6.3. Керівництво для складання договору про зустрічну закупівлю

Це Керівництво розроблено  ЄЕК ООН.

1. Зобов’язання по зустрічній закупівлі

Вимога зустрічної закупівлі. Враховуючи  той факт, що закупник часто вимуше- ний  приймати  конкретні  заходи  для  виконання своїх зобов’язань  щодо зустрічної торгівлі, представляється важливим,  щоб первинний покупець  інформував первин- ного продавця про вимогу зустрічної закупівлі до початку переговорів по суті догово- ру купівлі-продажу. Завчасне повідомлення про вимогу зустрічної закупівлі буде ко- рисним для обох сторін, оскільки воно дозволить первинному продавцеві вивчити, до того як сторони витратять  час і гроші на переговори про укладення договору купівлі- продажу, питання  про те, чи побажає він і чи буде в змозі узяти на себе зобов’язання зустрічної закупівлі, пропоноване  первинним покупцем.

Завчасне повідомлення про вимогу зустрічної закупівлі  буде корисним  для обох сторін, оскільки воно дозволить первинному продавцеві вивчити, до того як сторони витратять  час і гроші на переговори  про укладення договору  купівлі-продажу, пи- тання про те, чи побажає  він і чи буде в змозі узяти на себе зобов’язання  зустрічної закупівлі, пропоноване  первинним покупцем.

Взаємні зобов’язання.  Якщо  сторони  приймають   вимогу  зустрічної  закупів- лі і домовляються про її здійснення,  то договір повинен  містити  в одному зі своїх перших пунктів  чітку вказівку  на зобов’язання  закупника на узгоджених  умовах за- купівлю  продукції,  що є предметом  договору, а також у рівній  мірі чітко виражене зобов’язання  продавця  продати названу продукцію.

2. Продукція, яка є предметом зустрічної закупівлі

Значення визначення продукції. Оскільки характер і асортимент  продукції, яка кваліфікуватиметься як предмет зустрічної закупівлі, становлять основу зобов’язання закупника, то вкрай важливо, щоб сторони чітко визначили, яка продукція може бути куплена на виконання цього зобов’язання1.

При розробленні відповідних  положень  можна використовувати декілька аль- тернативних варіантів. Наприклад, сторони можуть скласти в договорі про зустрічну закупівлю  або (залежно від умов) у додатку до нього вичерпний перелік видів про- дукції, які кваліфікуватимуться таким чином. Або вони можуть застосовувати більш загальні, але все таки точні терміни  при посиланні  на продукцію, яка виготовлена і (або)  поставлена  на ринок самим Продавцем  або конкретно  вказаними комерційни- ми організаціями в країні Продавця  і т.д.

Наявність продукції. У деяких  випадках,  особливо  коли асортимент  продукції, яка кваліфікується як предмет зустрічної  закупівлі,  обмежений,  сторони,  можливо, побажають включити  до цієї частини договори про зустрічну  закупівлю  положення, що стосуються  фактичної наявності  вказаних  товарів для постачання  в заплановані терміни.

Кожна із сторін приводить відповідну вказівку про наявний ризик, користуючись двома протилежними формулюваннями: або продавець  гарантує  наявність  товарів

1  Указати  у відсотках  до контрактної ціни межу змін, що повинна  бути перевищена,  перш ніж ціна підвищується або знижується відповідно до формули.


 

на момент виконання зобов’язання,  або, навпаки, він не дає такої гарантії. У обох ви- падках  у договорі  про зустрічну  закупівлю  повинні  обмовлятися правові  наслідки незабезпечення надалі наявності  товарів.

Дозвіл. У деяких країнах для кваліфікації тієї чи іншої продукції як предмет зу- стрічної  закупівлі  потрібний  особливий  дозвіл  відповідних  урядових  органів.  Або може статися, що певні види продукції не можуть продаватися або купуватися як зу- стрічна продукція, проте можуть бути кваліфіковані як такі при отриманні дозволу. З урахуванням цього сторони, можливо, побажають включити  в договір про зустрічну закупівлю  застереження, яке описує  факти  у зв’язку з цим, і вказати,  чи подається заявка про видачу дозволу сторонами спільно або одній з них. У останньому випадку в договорі повинно бути вказано, яка із сторін несе відповідальність за подачу необ- хідних заяв і інформування іншої сторони про стан справ з такими заявами. Що сто- сується  наявності  продукції, то в договорі про зустрічну  закупівлю  повинне розгля- датися питання  про правові наслідки в разі неотримання згаданого дозволу.

