16.4. Інвестиційний клімат і методи його дослідження

При залученні зовнішніх джерел активів важливу роль відіграє така характеристика, як інвестиційний клімат регіону.

Інвестиційним кліматом (Investment climate) в загальному ро­зумінні називають ситуацію, що склалася в регіоні, з точки зору вітчизняних та зарубіжних інвесторів, які вкладають свій капітал у розвиток його економіки.

Цей показник включає значну кількість факторів ризику, що складаються під впливом зовнішніх та внутрішніх умов, ситуацій та перспектив розвитку. Найчастіше під інвестиційним кліматом розуміють соціально-політичні та економічні (зовнішні й внутріш­ні) ризики.

Міжнародні кредитори та інвестори впевнені в необхідності оцінки політичного ризику. Але визначення та розрахунок цього ризику є доволі складним завданням. Один із підходів, який перед­бачає включення економічних, соціальних і політичних факторів в оцінку ділового клімату, заснований на так званому індексі ді­лового ризику (BERI). Група експертів присвоює кожному регіону суб'єктивну оцінку від 1 до 100, враховуючи в своїх оцінках ши­рокий спектр факторів. Ці фактори включають: нормативно-пра­вове поле, дії керівництва, які можуть відобразитися на потоці грошових коштів і вартості власності в даному регіоні, економічні фактори, такі як інфляція, безробіття, доходи населення.

Кількісний аналіз ступеня регіонального ризику може роз­глядатися як аналог борговим рейтингам, що складаються корпо­ративними позикодавцями. Цю загальну оцінку можна одержа­ти на основі серії тестів, спрямованих на виявлення специфічних складових спроможності виконувати боргові зобов'язання. Для проведення оцінки за цим методом М.В. Енг, Ф.А. Ліс та Л.Дж. Мауер пропонують враховувати шість окремих величин: ліквід­ність, стабільність, платіжний баланс, стимули та розмір боргу. Наявність сприятливих фінансових стимулів свідчить про здатність регіону направляти грошові ресурси на продуктивні ринки (як про­тилежність «втечі капіталу»). Серед показників, що характеризу­ють соціальну стабільність регіону, варто виділити споживання електроенергії на душу населення та відсоток населення, який має вищу освіту.

Британські фінансові аналітики використовують наступні 10 показників: економічну ефективність, політичний ризик, рівень заборгованості, доступність банківського кредиту, доступність ко­роткострокового фінансування, доступність довгострокового фінан­сування, ймовірність форс-мажорних обставин, кредитоспромож­ність, невиконання зобов'язань з виплати боргу та інтегральний показник надійності регіону.

Сукупність економічних, соціальних та політичних ризиків характеризує стан фінансової безпеки регіону.

Індикатори фінансової безпеки водночас є індикаторами стану фінансово-економічної сфери регіону, які характеризують проце­си та явища, що відбуваються в ній на макрорівні. Ці показники доцільно згрупувати за такими сегментами: бюджетний, грошово-кредитний, валютний, банківський, інвестиційний, фондовий і страховий.

Інформацію про інвестиційний клімат можна отримати завдя­ки рейтинговим агенціям. Так, наприклад, за рейтингами Standard & Poor's, Moody's та Fitch інвестор вивчає перспективність капі­таловкладень у той чи інший проект. Трапляється, що складачі рейтингів помиляються, й інвестор програє. Проте це не привід нехтувати оцінками «аналітичної трійки», адже альтернативи цим впливовим агенціям наразі не існує.

Найстарішою міжнародною рейтинговою агенцією є Standard & Poor's, заснована в 50-х роках XIX ст. У ті часи ще не було спе­ціалізованих агенцій, не існувало й Standard & Poor's, а був Генрі Пур - головний редактор журналу American Railroad Journal, який розповідав про будні американської залізниці. Американські магі­стралі були на той час об'єктом підвищеної уваги для європейських банків. Однак не кожен банкір зі Старого світу ризикував вкладати капітали в американські компанії: до залізничних концесій не­рідко долучалися шахраї, і знайти надійного партнера за океаном європейцям було дуже складно.

Генрі Пур вирішив допомогти потенційним інвесторам: про­вів анкетування серед гравців американського залізничного рин­ку. Адекватні, на думку Пура, фінансові звіти були надруковані в American Railroad Journal. «Закритим» компаніям на сторінках журналу присвячувалися негативні публікації. Компанії, інфор­мація про які з'являлася в пурівських виданнях, швидше отриму­вали кредити від британських, німецьких і французьких банків, натомість «закриті» американські залізничні фірми мали значно менший доступ до іноземних інвестицій.

