12.2. Керівництво для складання міжнародних договорів на послуги, що пов’язані з матеріально-технічним обслуговуванням, ремонтом та експлуатацією промислових та інших  споруд

З метою полегшення укладання міжнародних  договорів на надання  різного роду послуг із забезпечення виробництва ЄЕК ООН виробила  дане Керівництво, в якому основна увага приділяється післягарантійному періоду експлуатації,  тобто належить до послуг, пов’язаних, з одного боку, з матеріально-технічним обслуговуванням і ре- монтом, а з другого — з управлінням спорудами  та їхньою експлуатацією. Керівни- цтво має рекомендаційний характер.  Його мета — полегшити  складання міжнарод- них договорів  на послуги,  пов’язані  з обслуговуванням, ремонтом,  експлуатацією, за допомогою звернення уваги користувачів на деякі аспекти,  властиві  цьому виду міжнародних  угод. При укладанні  таких договорів слід враховувати національне за- конодавство,  юридичну практику  і звичаї, прийняті в країнах-контрагентах, а також попередні Керівництва, прийняті ЄЕК ООН.

Вступ

1. Довідкова інформація

1. Дійсні економічні  міркування щодо укладання договорів на матеріально- технічне  обслуговування, ремонт  та експлуатацію  устаткування продиктовані ви- робничими  вимогами  та турботою  про  подовження строку  служби  устаткування, а також  економією  коштів  шляхом  підвищення продуктивності праці.  Послуги  з


 

матеріально-технічного обслуговування, ремонту та експлуатації устаткування допо- магають подовжити  строк служби устаткування, створити  умови для оптимального функціонування промислових та інших підприємств, а також підтримувати постійну експлуатаційну готовність устаткування при одночасному забезпеченні безпеки пер- соналу.

2.  Хоча  матеріально-технічне обслуговування  устаткування  протягом   строку його служби може дорого коштувати залежно від кон’юнктури та типу устаткування, його вплив на загальний  хід роботи і рентабельність підприємства,  як правило,  зав- жди має місце. Для  глибшого  розуміння значення  вартості  матеріально-технічного обслуговування для підприємства необхідно  вивчити  кожен її компонент.  Вартість матеріально-технічного обслуговування включає не лише безпосередні витрати пра- ці і матеріалів  у ході виконання робіт з матеріально-технічного обслуговування та ремонту, а й вартість вимушеної  заміни устаткування до закінчення нормального строку його служби.

3. Що ж стосується  договорів  на матеріально-технічне обслуговування, ремонт та експлуатацію, дуже важливо, щоб підприємство було забезпечене необхідними  за- пасними  частинами.  Однак  відповідь  на запитання, чи повинно  підприємство три- мати великий  резерв  запасних  частин  або лише забезпечити їх доставку  із запасів постачальника, залежить  від конкретних  обставин ситуації, що розглядається.

4.  Обслуговування деяких  спеціальних видів  устаткування може  проводити- ся лише його постачальниками, оскільки  ніякий  інший підрядчик з матеріально- технічного обслуговування або ремонту не в змозі виконати  цієї роботи або по- стачальники встановили умову, що продаж такого устаткування залежить  від збереження  за ними права на його обслуговування. У зв’язку з цим слід сказати, що відносно  певного  устаткування та установок  (наприклад, ліфти) їхнє матеріально- технічне обслуговування та ремонт у деяких країнах пропонуються та регулюються законом (обов’язкове  матеріально-технічне обслуговування і ремонт).

2. Сфера застосування, мета та характер

5. Це Керівництво присвячене  послугам,  що пов’язані  з матеріально-технічним обслуговуванням та ремонтом,  а також з експлуатацією підприємств за допомогою розділів, що викладають загальні положення договорів з матеріально-технічного обслуговування, ремонту  та експлуатації.  Останні  стосуються,  зокрема,  послуг, що надаються  після закінчення гарантійного  періоду, а договори з експлуатації можуть бути пов’язані з послугами,  що надаються в період будівництва споруд, гарантійний та (або)  наступний  період. Мета цього Керівництва — полегшити  розробки  цих ти- пів договорів зверненням уваги користувачів на деякі аспекти, притаманні  кожному виду угод. Це Керівництво має рекомендаційних характер. Численні загальні вимоги, типові форми Керівництва та інструкції,  розроблені  та прийняті міжнародними ор- ганізаціями і професійними асоціаціями,  які використовуються нині, також можуть бути джерелами  корисної інформації.

6. Необхідні  для замовника послуги  можуть стосуватися як старих, так і нових підприємств.  Тому слід відрізняти такі ситуації:

а) Постачальник нових  підприємств як основний  підрядчик може виступати  в ролі постачальника послуг  (усіх  або лише деяких),  тобто одержати  замовлення на продовження роботи для замовника як підрядчика  з матеріально-технічного обслу-


 

говування,  ремонту  та експлуатації.  Це найпростіший варіант,  який  може бути пе- редбачений  або однією всеосяжною  угодою (будівництво плюс надання послуг), або кількома (окремими) договорами;

б) Постачальником послуг (підрядчиком з матеріально-технічного обслугову- вання, ремонту або експлуатації) не є будівельний підрядчик.

7. Юридичні питання, розглянуті у цьому Керівництві, являють  собою ті пробле- ми, які зазвичай виникають після остаточного та успішного завершення проекту. По- слуги, пов’язані  з матеріально-технічним обслуговуванням та ремонтом,  необхідні, як правило,  у післягарантійному періоді, хоча іноді вони  надаються  до закінчення гарантії. Слід сказати, що договір про матеріально-технічне обслуговування не при- значений  для використання в якості підміни гарантій виробника,  і до використання такого договору у період дії гарантії на поставлене підприємство необхідно підходити з великою обережністю.

8. Необхідною попередньою умовою надання послуг з матеріально-технічного об- слуговування, ремонту або експлуатації є точне знання  ситуації щодо устаткування, машин або заводу, що потребують таких послуг. Договори про матеріально-технічне обслуговування, ремонт та експлуатацію  повинні ґрунтуватися на ретельній  інспек- ції, а з самого початку  виконання послуг слід мати відповідні  звіти, що включають креслення побудованого  об’єкта та дані про запасні частини, а також інструкції  під- рядника  з обслуговування.

3. Основні  терміни, які використовуються у Керівництві

9. У цьому Керівництві терміни «замовник», «підрядчик», «матеріально-технічне обслуговування», «експлуатація», «завод» та «ремонт» мають такі визначення.

10. Замовник (Client) являє  собою сторону в договорі (незалежно від того, є він власником  устаткування чи ні), яка  потребує  або отримує  послуги  з матеріально- технічного обслуговування, ремонту або експлуатації.

11. Підрядчик (Contractor)  — сторона  в договорі, яка надає послуги,  згадані  в п. 10

12. Матеріально-технічне обслуговування (Maintenance) являє собою комплекс операцій, що виконуються для того, щоб об’єкт перебував  у експлуатаційному стані протягом свого строку служби або, іншими словами, щоб він залишався у прийнятно- му стані, що означає необхідність дотримання певних параметрів, які в попередньому порядку узгоджуються сторонами.

13. Експлуатація (Operator)  включає  послуги,  метою яких  є забезпечення на- лежного  функціонування заводу  або його установки  до та після  спорудження і за допомогою яких підрядник з експлуатації поступово передає замовнику технічне управління заводом.

14. Завод (Plant) означає промислове або інше підприємство з такими узгодже- ними допоміжними та додатковими установками,  включаючи будівлі, що підлягають матеріально-технічному обслуговуванню,  ремонту або експлуатації.

15. Ремонт (Repair) являє  собою доведення  споруди до первісного  або кращого стану шляхом відновлення його нормативних експлуатаційних характеристик. Най- частіше ремонт необхідний у зв’язку з надзвичайними обставинами.


fJacmwta I. Mi:J!c tapo(hti KoMepu;iuHi yzoau

)l;OfOBIP 3 MATEPIAJibHO-TEXHiqHOfO OliCJIYfOBYBAHHH

1. CTOpOHll

16. CJii)l; p03pi3H5ITll¢iPMY, 5IKa rrocTa'!a€ 3aBo)l;,ycTaHOBKll,ycTaTKyBaHH5I a6o 6y)l;iB­ JiiTa 3a6e3rreqy€ HacryrrHe o6cJiyroByBaHH5I, 3 O)l;Hi€lCTOpOHH, Ta OKpeMOfO IIi)l;p5I)l;'IHKa 3

MaTepiaJibHO-TeXHi'IHOfO o6cJiyroByBaHH5I - 3 iHIIIOl. L(oroBip rrpo MaTepiaJibHO-TeXHi'IHe o6cJiyroByBaHH5I, 5IK rrpaBllJIO, € OKpeMllM. Y )l;e5IKllX Blliia)l;KaX HOfO MO%Ha IIOB'5I3YBaTll

3 )l;OfOBOpOM rrpo IIOCTaBKH  3aBO)l;a, ycTaHOBKH Ta   iH.; TOMY BiH IIOBHHeH MicTHTH 'IiTKe BH3Ha'IeHH5I CTOpiH 3 OIIllCOM lXHhOrD IOpH)l;ll'IHOfO CTarycy, rrpaB03)l;aTHOCTiTa (a6o) IIO­ BHOBaEeHh ITO Bi)l;HOIIIeHHIO )1;0 YKJia)l;aHH5I )l;OrDBOpy.JlKII(O 3 KO%HOlCTOpDHH B )l;OrDBOpi

6epyTh yqaCTh )l;eKiJihKa IOpH)l;H'IHHX oci6, TO  B HhOM)'  CJii)l; 'IiTKO BKa3aTH Bi)l;IIOBi)l;aJib­ HiCTh KO%HOl3 HHX.JlKII(O 3aMOBHllK IIOBHHeH MaTH crrpaBy 3 5IKOIO-He6y)l;h CTOpOHOIO, II(O CKJia)l;a€ThC5I 3 )l;eKiJihKOX yqaCHllKiB, TO B )l;OfOBOpi3aCTepe%yiOThC5I Bi)l;HOCllHH Mi% yciMa yqacHHKaMH  TaKo1 cTopoHH Ta 1x Bi)l;HOCHHH 3 3aMOBHHKOM. BaEJIHBO TaKo% yTo'!HHTH IIHTaHH5I rrpo Bi)l;IIOBi)l;aJibHicTh, T06To € BOHa iH)l;HBieyaJibHOIO 'IH COJii)l;apHOIO.

2. Bll3Ha'IeHHH Ta p;oKyMeHTll

17. L(orOBOpll rrpo MaTepiaJibHO-TeXHi'IHe o6cJiyroByBaHH5I 3a3BH'!aH BKJIIO'!aiOTh p03-

)l;iJIH, II(O MiCT5ITh Bll3Ha'!eHH5I  BllKOpHCTOByBaHHX y HHX TepMiHiB )l;JI5I 3a6e3IIe'!eHH5I lX O)l;HaKOBOfO TJiyMa'!eHH5I Ta )l;JI5I 03Ha'!eHH5I ccpepH )l;ii: )l;OfOBOpy. JlKII(O )l;OfOBip CKJia)l;a­

€ThC5I 3 )l;eKiJihKOX )l;OKyMeHTiB, TO  IJ;eH  cpaKT MO%Ha Bi)l;MiTllTH  y Bi)l;IIOBi)l;HOM)' p03)l;iJii

a6o B )l;O)l;aTKaX. Y BlliiMKY BHHHKHeHH5I pi3HO'IHTaHh, II(O CTOCYIOThC5I IIOJIO%eHh, II(O MiC­ T5IThC5I B p5I)l;i)l;OKJMeHTiB, 5IKi€ '!aCTHHOIO )l;OfOBOpy, Heo6xi)l;HO BCTaHOBHTH, 5IKHH 3 HHX (a6o 5IKirrpaBHJia B )l;oKyMeHTi) Ma€ (MaiOTh) rrepeBary.

3. TepMiHll rro'IaTey Ta eTarrll Hap;aHHH nocJiyr

18. Po3MeEyBaHH5I  rrpoBO)l;llThCH Mi%  cTpoKoM  Ha6paHH5I 'IHHHOCTi )l;oroBopy rrpo

MaTepiaJihHO-TeXHi'IHe o6cJiyroByBaHH5I Ta cTpoKoM rroqaTKY Ha)l;aHH5I rrocJiyr. OcKiJih­ KH BOHH MO%YTh 6yTH pi3HHMH, peKOMeH)l;Y€ThC5I,  II(06  CTpOKH IIO'!aTKY  MaTepiaJibHO­ TeXHi'IHOro o6cJiyroByBaHH5I 6yJill o6oB'5I3KOBO BKa3aHiB  )l;OfOBOpi. JlKII(O  CTOpOHH )l;O­ MOBllJIHC5I, II(O IIOCJIYfll Ha)l;aiOThC5I IIOeTaiiHO, TO  CTpOKH KO%HOfO eTarry IIOBllHHi 6yTll o6yMOBJieHiB )l;OfOBOpi.

4. llpe)l;MeT iccpepa )l;il)l;OroBopy

19. IIi)]; qac BH3Ha'!eHH5I rrpe)l;Mery )l;oroBopy -ra ccpepiM:oro )l;ii: cTopoHH 'IiTKO BKa3y­ IOTh y CaMOM)' )l;OfOBOpia6o B )l;O)l;aTKaX )1;0 HhOfO 3aBO)l;, ycTaHOBKH, BepcTaTH Ta ycTaTcy­

BaHH5I, Ha 5IKe po3IIOBCIO)l;%YIOThC5I IIOCJiyrll B raJiy3iMaTepiaJibHO-TeXHi'IHOfO o6cJiyro­ ByBaHH5I, a TaKo% TO'IHHH BH)l; Ta MaCIIITa6H u;Hx rrocJiyr.IIpH po3Me%yBaHHirrpe,n:Mery Ta ccpepll)l;il)l;OrDBOpy CTOpOHaM CJii)l; IIO'!aTH 3 IIOJIO%eHH5I, II(O CTOCY€ThC5I MOra Bce6i'IHOfO xapaKTepy, MaCIIITa6iB Ta 3o6oB'5I3aHh rri)l;p5I)l;'IllKa.

5. 3o6oB'H3aHHH rri)l;pH)l;'IllKa 3 MaTepiaJihHO-TeXHi'IHOrD o6cJiyroByBaHHH

20. 3aB)l;aHH5I Ta 306oB'5I3aHH5I IIi)l;p5I)l;'IHKa 3 MaTepiaJibHO-TeXHi'IHOfO o6cJiyroByBaHH5I

5IBJI5IIOTh co6oiO B  OCHOBHOMY IIOCJiyrH II(O)l;O 3a6e3IIe'!eHH5I HaJie%HHM Ta KOMIIeTeHTHHM

'IHHOM MaTepiaJihHO-TexHi'IHoro o6cJiyroByBaHH5I. BoHH MO%YTh BKJIIO'!aTH, HarrpHKJIM:

- IIJiaHyBaHH5I MaTepiaJibHO-TeXHi'IHOrD o6cJiyroByBaHH5I;


 

— створення системи контролю за матеріально-технічним обслуговуванням;

— огляд, що проводиться на регулярній основі;

— змащення,  чищення, регулювання;

— заміну запасних частин або зношених деталей;

— створення центральних складських  приміщень  з системою управління запаса- ми для визначення та розподілу запасних частин, що підлягають заміні;

— розробку правил та укомплектування необхідним персоналом для матеріально- технічного обслуговування поряд з методикою такої роботи;

— встановлення рівня зберігання запасів та оптимальних процедур замовлень за- пасних частин та матеріалів;

— надання  рекомендацій  та консультативних послуг відносно кількості та номен- клатури запасних частин, необхідних для забезпечення нормальної експлуатації;

— оновлення та дрібний  ремонт  рам, арматури,  предметів  обстановки,  системи гарячого та холодного водопостачання та опалювальної  системи, а також сис- теми стоку;

— складання графіків для програми матеріально-технічного обслуговування;

— аварійне обслуговування;

— надання замовнику регулярних звітів, які містять докладний перелік виробни- чих робіт по завершенню кожного відвідування;

— повідомлення замовника про умови використання устаткування;

— донесення  до відома замовника інформації  про будь-які дефекти  в установках або спорудах, що виявлені  під час надання матеріально-технічних послуг;

— повідомлення замовникові про кожне відвідування за відсутності домовленос- ті сторін про конкретні дати матеріально-технічного обслуговування.

Однак сторонам слід враховувати, що певні види договорів про довгострокове матеріально-технічне обслуговування розширюють  функції  та обов’язки  підрядчи- ків з матеріально-технічного обслуговування, включаючи  його обов’язок  надавати замовнику загальну  гарантію відносно найменших  експлуатаційних витрат та опти- мальної продуктивності устаткування.

21. Якщо  в результаті  перевірки  підрядчик установить  необхідність  у ремонт- них роботах, а замовник  не просить його провести такий ремонт, то він не має права відмовитись від здійснення подальшого  матеріально-технічного обслуговування до здійснення необхідного ремонту за рахунок замовника.  З тих же причин підрядчик з матеріально-технічного обслуговування повинен  мати право тимчасово  припинити або відкласти  здійснення матеріально-технічного обслуговування або відмовитись від подальшого обслуговування. Сторони можуть передбачити в договорі, що в цьому випадку підрядчик має право розірвати  договір.

