5.6. Оподаткування дивідендів в Україні

Спільним для всіх теорій і теоретичних моделей дивідендної політики та варіантів їх реалізації є фактор оподаткування роз- поділеного (дивідендів) та нерозподіленого прибутку суб’єкта підприємництва. Оподаткування дивідендів в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку під- приємства34». Об’єктом оподаткування є сума нарахованих грошових дивідендів незалежно від того, була прибутковою дія- льність підприємства у звітному періоді чи ні. При виплаті гро- шових дивідендів на користь нерезидента на суму нарахованих його грошових дивідендів при їх фактичній виплаті нараховуєть- ся податок на репатріацію. Платником податку на дивіденди виступає підприємство-емітент, що нараховує та виплачує дивіде- нди, незалежно від того, є підприємство платником податку на при- буток чи не є таким.

Підприємство – емітент корпоративних прав нараховує податок на суму грошових дивідендів у розмірі 25 % від суми таких диві- дендів. Виплати грошових дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями (інших корпоративних правах), які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи дивідендів, які є біль- шими за величину грошових дивідендів на будь-яку іншу акцію (корпоративне право) такого суб’єкта підприємництва, з метою опо- даткування прирівнюються до виплати заробітної плати із відпо- відним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу валових витрат платника податку. При цьому авансовий платіж

34  Див. пункт 8 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».


на такі дивіденди не нараховується. При виплаті грошових диві- дендів на користь нерезидента підприємство нараховує та утри- мує податок на репатріацію у розмірі 15 %. Джерело сплати по- датку є чистий прибуток підприємства, що залишається після виплати  дивідендів  (для  простих  акцій,  інших  корпоративних прав) або валові витрати (для привілейованих акцій, інших кор- поративних прав). Податок на репатріацію нараховується та сплачується за рахунок грошових дивідендів. Податок перерахо- вується до бюджету одночасно або до фактичної виплати грошо- вих дивідендів. Фактично сплачений до бюджету податок на ди- віденди враховується як авансовий платіж з податку на прибуток суб’єкта господарювання, що нарахував та сплатив такий пода- ток. Якщо підприємство є платником єдиного податку, то пода- ток на дивіденди нараховується та сплачується до бюджету на загальних підставах, однак таке підприємство не може скориста- тися можливістю зарахування фактично внесеної суми як авансо- вого платежу. Нарахований та сплачений податок на репатріацію не враховується як авансовий платіж. Авансовий платіж не спра- вляється при виплаті дивідендів корпоративними правами даного підприємства, якщо така виплата не призводить до зміни струк- тури власності підприємства (відносні частки участі акціонерів у статутному капіталі підприємства не змінюються), а також при виплаті на користь інститутів спільного інвестування (ІСІ). Суб’єкти підприємництва (окрім постійних представництв нере- зидентів) не включають до складу валових доходів суми отрима- них грошових дивідендів від підприємств-резидентів.


 

Питання та завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Що таке дивіденди, хто і як їх виплачує?

2. У якій формі виплачуються дивіденди?

3. Назвіть  види  дивідендів,  виплачуваних  за  простими  ак-

ціями.

4. Дайте визначення дивідендної політики.

5. Назвіть основні коефіцієнти, на підставі яких можна дати

загальну оцінку дивідендної політики корпорації.

6. Назвіть основні теорії дивідендної політики.

7. У чому сутність дивідендної політики, запропонованої Міл-

лером і Модільяні?

8. У чому полягає сутність дивідендної політики «синиця в руці»?

9. У чому сутність концепції врахування податкової диференціації?

10. Поясніть   сутність          і           практичне      значення         моделі

Дж. Лінтнера.

11. Назвіть основні чинники дивідендної політики.

12. Які основні  законодавчі  обмеження  у сфері  дивідендних

платежів вам відомі?

13. Чому на дивідендну політику впливають інвестиційні пла-

ни підприємства?

