4.4. Особливості менеджменту в Швеції

Управлінська політика Швеції спирається на теоретичну концеп­цію, яка являє собою так звану модель «державного благоустрою». Зміст її визначається такими якісними особливостями соціально-економічного розвитку країни:

поєднання приватної власності на засоби виробництва з ши­рокою соціалізацією сфер споживання та розподілу товарів і послуг;

ефективно діюча державна система, яка забезпечує високу зайнятість та надійність соціальних гарантій;

система демократичних методів, які дозволяють кожній людині впливати на вирішення всіх питань, пов'язаних з її життям, а також створюють особливий психологічний клімат у країні.

Порівняно з іншими країнами, влада та профспілки у Швеції ак­тивно впливають на відносини між державою та капіталом, на рівень оплати праці та зайнятості. На перше місце шведські менеджери, керівники вищих рівнів управління ставлять вирішення проблем соціальної забезпеченості своїх підлеглих.

У Швеції існує достатньо організований рух профспілок, завдяки чому працівники фірм можуть активно впливати на процес прийнят­тя рішень вищим керівництвом, що дозволяє уникати конфліктних ситуацій на підприємствах. У цій країні в процесі прийняття рі­шень на рівні вищого керівництва беруть участь економісти, відо­мі не лише в країні, а й за кордоном. Вище керівництво прагне, щоб кожний працівник мав високий соціальний статус — це необхідно для досягнення цілей підприємства. Формування заробітної пла­ти здійснюється на колективно-договірній основі — держава не бере участі в цьому процесі.