6. Заміна (відкликання) персоналу підрядчика з матеріально-технічного обслу- говування

22. Сторони,  можливо, вважають доречним вказати в договорі функції  та термін призначення персоналу  підрядчика. У тій самій статті сторони  можуть установити, чи має право підрядчик з матеріально-технічного обслуговування замінити  частково або повністю свій персонал  протягом  строку дії договору. Замовник повинен у мак- симально можливій  мірі прагнути до збереження  за собою права просити підрядчика замінити  будь-якого  члена його персоналу,  що призначений для проведення  робіт,


 

якщо така особа не виконує місцевих законів, правил та постанов або продемонстру- вала свою непридатність чи некомпетентність. У договорі слід вказати умови, згідно з якими може бути проведена заміна, зокрема відносно сплати відповідних витрат.

7. Норми, специфікації та стандарти, які застосовуються

23. Договір звичайно містить положення,  згідно з яким підрядчик при здійсненні послуг з матеріально-технічного обслуговування повинен діяти з урахуванням узгод- жених  норм, специфікацій та застосовуваних стандартів.  Сторони  повинні  згадати в договорі, хто бере на себе ризик  надання  або застосування норм, специфікацій та стандартів, що згадані вище та визначені в договорі, а також вказати, яка сторона несе відповідальність у випадку їх ненадання.  При їх змінах після набрання  чинності до- говором сторони повинні домовитись відносно наслідків таких змін.

8. Робота, що не охоплюється узгодженими послугами в галузі  матеріально- технічного обслуговування

24. У випадку,  якщо  підрядчик з матеріально-технічного обслуговування вияв- ляє в ході своїх відвідувань  те, що необхідно провести  роботи, які не охоплюються рамками узгоджених послуг, він повинен якомога швидше повідомити  про це замов- никові, який повинен прийняти рішення. Якщо замовник  просить того ж підрядчика провести ці роботи, то сторонам слід укласти заключити новий договір про такі самі додаткові або допоміжні послуги.

9. Обов’язки замовник

25. Основний обов’язок замовника — виплата  винагороди  підрядчику  з мате- ріально-технічного обслуговування. Така оплата включає  паушальну  суму, місячні, тижневі, денні або погодинні ставки, але може здійснюватися на основі іншого мето- ду розрахунків (див. п. 28).

Інші обов’язки замовника

26. Інші обов’язки замовника, згідно з договором з матеріально-технічного обслу- говування,  можуть залучати таке:

— надання підряднику з матеріально-технічного обслуговування та особам, яких він найняв  за договором, безперешкодного доступу  до зазначених  у договорі місць, де повинно здійснюватись матеріально-технічне обслуговування;

— якнайшвидше повідомлення підрядчика про всі зміни в устаткуванні або у спо- рудах, які можуть відбитися  на технічному обслуговуванні;

— надання в розпорядження підрядчику дублікатів таких технічних документів, які необхідні та корисні у зв’язку з матеріально-технічним обслуговуванням устат- кування (по відношенню до конфіденційності такої документації див. п. 47);

— забезпечення інформацією про правила техніки безпеки та внутрішньої безпе- ки, що застосовуються на місці знаходження заводу, установки,  устаткування або споруд та мають відношення до роботи, що виконується відповідно до до- говору;

— забезпечення інформацією про закони  та правила,  що стосуються  умов пере- бування  підрядчика  та його персоналу  в країні замовника у період здійснення робіт з матеріально-технічного обслуговування;


 

— забезпечення інформацією та документацією,  яка  необхідна  для  прискорен- ня процедур отримання віз та інших дозволів підрядчиком з матеріально- технічного обслуговування та його персоналом;

— негайне прийняття рішень відносно будь-яких дефектів устаткування або спо- руд, які виявлені  підрядчиком у ході здійснення обслуговування та доведені ним до відома замовника і які за своїм характером  такі, що перешкоджають нормальному використанню устаткування або споруд; повідомлення підряд- чикові про прийняте (прийняті) рішення;

— забезпечення робочими  приміщеннями, житлом  та медичним  обслуговуван- ням персоналу  підрядчика  та родин, якщо персонал  направлений у країну за- мовника (сторони повинні узгодити, за чий рахунок це здійснюється).

10. Методи визначення винагороди підрядчика

27. Договір з вказаною паушальною сумою охоплює винагороду за конкретні пос- луги або всі витрати,  необхідні для виконання обов’язків підрядчика  з матеріально- технічного  обслуговування. Такий  договір може також залучати  витрати  на понад- нормову роботу, що здійснюється підрядчиком.  В основі договору з визначеними місячними,  тижневими, денними  або погодинними ставками  лежить  час, який  вит- рачає підрядчик на надання  послуг замовнику,  плюс покриття прямих  витрат.  До- говори, в яких передбачаються інші методі розрахунків,  повинні  містити  узгоджені сторонами формули  розрахунків виплат, що належать підрядчику.

Якщо сторони  забажають, щоб певні витрати  у зв’язку з матеріально-технічним обслуговуванням не охоплювались договорами,  що згадані у п. 27, а відшкодовува- лись підрядчику у додаток до виплат, що передбачені такими договорами, то вони по- винні узгодити ці виплати та скласти їхній перелік. Існують такі практичні приклади таких витрат: добові на одну людину; готельні та дорожні витрати; вартість розмно- ження усіх документів; поштові, телеграфні, телексні та телефонні  витрати; шляхові витрати на поїздку у відпустку на батьківщину персоналу  підрядчика  з матеріально- технічного обслуговування. Усі ці витрати  стосуються  лише договорів, що передба- чають систему ставок, вони можуть також залучати витрати, що пов’язані з простоєм з вини замовника.

11. Умови платежу

28. У договорі з матеріально-технічного обслуговування повинні  передбачатись умови виплат винагороди,  включаючи  строки та метод платежу. Винагорода  підряд- чику звичайно виплачується залежно від обставин після виконання робіт. Як правило, виплати здійснюються  після надання рахунка-фактури та супровідних документів.

12. Підвищення цін та коригування розмірів винагороди

29. На розміри  винагороди,  що підлягає  сплаті підрядчику  з матеріально-техніч- ного обслуговування, можуть впливати  різні фактори,  в тому числі зміна цін на ма- теріали  та запасні  частини,  коливання заробітної  плати та ін. Сторони  повинні  самі встановити, чи слід передбачати в договорі можливість перегляду та коригування роз- мірів винагороди  підрядчика  на основі положень  існуючого законодавства. У деяких країнах заборонено коригувати  винагороду підрядчика. Однак у тих країнах, де це до- зволено, сторони повинні враховувати, що нині багато договорів містять застереження


 

про перегляд цін, за якого зафіксована в договорі сума винагороди  підлягає збільшен- ню у пропорції, розрахованій на основі узгодженого індексу цін.

13. Утримання суми з винагороди

30. З цих питань не існує єдиної практики.  Існують  договори, що містять  поло- ження про те, що утримання сум із винагороди  не допускається, в той час як в інших договорах установлюється, що замовник  може утримувати  будь-які суми з винагоро- ди підрядчика  чи анулювати  повністю або частково будь-які вже схвалені платежі на основі з’ясованих у ході існування  договору обставин.

14. Відстрочка або тимчасове припинення робіт будь-якою стороною

31. У  договорі  може  передбачатися, що  матеріально-технічне обслуговування устаткування або будівель  може бути  з певних  причин  відкладено  або припинено будь-якою  стороною. Якщо  це має місце, то в договорі  слід перераховувати також і наслідки  відстрочки  або тимчасового  припинення. Якщо матеріально-технічне об- слуговування відкладається або припиняється замовником,  то підрядчик,  зі згоди останнього, може здійснити  перевірку, а також обговорити  з ним обґрунтованість та тривалість  періоду відстрочки. В принципі  будь-яка сторона має право розірвати  до- говір тільки по закінченні  узгодженого періоду.

32. Якщо в результаті  перевірки  підрядчик з матеріально-технічного обслуго- вування  встановить  необхідність  у ремонтних  роботах, а замовник  не просить  його провести такий ремонт, то він має право відмовитися від здійснення подальшого матеріально-технічного обслуговування до проведення  необхідного ремонту за раху- нок замовника.  З тих самих причин  підрядчик повинен  мати право тимчасово  при- пинити або відкласти здійснення матеріально-технічного обслуговування або відмо- витися від подальшого обслуговування. Сторони можуть передбачити в договорі, що в цьому випадку підрядчик має право розірвати  договір.

15. Невиконання договірних обов’язків та юридичні наслідки

33. Невиконання договору  може спричинити відповідальність сторони,  яка по- рушила договір. Сторони повинні встановити  міру відповідальності сторони, яка по- рушила  договір, та залежно  від кожного конкретного випадку  зв’язати її з видом та обсягом узгоджених  послуг. Договори з матеріально-технічного постачання  можуть передбачати обмеження фінансової відповідальності підрядчика певною сумою (див. п. 38).

А) ЗАТРИМКА, ЧАСТКОВЕ НЕВИКОНАННЯ, НЕВИКОНАННЯ

34. У випадку, якщо будь-яка сторона не виконує  своїх договірних зобов’язань, інша  сторона  повинна  направити їй повідомлення та встановити  розумний  пері- од часу для усунення недоліків. Додатковий період, що надається  підрядчику  за- мовником,  повинен  бути особливо  коротким  у тому випадку,  коли  незавершення робіт з матеріально-технічного обслуговування в строк погрожує  визвати  дефекти в устаткуванні,  яке підлягає  обслуговуванню,  або спричинити збитки. Якщо недо- ліки не усунуті у встановлений строк, то потерпіла  сторона може вдатися  до судо- вого захисту. В цьому випадку замовник може припинити договір, самостійно вико- нати роботи з матеріально-технічного обслуговування або доручити  їх виконання


 

третій стороні за рахунок  цього підрядчика. Відповідно  до діючого законодавства підрядчик може пред’явити претензію у зв’язку із втраченою вигодою, призупини- ти обслуговування, припинити договір та вимагати  від замовника відшкодування збитків.

35. При укладанні договорів сторони просто обговорюють, що невиконання зобов’язань однієї зі сторін має наслідком  для неї обов’язок виплатити компенсацію іншій стороні за фактично  понесені  нею збитки.  Однак, як правило,  загального  по- ложення подібного характеру недостатньо для запобігання труднощів, що виникають у деяких  випадках  по відношенню  до застосовуваних законів, доказів та суми збит- ків. Існують  договори,  в яких  передбачається виплата  підрядчиком з матеріально- технічного обслуговування неустойки без обов’язкового надання замовником доказів того, що він поніс збитки; у цих випадках виплата неустойки  може замінити  відшко- дування  збитків. Існують договори, в яких передбачається як сплата неустойки,  так і відшкодування збитків,  і тоді неустойка  може доповнити  відшкодування збитків. Якщо брати до уваги усі варіанти, то сторонам слід передбачити  або відшкодування збитків, або сплату неустойки.  Але при включенні до договору положень, що перед- бачають як відшкодування збитків,  так і сплату неустойки,  зв’язок між цими двома категоріями повинен  бути чітко визначений. Слід вказати,  що в деяких  країнах  не- устойка вважається такою, що суперечить публічному порядку або її розмір може об- межуватися судом. У такому випадку застосовуються заздалегідь оцінені збитки, що розглядаються як завчасний  захист від можливого  збитку, який одна зі сторін може понести через невиконання іншою стороною своїх договірних  зобов’язань. Нарешті, при достроковому  виконанні підрядчиком своїх зобов’язань  йому, як правило,  ви- плачується премія. Тому рекомендується, щоб сторони узгодили неустойку (відшко- дування збитків) за незавершення робіт вчасно у тих випадках, коли підрядчику  мо- жуть бути запропоновані додаткові  стимули,  щоб уникнути  дефектів  устаткування або установки, які підлягають обслуговуванню.

36. Збитки або неустойки, що сплачуються підрядчиком з матеріально-технічного обслуговування, можуть бути розраховані за кожен день або тиждень затримки,  або як відсоток від його винагороди, або на основі іншого відповідного методу.

Б) НЕВІДПОВІДНЕ ВИКОНАННЯ

37. Що стосується невідповідного виконання робіт з матеріально-технічного об- слуговування, то в договорі мають бути положення про те, що підрядчик повинен негайно усунути  дефекти.  Письмове  повідомлення про дефекти  від замовника по- винно  являти собою основу зобов’язання  підрядчика  усунути  дефекти  чи збитки, спричинені  невідповідним виконанням робіт. У договорі треба обговорити питання, що включаються  у повідомлення про дефекти  (наприклад, період, за який  дефект має бути усунений  з належним врахуванням зобов’язань  та можливостей). Якщо за цей додатковий  період підрядчик не усуне описаних  у повідомленні  дефектів, то сторони мають узгодити в договорі подальші юридичні наслідки, які можуть вклю- чати  ремонтування самим  замовником за  рахунок  підрядчика, наймання   замов- ником  третьої  сторони  за рахунок  підрядчика, припинення договору  замовником з негайним  повідомленням, сплату  неустойки  замовнику або сплату  йому збитків підрядчиком.


 

В) ОБМЕЖЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

38. На підрядчика  з матеріально-технічного обслуговування може бути покладе- на відповідальність за можливі  недоліки,  що ведуть до порушення  функціонування обладнання  або зривам  у виробництві, але лише в тому випадку,  коли  ці недоліки виникли  в результаті порушення  ним договору. Тому сторони можуть узгодити у до- говорі, що фінансова відповідальність підрядчика  повинна обмежуватися сумою, яка може бути виражена  в абсолютних  цифрах  або у відсотках від його винагороди,  але вона не має перевищувати визначеної  конкретної  межі. Вони також мають узгодити, що ніяка компенсація не підлягає  сплаті за втрату виробничих можливостей або по- тенційні втрати.

16. Звільнення від відповідальності за наслідки  невиконання договірних зобо- в’язань

39. Сторони мають також уточнити у договорі положення,  що можуть спричини- ти звільнення від відповідальності за наслідки невиконання договірних  зобов’язань. У  тих  випадках,  коли  сторони  не  передбачають  такого  положення,   зобов’язання, що ведуть  до звільнення від відповідальності за наслідки  невиконання договірних зобов’язань, виходять з норм права, вживаних  до договору.

40. Звичайно до договору включається положення,  яке передбачає, що сторона не несе відповідальності за невиконання, якщо вона може довести, що таке невиконання пов’язане з перепоною, яка виникла  після підписання договору і яка не піддається  її контролю, та що таку перепону неможливо було передбачити в період підписання до- говору або уникнути, подолати її або її наслідки. Існують такі приклади цих ситуацій: війна, суспільні  заворушення, втручання державної  влади, пожежа, стихійні  лиха і т.д. Сторона не може посилатися на невиконання договірних зобов’язань іншою сто- роною у тому випадку,  якщо таке невиконання було спричинене якою-небудь  дією або бездіяльністю  першої сторони.

41. Окрім положень, що ведуть до звільнення від відповідальності за невиконан- ня договірних зобов’язань, договором має бути передбачена процедура, яку слід вжи- ти, якщо одна зі сторін посилається на обов’язки, що звільняють від відповідальності. Найбільш важливими в цьому відношенні  є такі моменти: сторона, яка не виконує своїх зобов’язань та посилається на обставини,  що звільнюють  від відповідальності, має без необґрунтованих затримок повідомити іншій стороні про обставину, що пере- шкоджає виконанню нею зобов’язань, та про можливість  виконати зобов’язання; сто- рони мають перебачити  наслідки  не направлення такого повідомлення (наприклад, сплату  відшкодування збитків),  а також  право  припинення дії договору  у випадку збереження  перешкоди протягом тривалого періоду.

42. Сторони мають передбачити  договором звільнення від відповідальності у тих випадках, коли невиконання однією зі сторін своїх обов’язків було спричинено дією або бездіяльністю  іншої сторони (перешкоди, створені клієнтом). Таким чином, під- рядчик з матеріально-технічного обслуговування не несе відповідальності за наслід- ки невиконання ним зобов’язань, якщо вони були спричинені діями чи бездіяльністю збоку замовника та навпаки.

17. Зміна  обставин та перегляд договору

43. Загальноприйнята практика  свідчить про те, що договори з матеріально-тех- нічного обслуговування рідко містять застереження щодо зміни обставин, які ведуть


 

до порушення  початкової  збалансованості договору з економічної  та фінансової  то- чок зору, але не викликають неможливості його виконання. Такі  застереження не потрібні  у більшості  договорів  з матеріально-технічного обслуговування, строк  дії яких  нетривалий або підлягає  автоматичному продовженню  по закінченні  одного року, якщо якась із сторін не забажає припинити його дію. Тому їх доцільно включи- ти лише в довготермінові договори з матеріально-технічного обслуговування.

44. Якщо сторони довготривалого договору з матеріально-технічного обслугову- вання  вирішать  включити  положення про зміну обставин,  то вони мають передба- чити такі моменти: описання  зміни обставин; розмежування між тими змінами,  що можуть привести  лише до зміни договору, та тими, що можуть зумовити  його ану- лювання; указання наслідків змін, що входять до однієї з цих груп; розроблення про- цедури перегляду та зміни.