3. Відповідність товарів

Відповідність вимогам подальших конкретних договорів. При нагоді визначити конкретні кількість, якість і опис продукції, службовці предметом зустрічної закупів- лі, ще в момент оформлення договору, сторони  можуть побажати  погодитися  на ці деталі договору. Якщо це неможливо, то сторони можуть закріпити в договорі про зу- стрічну закупівлю  більш загальні, але істотні вимоги відносно продукції, яка є пред- метом договору про зустрічну закупівлю. Положення, що стосується  таких основних вимог, може мати важливе  значення  в тих випадках,  коли закупник зустрічної  про- дукції не використовуватиме зустрічної продукції, а вимушений  буде перепродувати її або переуступати  третій стороні своє зобов’язання  по зустрічній закупівлі. У таких випадках набагато простіше знайти надійних покупців зустрічної продукції, якщо в договорі про зустрічну закупівлю буде передбачена узгоджена норма виконання кон- кретних дій відносно індивідуальних постачань.

Правові наслідки  невідповідності. Відносно правових  наслідків  невідповідності продукції,  яка придбається при зустрічній  закупівлі,  може бути досягнута  домовле- ність про те, що невідповідність впливатиме або на взаємини між продавцем зустріч- ної продукції і її закупником, а також між фактичними сторонами  в конкретних  до- говорах про здійснення закупівлі,  або тільки на взаємини між сторонами у вказаних конкретних  договорах.

Таким чином, при укладенні  договору про зустрічну  закупівлю  сторони повинні передбачити, чи буде невідповідність продукції мати наслідки для прав і зобов’язань сторін у договорі  про зустрічну  закупівлю,  і в разі ствердної  відповіді  домовитися про вказані наслідки. Сторони,  можливо, побажають розглянути питання  про те, чи існує  такий  зв’язок  між договором  купівлі-продажу і договором  про зустрічну  за- купівлю,  при якій  невідповідність зустрічної  продукції  повинна  мати наслідки  для прав і зобов’язань сторін згідно з угодою купівлі-продажу. Або вони можуть розгля- нути питання  про те, чи буде невідповідність зустрічної продукції мати наслідки для зобов’язань закупника цієї продукції, передбачених у договорі. Сторони  повинні по- тім розглянути питання  про те, чи слід включити  в договір про зустрічну  закупівлю положення,  що стосуються взаємин між сторонами в подальших договорах, або зали- шити це питання  для дозволу виключно в рамках відповідних конкретних  договорів.


 

4. Сукупна вартість зобов’язань по зустрічній закупівлі

Необхідно визначити вартість. Договір про зустрічну  закупівлю  повинен місти- ти положення,  що визначає  вартість  зобов’язань  по зустрічній  закупівлі,  тобто вар- тість, в обсязі якої закупник або його цесіонарії повинні провести закупівлю  товарів у рамках договору. Цей обсяг може бути рівний, меншим або більшим  вартості, що призначається за договором купівлі-продажу.

Альтернативні способи визначення. Вартість зобов’язань по зустрічній закупівлі може бути узгоджена в абсолютному виразі або у відсотках до загальної ціни на това- ри, продані відповідно до договору купівлі-продажу.

Необхідно вказати основу  розрахунків та інше.  Вартість  зобов’язання  по зу- стрічній  закупівлі  може  визначатися у відсотках  до ціни,  передбаченої  в договорі купівлі-продажу, якщо така ціна (або основа, на якій вона розраховуватиметься), вказана недвозначно.  Аналогічно в договорі про зустрічну закупівлю  необхідно ясно визначити вартість,  у розмірах  якої подальші  договори  застосовуватимуться до зу- стрічної закупівлі  (наприклад, ціни у відповідних  наступних  конкретних  договорах будуть виражатися у ФОБ чи в СІФ). Далі, якщо розрахунки  в рамках конкретних договорів  на закупівлю  проводитимуться не у валюті, в якій  у договорі  визначена сукупна вартість зобов’язання про зустрічну закупівлю, то сторонам слід у названому договорі вказати  обмінний  курс, вживаний  у конкретних  договорах по відношенню до сукупного  зобов’язання  про зустрічну  закупівлю.  При цьому їм необхідно врахо- вувати положення про іноземну валюту.

