7.6. Зарубіжний досвід проведення реорганізації підприємств

Модель реорганізації – це система ідей, на основі яких розроб- ляється і реалізується програма корпоративної реструктуризації конк- ретного підприємства.

Узагальнюючи наявний світовий досвід здійснення реструк- туризації підприємств, можна визначити такі моделі реорганіза- ції  підприємств:  вартісна,  портфельна,  ділової  досконалості,

прагматична.

Найбільш  адекватною  ринковим  умовам  є вартісна  модель

реорганізації, оскільки вона заснована на ідеї збільшення ринко-

вої вартості компанії. Цю модель широко використовують західні

корпорації. Їх досвід свідчить, що реорганізацію (наприклад, випере-

джаючу) на Заході проводять і досить успішні компанії, які праг-

нуть забезпечити достатню прибутковість своїх акцій у майбут-

ньому.  Тому  цілком  справедливим  є  більш  широке  трактування

реорганізації  як процесу  підготовки  і реалізації  програми  ком-

плексних змін на підприємстві з метою підвищення його ринко-


вої вартості. Вартісна модель реорганізації реалізується за допо- могою «Пентагона» реструктуризації консалтингової фірми McKincey&Company. Модель ґрунтується на тезі, що кінцевою метою функціонування будь-якої компанії чи організації має бу- ти зростання її вартості, яка, в свою чергу, залежить від чистих грошових потоків, що генеруються завдяки діяльності компанії. Цей критерій є прийнятним для всіх партнерів компанії – акціо- нерів, споживачів, постачальників, кредиторів, держави. Тому будь-які реструктуризаційні дії слід розглядати під кутом зору зростання вартості компанії.

McKincey&Company пропонує п’ятистадійний підхід до оцін-

ки компанії і аналізу можливостей реорганізації (рис. 7.5).

1. Поточна  ринкова  вартість  компанії  є  стартовою  точкою

аналізу. Вона містить ринкову вартість акціонерного капіталу та

ринкову вартість боргу компанії. На жаль, цей інструмент поки

що не діє в Україні, проте певний внутрішній аналіз з боку влас-

ного менеджменту може бути запроваджений. Для цього аналізу-

ють рівень прибутків на інвестований капітал у порівнянні як із се-

реднім на ринку, так і з аналогічними компаніями.


 

Вартість компанії «як є»


Поточна ринкова вартість

1


 

Оптимальна реоргані- зована вартість компанії


 


2          Поточний розрив у вартості


Максимальні можливості від           5

придбання компанії


 


Стратегічні і оперативні можливості


Реорганізаційні можливості


 

3          4


Потенційна вартість компанії із внутрішніми поліпшеннями


 

Можливості продажів (придбань)


Потенційна вартість компанії із зовнішніми поліпшеннями


 

Рис. 7.5. «Пентагон» McKincey&Company для аналізу реорганізації


2. Вартість   компанії   «як   є».   Ринкова   вартість   компанії пов’язана з оцінкою майбутніх грошових потоків за умов реалі- зації поточних заходів щодо удосконалення фірми в цілому та її окремих підрозділів до розробки програми реорганізації.

3. Потенційна вартість компанії з внутрішніми поліпшеннями. У рамках реалізації програми реструктуризації можуть бути знайдені заходи щодо підвищення вартості компанії за рахунок внутрішніх оперативних поліпшень, які дають змогу скоротити витрати, а також стратегічних ініціатив, спрямованих на збільшення грошових потоків.

4. Потенційна вартість компанії із зовнішніми поліпшеннями. Компанія може також підвищити свою вартість за рахунок змін, внесених до бізнес-портфелю. Так, господарські підрозділи з не- достатньою результативністю можуть бути продані за вищу ціну, ніж їх внесок у поточну вартість компанії. Ці реорганізаційні заходи розробляють і оцінюють, виходячи з таких можливих сценаріїв: продаж структурних одиниць стратегічному покупцю; відокрем- лення певних підрозділів (структурних одиниць); купівля струк- турних одиниць менеджментом або третьою стороною; ліквіда- ція.

