4.4. Управління грошовими потоками (Cash Flow) підприємства

Модель управління грошовими потоками суб’єкта підприєм- ництва передбачає визначення та обґрунтування цілей та завдань управління, використання фінансово-математичних методів, які поряд із критеріями прогнозування та планування руху грошових коштів забезпечують методологічну основу такої моделі управ- ління. Загалом механізми (моделі) прогнозування та плану- вання руху грошових коштів суб’єкта у плановому періоді мо- жна визначити таким чином: метод прогнозування (планування) грошових потоків – сукупність конкретних методик, способів та прийомів визначення якісних характеристик та проведення кіль- кісної оцінки основних  параметрів  руху грошових  коштів суб’єкта підприємництва у плановому періоді.


Так, у сучасній фінансовій  літературі до основних методів, які можуть використовуватися при прогнозуванні та плануванні грошовими       потоками       підприємства,       належать       такі:

1) нормативний         метод;             2)         розрахунково-аналітичний метод;

3) метод          оптимізації     фінансових    рішень;           4)         фінансово-

математичне моделювання. Розглянемо кожен із наведених вище

методів більш детально.

В основі  нормативного  методу  лежить  система  фінансових

норм та техніко-економічних нормативів, що описують процеду-

ру формування грошових потоків суб’єкта підприємництва, а також

характеризують джерела їх формування та фінансового забезпе-

чення. Слід зазначити, що згадані норми та нормативи можуть

бути розділені за категоріями джерел формування грошових по-

токів, видів господарських операцій, що генерують рух грошових

коштів,  строків  виникнення  та  формування  грошових  потоків

тощо. Прогнозування та планування грошових потоків підприєм-

ства на основі нормативного методу є досить простим. Цей метод

не потребує також значних затрат трудових ресурсів і може бути

застосований на підприємствах  незалежно від їх організаційно-

правової  форми,  розмірів  та сфери  діяльності.  Але все ж таки

спектр його використання обмежений через методологічні його

особливості та обмеження. Так, застосування нормативного ме-

тоду оцінки прогнозних та планових величин руху грошових ко-

штів підприємства можливе лише у випадку можливості встанов-

лення   абсолютних   та   відносних   нормативів   для   організації

окремих видів грошових потоків, які можуть бути виражений у

кількісній формі.

Сутність розрахунково-аналітичного  методу для оцінки про-

гнозних та планових величин руху грошових коштів підприємст-

ва полягає у тому, що на основі фінансово-економічних характе-

ристик грошових потоків за попередні періоди, які приймаються

за базові, та індексів його зміни у плановому періоді відповідно

до зміни інших показників операційної, інвестиційної та фінан-

сової діяльності суб’єкта підприємництва розрахунків розрахову-

ється цільова (прогнозна або планова) величина руху грошових

коштів  підприємства.  Розрахунково-аналітичний  метод застосову-

ється у якості доповнення до нормативного і дозволяє формулюва-

ти  цільові  показника  та  орієнтири  при  формуванні  стратегії

управління грошовими потоками суб’єкта підприємництва. Слід

відзначити, що використання цього методу супроводжується певним

суб’єктивізмом, адже аналіз і прийняття управлінських фінансо-

вих рішень базується на проведенні  експертної  оцінки базових


параметрів рух грошових коштів у результаті здійснення сукуп- ності тих чи інших господарських операцій, основу якої, звичай- но, складає особиста думка експертів.

Сутність методу оптимізації фінансових рішень щодо управ- ління грошовими потоками полягає у розробці кількох сценарії з метою вибору найбільш оптимального варіанту за визначених та фіксованих інших умовах. У межах методу оптимізації фінансо- вих рішень при визначені окремих параметрів руху грошових по- токів логічним та доцільним бачиться широке використання ін- ших методів та прийомів фінансового менеджменту. Розробка стратегії та тактики, а також обґрунтування окремих параметрів руху грошових потоків суб’єкта підприємництва у плановому пері- оді може здійснюватися, базуючись на різних критеріях здійснен- ня оптимізації параметрів та показників моделі грошових розра- хунків на підприємстві. Так, враховуючи специфіку фінансово- господарської діяльності в умовах ринкової економіки, при про- гнозуванні та плануванні грошових потоків суб’єкта підприєм- ництва, а також визначенні та обґрунтуванні розрахункових опе- рацій на основі використання методу оптимізації фінансових рішень доцільно використовувати такі критерії оптимізації фі- нансових рішень та реалізації моделі управління грошовими по- токами:

