РОЗДІЛ 2 КОНТРАКТИ МІЖНАРОДНОЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ТОВАРІВ У МАТЕРІАЛЬНО-РЕЧОВІЙ ФОРМІ Глава 4. Умови контрактів купівлі-продажу сировинних товарів 4.1. Особливості міжнародної торгівлі сировинними товарами

Під сировиною, як правило, розуміють продукти видобувної промисловості і сільського господарства. Тому основними  ринками сировинних товарів є ринки про- довольства, сільськогосподарської сировини, руд і металів, палива.

Торгівля  сировинними товарами характеризується рядом особливостей:

— попит та пропозиція на сировинні товари залежать від кліматичних умов, при- родних запасів, політико-економічних криз, особливо в найважливіших сиро- винних  регіонах. Тому в цілому міжнародна  торгівля  сировинними товарами характеризується нестабільністю ринку;

— спостерігається довгострокове перевищення пропозиції  сировинних товарів над попитом. Це призводить  у ряді випадків до сировинної  кризи в країнах, що розвиваються, з вузькою  сировинною  спеціалізацією, оскільки  експорт сиро- винних ресурсів забезпечує  їм від 50 до 100% експортних  доходів;

— партнери  прагнуть  установити  досить тривалі  відносини  на підставі довго- строкових міжнародних контрактів, у яких експортеру забезпечується стабіль- ний збут, а імпортеру  — гарантоване  регулярне постачання.  На довгострокові контракти припадає  близько  30% світового сировинного експорту, при цьому на природний газ — 100%, мідні, олов’яні, свинцево-цинкові концентрати —

90%, кам’яне вугілля — 75%, залізну руду — 60%, марганцеву руду — 30%;

— купівля-продаж  сировинних  товарів  тісно  пов’язана  з  постачанням  інших видів  товарів,  є частиною  комерційних операцій,  складних  видів  зовнішньо- економічного співробітництва (техніко-економічного, науково-технічного), великомасштабних угод на компенсаційній основі;

— знижуються темпи зростання  експорту сировинних товарів при абсолютному збільшенні  розмірів торгівлі даної товарної групи;

— темпи зростання  торгівлі паливом  і сировиною  мінерального  походження ви- переджають  темпи  зростання  торгівлі  продовольством і сільськогосподарсь- кою сировиною;

— зростає  торгівля  напівфабрикатами, виготовленими на основі мінеральної і рослинної сировини, а також сировиною глибокого оброблення/перероблення і спеціально підготовленими матеріалами підвищеної якості;

— підвищуються вимоги  імпортерів  до екологічної  безпеки  товарів,  що постав- ляються;

— високий  ступінь монополізації. Найбільші торговельні  і промислові  компанії прагнуть установлювати монопольно  високі ціни на сировинних ринках. При цьому внутрішньокорпораційні постачання  сировини  ведуться  за зниженими трансфертними цінами;


 

— зростає  державне  втручання у визначення обсягів, напрямів,  форм  і методів торгівлі сировинними і продовольчими товарами.

Експорт сировинних товарів становить майже 20% світового експорту, а з ураху- ванням  торгівлі  напівфабрикатами (чорними і кольоровими металами  і хімічними товарами) — близько 40%.

У міжнародній торгівлі до продовольчих  товарів, відповідно до Стандартної між- народної торговельної  класифікації (СМТК), відносять:

— продовольчі  товари і живі тварини  (розділ  0): живі тварини,  м’ясо і м’ясо- продукти;  молочні продукти  і яйця;  риби і морепродукти; зернові  і продукти із зерна, овочі і фрукти; цукор і мед; кава, чай, какао, спеції; корми для худоби; різні продовольчі товари;

— напої і тютюн (розділ  1);

— олійні (розділ  2, група 22);

— жири, олії, віск рослинного  і тваринного  походження (розділ  4).

На світовому ринку продовольства основне місце посідають товари розділів 0 і 4. Швидкими темпами  розвивається торгівля  продовольством, готовим  до вживання. Світовий  експорт продовольчих  товарів становить 8% світового експорту товарів.

На світовому  ринку  сільськогосподарської сировини  подані  такі товарні  групи розділу 2.

СМТК:

— шкіра, хутро (група 21);

— каучук (група 23), пробка і дерево (група 24), целюлоза і макулатура (група 25);

— текстильні  волокна і відходи (група 26);

— сировина тваринного  і рослинного  походження,  в іншому місці не пойменова- не (група 29).

Ринки сільськогосподарської сировини розвиваються під впливом тих самих макроекономічних чинників,  що й ринки продовольства. Лідируючі позиції посіда- ють натуральний каучук, дерево, бавовна, вовна.

У міжнародній торгівлі  до руд і металів,  згідно з СМТК,  відносять  дві товарні групи з розділу 2: «Природні добрива і мінерали» (група 27) і «Металеві руди і мета- лобрухт» (група 28), а також групу 68 з розділу 6 «Кольорові  метали».

Ринок руд і металів включає ринок чорних металів і ринок кольорових  металів. Під впливом  металозберігаючих тенденцій  світове  зростання  сталеспоживання

перекривається наявністю  надлишкових потужностей  західних виробників та інтен- сивним зростанням потужностей  у країнах Азії. Внаслідок цього у світовому метало- обігу практично не буває дефіциту чорних металів, і можна сказати, що підтримуєть- ся визначене надвиробництво.

Особливістю ринку  кольорових  металів  є відсутність  світових  цін на сировину для  одержання  кольорових  металів.  Це пов’язано  з наявністю  великого  розмаїття якісних характеристик вихідної сировини.  Ціни на сировину прямо залежать від цін на рафінований метал.

Світовий  ринок палива включає торгівлю товарами розділу 3 СМТК:

— вугілля, кокс, брикети (група 32);

— нафта, нафтопродукти і подібні їм товари (група 33);

— природний і штучний газ (група 34);

— електроенергія (група 35).


 

Провідна  роль на даному ринку належить  нафті  (близько 40% світового вироб- ництва і споживання), кам’яному вугіллю (близько 31%), газу (близько 23%). Світо- вий експорт палива становить 15% світового експорту товарів.