18. Страхування

45. Договори  з матеріально-технічного обслуговування звичайно  передбачають обов’язки сторін забезпечити страхування в повній відповідності  з їхніми зобо- в’язаннями. Інакше кажучи, сторони повинні врахувати взаємозв’язок між загальним ризиком,  їх відповідальністю та страхуванням цієї відповідальності. Таким  чином, необхідно забезпечити таке страхування, яке покриває  в силу одного або кількох по- лісів усі зацікавлені сторони та ризики  загального та, можливо, професійного харак- теру. У зв’язку з цим необхідно  врахувати  вартість  такого розширеного  страхового покриття.  Сторони  повинні уникати  подвійного  або потрійного  страхування між замовником,  підрядчиком з матеріально-технічного обслуговування та постачаль- никами. Для найбільш оптимального  врегулювання страхових проблем бажано, щоб сторони забезпечили відповідне страхування лише з урахуванням думки експерта.

19. Оподаткування та інші збори

46. Сторони мають вказати в договорі, які податки та збори повинні бути сплачені та якою зі сторін. У зв’язку з цим вони повинні  розглянути такі питання,  як недо- пущення  подвійного  оподаткування, звільнення від сплати податків, податки  з обо- роту, податки з доходів корпорацій,  податки з особистого доходу, податки на імпорт та окремі місцеві  податки.  Сторонам  рекомендується проконсультуватися з цих та інших проблем, пов’язаних з податками, зі спеціалістами  у сфері оподаткування. Оскільки податкове  законодавство має обов’язковий  характер,  усі договірні  поло- ження з цього питання  мають відповідати діючому законодавству.

20. Конфіденційність інформації

47. Конфіденційна інформація включає всі факти, пов’язані з предметом догово- ру, за винятком тих, які є загальновідомими або повинні бути розкриті, щоб провести роботи з матеріально-технічного забезпечення.  Поряд з цим у договорі з матеріально- технічного забезпечення має бути вказано, яка інформація розглядається як конфіден- ційна, а також має бути передбачено, що і замовнику,  і підрядчику  заборонено розго- лошувати конфіденційну інформацію. І той і інший мають слідкувати за збереженням конфіденційності всіма особами, що беруть участь у виконанні договору, включаючи своїх працівників. Сторони  мають також домовитися про те, протягом  якого  періо- ду вони  повинні  зберігати  конфіденційність. Положення про конфіденційність, як


 

правило,  виходять  за межі строку  дії договору та часто передбачають  збереження  її на необмежений  період. І нарешті, у договорі повинні бути передбачені наслідки, які може потягнути за собою порушення  положень конфіденційності.

21. Передача договірних прав та обов’язків

48. Зазвичай жодна зі сторін не має права переуступати  виконання договору або передавати пов’язані з ним права та обов’язки без попередньої письмової згоди іншої сторони. Однак  деякі договори передбачають  можливість  переуступки договору без такої згоди наступнику  будь-якої сторони або особі, фірмі чи корпорації, що придба- ла усі або більшість справ та коштів, активів та зобов’язань, прав та обов’язків такої сторони.

22. Надання субпідрядів

49. Загальна практика  здійснення матеріально-технічного обслуговування по- казує, що підрядчик не може надати  субпідряди  на виконання всього обсягу робіт. Однак він може, якщо це передбачено договором, надавати субпідряди  або доручати виконання частини робіт після письмового  повідомлення замовникові. На практиці у зв’язку з цим спостерігаються різні випадки: у деяких договорах надання субпідря- дів залежить  від згоди замовника,  тоді як в інших така умова не передбачається. У будь-якому  випадку надання субпідрядів не звільняє підрядчика  (навіть за наявнос- ті ясно вираженої  згоди замовника) від жодного його обов’язку згідно з договором, та при цьому розуміється, що умови будь-якого  договору на субпідряд регулюються положеннями основного договору та відповідають їм. Тому підрядчик з матеріально- технічного обслуговування несе відповідальність за дії свого (своїх)  субпідрядника (субпідрядників), як за свої власні дії.

50. Є також випадки, коли замовник  зберігає за собою право не лише пропонува- ти, а й призначати або обирати субпідрядчиків. Якщо підрядчик погоджується з та- ким правом замовника,  сторони можуть вивчити  такий випадок та при необхідності обмежити відповідальність підрядчика  за допомогою додання деяких застережень як в основний договір з технічного обслуговування, так і в договір на субпідряд.

23. Укладання, набрання чинності,  зміна договору

51. Сторони  мають домовитись  у договорі відносно дати його набрання  чиннос- ті. Це може бути дата підписання договору або дата якоїсь  іншої події, наприклад першого платежу замовника.  Набрання чинності договору з матеріально-технічного обслуговування може залежати  від схвалення з боку компетентних органів або фі- нансових  установ, зацікавлених у цьому питанні. У цьому випадку  сторони  мають передбачити  у договорі положення про те, що він вступає  в силу лише з дати його схвалення усіма компетентними органами  та установами.  Договір  має також  міс- тити обов’язки обох сторін докладати  усіх необхідних зусиль для отримання таких згод протягом строку, встановленого договором, нести всі пов’язані з цим видатки та невідкладно повідомляти одне одного щодо отримання такого схвалення або відмо- ви в ньому; у договорі повинні бути також передбачені правові наслідки нездатності сторін виконати  ці обов’язки. Нарешті,  договір має містити  положення,  які перед- бачають, що в разі неотримання протягом узгодженого строку повідомлення від від- повідної сторони, договір (навіть, якщо він підписаний) буде вважатися недійсним.


 

52. Додаткові угоди та зміни в комплексі послуг, а також зміни інших договірних умов мають узгоджуватись у письмовій формі.

24. Призупинення та припинення дії

А) ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

53. Сторони можуть домовитись про включення положень щодо призупинення та припинення дії усього договору або призупинення і припинення дії деяких договір- них обов’язків. Якщо вони забажають зробити це, то їм слід мати на увазі, що на прак- тиці можуть траплятися два види призупинення та припинення договору: узгоджене та одностороннє. Випадки узгодженого призупинення та припинення дії можуть бути наслідком непереборної  сили або обставин, що змінились. Випадки одностороннього призупинення чи припинення дії договору можуть бути пов’язані: з невиконанням будь-якою зі сторін договірних зобов’язань (див. пп. 34–38);  з конкретними обстави- нами та особливими причинами.

Якщо одностороннє  призупинення та припинення дії договору відповідно до конкретних обставин  та особливих  причин  визнається можливим та сторони  бажа- ють залишити  за собою таку можливість, вони мають визначити в договорі конкретні обставини та (або) особливі причини, які слугуватимуть основою для можливого  од- ностороннього призупинення та припинення дії договору.

54. Необхідно уточнити процедуру одностороннього  призупинення та припинен- ня дії договору. Можна  передбачити,  що сторона, яка бажає призупинити або при- пинити дію договору в односторонньому порядку, може зробити це шляхом письмо- вого повідомлення з урахуванням дотримання встановленого строку. Така процедура може також вимагати вирішення питання про те, хто визначає наявність підстави для призупинення або припинення дії договору: чи може сторона призупиняти або при- пиняти  дію договору на основі своїх власних оцінок наявності  таких причин чи їхня наявність  має встановлюватися третьою стороною.

Б) НАСЛІДКИ ОДНОСТОРОННЬОГО ПРИЗУПИНЕННЯ ТА ПРИПИНЕН- НЯ ДІЇ ДОГОВОРУ, ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ ДОГОВОРУ

55. У тому випадку, якщо у договорі передбачено можливість  призупинення його дії в односторонньому порядку,  сторони повинні обумовити  наслідки  такого призу- пинення та шляхи їх урегулювання, а також права та обов’язки сторін після призупи- нення та наступного відновлення діяльності з матеріально-технічного обслуговуван- ня. У договорі мають бути розглянуті такі питання:

які виплати по договору, якщо такі передбачені, будуть приводитись однією сто- роною щодо іншої протягом призупинення дії договору;

чи мають проводитись якісь додаткові  виплати  однією зі сторін по відношенню до другої внаслідок призупинення дії договору (вони зазвичай залежать від обставин, що спричинили призупинення).

Припинення дії договору

56. Звичайна практика  показує, що наслідки припинення дії договору в односто- ронньому порядку, коли таке допускається, відрізняються від наслідків призупинен- ня в односторонньому порядку. В останньому випадку припиняється і дія обов’язків сторін. Внаслідок  цього в договорі мають міститися  конкретні  вказівки  не лише на


 

палетці, які мають бути здійснені  одною стороною іншій, а й інші правові  наслідки припинення дії договору.

25. Мови

57. Слід рекомендувати, щоб договори з матеріально-технічного обслуговування, як і будь-які інші міжнародні договори, складалися однією мовою. Це веде до усунен- ня розбіжностей, що засновуються на елементарних відмінностях у термінології  або висловленні. Однак,  якщо  використовується декілька  мов, доцільно  вказати  одну з них як основну, яка була б головною при виникненні спорів. У будь-якому  випадку, якщо договір складено декількома мовами, слід забезпечити юридичну автентичність різних текстів у цілях належного тлумачення прав та обов’язків сторін. Нарешті, в до- говорі має бути визначено, яка мова буде робочою.

26. Застосовані закони та пов’язані з ними питання

58. Сторони  повинні  застерегти  закон, згідно з яким  цей договір складається та регулюється. Якщо вони забажають вжити загальні умови, типові умови, торгові зви- чаї або норми професійної поведінки,  то у своєму договорі повинні  будуть зробити посилання на такі правила та прямо заявити  про свою згоду з ними.

59. За допомогою своєчасного надання замовником інформації  підрядчик з мате- ріально-технічного обслуговування повинен бути ознайомленим з обов’язковими нормами  та технічними  стандартами  країни  замовника (див. п. 26). У зв’язку з цим слід приділити увагу тому факту, що національне законодавство або правила техніки безпеки багатьох країн визначають,  що обладнання, яке обслуговується та (або)  ре- монтується, до початку робіт повинно бути оглянуте компетентними органами. Вит- рати за такий огляд несе або замовник, або підрядчик.

27. Врегулювання спорів

60. Що стосується  будь-яких  спорів та розбіжностей, що виникають  у зв’язку з тлумаченням або виконанням договору, то сторони  повинні  прагнути  дружно вирі- шувати спірні питання, перш ніж звертатись до арбітражу або звичайного суду. Однак у тому випадку, якщо не вдається  вирішити  такі спори або розбіжності,  міжнародна ділова практика  передбачає належні процедури  примирення та арбітражу, що дозво- ляють обрати процедуру для кожного конкретного випадку. Сторони повинні вказати в договорі компетентну  установу для урегулювання можливих спорів між ними.

61. Недавній  досвід у галузі міжнародного торговельного арбітражу свідчить про те, що багато спорів  між сторонами  щодо промислових угод виникають  внаслідок технічних розбіжностей. У межах звичайної міжнародної арбітражної процедури тех- нічні проблеми, що лежать в основі спору, передаються  на розгляд арбітрів набагато пізніше  виникнення технічних  ускладнень.  Звичайно, навіть якщо  арбітри  призна- чають технічних експертів, останнім доводиться висловлювати свою думку тоді, коли перевірка на місці (яка може виявитись необхідною) стає надто тяжкою. Тому сторо- ни, можливо, забажають заздалегідь домовитись  про призначення технічних експер- тів, на розгляд яких повинні негайно передаватись  будь-які розбіжності,  що виника- ють у зв’язку із зазначеними проблемами.  Якщо самі сторони не можуть домовитись про вибір експертів, вони звичайно просять, щоб ті були призначені  спеціалізованою установою, обраною за домовленістю між сторонами.


 

62. Сторони  вказують у договорі, чи повинна думка технічного експерта або екс- пертів  розглядатись як остаточна  або вона слугує  лише  свідоцтвом,  що має певна значення  при подальших  арбітражних розглядах.  За  відсутності  такого положення вважається,  що думка експерта (експертів) не є обов’язковою для арбітра.

ДОГОВІР З РЕМОНТУ

1. Сторони

63. Слід відзначити  відмінність  між фірмою, що поставляє  завод, установки,  об- ладнання або будівлі та забезпечує наступне обслуговування (одна сторона), та окре- мим підрядчиком з ремонту  (інша).  Договір  з ремонту  зазвичай  є окремим.  У дея- ких випадках його можна пов’язати з договором про поставку заводу, установок і т.д. Тому у ньому повинно  міститись  чітке визначення сторін з описом  їх юридичного статусу, правоздатності та (або)  повноважень у відношенні  його укладання.  Якщо з кожної сторони у договорі беруть участь кілька юридичних осіб, то в ньому слід чітко визначити відповідальність кожного  з них. Якщо  замовник  повинен  мати справу  з якоюсь стороною, що складається з кількох учасників,  то слід застерегти  відносини між усіма учасниками такої сторони та їхні відносини із замовником. Важливо також уточнити питання про відповідальність, тобто є вона індивідуальною, чи солідарною.

2. Визначення та документи

64. Договори про ремонт звичайно включають розділи, що містять тлумачення ви- користовуваних у них термінів для забезпечення їх одноманітності та визначення сфе- ри дії договору. Якщо договір складається з кількох документів, то цей факт можна від- мітити у відповідному розділі договору або в додатку до нього. У випадку виникнення різночитань щодо положень, які містяться  у ряді документів, що є частиною договору, необхідно вказати, який з них (або які правила в документі) має (мають) перевагу.

3. Строки та етапи надання послуг

65. Розмежування проводиться між строком вступу в силу договору про ремонт та строком початку надання послуг. Оскільки вони можуть бути різними, рекоменду- ється щоб строки початку ремонту були вказані  в договорі. За надзвичайних обста- вин може бути потрібно негайно почати ремонтні роботи. У цьому випадку в договорі повинні  передбачатись положення про негайний  початок  робіт. Але якщо  сторони домовилися, що послуги  надаватимуться поетапно, то строки кожного етапу мають визначатись у договорі конкретно.

66. Якщо договір передбачає випробування установки після ремонту, то слід вва- жати, що строки надання  послуг з ремонту були дотримані,  але за умови що відре- монтована установка готова для передачі замовнику до закінчення встановленої дати.

67. Коли буде потрібним проведення  наступних додаткових ремонтних робіт, сторони  мають домовитись  про те, чи слід у цьому випадку  подовжувати початкові узгоджені строки.

4. Предмет та сфери дії договору

68. При визначенні  предмету договору та сфери його дії, сторони точно вказують у самому договорі або в додатку до нього завод, установки,  верстати  та обладнання,


 

на які розповсюджуються послуги, пов’язані з ремонтом, а також точний вид та масш- таби цих послуг.

5. Послуги, що надаються підрядчиком з ремонту

69. Залежно від обставин, іноді буває неможливо визначити заздалегідь точні дета- лі ремонтних робіт, які має виконати підрядчик. Коли час та характер дозволяють про- вести перевірку на місці, вона повинна проводитись до початку ремонтних робіт, і зго- да сторін про обсяг робіт (і винагорода, що сплачується підряднику, див. п. 75 та далі) повинна  ґрунтуватися на її результатах.  У надзвичайних обставинах  за відсутності часу для передчасного проведення  перевірки на місці, її варто провести та укласти до- говір про деталі ремонтних робіт, як тільки для цього з’являться технічні можливості.

70. Якщо  послуги,  пов’язані з ремонтом,  знадобляться у близькому  майбутньо- му, сторони  можуть  укласти  генеральний договір про ремонт. У ньому обумовлю- ють можливість  надання  в майбутньому  ремонтних  послуг підрядчиком відповідно до встановлених ним основних принципів.  Генеральний  договір з ремонту зазвичай укладається на визначений період та кожен вид ремонтних  робіт вимагає  окремого договору на основі принципів,  установлених генеральним договором.

71. Від підрядчика з ремонту зазвичай потрібна підготовка періодичних коротких звітів, що містять опис усіх питань, пов’язаних з послугами з ремонту, які надавались протягом попереднього періоду, а також кінцевого звіту, який надається  після завер- шення  робіт. Такі  звіти  слід показувати замовнику.  Замовнику за його проханням має бути наданий доступ до записів підрядника з проведення  майбутнього  ремонту.

6. Зміна/відклик персоналу підрядчика з ремонту

72. Сторони,  можливо,  визнають  доречним  вказати  у договорі функції  та строк призначення персоналу  підрядчика. У цій  самій  статті  можна  встановити,  чи має право підрядчик з ремонту  змінити  частково  або повністю свій персонал  протягом строку дії договору. Замовник повинен у максимально можливій  мірі прагнути  збе- регти за собою право просити підрядчика  з ремонту замінити  будь-якого  члена його персоналу, призначеного  для проведення  робіт, якщо така особа не виконує місцевих законів, правил та постанов або продемонструвало свою непридатність або некомпе- тентність.  У договорі слід вказати  умови, відповідно  до яких  може бути проведена заміна, наприклад,  щодо сплати видатків.

