Глава 8. Міжнародні ліцензійні угоди 8.1. Сутність ліцензійних угод

Міжнародна торгівля ліцензіями є основним економічним механізмом міжнарод- ного технологічного обміну і наразі набула широкого і швидкого поширення.

Зростання міжнародної  торгівлі  ліцензіями зумовлене  рядом чинників,  що сти- мулюють фірми продавати і купувати  ліцензії на світовому ринку:

— комерційна  зацікавленість у здійсненні  технологічного трансферту;

— посилення конкурентної боротьби на світовому ринку;

— прискорення випуску на ринок нової продукції;

— одержання  доступу до додаткових ресурсів;

— проникнення і завоювання  важкодоступних ринків  у країнах,  де широко  ви- користовуються тарифні  і нетарифні бар’єри;

— одержання  прибутку  від продажу ліцензій  на продукцію, що не відповідає но- вим стратегічним  пріоритетам;

— країни  з обмеженими  ресурсами  науково-технічного розвитку,  беручи участь у міжнародному технологічному обміні, мають можливість  зайняти тверду по- зицію на світовому ринку без додаткових витрат;

— за допомогою ліцензій  створюється реклама  вітчизняної продукції,  і завдяки цьому зростає  попит  на неї в інших країнах,  а також  вивчаються  закордонні ринки;

— політичні і правові мотиви.

Міжнародні ліцензійні зв’язки здійснюються  переважно  між розвинутими краї- нами. У загальній сумі надходжень від міжнародної торгівлі ліцензіями частка розви- нутих країн становить майже 98%.

У цілому оборот ліцензійної  торгівлі становить  близько  30 млрд дол. на рік. Од- нак значущість цього ринку визначається тим, що вартість продукції, яка випускаєть- ся в різних країнах з іноземними ліцензіями, становить  330–400  млрд дол. щорічно. Лідируюче  положення на ринку ліцензій  належить  США (65% надходжень  промис- лово розвинутих країн від експорту ліцензій).

Країни залежно від їхньої ролі в міжнародній торгівлі ліцензіями класифікують- ся на такі групи:

— промислово розвинуті  країни з домінуючим експортом ліцензій;

— промислово розвинуті  країни з переважним експортом ліцензій;

— промислово розвинуті  країни з переважним імпортом ліцензій;

— країни,  що розвиваються, з експортно-імпортною спрямованістю торгівлі  лі- цензіями;

— країни, що розвиваються, з імпортною спрямованістю ліцензійної  торгівлі;

— країни, що розвиваються, з епізодичним характером ліцензійної  торгівлі. Об’єкти ліцензій:

— запатентований винахід чи технологічний процес;

— технологічні  знання і досвід, ноу-хау;

— промислові   зразки  (нове  художньо-конструкторське рішення,  що  визначає його зовнішній вигляд);

— товарний  знак.


 

Ліцензійні угоди в більшості випадків укладають на термін 10–15 років.

Ліцензії  бувають  патентні,  тобто такі, котрі  підтверджують передачу  права  ви- користання патенту без відповідного «ноу-хау», і безпатентні, тобто такі, котрі підт- верджують право використовувати «ноу-хау» без патентів на винахід. Основна частка світової торгівлі  технологіями припадає  на продаж безпатентних  ліцензій,  оскільки вони не потребують проведення  додаткових НДДКР і передбачають мінімальний ко- мерційний ризик.

За обсягом переданих прав на використання науково-технічних знань ліцензіара розрізняють три види ліцензій:

— проста (невиняткова), при продажу якої за ліцензіаром залишається право са- мостійно  використовувати об’єкт ліцензії,  а також  надавати  ліцензії  на дану технологію й іншим ліцензіатам  на даній території;

— виняткова, що передбачає  монопольне  право ліцензіата  використовувати тех- нологію і відмовлення ліцензіара  від самостійного  використання запатентова- них винаходів чи «ноу-хау» і їх продажу на домовленій території;

— повна,  що надає  ліцензіатові виключне  право  на використання патенту  або

«ноу-хау» упродовж терміну дії угоди і відмовлення ліцензіара від самостійно- го використання предмета ліцензії упродовж цього терміну.

Ліцензія  може бути відкритою,  якщо патентом має право скористатися будь-яка зацікавлена особа. Відкрита  ліцензія  оформляється у відповідному  патентному  ві- домстві, при цьому патентне мито стягується в половинному розмірі.

Ліцензія  буває  примусовою у випадку,  якщо  компетентні  органи  примушують патентовласника передати іншим особам право на використання патенту.

Продаж ліцензій здійснюється на основі укладання ліцензійної угоди. Ліцензійна угода — це договір, згідно з яким ліцензіар (продавець) надає ліцензі-

атові (покупцеві) дозвіл на використання у визначених  межах своїх прав на патенти,

«ноу-хау», товарні марки і за визначену винагороду.


 

Укладено між

Іноземна   фірма