14. Чи повинні фінансові менеджери у процесі проведення ди-

відендної політики враховувати проблему збереження контролю

над капіталом корпорації?

15. Яким способом дохідність акціонерного капіталу впливає

на дивідендну політику?

16. Дайте характеристику процедурі дивідендних виплат.

17. Які методи проведення дивідендної політики ви знаєте?

18. Назвіть особливості оподаткування дивідендів в Україні.

 

 
Типові приклади розв’язування задач

Задача 1

Публічне АТ «Консис» оголосило про виплату дивідендів; ак-

ціонерам запропоновано 10-процентний дивіденд у вигляді акцій

підприємства. У даний час в обігу перебуває 1 000 000 акцій. Но-

мінальна вартість однієї акції дорівнює 10 грн.


Акції,  отримані  у  вигляді  дивідендів,  продаються  за  ціною

15 грн за одну акцію. Складіть рахунки корпорації за акціонерним

капіталом після виплати дивідендів.

Акціонерний капітал корпорації до виплати дивідендів:

Звичайні акції (1 000 000 номіналом 10 грн)         10 000 000

Додатковий капітал (надлишок над сумою

номіналу)       5 000 000

Нерозподілений прибуток   15 000 000

30 000 000

Розв’язання

1. Визначаємо кількість акцій в обігу після виплати дивіден-

дів:

1 000 000 + 100 000 = 1 100 000,

100 000 (10 %) – нові акції, отримані акціонерами у вигляді дивідендних виплат.

2. Визначаємо вартість акцій в обігу після виплати дивідендів:

1 100 000 х 10 = 11 000 000.

3. Визначаємо вартість нових акцій за поточною ціною на фо-

ндовому ринку:

100 000 х 15 = 1 500 000.

Вартість нових акцій за номіналом (100 000 х 10) становитиме

1 000 000. Приріст додаткового капіталу (1 500 000 – 1 000 000)

становить 500 000.

4. Складаємо  рахунки  акціонерного  капіталу  після  виплати

дивідендів:

Звичайні акції (1 100 000 х 10)        11 000 000

Додатковий капітал (5 000 000 + 500 000)             5 500 000

Нерозподілений прибуток

(15 000 000 – 500 000 – 1 000 000)   13 500 000

30 000 000

Висновок. Виплата дивідендів у вигляді акцій не змінила суми акціонерного капіталу, але відбувся перерозподіл його між стат-

тями.  Сума  нерозподіленого  прибутку  скоротилася  за  рахунок зростання двох статей акціонерного  капіталу (звичайні акції та

додатковий капітал).

Задача 2

АТ «Венеція» визначає спосіб виплати дивідендів своїм акці-

онерам. У даний час в обігу перебуває 10 000 простих акцій з ці-

ною 11 грн за одну акцію. Отже, вартість корпорації становить

110 000 грн. Акціонерам  запропоновано:  1) одержати  регулярні


дивіденди  в грошовому  виразі  на  суму  1 грн.  на  акцію;  2) 10-

процентний дивіденд у вигляді акцій.

Фінансовий менеджер має у своєму розпорядженні таку інфо-

рмацію:

1) 5 тис. акцій належить холдинговій компанії, яка бажає оде-

ржати дивіденди у вигляді акцій;

2) 5 тис. акцій належить фізичним особам, які виявили бажан-

ня одержати дивіденди в грошовій формі.

Розв’язання

1. Холдингова компанія одержить у вигляді дивідендів 500 акцій

(10 % від 5 000, якими вона володіє в даний час). Після розподілу

дивідендів кількість акцій в обігу збільшиться і становитиме 10 500.

Кількість акцій у холдингової корпорації зросте до 5500. Отже, кон-

троль холдингової компанії над акціонерним капіталом АТ «Вене-

ція» зросте, тобто вона буде власником 52,38 % акцій.

2. Фізичні особи одержать дивіденди в розмірі 1 грн на одну

акцію, тобто 5000 грн.