5. Ціна продукції

Визначення ціни. Як і відносно якості, кількості  і опису продукції, основне пи- тання відносно цін на зустрічну продукцію полягає в такому: хто повинен їх установ- лювати?  Чи  повинні  вони  розраховуватися фактичними продавцями і покупцями, що беруть участь у конкретних  договорах, їх слід заздалегідь  визначати сторонам  у договорі про зустрічну закупівлю? Останнім слід обговорити це питання і за необхід- ності включити відповідне положення в свій договір.

Основні  принципи  і норми.  Якщо сторони  вирішать,  що в договорі про зустріч- ну закупівлю  вони встановлять основні принципи  або норми, що підлягають  дотри- манню в тих випадках,  коли ціни визначаються після  укладення договору, то вони можуть зробити  це різними  способами. Наприклад, вони можуть послатися на ціни, що зазвичай  встановлюються на ті види продукції, які є предметом договору, або на ціну вказаних  видів продукції на тій території, де ці товари споживатимуться або пе- репродуватимуться. Якщо  існує вірогідність,  що жоден із згаданих  видів продукції на цій території  не пропонуватиметься до продажу, то доведеться  зробити  посилан- ня на прийнятну ринкову  вартість самої зустрічної продукції на цій території. Якщо зустрічна  продукція є сировиною  або сировинними товарами,  то іноді доцільно по- силатися на котирування продукції на даному ринку сировинних товарів на момент укладання відповідного договору на закупівлю.

Надання клієнтові умов найбільшого сприяння. Щоб уникнути продажу товарів закупникові зустрічної продукції або його цесіонаріям по вищих цінах на узгодженій території  через те, що Продавець  пропонує  сприятливіші умови іншим закупникам, сторони можуть домовитися в договорі про зустрічну закупівлю  про те, що закупни- кові і його цесіонаріям завжди надаватимуться умови найбільшого  сприяння віднос- но зустрічної продукції.


 

Валюта. Сторонам слід погоджувати  в договорі про зустрічну закупівлю валюти, в якій котируватиметься і оплачуватиметься зустрічна продукція.  Якщо валюта пла- тежу відрізняється від валюти котирування, то сторонам слід також домовитися про метод обміну валюти котирування на валюту платежу.

6. Цесія

Альтернативи внутрішньому використанню. Якщо зустрічна продукція не може бути використана самим закупником, то він може розпорядитися нею різними спосо- бами. Наприклад, він може сам купити ці товари і потім перепродувати їх або пере- уступати зобов’язання  по зустрічній  закупівлі  безпосередньо цесіонарію, який потім укладатиме конкретні договори на закупівлю з відповідними продавцями, проводити приймання товарів і або використовувати їх сам, або перепродувати. Зрозуміло, за- купник  використовує частину  зустрічної  продукції  у себе, а іншу частину  перепро- дуватиме, проте і в цьому випадку  йому потрібно буде переуступати  третій стороні зобов’язання по частині, що залишилася. Тому, якщо відповідно до загального наміру сторін необхідно забезпечити можливість  для цессії в тій або іншій формі, сторони повинні передбачити  таку можливість  в договорі про зустрічну закупівлю.

Твердження і обов’язкове повідомлення. Якщо сторони вважають, що цесія по- винна бути можливою в тій або іншій формі, вони повинні передбачити це в договорі про зустрічну  закупівлю. За необхідності слід вжити заходів до того, щоб цесія була схвалена відповідними органами  і (або)  фінансовими установами.  Сторони  можуть також домовитися про те, що якщо закупник зустрічної продукції поступається цесі- онарію своїми правами і зобов’язаннями, що випливають з договору, тобто цесіонарій повинен повідомити  про це продавцеві зустрічної продукції. У разі їхньої згоди вони включають у договір положення про правові наслідки невиконання зобов’язання про таке повідомлення.

