комісії може бути вищим — 5% і більше.

Комісія стягується за звільнення від необхідності вести облік, за страхування від появи сумнівних  боргів.

На розмір комісії впливають такі чинники:

— масштаби виробничої  діяльності постачальника;

— надійність контрактів постачальника;

— експертна оцінка фактором  ступеня ризику неплатежу;

— складність  стягнення  коштів із покупця.

При достроковій  оплаті фактором  поданих документів  розмір оплати  за кошти, надані в кредит, розраховується за період між викупом платіжної  вимоги і датою ін- касування.  Відсоток за кредит, як правило, на 1–2% вищий від ставок, які застосову- ють банки при короткостроковому кредитуванні підприємств.  Це пов’язано з необ- хідністю компенсації додаткових витрат і ризику банку.

Банк визначає максимальну (граничну) суму за операціями  факторингу, в межах якої постачання  товару  або надання  послуг  може проводитися без ризику  неотри-


 

мання платежу. У договорі про факторинг зазначається узгоджений засіб розрахунку граничної суми та окреслені умови здійснення платежу на користь постачальника.

Граничні суми можуть установлюватися за трьома методами:

— визначення загального ліміту, згідно з яким кожному платнику  встановлюєть- ся періодично поновлювальний ліміт, у межах якого факторинговий відділ ав- томатично оплачує платіжні вимоги, що йому надходять;

— визначення щомісячних лімітів відвантажень,  тобто встановлюється сума, на яку протягом місяця може бути відвантажено  товарів одному платнику;

— страхування за окремими  угодами, який  використовується у випадку, коли специфіка діяльності  експортерів  припускає не серію регулярних постачань товарів тим самим імпортерам, а ряд одноразових  угод на великі суми з поста- чанням на визначену дату.

У випадку, якщо боржник здійснив платіж фактору і не одержав товари або одер- жав товари, які не відповідають умовам договору, то він не може стягувати  суми, які сплатив, з фактора. Але він має право пред’явити вимоги до постачальника. Боржник може стягувати  сплачену суму з фактора у двох випадках:

— якщо боржник сплатив фактору, але фактор не сплатив постачальникові;

— якщо фактор  сплатив  постачальнику, знаючи про факт невиконання поста- чальником  своїх зобов’язань перед боржником.

Експортний факторинг використовується переважно  середніми  торговельними підприємствами та виробниками, які серед своїх клієнтів  мають постійних покупців. Його  вигідно використовувати за умови, що експортер  має проблеми  з грошовими потоками  та здійснює торгівлю на умовах відкритого  рахунка, а також якщо термін кредитування становить від трьох до шести місяців.

До переваг використання факторингу експортерами відносяться:  запобігання втратам за безнадійними боргами, зменшення  витрат на утримання бухгалтерського апарату; усунення валютних  ризиків; розширення кола партнерів  та отримання зни- жок; економія часу; зменшення  періоду фінансування.

Міжнародні факторингові операції координуються спеціально створеною між- народною  організацією   «Фекторз Чейн  Інтернейшн». Цією  організацією   розроб- лено  спеціальний кодекс  проведення  факторингових операцій,  у якому  визначено зобов’язання  факторингової компанії  в країні  експортера  і відповідної  компанії  в країні імпортера.