5. Оптимальна  реорганізована  вартість  компанії.  Потенційні результати внутрішніх поліпшень у сукупності зі змінами в порт- фелі напрямів діяльності компанії визначають її максимально мож- ливу поточну вартість. Різниця між тією «оптимально реоргані- зованою вартістю» та поточною вартістю визначає потенційну прибутковість придбання компанії.

З теоретичної точки зору вартісна модель реорганізації, зок- рема «Пентагон» McKincey є найбільш обґрунтованою. Однак у повному  варіанті  вона  може  використовуватися  за  ринкових умов. Для більшості вітчизняних підприємств актуальними є за- ходи третього і четвертого етапів. Для них характерними є кроки, пов’язані із внутрішніми змінами у межах оперативних та страте- гічних дій, продажу окремих підрозділів підприємств, купівлі ін- ших невеликих організацій (маркетингових, торговельних, інформа- ційних).

Ідея портфельної моделі реорганізації полягає в проектуван- ні найбільш обґрунтованої ринкової ніші підприємства та її на- ступного завоювання з використанням спеціальних методів – портфельних методів планування. Отримавши розвиток наприкі- нці 60-х – на початку 70-х років XX ст., методи портфельного планування активно використовуються фірмами при розробленні


стратегій реорганізації. Ці методи ґрунтуються на розгляді ком- панії як «портфеля» напрямів діяльності (стратегічних одиниць бізнесу – СОБ), кожний з яких є унікальною комбінацією конку- рентних характеристик і відповідно потребує специфічних підхо- дів до управління. Методи портфельного аналізу передбачають об’єднання різних СОБ у групи, що сприяє спрощенню процедур прийняття стратегічних рішень на корпоративному рівні у проце- сі реорганізації.

Найпростішою і, мабуть, саме тому найчастіше використовуваною на практиці реорганізації компаній є матриця, розроблена Boston Consulting Group (BCG). Вона ґрунтується на двох показниках: конкурентній позиції СОБ і темпах зростання ринку, на яких фу- нкціонує це СОБ. Темпи зростання є досить точним індикатором етапу життєвого циклу продуктів, які пропонуються ринком, і визначають перспективи підвищення ринкової частки та прибут- ковості. У більшості випадків конкурентна позиція СОБ характе- ризується не абсолютною, а відносною часткою на ринку, як пра- вило, вираженою відношенням до ринкової частки найбільшого конкурента. Відповідно до цього розподілу виробляють підхід до кожної з СОБ.

Детальніший варіант матриці BCG був запропонований ком- панією General Electric у співробітництві з консультаційною ком- панією McKincey. Структуру цієї матриці і стратегічні рішення, що рекомендуються, наведено на рис. 7.6.


Становище і конкуренто-

спроможність СОБ Рекомендовані стратегічні рішення:

1 – інвестиції (зростання);

2 – вибіркове інвестування;

3 – «збирання врожаю»

(дивестування)


 

Сильне Середнє Слабке


 

1

 

1

 

2

 

1

 

2

 

3

 

2

 

3

 

3

Висока            Середня Низька


 

Привабливі СОБ види

Рис. 7.6. Матриця General Electric


Конкурентоспроможність СОБ визначають, виходячи з таких показників: розмірів; темпів зростання; ринкової частки за сегме- нтами; прихильності покупців; прибутковості; ефективності роз- поділу; технологічного потенціалу; гнучкості; організаційної структури.

Основними показниками, що використовуються при оцінці привабливості ринку, є: розміри ринку; темпи зростання; конку- рентна ситуація; рівень цін; прибутковість; технічний рівень; державне регулювання; чутливість до загальногосподарської кон’юнктури.