Правові наслідки  цесії.  Правовим  наслідком  цесії є припинення дії всіх прав і обов’язків закупника зустрічної продукції щодо переуступленої частини зобов’язання про зустрічну  закупівлю  і їх перехід до цесіонарію. Таким чином, якщо закупник зу- стрічної  продукції  повинен  буде розділяти з цесіонарієм  відповідальність за вико- нання доручених зобов’язань, то сторонам слід включити  до договору відповідне за- стереження.

Взаємні зобов’язання цесіонарія і Продавця. У тих випадках, коли досягнута до- мовленість про те, що закупник зустрічної продукції матиме право переуступати част- ково або повністю своє зобов’язання  по зустрічній  закупівлі  третій стороні, сторонам слід передбачити в договорі про зустрічну закупівлю, що закупник включає в свою уго- ду з будь-яким цесіонарієм застереження, відповідно до якої цесіонарій зобов’язується виконувати положення договору відносно переуступленої частини. Сторони, можли- во, побажають домовитися також відносно перезданої  частини про те, що Продавець зустрічної продукції теж буде пов’язаний зобов’язаннями щодо цесіонарію.

7. Перепродаж продукції

Територія перепродажу. У тому  випадку,  якщо  зустрічна  продукція підлягає перепродажу  або її закупником, або цесіонарієм,  сторони  в договорі  про зустрічну закупівлю, можливо, побажають обумовити,  чи слід їм визначати територію, на якій перепродаж може мати місце.


 

Правила конкуренції. Необхідно  сказати,  що територіальні обмеження  можуть за певних обставин порушувати національні та узгоджені на міжнародному рівні пра- вила конкуренції або бути непридатними іншим чином. Тому слід у кожному окремо- му випадку вивчати положення.

8. Укладання подальших конкретних договорів

Узгодження механізму. Сукупна  вартість зобов’язання  зустрічної закупівлі обумовлюється в договорі. Зрозуміло, обидві сторони  зацікавлено в систематично- му і контрольованому виконанні узгоджених  в ньому зобов’язань по закупівлі. Тому якщо в договорі про зустрічну закупівлю неможливо  погоджувати подробиці по- дальших конкретних  договорів, то сторони, можливо, побажають погоджувати  в до- говорі, принаймні,  механізм, відповідно до якого полягатимуть подальші договори, і терміни, яких слід дотримуватися. Так, можна домовитися про те, що одна сторона відповідатиме за забезпечення пропозицій  від продавців в подальшій  угоді відносно товарів,  які слугують  предметом  зустрічної  закупівлі,  або про те, що у обох сторін буде обов’язок або, щонайменше, право забезпечувати такі пропозиції.

Забезпечення  оферт продавцем зустрічної продукції. Якщо  досягнута  угода про те, що Продавець  зустрічної продукції повинен забезпечити надання необхідних оферт, то сторони,  можливо,  побажають  конкретно  вказати  в договорі про зустріч- ну закупівлю,  яким вимогам повинні відповідати  подібні оферти. Так, вони можуть установити, які подробиці повинна містити кожна оферта, на який період вона пови- нна зв’язувати  оферента  і яку мінімальну  вартість  повинні  мати запропоновані по- стачання.

Забезпечення оферт закупником стрічної  продукції. У тому випадку, якщо за- купник зустрічної продукції повинен нести відповідальність за надання оферт, то не- має необхідності  конкретизувати вимоги, що висуваються,  оскільки  закупник може висунути  ці вимоги у своїй пропозиції  про надання  оферти у кожному  конкретному випадку.

Спільні зусилля. Сторони, можливо, побажають домовитися про те, що вони по- винні відігравати активну роль у забезпеченні оферт на продаж продукції як зустріч- ної закупівлі.  Наприклад, може бути досягнута домовленість  про те, що кожна з них несе відповідальність за забезпечення надання оферт певної вартості, яка може бути однаковою або неоднаковою для обох сторін.

Оферти цесіонарію (цесіонаріям). Якщо  закупникові зустрічної  продукції  на- дається право переуступати  будь-яку частину свого зобов’язання щодо зустрічної за- купівлі, то сторони, можливо, передбачать у договорі угоду про те, чи будуть оферти на продаж, як і раніше, адресуватися закупникові чи їх слід адресувати безпосередньо цесіонарію. Ймовірно, надійнішим було б передбачити в договорі про зустрічну заку- півлю, що в разі недосягнення такої угоди оферти на продаж вважатимуться належ- ним чином наданими в тому випадку, якщо вони адресовані закупникові.

