Глава 10. Контракти на міжнародний інжиніринг 10.1. Особливості міжнародної торгівлі інжиніринговими послугами

Поширеною формою міжнародного технологічного обміну є інжиніринг. Інжиніринг — це комплекс інженерно-консультаційних послуг щодо використан-

ня технологічних та інших науково-технічних розробок.

Сутність міжнародної  торгівлі інжиніринговими послугами полягає в наданні однією стороною іншій на основі договорів комерційних інженерно-розрахункових, консультаційних, інженерно-будівельних послуг щодо:

— підготовки  виробництва (передпроектні послуги;  проектні  послуги;  після- проектні послуги);

— забезпечення процесу виробництва (послуги з організації процесу виробницт- ва, керування підприємством, навчання  персоналу);

— забезпечення реалізації продукції;

— обслуговування будівництва й експлуатації промислових,  інфраструктурних, сільськогосподарських та інших об’єктів.

Усі ці послуги носять інтелектуальний характер і спрямовані  на оптимізацію  ін- вестиційних проектів на всіх етапах їх реалізації.

Основними чинниками,  що впливають  на розвиток  міжнародного ринку інжині- рингових послуг, є:

— прискорення науково-технічного прогресу,  що призводить  до істотних  зру- шень  у структурі  міжнародної  торгівлі  убік збільшення торгівлі  суміжними видами устаткування, що потребують спеціальних знань для вирішення техно- логічних і організаційних питань, починаючи  від проектування підприємства до введення його в експлуатацію;

— зростання  обсягу державних і приватних інвестицій, що дає змогу розширюва- ти будівництво  і вводити  нові об’єкти, при проектуванні яких можуть знадо- битися інжинірингові послуги;

— наявність  вільного капіталу, розміщуваного на ринку інжинірингових послуг;

— високий  попит на інжинірингові послуги  з боку країн, що вступили  на шлях самостійного  економічного  розвитку  і не мають необхідного  досвіду і кадрів фахівців для розвідки і розробки своїх природних  ресурсів, розвитку паливно- енергетичної  бази, створення галузей важкої промисловості тощо;

— прагнення великих  ТНК  до зовнішньоекономічної експансії, тобто розширен- ня сфер впливу.  Вони використовують надання  технічних  послуг як один із засобів проникнення в економіку інших країн. Наприклад, надання інжинірин- гових послуг якій-небудь країні спричиняє згодом постачання  машин і устат- кування,  вартість яких у 10–20  разів вища від вартості послуг, що обумовили їхнє постачання;

— збільшення числа великих інженерних  фірм з великими  оборотами і широкою сферою діяльності, створення національних і міжнародних  асоціацій інженер- них фірм, що сприяють розвитку  інжинірингу.

До особливостей ринку інжинірингових послуг як ринку технологій належать:


 

— результати торгівлі інжиніринговими послугами втілені не в речовинній  фор- мі продукту, як це має місце при торгівлі технологією, а в деякому корисному ефекті, що може мати чи не мати матеріального носія, тобто інжиніринг  є не- прямою формою передачі технологій. Наприклад, послуги за навчання  фахів- ців, керування процесом будівництва не мають матеріальних носіїв;

— інжинірингові послуги  пов’язані  з підготовкою  і забезпеченням процесу  ви- робництва  і реалізації,  розрахованих на проміжне  споживання матеріальних благ і послуг. Послуги виробничого  характеру не належать до інжинірингових послуг;

— об’єктом купівлі-продажу є послуги, які пристосовані  до використання в кон- курентних  умовах  і передач  у середньому  доступних  науково-технічних, ви- робничих, комерційних та інших знань та досвіду.

Наданням інжинірингових послуг займаються  спеціалізовані фірми, великі про- мислові і будівельні компанії, організації. У розвинутих країнах нараховується бага- то тисяч фірм і організацій, що надають інженерно-технічні послуги.

Ринок  інжинірингових послуг умовно поділяється на ринок інженерно-консуль- таційних послуг і ринок інженерно-будівельних послуг. Це зумовило розподіл фірм, компаній,  що займаються  наданням  інжинірингових послуг, на інженерно-консуль- таційні й інженерно-будівельні.

Інженерно-консультаційні фірми  надають технічні  послуги  у формі  консульта- цій. Сферою їхньої діяльності є цивільне будівництво (порти, аеродроми, транспорт- ні магістралі, міське будівництво  тощо) і промислові  об’єкти, що використовують специфічні  технологічні  процеси.

Інженерно-будівельні фірми надають повний комплекс  послуг: проектування об’єкта, постачання  устаткування, монтаж, налагодження і пуск устаткування в екс- плуатацію. Вони також спеціалізуються на розробленні промислових об’єктів, засно- ваних на використанні специфічних технологічних процесів. Ці фірми, як правило, виконують  функції  генерального  підрядчика, а в субпідрядників виступають  маши- нобудівні і будівельні компанії.

Залежно від характеру  й обсягу наданих інжинірингових послуг на практиці  ви- користовуються різні види договорів. Інженерно-консультаційні послуги  оформля- ються контрактом  на надання інженерно-консультаційних послуг чи угодою про від- рядження фахівців для виконання визначеного роду робіт.

Інженерно-будівельні послуги найчастіше надаються на основі договору підряду чи контракту про надання технічного сприяння в будівництві.