7. Стандарти, специфікації та застосовувані нормативи

73. Договір зазвичай  містить положення,  згідно з яким при наданні послуг з ре- монту  підрядчик повинен  діяти  з урахуванням узгоджених  норм, специфікацій та вживаних  стандартів.  Сторони  повинні відмітити  в договорі, хто бере на себе ризик представлення або застосування норм, специфікацій та стандартів, згаданих вище та визначених  договором, а також вказати,  яка сторона несе відповідальність за їх не- представлення. При їх зміні після вступу договору до дії сторони повинні домовити- ся щодо наслідків таких змін.

8. Робота, яка не охоплюється узгодженими послугами з ремонту

74. У випадку, якщо підрядчик виявляє у ході своїх відвідань, що необхідно про- вести роботи, які не охоплюються  межами  узгоджених  послуг з ремонту, він пови-


 

нен якнайшвидше повідомити  про це замовнику.  У зв’язку з цим замовник  повинен прийняти рішення. Якщо він просить того самого підрядчика  провести ці роботи, то сторони мають укласти новий договір про такі додаткові або допоміжні послуги.

9. Обов’язки замовника

75. Основний обов’язок замовника — сплата винагороди  підрядчику  з ремонту. Така сплата може складатися з паушальної  суми або з місячних,  тижневих,  денних чи погодинних ставок, а може здійснюватись на підставі іншого методу розрахунків.

Інші зобов’язання замовника

76. Інші зобов’язання  замовника за договором про ремонт можуть включати, на- приклад:

— надання  підрядчикові з ремонту і особам, найнятих ним за договором, безпе- решкодного доступу в зазначені в договорі місця, де повинні здійснюватися ремонтні роботи;

— надання  в розпорядження підрядчика  дублікатів  таких технічних документів, які є необхідними і корисними у зв’язку з ремонтом обладнання (відносно кон- фіденційності такої документації  див. п. 100);

— забезпечення інформацією,  що стосується  правил  техніки  безпеки,  а також внутрішньої безпеки, вживаних на місці знаходження заводу, установки, устат- кування або будівель і таких, що мають відношення до роботи, що виконується відповідно до договору;

— забезпечення інформацією про закони  і правила,  що стосуються  умов прибу- вання підрядчика  і його персоналу  в країні замовника в період здійснення ро- біт з ремонту;

— забезпечення інформацією і документацією,  необхідною для усунення  проце- дур здобуття віз та інших дозволів підрядчиком і його персоналом;

— негайне  ухвалення рішень  щодо  будь-яких  дефектів  устаткування або буді- вель, не виявлених у ході інспекції на місці, але відкритих  підрядчиком у ході здійснення ремонтних робіт, доведених до відомості замовника; повідомлення підрядчикові про рішення;

— забезпечення робочими приміщеннями, житлом  і медичним обслуговуванням персоналу  підрядчика  і їхніх сімей, якщо цей персонал  направлений у країну замовника (сторони повинні погоджувати,  за чий рахунок це здійснюється).

77. У тому випадку, якщо ремонт об’єкту проводитиметься на підприємстві під- рядчика,  не на місці його розташування, в договір мають бути включені  положен- ня, що визначають  відповідальність підрядчика  або замовника за транспортування об’єкта на підприємство по ремонту і назад. У договорі повинно бути також вказано, яка з двох сторін нестиме відповідальність за інші витрати,  пов’язані з транспорту- ванням, включаючи  питання  упаковки,  вантаження, розвантаження і ризики  втрати або завдання  збитку  під час перевезення. Сторони  повинні  також погоджувати  пи- тання страхування об’єкта, предмету ремонту.

78. У договорі про ремонт необхідно вказати місце, дату, час і умови здачі (прий- мання)  відремонтованого об’єкта. В цілому  здача (приймання) повинна  супровод- жуватися  перевіркою  відремонтованого об’єкта замовником (або експертом, при- значеним  замовником з цією метою) і (або)  задовільним завершенням випробувань


 

ефективності функціонування. Підрядчик по ремонту  повинен  завчасно  направити про  вищезгадане  повідомлення замовникові, запросивши його  (або  призначеного ним експерта)  для перевірки  відремонтованого об’єкта і (або) присутності на ви- пробуваннях ефективності функціонування. Відразу після задовільного  завершення перевірки  і (або) випробувань має бути підписаний  сертифікат про здачу (прийман- ня). Текст сертифікату максимально узгоджується заздалегідь. У ньому слід коротко відзначити  відмічені  недоліки  (повний перелік  зазвичай  додають до сертифікату), підтвердити терміни, протягом яких підрядчик по ремонту повинен усунути ці недо- ліки, підкреслити, що приймання замовником відремонтованого об’єкта в жодному випадку  не звільняє підрядника від його обов’язків  (вказаних у договорі)  відносно гарантій  (якість  роботи, замінених  частин і устаткування, ефективності функціону- вання відремонтованого об’єкта). Сторони повинні усвідомлювати, що відносно пев- них видів устаткування (гідравлічних мостів, ліфтів,  ескалаторів,  конвеєрів,  бойле- рів, генераторів, великих електромоторів, повітряних компресорів,  паливних  насосів і подібного  устаткування), незалежно  від вимог договору  або на додаток  до нього, кінцева  перевірка  відремонтованого об’єкта здійснюється урядовим  органом,  який видає відповідний сертифікат про перевірку (твердження).

10. Методи визначення винагороди підрядчика

79. Договір із вказаною паушальною  сумою охоплює винагороду за конкретні  по- слуги або всі витрати,  необхідні для виконання зобов’язань  підрядчика  по ремонту. Він може також включати витрати на наднормову роботу, здійснювану підрядчиком. В основі договору з вказівкою місячних, тижневих, денних або почасових ставок лежить час, який витрачає  підрядчик на надання послуг замовникові, плюс покриття прямих витрат. Договори, передбачаючи інші методи розрахунків, повинні містити погоджені сторонами формули розрахунків виплат, що належать підрядчикові по ремонту.

Якщо сторони побажають, щоб певні витрати у зв’язку з ремонтом не охоплюва- лись договором, а відшкодовувалися підрядчикові на додаток до виплат, передбаче- ним договором, то вони повинні погоджувати такі платежі і скласти їх перелік. Є такі практичні  приклади  цих витрат: добові однієї людини; готельні  і дорожні  витрати; вартість розмноження всіх документів; поштові, телеграфні, телексні і телефонні ви- трати; подорожні витрати на поїздку у відпуск на батьківщину персоналу підрядчика по ремонту. Усі ці витрати стосуються лише договорів, що передбачають систему ста- вок, і вони можуть також включати витрати, пов’язані з простоєм з вини замовника.

80. Як частина угоди, що стосується  обсягу робіт, який має бути виконаний під- рядчиком  по ремонту (див. п. 69), сторони повинні визначити метод, який застосову- ватиметься  при розрахунку  винагороди,  що виплачується підрядчикові (див. п. 75). Коли винагорода не визначена як паушальна сума, сторони, можливо, побажають до- мовитися про те, що підрядчик повинен підготувати для замовника кошторис витрат. Зазвичай такий  кошторис  є обов’язковим  для  підрядчика, якщо  він чітко виразив свою згоду з її обов’язковістю. В іншому випадку сторони можуть використовувати кошторис  витрат як основу для визначення верхніх меж суми винагороди  підрядчи- ка. У договорі може бути також вказано, що в разі неможливості здійснення ремонт- них робіт на основі витрат, які нижчі і дорівнюють вказаній  верхній межі, підрядчик повинен  дістати схвалення замовника,  перш ніж розпочати  виконувати роботи, що спричинюють  витрати, які перевищують  вказану межу.


 

11. Умови платежу

81. У договорі  на матеріально-технічне обслуговування повинні  передбачатися умови виплати винагороди, включаючи терміни і метод платежу. Винагорода підряд- чику по матеріально-технічному обслуговуванню зазвичай виплачується залежно від обставин після виконання робіт. Як правило, виплати здійснюються  після представ- лення рахунка-фактури і супровідних  документів.

12. Підвищення цін і коригування розмірів винагороди

82. На розміри винагороди,  яка підлягає  сплаті підрядчикові по матеріально- технічному обслуговуванню, можуть впливати різні чинники, зокрема зміна цін на матеріали й запасні частини, заробітної плати і т.д. Сторони повинні самі встановити, чи слід передбачати  в договорі можливість  перегляду  і коригування розмірів  вина- городи підрядчика  на основі положень  існуючого законодавства. У деяких  країнах заборонено  коригувати  винагороду  підрядчика. Проте там, де це дозволено, сторони повинні  враховувати,  що нині багато договорів  містять  застереження про перегляд цін, через що зафіксована в договорі сума винагороди  підлягає збільшенню в пропор- ції, розрахованій на основі погодженого індексу цін.

13. Утримання сум з винагороди

83. З цих питань не існує одноманітної  практики.  Є договори, що містять поло- ження  про те, що утримання сум з винагороди  не допускається, тоді як в інших до- говорах установлюється, що замовник  може утримувати  будь-які суми з винагороди підрядчика  по ремонту або анулювати  повністю чи частково вже схвалені платежі на підставі з’ясування певних обставин, що виникли  в ході здійснення договору.

14. Відстрочення або тимчасове припинення робіт якою-небудь стороною

84. У договорі може передбачатися, що ремонт устаткування або будівель може бути з певних  причин  відкладений або припинений будь-якою  стороною. Якщо  це має місце, то в договорі перераховуються також і наслідки відстрочення або тимчасо- вого припинення. Якщо ремонт відкладається або припиняється замовником, то під- рядчик по ремонту може з відома замовника здійснити  перевірку а також обговорити з ним обґрунтованість і тривалість  періоду відстрочки. В принципі  будь-яка сторона має право розірвати  договір лише після закінчення погодженого періоду.

85. Якщо підрядчик вважає, що додатковий  ремонт підприємства необхідний, але замовник  не пропонував  його проведення,  він може припинити надання  подальших послуг до тих пір, поки необхідний  ремонт не буде проведений за рахунок замовни- ка. На тій же підставі підрядчик повинен мати право припинити або відстрочити на- дання послуг з ремонту або відмовитися від виконання подальших  послуг. Сторони можуть передбачити в контракті, що в такому разі підрядчик по ремонту може також розірвати  контракт.

15. Невиконання договірних зобов’язань і юридичні наслідки

86. Невиконання договору  може спричинити відповідальність сторони,  яка по- рушила  договір. Слід  установити  міру відповідальності сторони,  що порушила  до- говір, і залежно  від кожного конкретного випадку  пов’язати її з виглядом  і об’ємом узгоджених  послуг. Договори на ремонт можуть передбачати  обмеження  фінансової відповідальності підрядчика  певною сумою (див. п. 91).


 

А) ЗАТРИМКА, ЧАСТКОВЕ НЕВИКОНАННЯ, НЕВИКОНАННЯ

87. Якщо яка-небудь  сторона не виконує своїх договірних зобов’язань то інша сторона повинна направити їй повідомлення і встановити  розумний  період для усу- нення  недоліків.  Додатковий період,  що надається  підрядчикові замовником,  має бути особливо коротким у тому випадку, коли незавершення робіт з ремонту в строк загрожує  спричинити додаткові  дефекти  в устаткуванні,  яке належить  обслужити, або збитки.  Якщо  недоліки  не усунені  за встановлений період, то сторона,  що по- терпіла, може вдатися до відповідних засобів судовим захистом. У цьому випадку замовник  може припинити договір, самостійно  виконати  роботи по ремонту або до- ручити  їх виконання третій стороні за рахунок  підрядчика. Відповідно  до чинного законодавства підрядчик може виставити претензію  у зв’язку з упущеною вигодою, припинити обслуговування, припинити договір і вимагати  від замовника відшкоду- вати збитки.

88. При укладенні  договорів сторони просто застерігають, що невиконання зобо- в’язань однією із сторін спричинює  за собою для неї зобов’язання виплатити ком- пенсацію іншій стороні за збитки, що фактично  зазнали їх. Проте, як правило, спіль- ного положення подібного характеру  недостатньо  для запобігання труднощів, що виникають  інколи щодо вживаних  законів, доказів і суми збитків. Існують договори, в яких передбачається виплата  підрядником по ремонту неустойки  без обов’язкової вистави  замовником доказів  того, що він зазнав  збитків;  у цих випадках  плата  не- устойки  може замінювати  відшкодування збитків.  Бувають  також договори, в яких передбачається як сплата неустойки,  так і відшкодування збитків, у таких випадках неустойка  може доповнювати  відшкодування збитків. Якщо взяти  до уваги всі варі- анти, то представляється, що сторонам слід передбачити  або відшкодування збитків, або сплату неустойки. Якщо, проте, в договір включені положення,  що передбачають як відшкодування збитків, так і сплату неустойки, то зв’язок між цими двома катего- ріями має бути чітко визначений. Необхідно  вказати, що в деяких країнах неустойка вважається такою, що шкодить публічному  ладу або її розмір обмежується судом. У такому разі застосовуються заздалегідь оцінені збитки, що розглядаються як завчас- ний захист  від можливого  збитку,  який  одна із сторін може понести  через невико- нання іншою стороною своїх договірних зобов’язань. Нарешті, при достроковому  ви- конанні підрядчиком своїх зобов’язань йому, як правило, виплачується премія. Тому рекомендується, щоб сторони  погоджували неустойку  (відшкодування збитків) за незавершення робіт вчасно в тих випадках, коли, щоб запобігти дефектів устаткуван- ня або установки,  які належить  обслужити  підрядчику, можуть бути запропоновані додаткові стимули в цих цілях.

89. Збитки або неустойка,  що виплачуються підрядчиком по ремонту,  можуть розраховуватися за кожен день або тиждень затримки  або як відсоток від його вина- городи або на основі іншого відповідного методу. Якщо замовник  не виконує  якого- небудь з договірних  зобов’язань,  то підрядчик може вимагати  від нього виконання зобов’язань і (або) вдатися до інших засобів захисту від невиконання договірних зобов’язань,  включаючи  компенсацію  за понесені  збитки.  Якщо  ж замовник  не ви- конує своїх зобов’язань  відносно співробітництва і технічного сприяння, то підряд- чик після  направлення йому повідомлення має право  (але  не обов’язок)  виконати роботи, які повинні були бути проведені  замовником самостійно, і пред’явити йому відповідний рахунок. Цей засіб захисту не наносить збитку правам і претензіям під-


 

рядчика по ремонту відповідно до вживаних законів. Якщо ремонтні роботи здійсню- ються поза майстровими підрядчика, то сторони  можуть  установити,  що замовник буде зобов’язаний виплатити підрядчикові компенсацію в разі збитку і пошкодження устаткування або інструментів  останнього, встановлених у місці проведення  ремон- ту, якщо він не несе відповідальності за такий збиток або пошкодження.

Б) НЕВІДПОВІДНЕ ВИКОНАННЯ

90. Що ж стосується невідповідних робіт по ремонту, то в договорі повинні місти- ти положення про те, що підрядчик зобов’язаний негайно усунути дефекти. Письмове повідомлення про дефекти від замовника має бути основою зобов’язання підрядника усунути дефекти  або збиток, спричинений його невідповідним виконанням. У дого- ворі слід застерегти  наклеп  питання,  що включаються  в повідомлення про дефекти (наприклад, період, протягом якого повинно подаватися  таке повідомлення; опис де- фекту; період, протягом  якого дефект  має бути усунений  з належним урахуванням обставин  і можливостей). Якщо  протягом  цього додаткового  періоду підрядчик не усуває описаних у повідомленні  дефектів, сторони повинні погоджувати  подальші юридичні наслідки, які можуть включати  ремонт самим замовником за рахунок під- рядчика,  припинення договору замовником з негайним  повідомленням і сплату не- устойки або виплату збитків підрядчиком замовникові.

В) ОБМЕЖЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

91. На підрядчика по ремонту відповідальність за можливі недоліки, що ведуть до порушення  функціонування устаткування або зривів  у виробництві, може бути по- кладена лише в тому випадку, якщо ці недоліки  виникли  внаслідок  порушення  ним договору. Тому сторони можуть домовитися, що фінансова  відповідальність підряд- чика повинна обмежитися сумою, яка може бути виражена в абсолютних цифрах або у відсотках  від його винагороди,  проте вона не повинна  перевищувати певної кон- кретної межі. Вони можуть також вказати, що ніяка компенсація не підлягає сплаті за втрату прибутків, втрату виробничих можливостей або потенційні  втрати.

16. Звільнення від відповідальності за наслідки  невиконання договірних зобо- в’язань

92. Сторони  повинні  уточнити  в своєму  договорі  обставини,  які  можуть  при- вести за собою звільнення від відповідальності за наслідки невиконання договірних зобов’язань. У тих випадках, коли сторони не передбачають такого положення, об- ставини, що приводять до звільнення від відповідальності за наслідки  невиконання договірних зобов’язань, випливають з норм права, які стосуються їхнього договору.

93. Зазвичай до договору  включається положення,  яке передбачає,  що сторона не несе відповідальності за невиконання своїх зобов’язань, якщо вона може довести, що таке невиконання пов’язане з перешкодою, яка виникла  після підписання догово- ру і яке не піддається  її контролю  і що таку перешкоду  не можна було передбачити в період підписання договору, уникнути  або здолати  його або його наслідки.  Є такі приклади  цих ситуацій: війна, суспільні безлади, втручання державних  властей, по- жежа, стихійні  лиха і т.д. Сторона  не може посилатися на невиконання договірних зобов’язань іншою стороною в тому випадку, якщо таке невиконання було спричине- не якою-небудь  дією або бездіяльністю  першої сторони.