Між трьома рейтинговими «китами» складно знайти відмін­ності. Наймолодшу - Fitch IBKA - прийнято вважати найменш впливовою, найстарша - Standard & Poor's - має репутацію най-консервативнішої. У своїх рейтингових класифікаціях усі три дуже схожі між собою. Принцип розподілу залишився незмінним з часів Джона Муді: зобов'язання інвестиційного гатунку, спекулятивні зобов'язання країн, що перебувають у стані дефолту. Відповідно рейтингові позиції мають свою літеру: А - найкраща, С - найгір­ша. Існує чимало проміжних підвидів, які в рейтингах Standard & Poor's і Fitch IBKA позначені знаками «плюс» та «мінус», а в рейтингах Moody's - цифрами від 1 до 3 (див. табл. 3.3-3.4).

За цими рейтингами можна визначити кілька макроекономіч-них показників: за методологією Standard & Poor's рейтинг ААА відповідає рівню інфляції від 0 до 10%, АА - 4-15%, А - 7-25%, ВВВ - 10-50%, ВВ - 25-100%. Дохідність облігацій за стандар­тами Moody's визначається так: Ааа - 6,7% річних, Аа — 6,9%, А - 7,1% і Ваа - 7,3%.

Для банків агенції розробили окрему систему класифікації — рейтинг внутрішньої фінансової стійкості (категорії A, B, C, D, E), завдяки якому інвестор має можливість оцінити фінансову по­літику установи поза зовнішніми економічними та політичними ризиками.

Інвестор, який шукає місце для капіталовкладень за кордоном, здебільшого вивчає два рейтинги: оцінки надійності свого потенцій­ного партнера (якщо його діяльність оцінена фахівцями «трійки») і так званий суверенний рейтинг країни (див. табл. 13.3-13.4), в економіку якої він планує вкладати кошти.

 

 


Таблиця 16.3

Фахівці провідних рейтингових агенцій зазвичай виставляють свої оцінки так, щоб рейтинг кредитоспроможності окремої компанії не був вищим за суверенний рейтинг держави, в якій вона зареєстрована.

 

Таблиця 16.4

 

Шкала кредитних рейтингів агенцій Moody's, Standard&Poor's

і Fitch

 

Moody's

S&P, Fitch

Характеристика емітента

Рейтинги інвестиційного класу

Aaa

AAA

Можливості емітента з виплати боргу і відсотків винятково високі

Aa1

AA+

Можливості емітента з виплати боргу і відсотків дуже високі

Aa2

AA 

 

Aa3

AA- 

 

A1

A+

Можливості емітента з виплати боргу і відсотків досить високі, але залежать від внутрішньоекономічної ситуації

A2

 

A3

A- 

 

Baa1

BBB+

Можливості емітента з виплати боргу і відсотків залежать від внутрішньої еко­номічної ситуації на цей час

Baa2

BBB 

 

Baa3

BBB- 

 

Ba1

BB+

Нестабільність внутрішньоекономічної ситуації може впливати на платоспро­можність емітента

Ba2

BB 

 

Ba3

BB- 

 

Рейтинги спекулятивного класу

B1

B+

Обмежена платоспроможність емітента, яка відповідає поточному обсягу випуще­них боргових зобов'язань

B2

 

B3

B- 

 

Caa1

CCC+

Деякий захист інтересів інвесторів є, але ризики й нестабільність високі

Caa2

CCC 

 

Caa3

CCC- 

 

Ca

CC

Платоспроможність емітента надто зале­жить від внутрішньоекономічної ситуації

 

  

 

C

C

Платоспроможність емітента повністю залежить від внутрішньоекономічної си­туації

 

  

 

 

SD

Вибірковий дефолт

 

D

Дефолт

 

Не так давно виникла нова неофіційна методика порівняння купівельної спроможності регіонів світу - так звана бургерономіка, яка заснована на використанні «індексу Біг-Мака» (або, індексу бу­терброда), який з 1986 року розраховується виданням «Economist».

Індекс відображає реальне співвідношення купівельної спро­можності валют світу на основі аналізу ціни фірмового бутерброду мережі «МакДональдс», яка діє у більш ніж 120 країнах.

Індекс Біг-Мака - неофіційний спосіб визначення паритету купівельної спроможності (ПКС).

Співвідношення цін на біг-маки має бути рівним співвідношен­ню обмінних валютних курсів. Робиться це з метою визначення реальних обмінних курсів валют різних держав.

