Глава 5. Умови контрактів купівлі-продажу промислових товарів 5.1. Особливості міжнародної торгівлі промисловими товарами

До промислових товарів, згідно зі Стандартною  міжнародною  торговельною  кла- сифікацією, належать: «Хімічні продукти  (розділ  5)», «Оброблені  вироби, класифі- ковані переважно за матеріалами» за винятком групи 68 (розділ  6), «Машини, устат- кування  і транспортні засоби» (розділ  7), «Різні готові вироби» (розділ  8).

У структурі міжнародної торгівлі промисловими товарами переважає торгівля ма- шинами, устаткуванням і транспортними засобами (майже 51,5%), на другому місці — промислові  вироби розділів 6 і 8 — (35,82%) і на третьому — хімічні товари (12,68%).

Висока частка в міжнародній торгівлі  промисловими товарами  машин, устатку- вання, транспортних засобів свідчить про сучасний рівень виробництва, наукоємнос- ті продукції.

Для  міжнародної  торгівлі  промисловими товарами  характерні  такі особливості, які зумовлені новими вимогами ринку:

— зниження життєвого циклу більшості видів товарів;

— зростання  виробництва високотехнологічних виробів, що забезпечує  неухиль- ну диференціацію напівпродуктів і кінцевих продуктів;

— спостерігається процес  постійної  диверсифікованості виробництва на якомога дрібніші галузі і підгалузі, відгалужування яких автоматично породжують потре- бу в обміні продукцією таких виробництв, що дедалі більш вузько спеціалізуєть- ся. Відбувається постійне відновлення номенклатури й асортименту продукції;

— міжнародна  торгівля  готовими  виробами  однієї й тієї самої товарної номен- клатури, торгівля продукцією в розібраному вигляді (вузлами, деталями, компонентами готових виробів)  породжує  новий тип міжнародного обміну — внутрішньогалузеву торгівлю, що витісняє  традиційну  міжгалузеву.  Внутріш- ньогалузевий обмін багаторазово  збільшує товаропотоки між країнами. Ця тенденція  виявляється тим сильніше,  чим вищий рівень технологічної  склад- ності виробу. Із зростанням частки високотехнологічних виробів у загальному обсязі виробництва країни збільшується і частка внутрішньогалузевої торгівлі в її зовнішньому  товарообігу;

— зростання  у верстатобудівній продукції частки відновленого  устаткування;

— перехід від одиничних до системних продажів. Основний товар пропонується з комплектуючими і супутніми виробами;

— підвищення вимог  до техніко-економічних показників виробів:  підвищення конкурентоспроможності виробів  за критерієм  «якість/ціна»; зниження екс- плуатаційних витрат на машини і устаткування, забезпечення безперебійної  їх експлуатації постачальником упродовж усього терміну служби (10 років і біль- ше); застосування більш жорстких нормативів охорони навколишнього середо- вища, техніки  безпеки,  ергономіки,  що призводять до створення екологічно- чистих  виробництв із максимальним рівнем  автоматизації щодо «безлюдної технології»; використання у верстатах сучасних систем ЧПУ засобів активного контролю  (моніторингу), лінійних  приводів; розширення технологічних мож-


 

ливостей верстатів із створенням  фактично  обробляючих  центрів, які поєдну- ють механічне, термічне оброблення  з наступним  шліфуванням загартованих дільниць.  Обробляючі центри  нового покоління дозволяють  відмовитись від жорстких автоматичних ліній і переходити на гнучке сучасне виробництво;

— машинно-технічна продукція повинна відповідати вимогам Міжнародної орга- нізації стандартів;

— зростання  торгівлі товарами виробничого  призначення випереджає  зростання торгівлі машинно-технічними виробами культурно-побутового призначення;

— посилення тиснення  соціального  фактора,  який  виявляється в дефіциті  і до- рожнечі кваліфікованої праці, що вимагає створення простіших в експлуатації з «дружніми  » системами ЧПУ;

— розроблення нових, ефективніших, інструментальних конструкційних матері- алів;

— потреба швидкого виконання заходів з передаванням креслень виробів замов- нику по Інтернету  і поставкою продукції за системою «точно в термін»;

— гнітюча частина світового експорту й імпорту машинно-технічної продукції зо- середжена в індустріально  розвинутих країнах;

— торговельна політика держав спрямована на стимулювання експорту машинно- технічної продукції і захист національного товаровиробника;

— зростання  на світовому  споживчому  ринку частки контрафактної (фальсифі- кованої)  продукції.