 

94. Окрім обставин, що призводять до звільнення від відповідальності за не- виконання договірних  зобов’язань, в договорі має бути також передбачена  проце- дура, яку  слід застосовувати тоді, коли  одна із сторін  посилається на обставини, що звільняють від відповідальності. Найважливішими положеннями щодо цього є такі: сторона, яка не виконує своїх обов’язків і посилається на обставини, що звіль- няють  від  відповідальності,  повинна  без  необґрунтованих  затримок  повідомити іншій стороні  про обставину,  яка перешкоджає  виконанню  нею зобов’язань  і про неможливість виконати зобов’язання; сторони повинні передбачати наслідки не- відправлення такого повідомлення (наприклад, виплату відшкодування за збиток), а також право припинення дії договору при збереженні  перешкоди  протягом  три- валого періоду.

95. Сторони  повинні  передбачити  у своєму договорі, що звільнення від відпові- дальності  може бути також надане в тих випадках,  коли невиконання однієї із сто- рін зобов’язань було спричинене якою-небудь  дією або бездіяльністю  іншої сторони (перешкоди, створені клієнтом). Таким  чином, підрядчик по ремонту не несе відпо- відальності  за наслідки  невиконання ним зобов’язань,  якщо  воно було спричинене діями або бездіяльністю  з боку замовника,  і навпаки.

17. Зміна  обставин і перегляд договору

96. Загальноприйнята практика  свідчить  про те, що договори  про ремонт рідко містять  застереження, які стосуються  зміни обставин, що приводять до порушення первинної  збалансованості договору  з економічної  і фінансової  точок  зору, але не викликають неможливості його виконання. Такі застереження, мабуть, дійсно не слід вносити до більшості договорів про ремонт, термін дії яких нетривалий або підлягає автоматичному продовженню  по виділення  одного року, якщо  яка-небудь  із сторін не побажає  припинити його дії. Тому такі застереження доцільно  включати  лише в довгострокові  договори про ремонт.

97. Якщо сторони довгострокового  договору про ремонт вирішать  включити  по- ложення  про зміну обставин, то вони повинні передбачити  такі моменти: опис зміни обставин; розмежування між змінами, які можуть призвести лише до зміни договору, і змінами, які можуть привести до його анулювання;  вказівка наслідків змін, які вхо- дять до однієї з цих груп; розробка процедури  перегляду і змін.

18. Страхування

98. Договори про ремонт зазвичай  передбачають  зобов’язання  сторін забезпечи- ти страхування, що знаходиться в повній відповідності  з їх зобов’язаннями. Інакше кажучи, сторони повинні враховувати взаємозв’язок між спільним ризиком, їх відпо- відальністю  і страхуванням цієї відповідальності. Вони повинні  прагнути  до такого страхування, яке покриває  через одного або декілька полісів усі зацікавлені сторони і ризики  спільного  і, можливо,  професійного характеру.  У зв’язку  з цим необхідно враховувати вартість  розширеного  страхового  покриття.  Сторони  повинні  уникати подвійного  або потрійного  страхування між замовником,  підрядчиком по ремонту і поставщиками. Для найбільш оптимального  врегулювання страхових проблем бажа- но, щоб сторони забезпечували страхування лише з урахуванням думки відповідного експерта.


 

19. Оподаткування та інші збори

99. Сторони повинні вказувати у своєму договорі, які податки й збори мають бути сплачені і якою стороною. У зв’язку з цим вони повинні розглянути такі питання,  як недопускання подвійного оподаткування, звільнення від сплати податків, податки із обороту, податки з доходів корпорацій,  податки з особистого доходу, податки на ім- порт і окремі місцеві податки. Сторонам рекомендується консультуватися з цих та ін- ших проблем, пов’язаних з податками,  з фахівцями в цій галузі. Оскільки податкове законодавство має обов’язковий  характер,  усі договірні положення з цього питання мають відповідати йому.

20. Конфіденційність інформації

100. Конфіденційна інформація включає всі факти, що стосуються  предмету до- говору, за винятком тих, які є загальновідомими або мають бути розкриті  з тим, щоб здійснити  роботи по ремонту. У той же час у договорі про ремонт повинно бути чітко вказано,  яка інформація розглядається як конфіденційна, а також передбачено,  що замовникові й підрядчикові по ремонту  заборонено  розголошувати конфіденційну інформацію.  Як замовник,  так і підрядчик повинні  стежити  за збереженням конфі- денційності всіма особами, що беруть участь у здійсненні договору, включаючи своїх службовців.  Сторони  повинні також домовитися, протягом якого періоду слід збері- гати конфіденційність. Положення щодо конфіденційності виходять за межі терміну дії цього договору і часто передбачають  збереження  конфіденційності на необмеже- ний період. І, нарешті, мають бути передбачені наслідки, які може спричинити пору- шення положень, що стосуються конфіденційності.

21. Передача договірних прав і зобов’язань

101. Зазвичай жодна зі сторін не має права переуступати  виконання договору або передавати  пов’язані з ним права і зобов’язання  без попередньої  письмової згоди ін- шої сторони. Проте деякі договори передбачають  можливість  переуступки договору без такої згоди наступникові якої-небудь сторони або особі, фірмі чи корпорації,  що придбала  все або переважну  частину коштів, активів  і зобов’язань, прав і обов’язків такої сторони.

22. Надання субпідрядів

102. Спільна практика надання послуг з ремонту показує, що підрядчик по ремон- ту не може надавати субпідряди  на виконання всього обсягу роботи. Проте він може, якщо це передбачено в договорі, надавати  субпідряди  або доручати виконувати час- тину робіт після письмового  повідомлення замовника.  У деяких  договорах надання субпідрядів  залежить  від згоди замовника,  тоді як в інших така умова не передбача- ється. У будь-якому  випадку субпідряди  не звільняють підрядчика  — навіть за наяв- ності ясно вираженої згоди замовника — від жодного з його зобов’язань за договором, але при цьому умови будь-якого  договору на субпідряд  регулюються  положеннями основного  договору  і відповідають  їм. Тому  підрядчик несе відповідальність за дії свого (своїх)  субпідрядчика (субпідрядників) так само, як за свої власні дії.

103. Бувають  випадки,  коли  замовник  зберігає  за собою право  не лише  пере- глядати,  а й призначати або вибирати  субпідрядчиків. Якщо підрядчик по ремонту погоджується з таким правом замовника,  сторони  можуть вивчити  цей випадок  і за


 

необхідності обмежити відповідальність підрядчика за допомогою включення деяких застережень  як в основний  договір про технічне обслуговування, так і в договір на субпідряд.

23. Право  власності володіння

104. Якщо ремонтні роботи здійснюються  на підприємстві замовника,  то підряд- чик по ремонту зазвичай  встановлює  за свій рахунок будь-яке устаткування, яке, на його думку, є необхідним для успішного виконання ним його зобов’язань відповідно до договору. Все таке устаткування залишається у власності  підрядчика, який  несе відповідальність за його вивезення. Після виділення  або припинення терміну дії до- говору замовник  не несе жодних зобов’язань з придбання яких-небудь об’єктів, уста- новлених підрядчиком,  або по якій-небудь компенсації підрядчикові за ці об’єкти.

105. Сторони можуть побажати передбачити в договорі положення про те, що під- рядчик зберігає власність  на все устаткування, запасні або змінні частини і вузли до сплати всієї суми винагороди, що належить  йому відповідно до договору про ремонт. Проте  слід зазначити,  що в деяких  системах  судочинства  подібне положення може бути недійсним.

106. Сторони  повинні  погоджувати  у своєму договорі, чи зберігається власність замовника на замінені частини чи вони переходять у власність підрядчика.

24. Укладання, набирання чинності і зміна договору

107. Сторони  повинні  домовитися, щоб дати набирання чинності  договору. Це може бути дата підписання договору або якої-небудь іншої події, наприклад,  першо- го платежу замовника.  Набирання чинності договору про ремонт залежить  від схва- лення  з боку компетентних органів  або фінансових  установ,  зацікавлених у цьому питанні.  У цьому випадку  слід передбачити  положення про те, що договір набирає чинності лише з дати схвалення його всіма компетентними органами і установами,  а також про те, що обидві сторони докладуть усіх необхідних зусиль, щоб домогтися та- кого схвалення протягом  терміну, встановленого в договорі, приймати  зобов’язання нести всі пов’язані з цим витрати  і невідкладно повідомляти один одному щодо діс- тавання  такого схвалення або відмови в ньому. У договорі мають бути також перед- бачені правові наслідки нездатності сторін виконати ці зобов’язання. Нарешті, він повинен містити положення,  які передбачають, що у випадку неотримання протягом погодженого терміну повідомлення від відповідної сторони договір (навіть, якщо він підписаний) вважатиметься недійсним.

108. Додаткові угоди й зміни в комплексі послуг, а також зміни інших договірних умов повинні узгоджуватися у письмовій формі.

25. Призупинення і припинення дії

А) ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

109. Сторони  можуть домовитися про включення положень,  стосовно  призупи- нення  і припинення дії всього  договору  або деяких  договірних  зобов’язань.  Якщо вони побажають зробити це, то на практиці  можуть трапитися два види припинення дії договору: узгоджене і одностороннє. Випадки узгодженого припинення дії можуть бути наслідком непереборної сили або обставин, що змінилися. Випадки односторон- нього припинення дії договору можуть носити двоякий  характер:


 

а) випадки,  пов’язані  з невиконанням якою-небудь  стороною  договірних  зобо- в’язань (див. пп. 87–91);

б) випадки, обумовлені конкретними обставинами й особливими причинами. Якщо одностороннє  припинення дії договору відповідно до пункту б) визнається

за можливе і сторони бажають залишити  за собою таку можливість, вони повинні ви- значити в їхньому договорі конкретні обставини і (або) особливі причини, які будуть слугувати підставою для можливого  одностороннього  припинення дії договору.

110. У зв’язку з цим буде необхідно уточнити  процедуру  одностороннього  при- пинення  дії договору.  Сторона,  яка  бажає  припинити дію договору  в односторон- ньому порядку, може зробити це шляхом письмового  повідомлення і з урахуванням дотримання установленого терміну.  Ця  процедура  може також  зажадати  вирішен- ня питання  про те, хто визначає  наявність  підстави  для  припинення дії договору: чи може сторона призупиняти й припиняти дію договору на підставі своїх власних оцінок наявності  таких обставин або їх наявність  повинна встановлюватися третьою стороною.

Б)  НАСЛІДКИ ОДНОСТОРОННЬОГО ПРИЗУПИНЕННЯ І ПРИПИНЕН- НЯ ДІЇ ДОГОВОРУ. ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ ДОГОВОРУ

111. У тому випадку, коли в договорі передбачена можливість призупинення його дії в односторонньому порядку,  сторони  повинні  передбачити  наслідки  такого при- зупинення і шлях  їхнього врегулювання, а також права і зобов’язання  сторін після призупинення і подальшого відновлення діяльності  по ремонту. У договорі слід роз- глянути:

— які виплати за договором, якщо такі передбачаються,  проводитимуться однією стороною щодо іншої протягом призупинення дії договору;

— чи повинні проводитися які-небудь додаткові виплати однієї із сторін відносно іншої безпосередньо  внаслідок  призупинення дії договору, що зазвичай  зале- жить від обставин, які зумовили  зупинку дії договору.

Припинення дії договору

112. Практика показує, що наслідки припинення дії договору в односторонньому порядку  в тих випадках,  коли  це допускається, відрізняються від наслідків  припи- нення  дії договору в односторонньому порядку.  Коли дія договору припиняється в односторонньому порядку,  припиняється і дія обов’язків  сторін. Внаслідок  цього в договорі повинні міститися  конкретні не тільки вказівки  на платежі, які здійснюють- ся однією стороною іншій стороні, а й інші правові наслідки припинення дії договору.

26. Мови

113. Слід рекомендувати, щоб договори про ремонт, як і будь-які інші міжнародні договори, складалися однією мовою. Завдяки цьому можна усувати розбіжності,  що виникають через прості відмінності в термінології або виразі. Коли використовується декілька мов, доцільно вказати одну з них як основну мову, яка була б визначальною у разі виникнення суперечок. У будь-якому  випадку, якщо договір складений декіль- кома мовами, сторони повинні забезпечити юридичну аутентичність  різних текстів з метою належного  тлумачення прав і обов’язків сторін. Нарешті,  в договорі повинно бути узгоджено, яка мова буде робочою мовою сторін.


 

27. Вживані  закони й пов’язані з ними питання

114. У своєму договорі сторони повинні передбачити закон, який регулює цей договір і відповідно  до якого він складається. Якщо сторони  побажають  застосову- вати загальні умови, типові умови, торгові звичаї або норми професійної поведінки, то вони повинні будуть зробити посилання на такі правила і прямо заявити  про свою згоду з ними.

115. За допомогою своєчасного надання замовником інформації підрядчик по ре- монту повинен  бути ознайомлений з обов’язковими нормами  і технічними  стандар- тами країни замовника (див. п. 26). У зв’язку з цим слід приділити увагу тому факту, що національне законодавство або правила  техніки безпеки багатьох країн установ- люють, що устаткування, яке обслуговується і (або)  ремонтується, повинно  бути до початку робіт оглянуто компетентними органами. Витрати на такий огляд несуть або замовник, або підрядчик.

28. Врегулювання суперечок

116. Що  ж стосується  будь-яких  суперечок  або розбіжностей, що виникають  у зв’язку з тлумаченням або виконанням договору, то сторони повинні прагнути друж- ньо вирішувати  спірні питання, перш ніж звертатися до арбітражу або до звичайного суду. Якщо ж не вдається  вирішити  таких спорів або розбіжностей, то, відповідно до міжнародної  ділової практики,  передбачаються процедури  примирення і арбітражу, що дають змогу вибрати процедуру, відповідну для кожного конкретного випадку. Сторони  повинні вказати  в договорі, яка установа буде компетентною для урегулю- вання можливих суперечок між ними.

117. Недавній  досвід у галузі міжнародного торгового арбітражу  свідчить про те, що багато суперечок  між сторонами  щодо промислових угод виникають  унаслідок технічних розбіжностей. У межах звичайної міжнародної арбітражної процедури тех- нічні проблеми, що лежать в основі суперечки, передаються на розгляд арбітрів наба- гато пізніше за виникнення технічних ускладнень. Навіть якщо арбітри призначають технічних експертів, останнім доводиться  висловлювати свою думку тоді, коли пере- вірка на місці (яка  може виявитися необхідною)  стає надто важкою. Тому сторони, можливо, побажають заздалегідь  домовитися про призначення технічних  експертів, на розгляд яких повинні негайно передаватися будь-які розбіжності, що виникають у зв’язку з указаними вище проблемами. Якщо самі сторони не можуть домовитися про вибір експертів, вони звичайно  просять, щоб експерти були призначені  спеціалізова- ними установами, обраною домовленістю між сторонами.

118. Сторони  зазначають  у договорі, чи повинна  думка технічного  експерта  або експертів  розглядатися як остаточна  чи вона є лише свідченням,  що має певне зна- чення при подальших  арбітражних розглядах. За відсутності  такого положення вва- жається, що думка експерта (експертів) не є обов’язковою для арбітра.

ДОГОВІР ПРО ЕКСПЛУАТАЦІЮ

1. Сторони

119. Слід проводити відмінність між фірмою, яка поставляє завод, установки, устаткування або  будівлі  і  забезпечує   подальше  експлуатаційне обслуговування (одна  сторона),  і самостійним  підрядчиком з експлуатації (інша).  Тому в договорі


 

мають бути чітко визначені сторони з описом їхнього юридичного статусу, право- здатності  і (або)  повноважень відносно  укладання договору. Якщо  з кожного  боку в договорі беруть участь декілька юридичних  осіб, то в ньому слід визначити відпо- відальність  кожної з них. Якщо замовник  повинен мати справу з якою-небудь  сторо- ною, що складається з декількох  учасників,  то в договорі оговорються  відношення між усіма учасниками такої сторони і їхнє відношення із замовником. Важливо також уточнити питання  про відповідальність, тобто є вона індивідуальною чи солідарною.

Укладення договору і зміни.

Договір вважається укладеним у тому випадку, якщо після отримання пропозиції від однієї із сторін інша дає свою згоду в письмовій  формі  протягом  терміну, вста- новленого першою особою (якщо такий термін встановлений). Якщо завод, машини, установки  або будівлі  не належать  замовникові повністю  чи частково,  то останній повинен  довести  цей факт  до відома підрядчика  з експлуатації у письмовій  формі в ході переговорів щодо контракту. До того ж замовник повинен проінформувати підрядчика  у письмовій  формі про всі зміни, які стосуються  статусу власності  і які можуть відбутися після укладання договору. Якщо завод, машини, установки або бу- дівлі не поставляються підрядчиком з експлуатації,  то замовник  повинен  прийняти зобов’язання  надавати  інформацію  про всі права  на промислову власність,  які мо- жуть існувати відносно вище переліченого; відповідно сторони мають погоджувати питання  про те, що замовник  повинен  захищати  підрядчика  від усіх існуючих пре- тензій третіх сторін, що виникають  з таких прав. Додаткові угоди і зміни у комплексі експлуатаційних послуг, а також  зміни  інших договірних  умов підтверджуються у письмовій  формі обома сторонами.  Сторони  повинні  максимально можливо  визна- чити будь-які конкретні обставини, які можуть зажадати внесення до договору змін.