–          максимізація вартості капіталу підприємства;

–          мінімізації накладних витрат;

–          скорочення  строку  іммобілізації  фінансових  ресурсів  у

сферу обігу;

–          максимізація  використання  ефекту  фінансового  лівери-

джу;

–          максимізація абсолютної суми прибутку підприємства та

максимізація прибутку на одиницю вкладеного капіталу;

–          максимізація рентабельності власного капіталу;

–          мінімізація  тривалості  обороту  капіталу,  тобто  приско-

рення оборотності капіталу;

–          мінімізація податкових зобов’язань тощо.

Що ж стосується фінансово-математичного  моделювання як

метода управління грошовими потоками, то його сутність поля-

гає у тому, що даний метод дозволяє здійснити кількісну оцінку

взаємозв’язків між окремими фінансовими показниками та фак-

торами,  що  впливають  на них.  Цей  взаємозв’язок  виражається

через фінансово-математичну модель, що являє собою максима-

льно наближену до реального життя математичну інтерпретацію

фінансових процесів (у нашому випадку – руху грошових коштів


суб’єкта підприємництва у результаті здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності), тобто опис факторів, що характеризують структуру та основні закономірності формування грошових потоків через математичні символи та прийоми – рів- няння, нерівності, функції, таблиці, графіки тощо. До основних методів проведення кількісного аналізу у процесі моделювання прогнозних та планових параметрів грошових потоків суб’єкта під- приємництва відносять такі:

       теорія проценту та часова вартість грошей. Це дозволяє здійснювати порівняння вартості відділених у часі грошових по- токів на підприємстві, використовуючи значення теперішньої чи майбутньої вартості грошей, визначеної на основі дисконтування чи компаудинування;

      диференційне  та інтегральне  числення.  Цей метод  до-

зволяє, з одного боку, визначити швидкість зміни одного фактора

моделі відповідно до зміни другого фактора, а з іншого боку –

провести оптимізацію цільової функції через пошук її екстрему-

мів – максимуму та мінімуму;

      теорія  ймовірності  та  статистичні  висновки.  Дозволяє

оцінити величину ймовірності  настання певної події, на основі

оцінювання чи перевірки гіпотези визначити достовірність побу-

дованого на основі минулих періодів тренду зміни величини па-

раметра;

      регресивний  аналіз  –  дозволяє  оцінити  взаємозв’язок

між залежним параметром і одним із незалежних змінних (фак-

тором);

      аналіз часових рядів – дозволяє побудувати та оцінити

однофакторний  стохастичний  процес,  тобто  стохастичний  про-

цес,  члени  якого  знаходяться  у  функціональній  залежності  від

однієї змінної, що досліджується;

      метод Монте-Карло є процесом знаходження рішень че-

рез імітацію випадкових процесів (модель являє собою середнє

значення, знайдене на основі здійснення багатократних розраху-

нків математичної моделі);

      оптимізація рішень на основі математичного програмування;

      багатовимірний аналіз;

      аналіз  головних  компонентів  та  факторний  аналіз  до-

зволяє провести аналіз багатофакторних моделей шляхом оцінки

взаємозв’язку між внутрішніми параметрами моделі, мінливість

багатофакторної структури та кореляцію чи коллініарність пара-

метрів.


Оцінка ефективності управління грошовими потоками є складовою моделі управління грошовими потоками підприємства як на етапі кількісної та якісної оцінки результатів (досягнення поставлених цілей), так і на етапі прогнозування та планування грошових потоків, а також корегування планових показників від- повідно до зміни зовнішнього та внутрішнього середовища здійс- нення підприємницької діяльності суб’єктом господарювання.