9. Посилання

Якщо зобов’язання закупника зустрічної продукції виконуватимуться за допомо- гою укладання подальших  договорів  на закупівлю,  що оформляються в рамках  до- говору про зустрічну  закупівлю,  то важливо,  щоб кожен  конкретний договір, який входить до цієї категорії, дійсно признавався і реєструвався як такий. З цією метою в


 

договорі про зустрічну закупівлю слід передбачити положення,  яке вказує, що кожен подальший  договір повинен містити чітке посилання на договір про зустрічну  заку- півлю і встановлювати, що він поміщений у виконання цього договору. Таке посилан- ня полегшить здійснення контролю і реєстрації подальших договорів.

10. Терміни виконання

Забезпечення оферт продавцем зустрічної продукції. Якщо досягнута домовле- ність про те, що продавець зустрічної продукції несе відповідальність за забезпечення оферт, що стосуються подальших договорів на закупівлю, то в договорі про зустрічну закупівлю слід передбачити терміни, яких належить дотримувати. У договорі можуть бути встановлені дати, на які оферти,  які відповідають  даним обсягам вартості, на- даються закупникові зустрічної продукції. Оскільки закупник може опинитися не в змозі або не побажати  прийняти всі зроблені  йому оферти, сторони, можливо, захо- чуть домовитися про те, щоб сукупна вартість цих оферт перевищувала зобов’язання закупника по зустрічній закупівлі  на певний відсоток.

Забезпечення оферт закупником стрічної  продукції. Якщо досягнута домовле- ність про те, що закупник зустрічної продукції несе відповідальність за забезпечення оферт, що стосуються  подальших  договорів,  то в договорі про зустрічну  закупівлю слід передбачити терміни здійснення цієї процедури. Так, у договорі позначають дати, на які повинні  бути зроблені  пропозиції  надати оферти  на конкретну  вартість. Як і у випадку  із забезпеченням оферт  продавцем  зустрічної  продукції,  закупник,  який звертається сам з пропозицією про надання  оферти, може бути не в змозі або не по- бажати прийняти всі зроблені оферти. Тому в даному випадку сторони в договорі про зустрічну  закупівлю,  можливо,  захочуть  установити  суму сукупної  вартості  оферт, які підлягають забезпеченню, на вищому рівні, ніж загальна вартість зобов’язання по зустрічній закупівлі.

Спільні  зусилля. Якщо  сторони  домовляються про здійснення активної  діяль- ності по забезпеченню  оферт на продаж по подальших  договорах, то в договорі про зустрічну закупівлю необхідно вказати терміни здійснення відповідних дій обох сто- рін.

Терміни укладання, платежів, реєстрації. Надання оферт на продаж є лише пер- шим кроком  у виконанні договору про зустрічну  закупівлю.  Тому сторони  можуть погоджувати  в цьому договорі терміни здійснення подальших  дій. Наприклад, вони можуть  домовитися про необхідність  укладання подальших  договорів  по закупівлі на вартість, яка дорівнює вказаній  у договорі про зустрічну  закупівлю,  і в узгоджені терміни.

11. Платіж

Умови платежу. Договір про зустрічну закупівлю повинен указувати, як і за яки- ми документами здійснюватиметься оплата постачань згідно з подальшим договором, чи повинні закупник або цесіонарій забезпечувати надання яких-небудь гарантій, на- приклад, акредитива (акредитивів), і яким вимогам повинні відповідати, за наявності домовленості про них, подібні гарантії, а також яка із сторін нестиме відповідальність за витрати, пов’язані з виконанням домовленостей про здійснення платежів.

Умовне  депонування засобів. У належних  випадках  сторони  можуть також до- мовитися  про умовне депонування коштів. Тоді виручка від постачань продукції від-


 

повідно до договору купівлі-продажу або надходження від їхнього перепродажу  де- понуються первинним покупцем на умовний рахунок, а потім використовуються для оплати частини або всієї зустрічної продукції.