Модель ділової досконалості ґрунтується на концепції ком- плексного управління якістю підприємства. Реорганізація у цьо- му варіанті є одним з важелів поліпшення якості функціонування фірми. Отже, зміст і програма реструктуризації в цьому разі за- лежатимуть від того, яку саме концепцію управління якістю обе- ре підприємство. Кожна з таких концепцій описує «ідеальне» пі- дприємство і дає можливість кількісно оцінити роботу та результати діючих підприємств у порівнянні з ним. Найвідомі- шими з таких моделей є Європейська модель ділової досконалос- ті, модель Демінга (Японія), модель Болдриджа (США). Вони ґрунтуються на поширеній в розвинених країнах концепції зага- льного управління якістю, що відома під назвою TQM (Total Quality Management). Саме за такими моделями присуджуються нагороди з якості в більшості розвинених країнах світу. З 1992 р. так присуджується Європейська нагорода з якості. З 1997 р. Єв- ропейська модель ділової активності використовується і в Украї- ні. Тому вітчизняні підприємства використовують її як підхід до реорганізації   виробництва.   Складові   цієї   моделі   подано   на рис. 7.7.

При оцінці підприємства спершу оцінюють кожен критерій, після чого підраховують загальний бал. Методика використання європейської моделі ділової досконалості для реорганізації поля- гає у тому, що підприємство для досягнення зрушень у слабкій ланці розробляє відповідні реорганізаційні заходи. Для одного підприємства такою ланкою є ресурси, для іншого – процеси і т.д. Це виявляється у результаті самооцінки чи зовнішньої оцінки в балах. Та ланка, де розрив між реальними балами і максимумом найбільший, і має бути сферою реорганізації.


 


 

Чинники


Лідерство 100 балів (10%)


сприяння –

500 балів

(50%)


 

Управління колективом 90 балів(9%)


 

Політика та стратегія  80 балів (8%)


 

Ресурси  90

балів (9%)


 

Процеси 140 балів (14%)


 

Результати –

500 балів

(50%)


 

Задоволення потреб колек- тиву 90 балів(9%)


 

Задоволення споживачів

200 балів

(20%)


 

Вплив на суспільство

60 балів (6%)


 

Ділові результати 150 балів (15%)

Рис. 7.7. Європейська модель ділової досконалості

Прагматична модель реорганізації ґрунтується на пошуку шляхів розв’язання невідкладних проблем з використанням ме- тоду постановки критичних питань. Ці питання керівництво під- приємств може визначати самостійно. Однак доцільніше залучи- ти кваліфікованих експертів. Прагматична модель реорганізації спирається передусім на досвід експертів і вищого керівництва підприємства у здійсненні програм удосконалення виробничо- господарських процесів.


 

Питання та завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1.         Що Ви розумієте під поняттям «реструктуризація» та «ре-

організація»?

2.         Назвіть основні цілі, мотиви та завдання реструктуризації

підприємств.

3.         Які етапи реструктуризації підприємств Ви знаєте?

4.         Охарактеризуйте ієрархію завдань реструктуризації підп-

риємств.

5.         Назвіть  основні  класифікаційні  ознаки  реструктуризації

підприємств.

6.         Охарактеризуйте складові реструктуризації підприємств.

7.         Назвіть види реорганізації підприємств.

8.         Охарактеризуйте укрупнення підприємств.

9.         Які мотиви укрупнення підприємств Ви знаєте?

10.  Що таке передавальний акт та розподільний баланс?

11.  Назвіть особливості подрібнення підприємств.

12.  Які особливості перетворення підприємств Ви знаєте?

13.  Охарактеризуйте  вартісну  модель  реорганізації  підпри-

ємств.

14.  Назвіть особливості портфельної і прагматичної моделей

підприємств.

15.  Охарактеризуйте модель ділової досконалості.

    Типові приклади розв’язування задач

Задача 1

Фірма А і В є конкурентами на ринку. У них приблизно одна-

кові величини активів і рівень ділового ризику. Ці підприємства є

акціонерними товариствами з грошовим потоком після оподатку-

вання – 10 дол. у рік і рівнем доходу на капітал 10 %. Фірма А

хоче купити фірму В. Грошовий потік нової компанії після спла-

ти податків складе 21 дол. у рік. Визначити, чи виникає ефект

синергізму в результаті поглинання та вартість фірм А і В до по-

глинання.