Виділяють такі завдання, що можуть ставлять перед фінансис-

том при проведенні оцінки ефективності моделі управління гро-

шовими потоками, зокрема: 1) ретроспективний аналіз результатів

фінансово-господарської діяльності підприємства та визначення ос-

новних факторів формування його фінансових результатів; 2) до-

слідження особливостей формування тенденцій та розвитку трен-

дів   фінансування   (перш   за   все,   самофінансування)            суб’єкта

підприємництва  та  рівень  їх  узгодженості  із  фінансовою  його

стратегією; 3) визначення оптимальних параметрів та показників

фінансового плану підприємства, у тому числі стратегічного та

оперативного; 4) оцінка обґрунтованості прогнозних показників

руху грошових коштів суб’єкта підприємництва та інших плано-

вих фінансових показників та рівня їх впливу на формування фі-

нансових результатів підприємства; 5) визначення форм та мето-

дів   впливу   фінансової   діяльності   підприємства   на   основні

параметри його грошових потоків з метою забезпечення цільово-

го рівня прибутковості за прийнятного рівня ліквідності та пла-

тоспроможності  суб’єкта  підприємництва  та інші завдання,  що

випливають із фінансової та корпоративної стратегії.

Суттєвим фактором моделі грошових розрахунків є рівень її

впливу на формування абсолютної величини та напряму грошо-

вих потоків, а отже, необхідність узгодження основних парамет-

рів грошових розрахунків їх потребами моделі управління гро-

шовими  потоками  суб’єкта  підприємництва.   Серед  основних

напрямів такого узгодження виділють такі: 1) розподіл у часі аб-

солютної величини грошового потоку; 2) взаємоузгодження абсолю-

тних величин вхідних та вихідних грошових потоків суб’єкта пі-

дприємництва           з           позицій           максимального          покриття        потреби

підприємства у капіталі за рахунок внутрішніх джерел фінансо-

вих ресурсів (перш за все, вхідних грошових потоків від опера-

ційної діяльності); 3) забезпечення своєчасності та повноти фор-

мування грошового  потоку (як з позицій  інкасації  виручки  від

реалізації  та  дебіторської  заборгованості,  так  і  фінансування

грошових та фінансових зобов’язань підприємства) тощо.


Оптимізація грошових розрахунків як напрямок управління грошовими потоками суб’єкта підприємництва тісно переплітається із формування, обігом та погашенням дебіторської та кредиторської заборгованості. Модель управління дебіторською заборгованістю включає такі складові елементи: 1) статичний аналіз фінансової інформації щодо дебіторської заборгованості суб’єкта підприєм- ництва,  інтерпретація  значень  основних  фінансових  показників та коефіцієнтів, що використовуються для такого аналізу; 2) ди- намічний (трендовий) аналіз та оцінка тенденцій розвитку ситуа- ції із погашенням контрагентами дебіторської заборгованості; 3) обґрунтування оптимального терміну надання відстрочки оплати рахунків  покупцями;  4) рефінансування  дебіторської  заборгова- ності підприємства (використання обліку векселів, факторингу та форфейтингу боргових вимог підприємства до третіх осіб для покриття поточної потреби у капіталі); 5) контроль простроченої де- біторської заборгованості та попередження формування безнадій- ної заборгованості тощо. Модель управління кредиторською заборгованістю включає такі складові елементи: 1) статичний та динамічний аналіз формування та погашення кредиторської за- боргованості суб’єкта підприємництва та її впливу на величину його грошових потоків; 2) обґрунтування доцільності отримання відстрочки оплати рахунків постачальників, а також оптимального терміну такої відстрочки; 3) попередження формування прострочен- ня кредиторської заборгованості та забезпечення за необхідності пролонгації кредиторської заборгованості тощо.


Питання та завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1.         Назвіть джерела фінансування підприємств.

2.         Охарактеризуйте  концепції  трактування  сутності  внутрі-

шніх джерел фінансування.

3.         Що таке самофінансування?

4.         Назвіть переваги та недоліки відкритого самофінансування.

5.         Які Ви знаєте забезпечення наступних витрат і платежів?

6.         За якими методами можна розраховувати  величину  гро-

шового потоку?

7.         Назвіть фінансові показники оцінки сукупного грошового

потоку.

8.         Назвіть  синтетичні  показники  впливу  грошових  потоків

підприємства на його господарську діяльність.

9.         Охарактеризуйте методи управління грошовими потоками

підприємства.

10.  Які завдання ставлять перед фінансистом при проведенні

оцінки ефективності моделі управління грошовими потоками?

11.  Назвіть  складові  елементи  моделі управління  дебіторсь-

кою заборгованістю.