2. Визначення термінів,  які використовуються у договорі

120. Договори про експлуатацію  включають зазвичай розділ, який містить визна- чення термінів, що в них використовуються, для забезпечення їхнього однозначно- го тлумачення і для визначення сфери  дії договору, наприклад:  «уряд», «власник»,

«завод», «будівельний підрядчик», «постачальник», «ліцензіар  процесу», «договір»,

«гарантійний період» і т.д. Якщо договір складається з декількох  документів, то цей факт можна відзначити  (і визначити порядок  їхньої черговості)  у відповідному  роз- ділі договору або в додатку до нього.

3. Терміни початку  і етапи надання послуг

121. У договорі повинна бути вказана точна дата початку експлуатаційного об- слуговування, а також дата його завершення в тому випадку, якщо договір не укла- дено на невизначений термін. Якщо договір укладається до завершення проекту, то сторони можуть передбачити  поетапне надання експлуатаційних послуг залежно від етапів виконання проекту  (наприклад, послуги, що надаються  в період, що передує передачі і після неї).

4. Предмет і сфера дії договору

122. Необхідно точно визначити характер, обсяг і місце надання експлуатаційних послуг. У зв’язку з цим сторони  повинні  вказати,  чи є відповідальність підрядчика


 

за здійснення експлуатації прямою або непрямою, інакше кажучи, чи займається він тільки  консультуванням й інструктажем замовника та його персоналу  щодо управ- ління заводом, чи він сам управляє ним.

5. Зобов’язання підрядчика з експлуатації

Основні  зобов’язання  підрядчика  можуть поділятися на такі три категорії: тех- нічне управління; технічне сприяння;  навчання  персоналу замовника.

123. Технічне  управління

Хоча основна  увага в цьому Керівництві відводиться післягарантійному періо- ду, при описі зобов’язань підрядчика  з експлуатації слід враховувати стадію проекту, щоб урегулювати ситуацію, при якій договір з ним укладається до завершення проек- ту. Послуги підрядчика після передачі й уведення в дію об’єкта і в ході його звичайної експлуатації можуть включати таке:

— розробку і введення в дію сучасних систем і процедур управління;

— організацію  виробництва і планування закупівель сировини,  напівфабрикатів та інших товарів;

— здійснення контролю;

— планування виробничого  процесу;

— планування трудових ресурсів і комплектацію штатів на всіх рівнях (кадрове управління);

— планування і організацію  оптимального  використання устаткування у вироб- ничому процесі;

— розроблення експлуатаційних процедур  для періодичної  оптимізації,  контро- лю якості виробів, контролю ефективності споживання палива, електроенергії, гарячої води і т.д.;

— складання програм експлуатації,  директив  та інструкцій;  перевірку  і рекомен- дації щодо проведення  будь-яких  змін, необхідних для більш ефективної екс- плуатації; складання звітів про хід роботи.

124. Технічне  сприяння

Договори  про експлуатацію  можуть також включати  положення про безперерв- не або постійне технічне сприяння для забезпечення успішного управління заводом і його експлуатації (надається підрядчиком з експлуатації). Стосовно  договору про експлуатацію  положення про технічне  сприяння можуть, наприклад,  включати  ре- комендації  підрядчика  замовникові щодо всіх питань,  які стосуються  організації,  і створення:

— укомплектованого фахівцями управління служб по контролю  за виробничим процесом і його удосконаленню;

— лабораторної  групи по контролю за виробництвом (вибірковий контроль, ана- ліз та інші спеціальні  роботи);

— групи  обслуговування  щодо  здійснення програми   матеріально-технічного обслуговування центру  навчання  за участю майстрів;  групи фахівців  з конт- рольно-вимірювальних приладів;

— групи служб пожежної безпеки, техніка безпеки і охорони об’єктів; проектної групи, укомплектованої фахівцями, для збору і аналізу даних про виробничий процес, вибору і планування виробничого  процесу, складання проектів  меха- нічного оснащення  заводу, складання кошторисів,  підготовки  договірних  до-


 

кументів,  закупівель і оцінки  пропозицій, видачі замовлень  і здійснення спо- стереження  за будівництвом;

— групи середньострокового (або довгострокового) планування й організації ви- робничого процесу.

125. Навчання персоналу замовника

Одна з цілей договору про експлуатацію  полягає в поступовій передачі технічно- го управління підрядчиком з експлуатації замовникові, і передбачається, що підряд- чик буде усе більше залучати  персонал  замовника до ухвалення відповідальності за управління об’єктом і його експлуатацію.

Для цього підрядчик повинен забезпечити навчання  персоналу  замовника в кра- їні замовника,  в своїй власній  країні або в третій країні з усіх питань, що має відно- шення  до споруди. Кількість  тих, що навчаються,  їх кваліфікація, конкретна  галузь навчання і тривалість навчання підлягають узгодженню сторонами в рамках узгодже- ної програми  навчання.  Навчання повинне  включати  навчання  на заводі і навчання в класі. Передбачається, що ті, хто навчається,  вже пройшли  базову підготовку; якщо це не так, то сторони повинні погоджувати шляхи і способи подолання цієї обставини.

Що стосується навчання на заводі, то в програмі навчання слід уточнити різні категорії  персоналу  замовника,  які повинні  отримати  підготовку  на місті для того, щоб придбати необхідні навички для утримання і ремонту установок і кінець кінцем самостійної експлуатації заводу відповідно за інструкціями постачальника найбільш ефективним і економічним  чином. При  цьому розуміється, що підготовка  тих, хто навчається,  не повинна відрізнятися від підготовки, яку отримують власні працівни- ки підрядчика, зайняті в аналогічних  сферах діяльності, з урахуванням специфічних потреб навчання кожного окремого кандидата. Мета класного навчання полягає в ознайомленні тих, хто навчається,  з такими  спеціальними питаннями, як організа- ція підприємств,  правила  техніки безпеки і т.д. Цей вид навчання  передбачає  також відбір відповідних  викладачів,  їх направлення в країну  замовника (якщо  навчання проходить там), а в деяких випадках — розроблення навчальної  програми для курсів і направлення фахівців  з країни  місця  знаходження підприємства підрядчика  про- тягом терміну дії договору.

126. Сторони повинні погоджувати  питання  про те, хто нестиме відповідальність за виплату  заробітної  плати, оплату  страховки,  подорожніх  витрат, витрат  на меш- кання  і інших витратах  тих, що навчаються  і їх викладачах,  включаючи  витрати  на переклад друкарських матеріалів, призначених для навчання.

Персонал підрядчика з експлуатації

Сторони  повинні також визначити критерії, відповідно  до яких адміністративна група або персонал  підрядчика  з експлуатації,  призначений на встановлені посади, повинні відбиратися кожною категорією  відповідно  до штатного розкладу  (наприк- лад, А — адміністративний персонал; Б — інспектори; В — механіки, техніки, диспет- чери, укладачі  графіків;  Г — напівкваліфікований персонал).  Персонал  підрядчика, назначений  для забезпечення експлуатаційного обслуговування, продовжує  по від- ношенню до замовника вважатися персоналом  підрядчика. Якщо з’являється необ- хідність у заміні якого-небудь  працівника, підрядчик повинен  негайно забезпечити заміну працівником аналогічної  кваліфікації. Призначення такого працівника, вжи- вані до його ставки  винагороди,  а також будь-які  додаткові  витрати,  які були поне- сені внаслідок такої заміни і розміщення яких підрядчик може зажадати у замовника,


 

підлягають  попередньому схваленню  замовником.  Заміна  кого-небудь  з персоналу підрядчика  може зажадатися замовником лише з медичних  причин  або на підставі неправильної поведінки чи порушення  законів країни замовника.

Умови роботи  персоналу підрядчика з експлуатації

У своєму договорі сторони повинні передбачити  суму, яку замовник  повинен ви- платити підрядчикові за управлінські кадри й інший персонал, наданий останнім для роботи на встановлених посадах (за  кожною  категорією). Підрядчик часто вимагає і отримує «управлінську винагороду»  для покриття витрат, понесених у зв’язку з управлінськими кадрами й іншим персоналом  (набір, адміністративні витрати, фонд заробітної плати, навчання  і перепідготовка,  відпустки, подорожні витрати, добові, розміщення, страхування, відпустка  за хворобою, виплати  на навчання  на дітей, що перебувають  на утриманні,  та інші виплати  відповідно  до трудового законодавства). Підрядчик може нести відповідальність за визначення фізичної придатності його пра- цівників  і їх утриманців,  проте сторони повинні встановити  в договорі, хто з них не- стиме витрати, пов’язані із заміною будь-якого  співробітника за медичних міркувань.

127. Компетенція підрядчика з експлуатації, зокрема щодо  персоналу замов- ника

Компетенція підрядчика  залежить  від ступеня  його відповідальності. Якщо  за- мовник відповідає за управління, користуючись у той же час консультаціями підряд- чика, то останній може лише давати рекомендації. Проте якщо підрядчик несе пряму відповідальність за експлуатацію,  інакше кажучи,  здійснює  управління заводом, то він має право давати інструкції  не тільки  своїм власним  співробітникам, які займа- ють установлені посади  на заводі, а й персоналу  замовника.  Що стосується  персо- налу замовника,  то до компетенції  підрядчика  можуть входити повноваження щодо набору, звільнення, просування за службою,  складання трудових  договорів  і комп- лектації штатів (див. п. 123). Очевидно,  що широка компетенція необхідна для того, щоб підрядчик мав можливість  виконувати свої зобов’язання в галузі управління. Як правило, в тих випадках, коли підрядчик (тобто компанія,  що управляє) несе пряму відповідальність за експлуатацію,  він спрямовує на будівельні  майданчики адміні- стративну  групу, за допомогою  якої  здійснює  управління. Групу очолює  керівник (призначається підрядчиком і працює під його керівництвом), який повинен володі- ти відповідною компетенцією, що надається  йому письмово.

6. Адміністративний контроль

128. Сторони  можуть  передбачити  в договорі  контроль  або нагляд  за діяльніс- тю підрядчика  з експлуатації і (або) керівника  об’єктом. Такий контроль може здій- снюватися  спеціальним органом. Сторони  повинні встановити  такі права органу, що здійснює контроль від імені замовника:

— установлення загальних принципів управління;

— відміна заходів, запланованих підрядчиком або керівником  об’єкта;

— вивчення  архівів і документів та доступ до всіх приміщень  і майданчиків;

— зажадання спеціальних (проміжних) звітів.

У зв’язку з цим повинні бути встановлені такі зобов’язання  підрядчика  з експлу- атації і (або)  керівника  об’єктом: надавати  контролюючому органу запитану  інфор- мацію і документи; звільняти співробітників, до яких контролюючий орган втратив довіру.


 

7. Стандарти, специфікації, технічні нормативи

129. Договори  зазвичай  містять  положення,  відповідно  до якого при експлуата- ційному обслуговуванні підрядчик повинен застосовувати узгоджені норми і специ- фікації. У випадку, якщо сторони передбачать дотримання норм і специфікацій, які вживаються у країні замовника,  останній повинен надати інформацію про ці норми і специфікації підрядчикові.

8. Зобов’язання замовника

130. Основне  зобов’язання  замовника повинне полягати  в оплаті послуг підряд- чика з експлуатації. Винагорода зазвичай складається з самої винагороди  і відшкодо- ваних витрат. Винагорода  може бути виражена  у вигляді  або отримуваної суми, або відсотка від вартості проведених або проданих товарів, або винагороди  за певний пе- ріод часу. Це може бути винагорода за технічне сприяння або за навчання, якщо воно здійснюється за рахунок замовника.  Винагорода за технічне сприяння, що надається підрядчиком з головної контори його підприємства,  має зазвичай фіксований розмір (плюс  відрядна  ставка),  тоді як винагорода  за технічне сприяння, що надається  на місці знаходження об’єкта, встановлюється щомісячно.  Експлуатаційне обслугову- вання, яке здійснюється на місці знаходження об’єкта, може оплачуватися за місяч- ними, тижневими, денними або погодинними ставками різним категоріям  персоналу підрядчика. У договорі повинна бути передбачена можливість  збільшення винагоро- ди внаслідок змін у сфері дії договору на прохання  замовника.

131. Коло зобов’язань замовника залежить  від стадії виконання проекту, на якій був укладений договір про експлуатацію. Ці зобов’язання  можуть включати таке:

— надання  всіх необхідних  сировинних матеріалів,  комунальних послуг, запас- них  частин,  інструментів,  апаратури  і устаткування, кваліфікованої  робочої сили і персоналу, потрібних для підготовки, експлуатації,  пуску і перевірю- вального випробування об’єкта; забезпечення необхідного фінансуванні, обсяг і спосіб здійснення якого повинні бути узгоджені в договорі;

— надання всієї проектно-конструкторської інформації, яка відноситься до спра- ви, а також інформації,  що є в нього, щодо правил  техніки  безпеки  та інших правил, які застосовуються на місці робіт, безкоштовно  і протягом  розумного часу, а також надання  такого сприяння, яке потрібне  підрядчикові для вико- нання своїх зобов’язань за договором;

— організація  перевезення устаткування, матеріалів і запасів у країну здійснення обслуговування;

— полегшення швидкого надання підрядчикові, його персоналу і членам їхніх сімей відносно країни, у якій повинне здійснюватися експлуатаційне обслуговування таких пільг: необхідних віз, ліцензій, дозволів і сертифікатів митної очистки;

— безперешкодний доступ до всіх ділянок  і об’єктів, що мають визначення, до експлуатаційного обслуговування; медичного обслуговування і безпеки на те- риторії заводу і в житлових  кварталах для персоналу  підрядчика  і членів їхніх сімей; привілеїв  відносно ввезення  в країну, де здійснюється обслуговування, визначеної суми іноземної валюти для службового або особистого користуван- ня, а також щодо вивезення таких сум, ввезених у країну; можливості  репатріа- ції у разі виникнення міжнародних  криз і сприянні  в разі непередбаченого  ви- никнення надзвичайних положень на місцевому і національному рівнях;


 

— сприяння переказу  за кордон винагороди  підрядчика  і заробітної  плати  його персоналу з урахуванням відповідного національного законодавства країни, де здійснюється обслуговування;

— поступове переведення у своє ведення технічного управління.

9. Методи визначення винагороди підрядчика

132. Відшкодованими вважаються всі витрати, безпосередньо  і належним чином понесені у зв’язку з експлуатаційним обслуговуванням. На практиці в деяких догово- рах проводиться відмінність  між винагородою,  що сплачується в період, що передує передачі об’єкта, і тим, що сплачується в період після передачі. У першому випадку винагорода ґрунтується на встановлених місячних ставках заробітної плати персона- лу підрядчика  з експлуатації,  а в другому — на встановленій паушальній  сумі, розра- хованій за рік, і до неї можуть застосовуватися вирахування і надбавки.

10. Умови платежу

133. Існуючі договори в цій галузі передбачають умови виплати винагороди, включаючи  терміни і метод платежу. Винагорода  виплачується зазвичай  щомісячно на підставі рахунків, що надаються підрядчиком з експлуатації,  у валюті і в місці, які встановлені в договорі. Часто передбачається виплата авансів.

134. Сторони можуть установити, що, якщо замовник не здійснює платежів у тер- міни, встановлені договором, підрядчик має право  стягувати  відсоток  із суми про- строчених платежів за узгодженою ставкою, крім використання інших засобів захис- ту, передбачених вживаними законами. Підрядчикові може бути також надане право розірвати договір, якщо платежі не здійснюються  протягом періоду, узгодженого в договорі.

11. Підвищення цін і коригування розмірів винагороди

135. Сторони  повинні  самі встановити,  чи слід передбачити  в договорі  можли- вість перегляду  винагороди  підрядчика  з експлуатації в результаті  дії обставин, що перебувають  поза контролем  сторін, і коригування розмірів  винагороди  відповідно до таких обставин.

12. Утримання сум з винагороди або анулювання платежів

136. За цих питань немає одноманітної  практики.  Є договори, які містять поло- ження  про те, що утримання сум з винагороди  або анулювання платежів  не допус- кається,  тоді як в інших договорах установлюється, що замовник  може утримувати будь-які  суми з винагороди  підрядчика  з експлуатації або анулювати  повністю  чи частково будь-які  вже схвалені платежі на підставі з’ясування  в ході здійснення до- говору  певних  обставин.  У цьому  випадку  сторони  повинні  чітко вказати,  на якій підставі замовник  може утримувати  такі платежі з підрядчика, в якому розмірі і протягом якого періоду, а також відповідну процедуру і наслідки для обох сторін. Наприклад, замовник  може утримувати  виплати,  щоб захистити  себе від збитків  за договором у таких випадках: через невиконання підрядчиком своїх зобов’язань; для компенсації  незадовільних результатів  або на підставі того, що замовник  пред’явив претензії за збитками; за наявності  розумних підстав для подачі замовником претен- зій за збитками.  У кожному  випадку  замовник  повинен  представити підрядчикові


 

обґрунтування свого рішення  про утримання винагороди.  До утримання будь-якої суми замовник повідомляє про те, що він утримує винагороди, а підрядчик має право оскаржити це рішення у встановлений період. Якщо утримання винагороди замовни- ком невиправдане, то це розглядається як порушення  договору.