Розв’язання

Нехай VAB  – вартість нової фірми. Поглинання доцільне, коли


V AB   V A  + VB , де V A


і VB


– вартість фірм А і В до поглинання.


Різниця між новою вартістю і сумою вартостей двох фірм до пог-

линання          називається    чистим            приростом      від       поглинання:


ΔV = V AB  (V A  + VB ) . Коли  ΔV


має позитивне значення, то го-


ворять, що у результаті поглинання відбулась синергія. Якщо фі-

рма А купує фірму В, то вона отримує вартість фірми В і чистий

*


приріст VB


= ΔV + VB .


У нашому прикладі синергія відбувається, оскільки грошовий потік  нової  фірми  більший,  ніж  суми  грошових  потоків  двох


окремих фірм:


ΔCF = 21 (10 + 10) = 1 дол. Оскільки ризики од-


накові, то вартість нової фірми складе 21 / 0,10 = 210 дол.

Вартість  фірм  А  і  фірма  В  до  поглинання  буде  рівна  по

10 / 0,10 = 100 дол. кожна, що у сумі складе 100 + 100 = 200 дол.


Тоді


ΔV = 210 200 = 10 дол., а вартість фірми В для А рівна:


B

 
ΔV *  = 100 + 10 = 110 дол.

Задача 2

На ринку дві фірми А і В до поглинання характеризуються та-

кими параметрами

Показник

Фірма А

Фірма В

Ціна акції, дол.

20

10

Кількість акцій, шт.

25

10

Ринкова капіталізація, дол.

500

100

Прогнозується приріст грошових коштів у результаті поглинання


на рівні


ΔV = 100


дол. Рада директорів АТ «В» погодилась про-


дати фірму, якщо ціна буде 150 дол. в акціях чи готівкою. Ця ва- ртість склалась з двох частин. АТ «В» вартує 100 дол., і це міні- мальна вартість, за якою вона може бути оцінена. Друга частина

50 дол. є премією поглинання і являє собою надлишок над міні-

мальною вартістю. Фінансовому менеджеру необхідно визначи- ти, чи варто АТ «А» купувати АТ «В» та форму розрахунків (го- товкою чи корпоративними правами).


Розв’язання

Визначимо  вартість  фірми  В  для  фірми  А  за  формулою:


B

 

B

 
V *   = ΔV  + V


= 100 + 100 = 200 ,


ΔVB


= 100 +100 = 200


дол.  Та-


ким чином, вартість, отримана фірмою А при купівлі фірми В,

складає 200 дол.

Визначимо, як вплине форма розрахунків на вартість підприємства після поглинання АТ «В» акціонерного товариства «А».

Варіант 1: купівля за готівку. Ціна поглинання при оплаті го- тівкою рівна сумі готівки. Якщо АТ «А» платить 150 дол. за всі акції фірми В, вартість поглинання буде рівна 150 дол.

Тоді чиста поточна вартість поглинання рівна

B

 
NPV = V *  витрати фірми А на поглинання = 200 150 = 50 дол.

Отже, поглинання є прибутковим. Після злиття компанія АВ буде мати 25 акцій в обігу. Вартість АТ «А» після поглинання рівна


V AB


= V A


+ (V *  витрати фірми А на поглинання) =


B

 
= 500 + (200 150) = 550 дол.

Таким чином, вартість просто рівна вартості фірми до погли- нання плюс 50 дол. чистої поточної вартості. Ціна на одну акцію після поглинання складе 550 / 25 = 22 дол. за акцію, тобто на 2 дол. більше.

Варіант 2: купівля за акції. При купівлі фірми В за акції не ви-

никає руху коштів. Замість цього акціонери компанії В стають акціонерами нової об’єднаної фірми. Вартість нового підприємс- тва в цьому випадку буде рівна сумі вартостей АТ «А» і АТ «В» до  поглинання  плюм  приріст  грошей  в  результаті  поглинання


ΔV :


V AB   = V A  + VB  + ΔV = 500 + 100 + 100 = 700


дол. Щоб випла-


тити акціонерам фірми В акції на суму 150 дол., фірмі необхідно відмовитись від 150 / 20 = 7,5 акцій. Після поглинання отримаємо