Після  розподілу  дивідендів  у  грошовій  формі  вартість  АТ

«Венеція» становитиме: 110 000 – 5 000 = 105 000 грн. (у даному

випадку ми абстрагуємося від категорії «нерозподілений прибу-

ток»). Вартість 1 акції після грошових дивідендних виплат стано-

витиме: 105 000 / 10 500 = 10 грн.

3. Порівняємо  частки в акціонерному  капіталі АТ «Венеція»

після виплати дивідендів:

а) холдингова компанія володіє 5500 акцій, кожна по 10 грн,

тобто 55 000 грн, її частка в акціонерному капіталі становить:

(55 000 / 105 000) х 100 = 52,38 %;

б) фізичні особи володіють, як і раніше, 5000 акцій, кожна по

10 грн, тобто 50 000 грн. Отже, частка фізичних осіб акціонерно-

го капіталу знизилася і становить:

(50 000 / 105 000) х 100 = 47,62 %.

Висновок: 1) у результаті виплати дивідендів пропорції в роз-

поділі акціонерного капіталу між холдинговою компанією і фізи-

чними особами змінилися; 2) холдингова компанія збільшила кі-

лькість  своїх  акцій:  її частка  в акціонерному  капіталі  зросла  з

50 %  до  52,38 %,  тоді  як  частка  фізичних  осіб  знизилася  до

47,62 %.

Задача 4

Фінансовий аналітик отримав такі дані щодо приватного АТ

«Олігатор» (грн):


 

Прибуток після сплати податків

5 000 000

Кількість звичайних акцій в обігу

1 000 000

Прибуток на одну акцію

5

Ринкова ціна акції

50

Р/Е коефіцієнт

10

Надлишкові грошові фонди

2 000 000

Фінансовий аналітик повинен визначити: скільки акцій варто

було б викупити з обігу, за якою ціною.

Розв’язання

1. Припустимо, що надлишкові грошові фонди на суму 2 млн

дол. будуть розподілені у вигляді дивідендів: 2 млн / 1 000 000 =

= 2 грн дивіденду на кожну акцію. Акціонер може продати свої

акції по 50 грн і одержати дивіденди по 2 грн на акцію. Якщо по-

точна ринкова ціна буде визначена в 52 грн з метою заохочення

купівлі, то кількість акцій, запропонованих на продаж, буде:

Надлишкові фонди = 2 000 000 = 38 462 .

Ціна 1 акції    52

2. В обігу залишається:

1 000 000 – 38 462 = 961 538 шт.

3. Визначаємо прибуток на одну акцію після викупу частини

акцій:


Чистий прибуток

Кількість акцій в обігу


= 5 000 000 = 5,2 дол.

961 538


Таким чином, прибуток на одну акцію зріс, тому що скороти-

лася кількість акцій.

4. Припустимо, що коефіцієнт Р/Е той самий – 10, тоді поточ-

на ринкова ціна підвищується до 52 грн:

5,2 х 10 = 52 грн.

Отже, операції з продажу приносять акціонерам той самий ре-

зультат, що і виплата дивідендів. Підтвердимо це положення таб-

лицею.

Фонди, отримані на одну акцію

під час виплати грошових дивіде-

ндів

 

Фонди, отримані під час викупу частини акцій

Ринкова вартість ак-

ції

50 грн

Ринкова вартість

акції

52 грн

Грошовий дивіденд

на одну акцію

2

 

 

 

52 грн

 