14. Невиконання договірних зобов’язань і пов’язані з цим наслідки

137. Кожна сторона повинна  повною мірою нести відповідальність перед іншою стороною за невиконання або самою цією стороною, або її персоналом зобов’язань за договором. Проте таке невиконання не спричинює  за собою ніяких  наслідків,  якщо є підстави для звільнення від відповідальності. У зв’язку з цим слід брати до уваги, що відповідальність за договором про експлуатацію  інша, ніж відповідальність за до- говором про матеріально-технічне обслуговування або ремонт.

138. Сторони  повинні встановити  в договорі можливі  види відповідальності під- рядчика  з експлуатації,  наприклад за недоліки  внаслідок  неналежного  планування, за збитки, спричинені  неналежним контролем,  за якість і комерційне  використання товарів, виконаних відповідно  до договору, і т.д. Якщо підрядчик дав виробничі  га- рантії, він повинен  нести відповідальність за виконання таких гарантій.  У зв’язку з цим у деяких договорах про експлуатацію  встановлюється зобов’язання  підрядчика конкретно  указувати  показники річного виробництва відповідного товару, які пови- нні бути досягнуті в ході нормальної експлуатації заводу. Якщо виробництво не дося- гає показника,  щодо якого встановлено гарантії, більше ніж на узгоджений відсоток, підрядчик повинен  виплатити неустойку.  Якщо,  з іншого боку, підрядчик добива- ється показників виробництва, які більше ніж на узгоджений відсоток перевищують показники, щодо яких були надані гарантії, то на додаток до винагороди  йому випла- чується премія. Замовник повинен нести повну відповідальність перед підрядчиком за виконання або невиконання будь-якого з його зобов’язань за договором. Якщо яка- небудь із сторін не виконує  своїх зобов’язань  за договором, інша може в письмовій формі  зажадати  від неї дотримувати умов договору. Якщо протягом  установленого часу після  отримання такої вимоги  сторона, що порушила  умови договору, не зро- бить кроків для дотримання умов договору, інша сторона може без збитку для інших прав або засобів захисту, які можуть бути в її розпорядженні, припинити дію дого- вору, направивши відповідне письмове повідомлення стороні, яка порушила умови.

Обмеження фінансової відповідальності підрядчика з експлуатації

139. Замовник зацікавлений в отриманні належних експлуатаційних послуг і тому прагне накласти на підрядчика  з експлуатації зобов’язання,  пов’язані з експлуатацій- ними характеристиками підприємств і результатами. Зі свого боку, підрядчик прагне не приймати  на себе дуже значних зобов’язань. Можливе компромісне рішення може бути знайдене  в тому випадку, якщо сторони виходитимуть з того принципу,  що за- гальні фінансові наслідки можливого  невиконання підрядчиком своїх зобов’язань не повинні покладатися на нього цілком і що слід забезпечити справедливу збалансова- ність інтересів замовника і підрядчика. Таким  чином, сторони  можуть погоджувати в договорі, що загальна фінансова  відповідальність підрядчика  обмежується певною сумою, вираженою в абсолютних цифрах або у відсотках від його винагороди. Право сторін обмежувати  фінансову  відповідальність підрядчика  регулюється вживаними законами.  Сторони  повинні встановити  в договорі, в яких випадках  і в якому обсязі


 

підрядчик повинен  відшкодовувати витрати  замовника за всіми  претензіями, ви- могами і видами відповідальності у зв’язку з тілесними  ушкодженнями або смертю кого-небудь з персоналу замовника внаслідок недбалості підрядчика.

Збитки і неустойка (заздалегідь оцінені  збитки).  Сторони  використовують не- устойку як засіб тиску, що робиться однією стороною на іншу, з тим щоб добитися від останньої своєчасного виконання нею своїх договірних зобов’язань. У деяких догово- рах сторони просто обумовлюють, що в разі невиконання зобов’язань однією із сторін вона повинна  виплатити компенсацію  іншій стороні за збитки, яких вона фактично зазнала. Проте, як правило, загального  положення подібного характеру  недостатньо для запобігання труднощам, що виникають у деяких випадках відносно вживаних  за- конів, доказів і суми збитків. Існують договори, в яких узгоджуються виплата підряд- чиком неустойки  без обов’язкового  надання  замовником доказів того, що він зазнав збитків; у цих випадках  сплата неустойки  може замінювати  відшкодування збитків. Трапляються також договори, в яких передбачається як сплата неустойки,  так і від- шкодування збитків. Якщо взяти до уваги всі варіанти, то сторонам слід передбачити або відшкодування збитків,  або сплату  неустойки.  Якщо  в договір включено  поло- ження як щодо відшкодування збитків, так і сплати неустойки,  то зв’язок між цими двома категоріями повинен бути чітко визначений. Слід сказати, що в деяких країнах неустойка  вважається такою, що суперечить  публічному  порядку  або її розмір може обмежуватися судом. У такому  разі застосовуються заздалегідь  оцінені  збитки,  що розглядаються як завчасний  захист від можливого  збитку, який одна із сторін може понести через невиконання іншою стороною своїх договірних  зобов’язань. Що сто- сується  сум заздалегідь  оцінених збитків або неустойки,  то сторони часто вважають за необхідне встановлювати в своїх договорах паушальну  суму заздалегідь  оцінених збитків  або неустойки,  що сплачується в разі невиконання договірних  зобов’язань. Неустойка або заздалегідь оцінені збитки, які підлягають сплаті підрядчиком,  зазви- чай розраховуються як відсоткова частка від його винагороди.

15. Звільнення від відповідальності за наслідки  невиконання договірних зобов’язань

А) ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ

140. Сторони  повинні  уточнити  в своєму договорі ситуації, які можуть спричи- нити за собою звільнення від відповідальності за наслідки невиконання однією з них своїх договірних  зобов’язань.  Звільнення від відповідальності надається  в разі ви- никнення труднощів,  що неминуче  перешкоджають виконанню  стороною  своїх до- говірних  зобов’язань.  За  відсутності  подібного  положення відповідне  рішення  слід шукати у вживаних  законах.

141. До договорів  про експлуатацію  зазвичай  включається положення,  згідно з яким сторона не несе відповідальності за невиконання своїх зобов’язань, якщо вона може довести, що воно було спричинене надзвичайною за своїм характером  і не за- лежною від неї перешкодою, яка виникла  після підписання договору, що не було до- статніх підстав передбачати  цю перешкоду  під час укладення договору і що вона не могла уникнути або усунути її або її наслідків. Ці перешкоди можуть бути фізичними (наприклад, пожежа або стихійне лихо), юридичними (заборона на імпорт) або комп- лексними (війна, громадянська війна, втручання державних органів, мобілізація, рек- візиція і т.д.).


 

Б)   ПРОЦЕДУРА, ЯКУ  СЛІД   ЗАСТОСОВУВАТИ У  ВИПАДКАХ,  КОЛИ ОДНА  ІЗ СТОРІН ПОСИЛАЄТЬСЯ НА  ОБСТАВИНУ, ЩО  ЗВІЛЬНЯЄ  ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НАСЛІДКИ НЕВИКОНАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБО- В’ЯЗАНЬ

142. Сторона,  яка не виконує  своїх зобов’язань  і посилається на обставину,  що звільняє від відповідальності за наслідки  невиконання договірних  зобов’язань,  по- винна повідомити  іншій стороні не пізніше за узгоджений у договорі термін про об- ставину, що перешкоджає  виконанню  нею зобов’язань, і про неможливість виконати зобов’язання  без прострочення у виконанні.  Якщо  сповіщення  не було направлене протягом  терміну, обумовленого  в договорі, то вона несе відповідальність за збитки, спричинені  невчасним сповіщенням,  і не може посилатися на цю обставину.

143. У своєму  договорі сторони  можуть передбачити,  що наявність  такої обста- вини повинна бути підтверджена  торговельно-промисловою палатою або будь-якою іншою компетентною організацією  країни,  в якій  виникла  подібна обставина.  Слід також передбачити,  що сторона, яка одержує повідомлення, може після оцінювання отриманої  інформації  не погодитися  із ствердженням іншої сторони  про те, що ця обставина  дійсно перешкодила виконанню  нею своїх зобов’язань. У цьому випадку рішення може бути знайдене шляхом переговорів, а якщо і це не дало задовільних ре- зультатів,  то за допомогою інших належних  способів вирішення суперечок (наприк- лад, арбітраж або суд).

В)  НАСЛІДКИ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД  ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА  НЕВИКО- НАННЯ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Як правило, наслідками  звільнення від відповідальності є: продовження терміну, необхідного для виконання зобов’язань, що стало неможливим без збитку для засто- сування  застережень,  які передбачають  адаптацію  договору;  компенсація замовни- ком додаткових  витрат; те, що жодна із сторін не зобов’язана компенсувати збитків, які може понести інша сторона з цієї причини;  несплата  винагороди  підрядчикові з експлуатації за невиконання ним окремих зобов’язань; одностороннє  розірвання до- говору будь-якою  зі сторін. У договорі слід уточнити  період, протягом  якого можна допустити  існування  обставини,  що перешкоджає  виконанню  зобов’язань, перш ніж сторонам потрібно буде ухвалити  рішення про подальший  статус договору.

У зв’язку з цим звичайна практика допускає, що в тому випадку, якщо обставини продовжують  діяти понад три місяці, будь-яка із сторін має право розірвати  договір за допомогою письмового  повідомлення. Звільнення від відповідальності надається на період дії такої обставини  плюс період, необхідний  для відповідної  підготовки до відновлення виконання зобов’язань.  Сторона  не може посилатися на невиконання іншою стороною своїх договірних зобов’язань у тому випадку, якщо подібне невико- нання було спричинене діями або бездіяльністю  з її боку. Так, підрядчик не несе від- повідальності  за наслідки  невиконання ним зобов’язань, якщо воно було зумовлене діями або бездіяльністю  з боку замовника,  і навпаки.

У своєму  договорі  сторони  можуть  погоджувати,  що протягом  періоду  тимча- сового припинення виконання зобов’язань вони ділитимуть  між собою витрати, необхідні для продовження виконання договірних  зобов’язань. Вони можуть також домовитися про те, щоб розрахунок  цих витрат  проводився  або у момент настання обставини,  що звільняє від відповідальності, або при врегулюванні  рахунків  у разі


            fJacmwta I. Mi:.HcHapoaHi KoMepuji1Hi yzoau

po3ipBaHH51 ,II;OfOBopy IIicJI.H 3aKiWieHH51 rrepio,n;y  THMl!aCOBOfO rrpHIIHHeHH.H  BHKOHaHH.H

306oB'513aHb. 3a3BWiail CTOpOHH BHpiiiiyiOTb 36eperTH 3a co6oiO CYMH BHIIJiaT, OTpHMaHO'i paHiiiie B pe3yJibTaTiCIIiJihHO'i rrpoBe,n;eHO'i po6oTII. Y IJ;bOMY BHIIa,n;Ky BOHH IIOBHHHiBi,n;-

3BiryBaTH O,II;HH rrepe,n; O,II;HHM:  Kmima CTOpOHa Ma€  Bi,I1;3BiryBaTH rrepe,n; iHIIIOIO  CTOpOHOIO

3a CYMY BHIIJiaT, OTpHMaHy  i36epeJKeHy y 3B'513KY 3 qacTKOBHM BHKOHaHH.HM ,II;OfOBopy,  i3

3aCTepeJKeHH.HM, Ill;O  u;iCYMH He rrepeBHIII;yBaTHMYTb BapTOCTiIIOCJiyr, Ha,zJ;aHHX rri,n;p.H.n;qH­ KOM 3 eKCIIJiyaTau;i'i. TaKOJK IIOBHHHiBpaxoByBaTHC.H IIJiaTeJKi, BJKe  3.IJ:iilcHeHi3aMOBHHKOM Ha BHKOHaHH.H po3ipBaHHX ,II;OfOBOpiB.

16. YCKJia)J;HIOBa.JihHi o6cTaBI1HI1

144. Y raJiy3iMaTepiaJibHO-TeXHiqHOfO  o6cJiyroByBaHH51 i peMOH'fY ycKJia,Il;HIOBaJibHi o6cTaBHHH Bi,n;irpaiOTb Bi,II;HOCHO He3HaqHy poJib, aJie MOJKYTb icTOTHO BIIJIHHYTH Ha ,II;O­

fOBip rrpo  eKcrrJiyaTau;iiO. CJii.n; rrpoBO.IJ:HTH Bi,n;MiHHiCTh MiJK rroJioJKeHH.HM, 3YMOBJieHHM

3BiJibHeHH51M Bi,n; Bi,II;IIOBi,n;aJibHOCTiqepe3 HeMHH)Il:Jio6cTaBHHH, iIIOJIOJKeHH.HM, IIOB'513aHi

i3 3aTpy,n;H.HIQqHMH o6cTaBHHaMH: o6cTaBHHa, Ill;O  3BiJihH51€ Bi,n; Bi,II;IIOBi,n;aJibHOCTi, po6HTb BHKOHaHH.H,II;OfOBOpy HeMOJKJIHBHM (.IJ:HB. IIII. 140-143), a rrpH 3aTpy,n;H.HIOqiil o6cTaBHHi IJ;bOfO He Bi,n;6yBa€TbC51. Y 3B'513KY 3 IJ;HM  CTOpOHH IIOBHHHi crrpo6yBaTH BH3HaqHTH B ,II;O­

fOBOpiMOJKJIHBi3MiHH B o6cTaBHHaX, .HKirrpH3BO,ZLHTb ,II;O rropyiiieHH.H rrepBHHHO'i36aJiaH­ COBaHOCTi,II;OfOBopy 3 eKOHOMiqHo'i i¢iHaHCOBO'i ToqoK 3opy, aJie He BHKJIHKaiOTb HeMOJK­ JIHBOCTiHoro BHKOHaHH.H.

Ha BHIIa,Il;OK, .HKIII;O   CTOpOHH He  3MOJKYTb ,n;iilTH  3fO,II;H, MOJKHa BKa3aTH  Mipy  BaJK­

JIHBOCTi HaCJii,n;KiB 3MiHH o6cTaBHH i yToqHHTH 3MiHH, .HKi MOJKYTb rrpHBeCTH  JIHIIIe ,II;O

3MiHH .n;oroBopy, i Ti, .HKi MOJKYTh BHKJIHKaTH  Horo aHyJIIOBaHH.H 3 yciMa BIIJIHBaiOqHMH

3 u;horo HacJii,n;KaMH. IIepiiia rpyrra 3MiH BKJIIOqaTHMe KopiHHi 3MiHH o6cTaBHH, ru;o   € ic­ TOTHO BaJKJIHBHMH ,II;JI.H,II;OC.HfHeHH.H IJ;iJieil ,II;OfOBopy. 3a HaHBHOCTiTaKHX 3MiH CTOpOHa, Ha .HKiil II03HaqaiOTbC.H'iX HecrrpH.HTJIHBiHaCJii,II;KH, MOJKe 3aiipOIIOHyBaTH iHIIIiil CTOpOHi

rreperJI.HHYTH .n;oroBip i B  po3yMHill Mipi a,n;arrryBaTH Horo  .n;o  o6cTaBHH, ru;o   3MiHHJIHC.H.