12. Контроль за виконанням

Реєстри-підтвердження. Сторони повинні застерегти в договорі про зустрічну за- купівлю, яким чином здійснюватиметься контроль за виконанням різних зобов’язань сторін. Є досить простий механізм, відповідно до якого кожна сторона реєструє кро- ки, зроблені щодо виконання зобов’язань в рамках договору про зустрічну закупівлю. Таким  чином, до цього реєстру  (його іноді називають  «реєстр-підтвердження») мо- жуть заноситися записи про кожен укладений договір на закупівлю, кожне проведене постачання  і кожен здійснений  платіж у рамках договору про зустрічну закупівлю.

Необхідність інформування закупника зустрічної продукції цесіонарієм (цесіо- наріями). У разі цесії закупник зустрічної продукції зазвичай не дуже зацікавлений в контролі за виконанням частки, яка була уступлена: його права і зобов’язання віднос- но цієї частки припиняться. Проте якщо існує домовленість, що закупник разом з це- сіонарієм зберігає відповідальність за виконання зобов’язання  закупника зустрічної продукції, то закупник повинен вимагати від цесіонарія інформувати його про всі ви- падки забезпечення ним оферт на збут і про контракти на закупівлю, які він укладає в рамках договору про зустрічну закупівлю. При дотриманні цієї умови закупник може стежити за ходом розвитку  справ, коли це буде потрібно, вживати  належних  заходів щодо забезпечення своєчасного виконання зобов’язання  по зустрічній закупівлі.

Необхідність зіставлення і узгодження реєстрів-підтверджень. Оскільки обидві сторони  повинні  бути інформовані про хід виконання договору, слід передбачити  в договорі, що їхні реєстри-підтвердження зіставлятимуться і узгоджуватимуться на регулярній основі, а також положення про те, що зіставлені  й узгоджені  таким  чи- ном реєстри-підтвердження будуть остаточним  і неспростовним доказом виконання ними зобов’язань за договором про зустрічну закупівлю.

13. Зміна обставин та адаптація договору

Якщо необхідно виконати  зобов’язання  по зустрічній  закупівлі  протягом  трива- лого терміну, сторони можуть внести до договору про зустрічну закупівлю положен- ня про юридичні наслідки зміни обставин, які хоч і не позбавляють сили договору про зустрічну  закупівлю,  проте призводять до порушення  його первинної  економічної  і фінансової рівноваги. Якщо сторони довгострокового договору вирішують включити до нього положення про зміну обставин, то воно має охоплювати  такі моменти: опис відповідних змін в обставинах, відмінність між змінами, які можуть слугувати підста- вою для адаптації договору про зустрічну закупівлю, і змінами, здатними спричинити його анулювання, наслідки змін, що підпадають під одну з цих двох груп, і опис про- цедур нових переговорів та адаптації.

14. Відповідальність

Заздалегідь оцінені збитки. Невиконання будь-якою  із сторін своїх зобов’язань за договором про зустрічну закупівлю може спричинити відповідальність за нанесен- ня збитків. Якщо це питання не регулюється в цьому договорі або в подальшому кон- кретному  договорі  (договорах), виникаючі  спори  вирішуються відповідно  до норм


 

застосовного  права. Проте може бути досягнута домовленість  про те, що невиконан- ня закупником зустрічної  продукції  його зобов’язань за зустрічною  закупівлею,  по- роджує зобов’язання  сплатити  заздалегідь оцінені збитки, тобто збитки, які заздале- гідь визначаються самими сторонами в договорі. Об’єм заздалегідь оцінених збитків може бути узгоджений як абсолютна  грошова  сума або, що трапляється частіше, у вигляді певного відсотка вартості тієї частини зобов’язань за зустрічною закупівлею, яка залишається невиконаною.

Банківська гарантія. У належних  випадках  сторони  можуть домовитися, що зобов’язання закупника зустрічної продукції сплатити заздалегідь оцінені збитки по- винно бути забезпечене  отриманою  їм банківською  гарантією. У цьому випадку сто- ронам слід внести до договору про зустрічну  закупівлю  положення,  що визначають обсяг банківської гарантії, банк, в якому вона повинна бути отримана, її форму і зміст.