52 грн


Задачі для самостійного розв’язування

Задача 1

Визначте виходячи із наведених даних розмір дивідендів на

одну просту акцію (DY), фонд дивідендних виплат (за простими

акціями), а також сукупний дохід (у тому числі реалізований та

нереалізований)  власників  корпоративних  прав  публічного  АТ

«Реаліст» на момент виплати дивідендів. Оголошений статутний

капітал  товариства  сформований  із 120 000  акцій  номінальною

вартістю  5  грн  кожна.  На  момент  фіксації  реєстру  власників

іменних цінних паперів в обігу перебували 95 % випущених ак-

цій. Середній ринковий курс корпоративних прав товариства ста-

новив 32,75 грн. За умовами проспекту емісії привілейованих ак-

цій,  сукупна  частка  яких  у  статутному  капіталі  дорівнює  6 %,

зафіксовані такі ставки дивідендних виплат: за привілейованими

акціями серії А (3 000 штук) – 32 %; серії В (4 000 штук) – 28 %.

За  результатами   оголошення   грошових   дивідендів  у  розмірі

300 000 грн ринковий курс корпоративних прав підприємства на

дату виплати дивідендів зменшився до 31,2 грн.

Задача 2

Статутний капітал підприємства становить 500 тис. грн і сфо-

рмований лише із простих акцій. Усі емітовані акції перебувають

в обігу. За результатами діяльності у звітному році оподаткову-

ваний прибуток підприємства становив 170 тис. грн, у тому числі

у фонд дивідендних виплат спрямовано 35 % чистого прибутку.

Підприємство реалізовує політику стабільних дивідендів зі ставкою

7 %. Визначте за наведеними даними, чи може підприємство за ра-

хунок сформованого фонду дивідендних виплат реалізувати об-

рану дивідендну політику у звітному році.

Задача 3

Визначте на підставі наведених даних метод дивідендних ви-

плат, реалізацію якого доцільно оголосити публічному АТ «Ілек-

тор», за умови, що грошові дивіденди за результатами фінансово-

го року планується виплачувати виключно із чистого прибутку

відповідного року.

 

Показник

Роки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Очікуваний чис-

тий прибуток

 

820

 

880

 

960

 

1020

 

1090

 

1180

 

1240

 

1240

 

1240

 

1240


На основі аналізу дивідендної політики аналогічних підприємств фінансовий   менеджер   пропонує   альтернативи,   затвердження яких, за розрахунками, не приведе до суттєвого падіння ринково- го курсу корпоративних прав підприємства:

1) метод стабільного розміру дивідендів (2,5 %);

2) метод стабільного зростання розміру дивідендів (1,25 % із

щорічним приростом на 0,25 процентного пункту);

3) метод стабільного  дивідендного  виходу (на рівні 15 % від

чистого прибутку);

4) метод стабільних дивідендів (1,5 %) із екстра-дивідендами

(1,5 %) після стабілізації розміру очікуваного прибутку.

Тести

1. Про який вид дивідендної політики йде мова: «часто застосо- вується у практиці акціонерних товариств. Вона полягає у виді- ленні однієї і тієї самої абсолютної величини дивідендів із розра- хунку на одну акцію. Оскільки чистий прибуток корпорації має тенденцію становити різну величину в різних облікових періодах, то для збереження фіксованої абсолютної величини дивіденду на одну акцію виділяють адекватну та завжди різну частину на ви- плату дивідендів. Коли немає чистого прибутку компанії в дано- му обліковому періоді, на виплату дивідендів можуть скерувати навіть резервний фонд компанії»

а)         прогресивна дивідендна політика;

б)         політика «100 %» дивіденду;

в)         політика «нульового» дивіденду;

г)         політика фіксованого дивіденду;

д)         політика фіксованого дивіденду з преміальними виплата-

ми;

е)         політика  виділення  на дивіденди  фіксованого  відсотка з

прибутку;

ж)   регресивна дивідендна політика;

з)         політика негрошових виплат;

и)         політика нагромаджених кумулятивних дивідендів.

2. Про яку модель дивідендної політики йде мова: «дивідендна

політика підприємства є компромісом у конфлікті інтересів прин-

ципал-агент (акціонери-менеджери) і визначається особливостями мо-

делі корпоративного управління в певній країні. Так, вищі гро-

шові  дивіденди  виплачуються  менеджерами  тих  підприємств,

акціонери  яких  найбільш  захищені  і  мають  суттєвіші  фактори

впливу на подальшу долю менеджерів (включаючи їх усунення).