)lo .n;pyrolrpyrrH 6y.n;yTh BKJIIOqeHi3MiHH, ru;o  rrepeiiiKO,n;JKaiOTh .n;oc.HrHeHHIO u;iJiell.n;oro­ Bopy, HaBiTh .HKIII;O  BiH 6y,n;e rreperJI.HHYTHil i3MiHeHHil. 5IKIII;O TaKi3MiHH Bi,n;6yBaiOTbC51 irrpH IJ;bOMY iHIIIa cTopoHa He rrpHilMa€ rrporro3HIJ;il rrpo rreperJI.H.IJ:, TO  cTopoHa, Ha .HKill II03HaqHJIHC51 HecrrpH.HTJIHBiHaCJii,II;KH, MOJKe B  O,II;HOCTOpOHHbOMY IIOp.H,n;Ky Bi,II;MOBHTH­

C.H Bi,n; ,II;OfOBopy. Y 3B'513KY 3  IJ;HM  CTOpOHH MaiOTb  BHpiiiiHTH, qH IIOBHHHe  IIOJIOJKeHH.H

rrpo rreperJI.H.IJ:  rrepe.n;6aqaTH JIHIIIe  3o6oB'.H3aHH.H 6paTH yqacTb y TaKill rrpou;e.n;ypi qH

cJii.n;  liTH .n;aJii, BHMaraiOqH .n;oc.HrHeHH.H yro.n;H ru;o.n;o  a,n;arrTau;il.n;oroBopy. KoJIH cTopoHH

3o6oB'.H3YIOThC.H TiJihKH 6paTH yqacTb y rrpou;e.n;ypi rreperJI.H,n;y, TO .n;oroBip He rropyiiiy­

€ThC.H, .HKIII;O  BOHH He ,II;OC.HfHYTb 3fO,II;H, iBHKOHaHH.H ,II;OfOBopy B iloro rrepBHHHOM)T BHf­ JI.H,II;i MOJKe   rrpo,n;OBJKyBaTHC.H.   llpoTe .HKIII;O  rrepe,n;6aqa€TbC51, Ill;O   CTOpOHH IIOBHHHi ,II;O­ C.HfTH rreBHol3ro.n;H rrpo  a,n;arrTau;iiO .n;oroBopy iBOHa He .n;oc.HrHyTa, TO  cTopoHa, ru;o  Ma€ rrpaBO IIOCHJiaTHC.H Ha 3aCTepeJKeHH51 rrpo rreperJI.H,II;, IIOBHHHa MaTH rrpaBO 3BepHyTHC51,II;O

cy.n:y, ap6iTpaJKy a6o .n;o TpeTbolcTopoHH ,n;JI.H a,n;arrTau;il.n;oroBopy Bi.n; iMeHi cTopiH. AJie

il TO,II;iCTOpOHH IIOBHHHi TaKOJK yrreBHHTHC.H  B  TOMy, Ill;O  B 'iXHiX  Kpa'iHaX  BHeCeHH.H 3MiH

,II;O ,II;OfOBopy  TpeTbOIO  CTOpOHOIO, HaBiTh .HKIII;O  u;e  3po6JieHO 3  ,II;03BOJIY  iHIIIHX  CTOpiH,

3aKOHHe. HapeiiiTi, .HKru;o rrepBHHHHil.n;oroBip yKJia,n;eHHil Ha rreBHHil TepMiH, TOy BHrra,n;­ Kax, KOJIH B XO,II;irreperJI.H.IJ:Y CTOpOHH He ,II;OXO,II;.HTb   3fO,II;H, TO ,II;OfOBip MOJKe aBTOMaTHqHo rrpHIIHHHTH CBOIO ,n;iiO.


 

17. Страхування

145. Договори  про експлуатацію  зазвичай  передбачають  зобов’язання  сторін за- безпечити  страхування, що перебуває  в повній відповідності  із зобов’язаннями сто- рін за договором.  Інакше  кажучи,  сторони  повинні  враховувати взаємозв’язок між загальним ризиком, їх відповідальністю і страхуванням цієї відповідальності і мають прагнути  забезпечити таке страхування, яке покриває  через одного або декілька по- лісів ризики всіх зацікавлених сторін загального і, можливо, професійного характеру. У зв’язку з цим необхідно враховувати вартість  такого розширеного  страхового по- криття. Сторони повинні уникати подвійного або потрійного страхування між замов- ником, підрядчиком з експлуатації і постачальниками.

18. Оподаткування та інші збори

146. Слід  зазначити  в договорі, які податки  і збори  сплачуються і якою сторо- ною, а також розглянути такі питання,  як недопущення подвійного  оподаткування, звільнення від сплати податків, податки з обороту, з доходів корпорацій, з особистого доходу і окремі  місцеві  податки.  Сторонам  рекомендується консультуватися щодо цих та інших проблем,  пов’язаних  з податками,  з фахівцями в галузі  оподаткуван- ня. Сторони можуть також вирішити, що замовник відшкодовуватиме підрядчикові з експлуатації будь-які податки і збори, які стягуються з останнього в країні замовника у зв’язку з виконанням договору.

19. Секретність

147. У договорі про експлуатацію  повинно бути передбачено, що як замовникові, так і підрядчикові заборонено  розголошувати конфіденційну інформацію.  Остання включає всі факти, що стосуються  предмету договору, за винятком тих фактів, які є загальновідомими або повинні бути розкриті, щоб проводити  роботи з експлуатацій- ного обслуговування. Як замовник, так і підрядчик повинні стежити за збереженням таємниці всіма особами, що беруть участь у здійсненні договору, включаючи своїх службовців.  І нарешті, сторони  повинні  домовитися про те, протягом  якого періоду слід зберігати секретність. Положення, що стосуються секретності, як правило, вихо- дять за межі терміну дії цього договору і часто передбачають збереження  секретності на необмежений  період. Порушення положень,  що стосуються  секретності,  спричи- нює за собою ті самі наслідки,  що й випливають у зв’язку з порушенням договору. Може бути досягнута  домовленість  про те, що відносно кожного такого порушення винна сторона зобов’язана  буде сплатити  збиток, неустойку  або заздалегідь  оцінені збитки.

20. Винаходи і права власності підрядчика з експлуатації

148. Сторони повинні погоджувати питання про те, кому належатимуть авторські й винахідницькі права у випадку,  якщо  підрядчик з експлуатації патентує  винахід. Зазвичай такі права зберігає за собою підрядчик.  З іншого боку, сторони повинні по- годжувати  умови  придбання замовником права  використовувати винаходи  і (або) розробки,  відносно  яких  підрядчик подав заявки  на патент. Це право  регулюється вживаними законами  і залежить  від того, чи планується використання винаходів  і (або) розробок у ході здійснення підрядчиком його зобов’язань або після закінчення терміну дії договору про експлуатацію. Якщо використання таких винаходів  і (або)


 

розробок відбувається в ході дії договору про експлуатацію  і з метою звичайної  екс- плуатації,  матеріально-технічного обслуговування і ремонту,  то замовник  повинен звільнятися від сплати. Відповідальність за порушення  прав власності  підрядчика  з експлуатації регулюється законами.

23. Набрання чинності і терміни дії договору

149. У цілому практика показує, що договір про експлуатацію  набирає чинності з дати його укладання,  якою зазвичай  є дата його підписання. Вступ у силу договорів, у яких державні установи, міжнародні організації та інші органи беруть участь як за- мовники,  а компанії виступають  у ролі підрядчиків з експлуатації,  часто підлягають схваленню з боку компетентних органів і фінансових  установ, зацікавлених у цьому питанні,  за умови встановлення терміну  такого схвалення.  У цих випадках  договір вступає в силу з моменту його схвалення всіма компетентними органами й установа- ми. Обидві сторони повинні докласти всіх зусиль, потрібних у комерційних справах, щоб дістати  необхідне  схвалення протягом  установленого терміну,  і нестимуть  всі пов’язані з цим витрати.  Сторони  зобов’язані  також невідкладно повідомляти одна одній щодо отримання такого схвалення або відмови в ньому.

Якщо після закінчення узгодженого терміну повідомлення не було отримане, то підрядчик перестає  бути пов’язаним  своєю пропозицією,  а договір, навіть якщо він підписаний, вважатиметься недійсним. Договір про експлуатацію, що вступив у силу, діє протягом  первинного  встановленого періоду  часу. Звичайна практика  свідчить про те, що такі договори укладаються на термін у два, три, чотири або п’ять років, а потім щорічно продовжуються, якщо їхня дія не припиняється після закінчення пер- винного або будь-якого  подальшого річного періоду.

24. Призупинення і припинення дії договору

А) ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У сторін можуть  бути підстави  включати  положення,  що стосуються  призупи- нення  і припинення дії всього договору або деяких  договірних  зобов’язань, причо- му це повинно відбуватися з урахуванням вживаних  законів. Якщо вони побажають зробити це, їм на практиці  можуть траплятися два види призупинення і припинення дії договору: узгоджене  і одностороннє. Узгоджене  призупинення або припинення дії можуть бути наслідком  непереборної  сили, ускладнюючих обставин або інтересів обох сторін, що змінилися. Одностороннє призупинення і припинення дії договору можуть мати подвійний характер: а) випадки, пов’язані з невиконанням якою-небудь стороною договірних  зобов’язань  (див. п. 138); б) випадки,  зумовлені  конкретними обставинами або особливими причинами.  Якщо одностороннє  призупинення і при- пинення  дії договору відповідно до пункту б) закон визнає за можливе і сторони ба- жають залишити  за собою таку можливість,  вони повинні  з посиланням на закони визначити в договорі конкретні  обставини  або особливі причини, які слугуватимуть підставою  для  одностороннього  призупинення або припинення дії договору. Вони повинні також ухвалити  рішення про те, чи дозволяє їхній договір замовникові при- пиняти  його дію на свій розсуд.

150. У зв’язку з цим необхідно уточнити  процедуру  одностороннього  призупи- нення і припинення дії договору. Необхідно  передбачити, що сторона, яка бажає призупинити або припинити дію договору  в односторонньому порядку,  може зро-


 

бити це шляхом  письмового  повідомлення при дотриманні  встановленого терміну. Така процедура  може також зажадати  рішення  питання  про те, хто встановлює  на- явність  підстави  для призупинення або припинення дії договору: чи може сторона призупиняти або припиняти дію договору, використовуючи свої власні оцінки  на- явності таких підстав, чи наявність таких підстав повинна встановлюватися третьою стороною.

Б)  НАСЛІДКИ ОДНОСТОРОННЬОГО ПРИЗУПИНЕННЯ І ПРИПИНЕН- НЯ ДІЇ ДОГОВОРУ

151. У тому  випадку,  якщо  в договорі  передбачена  можливість  призупинення його дії в односторонньому порядку,  сторони  повинні  обумовити  наслідки  і шляхи їхнього врегулювання, а також права і обов’язки сторін після  призупинення дії до- говору. Вони можуть зумовити  наклеп, що якщо  виконання підрядчиком з експлу- атації його зобов’язань  буде призупинено після  того, як робота, відповідно  до цих зобов’язань, була розпочата,  він має право, крім винагороди  за роботу, виконану  до такого призупинення, розраховувати на відшкодування витрат, які він несе внаслідок призупинення виконання своїх зобов’язань, включаючи заробітну плату робітникам, найнятим для виконання робіт, а також оренду приміщень,  які не були використані. Підрядчик з експлуатації повинен звести такі витрати до мінімуму.

Сторони можуть також домовитися про те, що в разі відновлення виконання під- рядчиком  з експлуатації зобов’язань, які були припинені,  він має право розраховува- ти на винагороду за додаткову роботу, пов’язану з відновленням роботи.

Припинення дії договору

152. У цілому практика показує, що наслідки припинення дії договору в односто- ронньому порядку в тих випадках, коли це допускається, відрізняються від наслідків припинення дії договору в односторонньому порядку.  Коли  дія договору припиня- ється в односторонньому порядку, зобов’язання  підрядчика  з експлуатації припиня- ються, і це означає, що він повинен прийняти невідкладні  заходи з належного завер- шення надання послуг. Тому в договорі повинне бути вирішене питання про платежі, які здійснюються  однією стороною іншій стороні. Врегулювання питання  залежить зазвичай  від того, чи зумовлено  припинення дії договору обставинами,  які залежать від замовника,  підрядчика  або третьої сторони.

Якщо  договір  припиняється на підставах,  які  залежать  від підрядчика, то він не має права на оплату невиконаної роботи. У договорі слід передбачити,  чи пови- нен підрядчик відшкодовувати замовникові можливі  збитки  і витрати,  понесені внаслідок  припинення дії договору, при проведенні  остаточного  розрахунку.  Якщо припинення дії договору спричинено обставинами,  які залежать  від замовника,  під- рядчик має право на оплату в повному обсязі за фактично  виконану  роботу, а також на відшкодування витрат, понесених  до моменту припинення дії договору, і витрат, пов’язаних з належним завершенням його роботи, включаючи  транспортні витрати, пов’язані із зворотним  проїздом його адміністрації  та іншого персоналу.

Слід передбачити  збалансований розподіл  своїх витрат  і зобов’язань  у випадку, якщо договір припиняється з причин, не залежних  від якої-небудь із сторін. До того ж сторони повинні погоджувати відносно кожного конкретного випадку питання про те, чи матиме підрядчик право на винагороду за фактично  виконану  роботу.


 

25. Мови

153. Якщо договір складений  декількома  мовами, то необхідно вказати  основну мову. Якщо  мова звітів  про експлуатацію  і кореспонденцію відрізняється від мови договору  або основної  мови, то вона також  повинна  бути вказана.  Крім того, в до- говорі слід визначити мову, яку підрядчик з експлуатації використовує у відносинах з персоналом,  або, іншими словами, адміністративну мову об’єкта. Іноді в договорах передбачається обов’язкове використання місцевої мови.

26. Закони, які застосовуються, та пов’язані з ними питання

154. У своєму договорі сторони повинні застерегти закон, який якнайкраще під- ходить до їхніх взаємин  і який  буде його регулювати.  Якщо сторони  побажають за- стосовувати  у своїх взаємовідносинах інші правила,  наприклад,  норми професійної поведінки, то у своєму договорі вони повинні будуть зробити посиланні на ці правила і прямо заявити  про свою згоду з ними. Сторони  можуть бути змушенні  застосову- вати обов’язкові норми права, які діють у країні здійснення експлуатаційного обслу- говування,  незважаючи на те, що вони обрали інші закони, які застосовуються до до- говору.

155. Сторони  повинні  узгодити  в договорі питання  про те, як саме підрядчик з експлуатації повинен ознайомитися з обов’язковими нормами, які діють у певній країні. Коло зобов’язань  замовника залежить  від стадії виконання проекту,  на якій був укладений договір про експлуатацію. Ці зобов’язання  можуть включати таке:

— надання  всіх необхідних  сировинних матеріалів,  комунальних послуг, запас- них  частин,  інструментів,  апаратури  і устаткування, кваліфікованої  робочої сили і персоналу, потрібних для підготовки, експлуатації,  пуску і перевірочно- го випробування об’єкта; забезпечення необхідного фінансування, обсяг і спо- сіб здійснення якого повинні бути узгоджені в договорі;

— надання всієї проектно-конструкторської інформації, яка належить  до справи, а також інформації,  що є в нього, щодо правил техніки безпеки та інших пра- вил, які застосовуються на місці робіт, безкоштовно і протягом розумного часу, а також надання  такого сприяння, яке потрібне  підрядчикові для виконання своїх зобов’язань за договором;

— організація  перевезення устаткування, матеріалів і запасів у країну здійснення обслуговування;

— полегшення швидкого  надання  підрядчикові, його персоналу  і членам  їхніх сімей відносно країни, в якій повинне здійснюватися експлуатаційне обслуго- вування  таких пільг: необхідних  віз, ліцензій,  дозволів  і сертифікатів митної очистки;

— безперешкодний доступ до всіх ділянок  і об’єктів, що мають визначення, до експлуатаційного обслуговування; медичного обслуговування і безпеки на те- риторії заводу і в житлових  кварталах для персоналу підрядчика  і членів їхніх сімей; привілеїв  відносно  ввезення  у країну,  де здійснюється обслуговуван- ня, визначеної  суми іноземної валюти для службового  або особистого корис- тування,  а також і щодо вивезення таких сум, ввезених  у країну; можливості репатріації  в разі виникнення міжнародних  криз  і сприяння в разі неперед- баченого виникнення надзвичайних положень  на місцевому  і національному рівнях;


 

— сприяння переказу  за кордон винагороди  підрядчика  і заробітної  плати  його персоналу з урахуванням відповідного національного законодавства країни, де здійснюється обслуговування;

— поступове переведення в своє ведення технічного управління.

27. Урегулювання спорів

156. Що стосується  будь-яких  спорів та розбіжностей, що виникають  у зв’язку з тлумаченням або виконанням договору, то сторони  повинні  прагнути  дружньо  ви- рішувати спірні питання, перш ніж звертатись до арбітражу або звичайного суду. Од- нак, у тому випадку, якщо не вдається вирішити  таких спорів або розбіжностей, між- народна  ділова практика  передбачає  належні  процедури  примирення та арбітражу, завдяки  чому можна обрати процедуру  для кожного конкретного випадку. Сторони повинні вказати в договорі компетентну  установу для урегулювання можливих спо- рів між ними.

157. Недавній  досвід  у галузі  міжнародного торговельного арбітражу  свідчить про те, що багато спорів між сторонами щодо промислових угод виникають внаслідок технічних розбіжностей. У межах звичайної міжнародної арбітражної процедури тех- нічні проблеми, що лежать в основі спору, передаються  на розгляд арбітрів набагато пізніше від виникнення технічних  ускладнень.  Звичайно, навіть якщо арбітри  при- значають  технічних  експертів,  останнім доводиться  висловлювати свою думку тоді, коли перевірка  на місці (яка  може виявитись необхідною)  стає надто важкою. Тому сторони, можливо, забажають заздалегідь домовитись про призначення технічних експертів, на розгляд яких повинні негайно передаватись будь-які розбіжності, що виникають у зв’язку з названими проблемами. Якщо самі сторони не можуть домови- тись про вибір експертів, вони звичайно  просять, щоб ті були призначені  спеціалізо- ваною установою, обраною за домовленістю між сторонами.

158. Сторони вказують у договорі, чи повинна думка технічного експерта або екс- пертів розглядатись як остаточна чи вона є лише свідченням, що має певне значення при подальших арбітражних розглядах. За відсутності такого положення вважається, що думка експерта (експертів) не обов’язкова для арбітра.