Невиконання, спричинене іншою стороною. Загальним принципом  договірно- го права  є те, що сторона  не може вимагати  відшкодування збитків  за невиконан- ня обумовлених  зобов’язань  іншою стороною,  якщо  таке невиконання є результа- том невиконання своїх власних  договірних  зобов’язань першою стороною. Сторони можуть побажати  підкреслити цей принцип  у договорі, вказавши,  що одна з них не зобов’язана оплачувати  заздалегідь оцінених збитків, оскільки невиконання нею сво- їх зобов’язань визначається подією, спричиненою  іншою стороною.

15. Звільнення від відповідальності

Визначення обставин. Сторони можуть передбачити в договорі про зустрічну за- купівлю  обставини,  що призвели до звільнення від відповідальності за наслідки  не- виконання договірних  зобов’язань. У тих випадках,  якщо сторони  не передбачають такого  положення,  обставини,  що приводять до звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань, випливають з положень застосовного  до їхньо- го договору права.

Сторони, можливо, побажають передбачити  в договорі, що сторона не несе відпо- відальності  за невиконання своїх зобов’язань, якщо  вона може довести, що таке не- виконання пов’язано з перешкодою, яка виникла  після підписання договору про зу- стрічну закупівлю і яка не піддається її контролю, і що такої перешкоди не можна було передбачити або уникнути її в період підписання договору, а також подолати її або ви- кликані  нею наслідки. Є приклади  таких ситуацій: війна, суспільні безпорядки, втру- чання державних властей, пожежа, стихійні лиха і т.д. Сторона не може посилатися на невиконання іншою стороною своїх договірних зобов’язань у тому випадку, якщо таке невиконання було спричинене якою-небудь дією або бездіяльністю  першої сторони.

Процедура. Крім обставин, що приводять до звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань, в договорі слід передбачити  процедуру, яку за- стосовують, якщо одна із сторін посилається на обставини, що звільняють від відпо- відальності.  Найбільш важливими положеннями в цьому відношенні є такі: сторона, яка не виконує  своїх зобов’язань  і посилається на обставини,  що звільняють її від відповідальності, слід без необґрунтованих затримок  повідомити  іншій стороні про обставину,  що перешкоджає  виконанню  нею зобов’язань, і про неможливість вико- нати зобов’язання;  слід передбачити  наслідки  ненаправлення такого повідомлення (наприклад, виплату відшкодування за збиток), а також право припинити дію такого договору в разі збереження  перешкоди протягом тривалого часу.


 

16. Розірвання договору купівлі-продажу або подальшого конкретного договору Значення взаємозв’язку договору. Як договір купівлі-продажу, так і подальші конкретні  договори, як правило,  є договорами,  які за необхідності  можуть бути ро- зірвані  кожною  стороною  незалежно  від іншої і з урахуванням відповідного  поло- ження цих договорів і норм застосовного  права. Але оскільки  договір про зустрічну закупівлю пов’язаний і з договором купівлі-продажу, і з кожним подальшим конкрет- ним договором, то сторони, можливо, побажають внести до нього застереження, що стосуються їх прав і зобов’язань, якщо або договір купівлі-продажу, або той чи інший

конкретний договір дійсно розривається.

Договір купівлі-продажу. Що стосується  договору купівлі-продажу, то питання, яке сторони можуть врегулювати в договорі про зустрічну закупівлю, полягає в тому, чи буде закупник зустрічної  продукції  залишатися пов’язаним  своїм зобов’язанням зустрічної закупівлі, не дивлячись на розірвання договору купівлі-продажу, чи він ма- тиме право розірвати договір про зустрічну торгівлю, а якщо так, то за яких саме умов.

Подальші конкретні договори. Що стосується подальших конкретних  договорів, то і в цьому випадку  питання,  яке підлягає  врегулюванню,  полягає  в тому, чи буде закупник зустрічної  продукції залишатися пов’язаним  своїм зобов’язанням зустріч- ної закупівлі,  не дивлячись на розірвання договору купівлі-продажу, чи він матиме право розірвати  договір про зустрічну закупівлю, а якщо так, то за яких саме умов.