Експерти журналу «Economist» використовують саме біг-мак в якості еталону з двох причин: McDonald's представлений у біль­шості країн світу, а сам біг-мак містить достатню кількість продо­вольчих елементів (хліб, м'ясо та овочі), аби вважати його універ­сальним зліпком народного господарства. Згідно оприлюднених на початку 2007 року результатів, найдорожчий бутерброд - в Ісландії (7,44 дол.), Норвегії (6,63) і Швейцарії (5,05), найдешевший - у Китаї (1,41 дол.). В Україні цей продукт індустрії фаст-фуду коштує 1,71 дол., в Росії - 1,85 дол., в США - 3,22 дол.

Тож, на думку експертів, українська гривня, поряд із валюта­ми таких країн, як Росія, Єгипет, Філіппіни, Аргентина, Гонконг, Індонезія, Таїланд, Малайзія, є недооціненою майже на 50%.

Питання для самоконтролю

Назвіть форми і методи здійснення іноземних інвестицій.

Які існують суб'єкти і об'єкти інвестиційного процесу?

Поясніть функції інвестиційного менеджменту компанії.

Обгрунтуйте механізм здійснення інвестиційного менедж­менту.

У чому полягає сутність інвестиційного клімату та його ха­рактеристики?

Які існують методи дослідження інвестиційного клімату?

Назвіть індекси порівняння купівельної спроможності та методи їх обчислення.

Що характеризує стан фінансової безпеки регіону?

Охарактеризуйте багаторівневу функціональну систему управління інвестиційною діяльністю підприємства.

10.       Назвіть типи спільних підприємств.

 

Тести

Іноземні інвестиції можуть бути здійснені у формі:

а)         часткової участі в підприємствах;

б)         створення підприємств зі 100%-ним іноземним капіталом;

в)         придбання рухомого і нерухомого майна;

г)         всі відповіді вірні.

За якою ставкою відбувається компенсація іноземним ін­весторам:

а)         номінальною;

б)         реальною;

в)         ЛІБОР;

г)         обліковою.

До документів, що подаються для реєстрації іноземних ін­вестицій, належать:

а)         інформаційне повідомлення;

б)         документ, що підтверджує форму здійснення інвестицій;

в)         документ, що підтверджує вартість іноземних інвестицій;

г)         плата за реєстрацію;

д)         всі відповіді правильні.

Які існують типи спільних підприємств за долею участі партнерів:

а)         участь на паритетних засадах;

б)         більша частка іноземного капіталу;

в)         менша частка іноземного капіталу;

г)         всі відповіді вірні.

Які існують типи спільних підприємств за видом діяль­ності:

а)         науково-дослідницького характеру;

б)         виробничого характеру;

в)         ті, що мають на меті імпорт продукції;

г)         ті, що орієнтуються на експорт продукції;

д)         всі відповіді вірні.

Які переваги спільного підприємництва:

а)         дорога робоча сила;

б)         зниження податків;

в)         зниження продуктивності;

г)         підвищення політичного ризику.

Які існують групи учасників інвестиційних процесів:

а)         підприємства;

б)         інвестори;

в)         гаранти;

г)         посередники;

д)         всі відповіді правильні.

Які іноземні інвестори спеціалізуються на вкладенні капі­талу в ноу-хау та нові технології:

а)         МВФ;

б)         іноземні інвестиційні банки;

в)         венчурні інвестори;

г)         приватні іноземні інвестори.

До якої категорії належить країна, яка живе за рахунок видобутку корисних копалин:

а) забезпечуючі нації;

б)         технологічні нації;

в)         інші нації.

10. На які групи поділяються функції міжнародного інвести­ційного менеджменту:

а)         управлінської системи;

б)         спеціальної області управління підприємством;

в)         управління грошовими потоками;

г)         управління іноземними інвестиціями;

д)         варіант А і Б.

 

Література

Бочаров В. В., Леонтьев В. Е. Корпоративные финансы. — СПб.: Питер, 2002 — 544 с.

Международные валютно-кредитные и финансовые отно­шения: Учеб. / Под. ред Л. Н. Красавиной. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 608 с.

Международный менеджмент / Под ред. С. Э. Пивоварова, Л. С. Тарасевича, А. И. Майзеля. — СПб.: Питер, 2002. — 576 с.

4.         Міжнародна інвестиційна діяльність: Підруч. /
Д. Г. Лук'яненко, Б. В. Губський, О. М. Мозговий та ін.; За ред. д-ра
екон. наук, проф. Д. Г. Лук'яненка. — К.: КНЕУ, 2003. — 387 с.

Міжнародні фінанси / За ред. О. І. Рогача. — К.: Либідь,

2003. — 777 с.

Панченко С. Г. Міжнародний менеджмент: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.

Чернега О. Б. Міжнародний менеджмент: Навч. посіб. - К.: ЦУЛ., 2006. - 592 с.