Розвиток міжнародної  торгівлі  машинно-технічною продукцією  в розібраному вигляді обумовлений особливостями міжнародного поділу праці в сучасних умовах. Об’єктивно  склалися умови  для  розчленовування виробничого  процесу  на окремі операції і виділення їх у самостійні виробництва, а також обміну між такими ланками єдиного технологічного циклу їхньою продукцією (компонентами кінцевого виробу).

Експорт  готової  продукції  в розібраному  вигляді  підвищує  її конкурентоздат- ність; допомагає перебороти різні митні й адміністративні протекціоністські бар’єри, спрямовані  на обмеження  імпорту готової продукції; знижує майже в 2 рази тран- спортні витрати внаслідок того, що вузли і деталі, як більш компактний вантаж, пере- возяться  в контейнерах. Імпорт готової продукції у вигляді вузлів і деталей, зазвичай супроводжується зниженим митом, що сприяє  організації  складальних виробництв і, отже, розвитку  національної промисловості і підвищенню  зайнятості робочої сили. Поставляючи вузли і деталі на складання,  експортер забезпечує  проникнення на ри- нок і збільшення обсягу продаж складених готових виробів.

Така форма торгівлі часто проходить по внутрішніх  каналах тієї чи іншої транс- національної корпорації  (ТНК).

Розвиток міжнародної торгівлі комплектним устаткуванням пов’язаний з виник- ненням  і функціонуванням ринку  комплектних об’єктів (товарів-об’єктів). Комп- лектне  устаткування являє   собою  єдиний  технологічний комплекс  підприємства або споруджуваного об’єкта. Його постачання  нерозривно  пов’язане з наданням проектно-дослідницьких, конструкторських, технологічних послуг, виконанням пусконалагоджувальних робіт, передачею супутніх  ліцензій,  організацією  навчання адміністративно-виробничого персоналу.

Експортер  комплектного устаткування одержує  можливість  істотно розширити експортні можливості  за рахунок нестандартного,  дорожчого устаткування, супутніх послуг, у тому числі ноу-хау, патентів.


 

Імпортеру  постачання  комплектного устаткування дає змогу в короткий  термін одержати технологічно  налагоджений набір основного і допоміжного  устаткування, навчити  виробничий персонал  і після  пуску об’єкта в експлуатацію  приступити до виробництва готової продукції.

Торгівля  комплектним устаткуванням здійснюється за таких умов генерального підряду:

— будівництво об’єктів «під ключ». Під такими постачаннями розуміється угода, за якою контрагент  замовника бере на себе відповідальність за спорудження об’єктів промислового і невиробничого призначення і представляє замовника у відносинах з іншими юридичними особами, що беруть участь у спорудженні об’єкта. Контрагент  передає замовнику об’єкт, готовий до експлуатації;

— будівництво  об’єктів за умов «під готову продукцію».  Ця угода передбачає обов’язок  підрядчика  забезпечити експлуатацію  підприємства до досягнення ним проектної  потужності  й освоєння  випуску  продукції  погодженої номенк- латури, якості і кількості;

— будівництво об’єктів на умовах «під випуск і реалізацію продукції». Контракти такого типу припускають  широкий  спектр  зобов’язань  і відповідальності по- стачальників. Постачальник забезпечує  не тільки  експлуатацію  підприємства в початковий  період, але і збут його продукції;

— постачання  комплектного устаткування за  умов  ВОТ  (від  англійських слів build — будувати, operate — експлуатувати, transfer — передавати). Під терміном ВОТ розуміється залучення міжнародного консорціуму для фінансування всіх витрат, пов’язаних з будівництвом  об’єкта «під ключ», а також з експлуатацією й обслуговуванням об’єкта під гарантію уряду в придбанні продукції цього під- приємства упродовж 10–15 років за цінами, що забезпечують відшкодування витрат і одержання  встановленого прибутку учасникам  будівництва об’єкта.

Світовий  експорт  промислових товарів  становить  70,1% світового  експорту  то- варів, з них чорні метали та вироби  з них — 3,2, хімічні продукти  — 10,6, офісне та телекомунікаційне устаткування — 12,3, автомобільні  товари  — 8,6, текстиль — 1,9, одяг — 2,6%.