25 + 7,5 = 32,5 акції. Вартість акції буде рівна 700 / 32,5 = 21,54 дол. У цьому випадку ціна акції після злиття нижча, ніж у пер- шому варіанті. Причина полягає в тому, що акціонери компанії В будуть мати частку власності в новій фірмі. Виходить, що фірма А платить за фірму В 150 дол. Проте фактично вона платить зна- чно більше цієї суми. Коли угода завершена,  то акціонери  АТ


«В» володіють 7,5 акціями в новій фірмі. Після злиття кожна з цих акцій вартує 21,54 дол. Вартість акцій, отриманих акціонера- ми колишньої фірми В, складе 7,5 х 21,54 = 161,55 дол. Це реаль- на    вартість    злиття.    Чиста    поточна    вартість    тоді    рівна


NPV = 200 161,55 = 38,45


дол.


Отже, купівля за готівку (перший варіант) є більш вигідною, оскільки фірма А отримає всю чисту поточну вартість. Якщо ж вона оплачує покупку фірми В акціями, акціонери АТ «В» отримають частину чистої поточної вартості і стануть акціонерами фірми А.

Задача 3

Компанія Global Resources Ltd. купує Regional Enterprises. Фі-

нансовий стан обох підприємств до поглинання відображений у

табл. 1.

Таблиця 1

Показник

Global

Resources

Ltd. до по-

глинання

Regional

Enterprises

до погли-

нання

EPS  (прибуток  на  одну  акцію),

дол.

1

1

Ціна акції, дол.

25

10

P/E

25

10

Кількість акцій, шт.

100

100

Загальний дохід, дол.

100

100

Загальна вартість, дол.

2500

1000

 

 
Фінансовий стан Global Resources Ltd. і Regional Enterprises

Припустимо, що поглинання не створює ніякої доданої варто- сті і об’єднана фірма після поглинання має вартість, рівну сумі вартостей двох підприємств до поглинання. Визначити показни- ки EPS (прибуток на одну акцію), ціну акції, P/E, кількість акцій, загальний дохід, загальну вартість для компанії Global Resources Ltd. після злиття з Regional Enterprises за виконання двох умов: 1) ціна акцій Global Resources Ltd. після поглинання не зміниться; 2) ціна акцій Global Resources Ltd. після поглинання зросте.

Розв’язання

До поглинання в обох компаніях було випущено по 100 акцій.

Однак акції Global Resources Ltd. продавались по ціні 25 дол, а

акції  Regional  Enterprises  –  по  10  дол.  При  поглинанні  Global

Resources  Ltd.  обміняє  одну  свою  акцію  на  2,5  акції  Regional


Enterprises. Оскільки всього у Regional Enterprises було 100 акцій,

то буде обмінено 100 / 2,5 = 40 акцій.

Після поглинання у компанії Global Resources Ltd. буде всього

100 + 40 = 140 акцій і відбудуться такі зміни:

1.         Ринкова   вартість   нової   фірми   складає   2 500 + 1 000 =

= 3 500 дол.

2.         Доход на акцію об’єднаної  компанії складе 200 / 140 =

= 1,43 дол. Поглинання дозволить Global Resources Ltd. збільши-

ти дохід своїх акцій з 1 дол. до 1,43 дол. – тобто на 43 %.

3.         Оскільки ціна акцій Global Resources Ltd. після поглинання

не зміниться, то коефіцієнт P/E знизиться. Проте після поглинання

деякі учасники ринку можуть прийняти 43 % ріст EPS за реальний

ріст вартості. Тоді співвідношення P/E компанії Global Resources

Ltd. може і не знизитися. Якщо коефіцієнт P/E Global Resources

Ltd. залишиться рівним 25, а прибуток нової фірми 200 дол., то

загальна вартість зросте до 25 х 200 = 5 000 дол. Оціночна вартість

акції Global Resources Ltd. підвищиться до 5 000 / 140 = 35,71 дол.

Результати згрупуємо у табл. 2.

