5.5. Оцінка дивідендної політики та її результатів методом коефіцієнтів

Дивідендна політика, яку розробляють фінансові менеджери корпорацій, визначається на основі поточних і стратегічних пла- нів. З цією метою вивчається вплив дивідендної політики на еко- номічне і фінансове становище корпорації. Особлива увага при- діляється питанням обігу акціонерного капіталу на фінансовому ринку. Слід зазначити, що акціонери (як діючі, так і потенційні), розглядаючи фінансову звітність емітента, цікавляться насамперед показниками, пов’язаними з доходами і дивідендами на одну ак- цію, поточною ціною (курсом) акції на ринку капіталів, тобто узагальнюючими, підсумковими даними фінансової ефективності суб’єкта підприємництва.

Можна виділити дві групи показників, які характеризують дивідендну політику:

коефіцієнти обігу акціонерного капіталу;

коефіцієнти оцінки ринком капіталу дохідності акцій.

У першій групі базовим, фундаментальним показником є кое-

фіцієнт чистого прибутку на одну акцію, визначений за формулою:

К

 
Чистий прибуток


 

ЧПА


=

Кількість звичайних акцій в обігу


.           (5.8)


Важливість коефіцієнта полягає в тому, що у кінцевому під- сумку він визначає інвестиційні можливості суб’єкта підприєм- ництва.


З погляду акціонера більш важливою є сума виплачених диві- дендів на одну акцію. З цією метою обчислюється показник диві- дендних виплат на одну звичайну акцію за формулою:

Дивіденди в грошовій формі за звичайними акціями .  (5.9)

Кількість акцій в обігу

На  підставі  розглянутих  вище  коефіцієнтів  розраховуються два взаємозалежні і взаємодоповнювальні показники:

коефіцієнт дивідендних виплат (payout ratio);

коефіцієнт кратності покриття дивідендів прибутком.

Фінансові  аналітики  уважно  вивчають  рух цих показників  і

будують  стратегію  економічного  розвитку  суб’єкта  підприєм-

ництва.

Коефіцієнт дивідендних виплат визначається за формулою:


Дивіденд на 1 акцію

Чистий прибуток на 1 акцію


 

100 .    (5.10)


Він означає, скільки відсотків чистого прибутку розподілено акціонерним товариством у вигляді дивідендних виплат.

Коефіцієнт кратності покриття дивідендів прибутком є обер-

неним коефіцієнту дивідендних виплат. Він визначається за фор-

мулою:

Чистий прибуток на 1 акцію .         (5.11)

Дивіденд на 1 акцію

Показник визначає стратегічну можливість виплат дивіден- дів. Висока кратність покриття показує, що дивіденди захищені від ризику їх невиплати навіть у тих випадках, коли прибуток скорочується. У фінансовій літературі зазначається, що нормаль- ним є показник кратності 2,4 раза, що еквівалентно 42 % коефіці- єнта виплати дивідендів. Наведена в літературі інформація пока- зує середнє значення коефіцієнта в межах 3 разів по країнах з розвиненою ринковою економікою, по окремих галузях економі- ки – від 2 до 4. Стабільно працюючі товариства, які мають великі ринки збуту в багатьох країнах світу, значну частину чистого прибутку виплачують у вигляді дивідендів, що ми і спостерігає-

мо в К° «Кока-Кола».  Цінні папери таких корпорацій зазвичай

користуються  високим попитом.  Підприємства,  які випускають

принципово нову продукцію і швидко розвиваються, основну ча-

стину чистого прибутку спрямовують на економічне зростання.

Такі товариства можуть протягом кількох років підтримувати ві-

дносно низький коефіцієнт дивідендних виплат.


Для оцінки потенційного зростання корпорації використовуєть-

ся коефіцієнт реінвестування, що розраховується за формулою:


Коефіцієнт

=

реінвестування


Прибутковість

×

капіталу


Коефіцієнт

утримання


 

.  (5.12)


Він означає, на скільки відсотків може забезпечити темпи зростання за рахунок внутрішніх джерел компанія. Високий ко- ефіцієнт дохідності акціонерного капіталу «з’їдається» високи- ми дивідендами. Звідси відбувається небезпечна залежність еко- номічного розвитку від зовнішніх джерел. Борги товариства наблизилися до критичної межі.

Коефіцієнт утримання є дуже важливим показником впливу дивідендної політики на перспективний економічний розвиток суб’єкта підприємництва. Він розраховується за формулою:


 

Коефіцієнт

=


Прибуток на 1 акцію


Дивіденд

на 1 акцію

×


100 % .            (5.13)


утримання


Прибуток на 1 акцію


Розрахунки показують, що коефіцієнт відрахування прибутку, який можна було б використовувати для економічного розвитку, дуже низький.

До другої групи показників оцінки ринкової дохідності ак-

цій відносять:

1) мультиплікатор курсу акції, або коефіцієнт Р/Е;

2) мультиплікатор дивіденду акції.

Коефіцієнт Р/Е визначається за формулою:


P =       Поточна ціна акції

E          Чистий прибуток на 1 акцію


 

.           (5.14)


Коефіцієнт Р/Е – співвідношення ціни і прибутку на одну ак- цію –  є  фундаментальним  показником  привабливості  акції  для інвестора. У довгостроковій перспективі корпорація-емітент зі стабільно високими коефіцієнтами прибутковості забезпечує привабливість своїх акцій для інвесторів. Коефіцієнт викликає особливий інтерес в інвесторів, які розраховують у майбутньому одержати приріст капіталу, вкладеного в акції. Як зазначається у фінансовій літературі, високий показник знижує можливість пог- линання товариства його конкурентами. І навпаки: товариство розширює свої можливості купувати інші фірми шляхом обміну акціями, а не у формі оплати грошовими коштами. Він означає, у скільки разів курс акції перевищує її дохідність.


Коефіцієнт Р/Е публікується щодня в біржових бюлетенях і фінансовій пресі.

Другий показник – мультиплікатор дивіденду акції – характе- ризує відношення поточної ціни акції до дивіденду. Він визнача- ється за формулою:


Поточна ціна акції

Дивіденд на 1 акцію


 

.           (5.15)


Він показує у скільки раз буде перевищення курсу акції над одержуваним дивідендом.