Менеджери підприємств, які не відчувають сильного тиску з боку акціонерної  меншості,  виплачують  незначні  грошові  дивіденди або взагалі відмовляються від виплати грошових дивідендів»:

а)         модель Міллера–Модільяні (Dividend Irrelevance Theory);

б)         модель синиці в руках (Bird-in-the-Hand Theory);

в)         модель податкових переваг (Tax Preference Theory);

г)         сигнальна модель;

д)         модель М. Дженсена;

е)         модель Ла Порта.


 

3. Формула


DPR =


D         DPS

cash       =        , де DPR – коефіцієнт дивіденд-


EAIT


EPS


них виплат (Dividend Payout Ratio); Dcash – грошові дивідендні виплати; EAIT – чистий прибуток; DPS – дивіденд на одну просту акцію (Dividend per Share); EPS – дохід на одну просту акцію (Earnings per Share) характеризує такий метод нарахування гро- шових дивідендів:

а)         залишковий метод дивідендних виплат (residual dividends);

б)         метод стабільних дивідендів (regular dividends);

в)         метод гнучкої дивідендної політики;

г)         метод стійкого приросту дивідендів;

д)         метод  стабільних  дивідендів  та  екстра  виплат  (regular

dividends with extra);

е)         метод компромісу (compromise dividend policy).

4. Рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акці-

ями приймається

а)         загальними зборами акціонерного товариства;

б)         ревізійною комісією акціонерного товариства;

в)         наглядовою радою акціонерного товариства.

5. Коефіцієнт дивідендних виплат визначається за формулою:


а)         Дивіденд на 1 акцію

Чистий прибуток на 1 акцію


 

х100% ;


б)         Дивіденди в грошовій формі за звичайними акціями ;

Кількість акцій в обігу


 

в)         К


ЧПА


Чистий прибуток

=          ;

Кількість звичайних акцій в обігу


г)         Чистий прибуток на 1 акцію .

Дивіденд на 1 акцію


 

Література до теми

1.    Ван    Хорн    Дж. К.    Основы    финансового    менеджмента    / Дж. К. Ван Хорн, Дж. М. Вахович; пер. с англ. – [12-е изд.]. – М.: Виль- ямс. – 2006. – 1 232 с.

2.         Колісник М. Дев’ять видів дивідендної політики [Електронний

ресурс]  / М. Колісник  // Києво-Могилянська  Бізнес  Студія.  – 2002.  –

№ 2. – Режим доступу: http://www.kmbs.kiev.ua/ journal.php?lang=eng

3.    Лігоненко  Л. О. Дивідендна  політика  підприємства:  Навч.  по- сіб.   /   Л. О.   Лігоненко.   –   К.:   Київський   державний   торговельно- економічний університет, 2000. – 67 с.

4.         Філіна  Г. І.  Фінансова  діяльність  суб’єктів  господарювання:

Навч. посіб. / Г. І. Філіна. – К.: ЦУЛ, 2007. – 320 с.

5.         Фінансова діяльність підприємств: Навч. посіб. / [В. І. Аранчій,

В. Д. Чумак,  О. Ю. Смоленська,  Л. В. Черненко].  –  К.:  Професіонал,

2004. – 240 с.

6.   Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / [О. О. Терещенко, Я. І. Невмержицький, А. П. Куліш та ін.]; за заг. ред. О. О. Терещенка.  – К.: КНЕУ, 2006. –

312 с.

7.         Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарюван-

ня: навч. посіб. / О. О. Терещенко. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.

8.         Юрловский  Д.  Как  правильно  платить  дивиденды  /  Д. Юр-

ловский, М. Лагус. – Х: Консультант, 2003. – 76 с.