Таблиця 2

Фінансовий стан Global Resources Ltd. після злиття

Показник

Перша умова

Друга умова

EPS (прибуток на одну акцію), дол.

1,43

1,43

Ціна акції, дол.

25

35,71

P/E

17,5

25

Кількість акцій, шт.

140

140

Загальний дохід, дол.

200

200

Загальна вартість, дол.

3 500

5 000

 

Задачі для самостійного розв’язування

Задача 1

Прийнято рішення про реорганізацію АТ «Кубок», приєднавши

його до АТ «Колос».  Відношення,  згідно  з яким обмінюються

корпоративні права у разі приєднання, становить 2:5. Як доплату

до корпоративних прав АТ «Колос» виплачує на користь акціо-

нерів АТ «Кубок» компенсацію в розмірі 2,5 грн. За кожну акцію

номінальною вартістю 40 грн. Обчислити, на скільки збільшиться

статутний капітал, і скласти баланс АТ «Колос» після приєднання до

нього АТ «Кубок», якщо баланси обох підприємств до реоргані-

зації мали такий вигляд.


Актив

Пасив

Необоротні активи

600

Статутний капітал

520

Виробничі запаси

150

Додатково   вкладений капітал

60

Дебіторська    забор-

гованість

200

Резервний капітал

40

Грошові кошти

20

Зобовязання

350

Баланс

940

Баланс

970

 

 
Баланс АТ «Кубок», тис. грн до реорганізації

Баланс АТ «Колос», тис. грн до реорганізації

Актив

Пасив

Необоротні активи

1500

Статутний капітал

1300

Виробничі запаси

300

Додатково  вкладений

капітал

300

Дебіторська   забор-

гованість

250

Резервний капітал

250

Грошові кошти

150

Зобов’язання

350

Баланс

2 200

Баланс

2 200

 

Задача 2

Показник

Фірма А

Фірма В

Кількість акцій в обігу, шт.

100

50

Ціна акції, дол.

50

30

 

 
Розглянемо таку інформацію про дві фірми А і В:

Фірма А оцінила вигоду від злиття компаній (ефект синергізму) за умови придбання фірми В у 200 дол. Фірма В згідна а продаж акцій за готівку по 35 дол за акцію. Визначіть, чи повинна пого- джувати фірма А на злиття з фірмою В.

Задача 3

Показник

Фірма А

Фірма В

Загальний прибуток, дол.

1 000

400

Ціна акції, дол.

80

25

Кількість акцій в обігу, шт.

100

80

 

 
Розглянемо таку інформацію про дві фірми А і В:

Фірма А купує фірму В, обмінюючи 25 своїх акцій на всі акції фірми  В.  Яка  вартість  злиття  компаній,  якщо  фірма  В  вартує

11 000 дол.? Що відбудеться з EPS (прибуток на одну акцію) фі-

рми А та коефіцієнтом P/E?


Тести

1. Реорганізація полягає у:

а)         повній  або  частковій  зміні  власника  статутного  фонду

юридичної особи, а також у зміні організаційно-правової фор-

ми здійснення бізнесу;

б)         здійсненні      організаційно-господарських,         фінансово-

економічних,  правових,  технічних  заходів,  спрямованих  на

реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управлін-

ня, організаційно-правової  форми, що сприятиме фінансовому

оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску кон-

курентоспроможної  продукції, підвищенню ефективності ви-

робництва та задоволенню вимог кредиторів;

в)         зміні форми власності, яка забезпечує імпульси для необ-

хідної структурної    перебудови    підприємств, створює

об’єктивні  передумови  для  проведення  реструктуризації  та

визначає особливості цього процесу.

2. До видів реорганізації належать:

а)         техніко-технологічна;   організаційна;   фінансова;   правова

реорганізація;

б)         злиття,  приєднання,  поглинання,  поділ, виділення, перет-

ворення;

в)         оперативна, стратегічна реорганізація.

3. У разі злиття, приєднання та перетворення за поданням нагля-

дової ради загальні збори затверджують:

а)         передавальний акт;

б)         розподільний баланс;

в)         передавальний баланс;

г)         розподільний акт.