Подальші конкретні договори.  Що стосується  подальших конкретних  договорів, то і в цьому випадку  питання,  яке підлягає  врегулюванню,  полягає  в тому, чи буде закупник зустрічної продукції і за яких саме умов розглядатися як такий, що виконав (не дивлячись на розірвання конкретного договору)  ту частину  свого зобов’язання зустрічної закупівлі, яка відповідає вартості конкретного договору на момент такого його розірвання.

17. Попередні зобов’язання, вступ у силу, поправки й основна мова

Попередні зобов’язання. Сторони  в договорі про зустрічну  закупівлю,  можли- во, побажають  внести  до в нього положення,  що часто трапляються в комерційних договорах, про те, що цей договір замінює собою і анулює всі інші зобов’язання  або заяви, якими сторони могли пов’язати себе або в усній, або в письмовій формі до дати підписання даного договору.

Вступ  в силу.  Слід погоджувати  в договорі про зустрічну  закупівлю  дату всту- пу його в силу. Цією датою може бути, наприклад,  дата його підписання. Але якщо вступ у силу договору про зустрічну  закупівлю  залежить  від схвалення компетент- них органів і (або)  фінансових  установ, зацікавлених у цьому питанні, то сторонам слід передбачити  в ньому, що він вступає  в силу лише з дати схвалення його всіма такими органами і установами. Сторони також можуть побажати домовитися про те, що кожна з них повинна повідомляти іншій про діставання  схвалення в своїх відпо- відних країнах, а також про те, що крайньою датою (останнього) такого повідомлення (повідомлень) повинна бути дата вступу в силу даного договору про зустрічну  заку- півлю. І нарешті, сторони повинні передбачити, що якщо такі схвалення в обумовле- ний термін не надходять, то кожна сторона має право розірвати договір про зустрічну закупівлю.

Поправки. Договір  про  зустрічну   закупівлю   повинен  передбачати,  що  будь- які пропоновані  до нього поправки  вноситимуться, якщо  тільки  вони представлені


 

письмово  і підписані  юридично  уповноваженими представниками сторін, і — в тих випадках, якщо це обумовлено, — після їх схвалення компетентними органами і фі- нансовими  установами.

Мова.  Можна  рекомендувати, щоб договір про зустрічну  закупівлю,  як і будь- який інший міжнародний договір, складався  лише однією мовою. Це дає змогу уник- нути  розбіжностей, що стосуються  відмінностей  у термінології  або виразах.  Проте якщо використовується декілька мов, бажано вказати одну з них як основну, яка була б визначальною в разі виникнення суперечок.  Якщо  все ж таки договір подано де- кількома мовами, сторонам слід прагнути забезпечити максимально можливу  автен- тичність текстів.

18. Застосовне законодавство

Сторонам  слід застерігати  законодавство, яке регулює договори, що використо- вуються в зустрічній закупівлі  і відповідно до якого оформляються договори.

19. Врегулювання суперечок

Визначення  правил і призначення установ. Що стосується  будь-яких  суперечок або розбіжностей, що виникають  у зв’язку з тлумаченням або виконанням договору про зустрічну  закупівлю,  то сторонам слід прагнути  дружньо вирішувати  спірні пи- тання, перш ніж звертатися до арбітражу. Втім, якщо сторонам не вдається вирішити такі спори або розбіжності, міжнародна торгова практика передбачає належні про- цедури застосування правил арбітражу, серед яких вони можуть вибрати відповідну для кожного конкретного випадку. Сторони зазначають у договорі, які правила арбіт- ражу застосовуватимуться і (або)  яка арбітражна  установа  буде компетентною для врегулювання можливих суперечок між ними. Якщо сторони бажають звернутися до спеціального  арбітражу, їм слід вказати законодавство, за яким визначаються склад і функції арбітражного  суду.

Узгодження кількості арбітрів. За  багатьма  арбітражними правилами сторони можуть домовитися про кількість  арбітрів.

Мова арбітражної процедури. Сторони  можуть побажати домовитися про мову, яка застосовуватиметься в арбітражній процедурі.

Місце арбітражного розгляду. Сторони можуть побажати домовитися про місце проведення  арбітражного  розгляду.


 

РОЗДІЛ 3

КОНТРАКТИ МІЖНАРОДНОЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ПОСЛУГ