4. У визначенні «об’єднання підприємств (шляхом створення но-

вої юридичної особи або приєднання підприємств до головного

підприємства),  у  результаті  якого  власники  (акціонери)  підпри-

ємств, що об’єднуються, здійснюватимуть контроль над усіма чис-

тими активами об’єднаних підприємств з метою досягнення по-

дальшого спільного розподілу ризиків і вигід від об’єднання» мова

йде про:

а)         приєднання;

б)         злиття;

в)         поділ;

г)         виділення;

д)         поглинання

5. Акціонерне товариство може ділитися на:


а)         акціонерне товариство і товариство з обмеженою відпові-

дальністю;

б)         товариства з обмеженою відповідальністю;

в)         повні товариства;

г)         акціонерне товариство та командитне товариство;

д)         акціонерні товариства.

Література до теми

1.         Антикризисное управление: Учебник / [под ред. Э. М. Корот-

кова.]. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 432 с.

2.        Афонін  А. С.  Технологія   реструктуризації   підприємства   / А. С. Афонін,  В. П. Нестерчук.  – К.: Вид-во  Європейського  ун-ту  фі- нансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, 2000. – 72 с.

3.        Балашов В. Г. Технологии повышения финансового результа- та  предприятий  и  корпораций:  Практика  и  методы  /  В. Г. Балашов, В. А. Ириков. – М.: ПРИОР, 2002. – 512 с.

4.         Ван Хорн, Дж. К. Основы управления финансами / Дж. К. Ван

Хорн; пер. с англ. / гл. ред. серии Я. В. Соколов. – М.: Финансы и ста-

тистика, 1999. – 788 с.

5.         Василенко   В. О.   Антикризове   управління   підприємством:

Навч. посіб. / В. О. Василенко. – К.: ЦУЛ, 2003. – 368 с.

6.         Господарський кодекс України: за станом на 30 квіт. 2009 р. //

Відомості Верховної Ради України. – № 18, № 19–20, № 21–22. – 2003.

7.        Законодавство України про банкрутство та судова практика / [упорядн.  Б.М.  Поляков].  –  К.:  Концерн  «Видавничий  дім  «ІнЮре»,

2003. – 664 с.

8.         Законодавство  України  про  банкрутство.  Бюлетень  законо-

давства і юридичної практики України. – 2002. – № 4. – 336 с.

9.        Ли Ч. Ф. Финансы корпораций:  Теория, методы и практика: учеб. для вузов / Ч. Ф. Ли, Д.И. Финнерти; пер. с англ. – М.: ИНФРА. – М., 2000. – 686 с.

10.      Про відновлення платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом: Закон України вiд 14.05.1992 р. № 2343-XII у редакції від 30.06.1999 р. – Чинний з 01.07.92 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi.

11.      Стратегия  и  тактика  антикризисного  управления  фирмой / [под общ. ред. А. П. Градова и Б. И. Кузина]. – Санкт-Петербург:  Спе- циальная литература, 1996. – 510 с.


12.       Терещенко О. О.  Фінансова  діяльність  суб’єктів  господарю-

вання: Навч. посіб. / О. О. Терещенко. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.

27.  Філіна  Г. І.  Фінансова  діяльність  суб’єктів  господарювання:

Навч. посіб. / Г. І. Філіна. – К.: ЦУЛ, 2007. – 320 с.

28.  Фінансова діяльність підприємств: Навч. посіб. / [В. І. Аранчій,

В. Д. Чумак,  О. Ю. Смоленська,  Л. В. Черненко].  –  К.:  Професіонал,

2004. – 240 с.

29.  Фінансова        діяльність        підприємства:        Підручник        / [О. М. Бандурка, М. Я. Коробов, П. І. Орлов, К. Я. Петрова]. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2002. – 384 с.

13.       Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч.-метод.

Посіб. для самост. вивч. дисц. / [О. О. Терещенко, Я. І. Невмержицький,

А. П. Куліш та ін.]; за заг. ред. О. О. Терещенка.  – К.: КНЕУ, 2006. –

312 с.