12.  Назвіть складові елементи моделі управління кредиторсь-

кою заборгованістю.

 Типові приклади розв’язування задач

Задача 1

Визначити Cash-flow від: 1) операційної діяльності підприємс-

тва за звітний період непрямим методом; 2) фінансової діяльності

за звітний період; 3) інвестиційної діяльності за звітний період; 4)

Free Cash Flow за звітний період за таких даних:

1. Чистий прибуток від операційної діяльності – 100 тис. грн.

2. Надходження від емісії акцій – 250 тис. грн, у тому числі на

збільшення статутного капіталу було спрямовано 200 тис. грн.

3. Грошові надходження від продажу акцій інших підприємств

10 тис. грн.

4. Надходження від емісії облігацій – 50 тис. грн.

5. Підприємство нарахувало дивідендів на суму 40 тис. грн.

6. Собівартість реалізованої продукції – 800 тис. грн, у тому

числі амортизація нематеріальних активів – 20 тис. грн.


7. Сума  збільшення  операційних  оборотних  активів  15  тис.

грн.

8. Кошти, спрямовані на придбання основних засобів 70 тис.

грн.

Розв’язання

1.         Визначимо операційний Cash Flow підприємства  за звіт-

ний період непрямим методом.

Operating Cash Flow = 100 – 15 + 20 = 105 тис. грн.

На підприємстві утворилося в результаті операційної діяльно-

сті 105 тис. грн чистих грошових потоків, тобто це частина виру-

чки від реалізації, яка залишається в розпорядженні підприємства

в певному періоді після здійснення всіх грошових видатків опе-

раційного характеру. Наявність операційного Cash-flow характе-

ризує здатність підприємства фінансувати інвестиції за рахунок

внутрішніх фінансових джерел, погашати фінансову заборгованість,

виплачувати дивіденди.

2.         Визначимо Cash Flow від інвестиційної діяльності за зві-

тний період. Investing Cashflow = 10 – 70 = -60 тис. грн;

3.         Визначимо Cash Flow від фінансової діяльності за звітний

період. Financing Cash Flow = 200 + 50 = 250 тис. грн;

4.         Визначимо  Free Cash Flow за звітний період. Free Cash

Flow = 105 + 10 – 70 = 45 тис. грн. Free (незалежний) Cash-flow

характеризує здатність підприємства забезпечити операційну ді-

яльність та планові інвестиції за рахунок внутрішніх фінансових

джерел. Позитивне значення Free Cash-flow у розмірі 45 тис. грн

свідчить про наявність надлишку коштів, які можуть бути вико-

ристані для таких цілей: виплата дивідендів; погашення банків-

ських позик; викуп власних корпоративних прав. Від’ємне зна-

чення Free     Cash-flow       показувало     б,         що       для      здійснення

запланованих видатків підприємство має потребу у зовнішньому

фінансуванні в обсязі 45 тис. грн, яка утворилася в результаті де-

фіциту внутрішніх джерел фінансування.

Задача 2

1.12.2008 року підприємство  виписало чек на загальну суму

1 000 дол. Чек проходить кліринг у середньому за 10 днів. Одно-

часно підприємство отримує 1 300 дол. Гроші стають доступни-

ми через 5 днів. Підрахуйте оборот виплат, оборот надходжень і

чистий оборот.


Розв’язання

Оборот виплат складе 10 х 1 000 = 10 000 дол. Оборот надхо-

джень буде рівний 5 х (-1 300) = -6 500 дол. Чистий оборот складе

10 000 + (-6 500) = 3 500 дол. Тобто підприємство має неоплачені

чеки на суму 10 000 дол. У той же час неотримані кошти склада-

ють 6 500 дол. Таким чином, балансове сальдо підприємства буде

на 3 500 дол. менше сальда доступних грошових коштів, тобто

позитивний чистий оборот складе 3 500 дол.

Задача 3

АТ «Лілея» має 100 дол. відтоку готівки у день протягом семи

днів у тиждень. Процентна ставка складає 5 % річних, а фіксовані

витрати  поповнення  грошового  сальдо  рівні  10  дол.  за  угоду.

Яким повинен бути оптимальний початковий баланс? Які загаль-

ні витрати?

Розв’язання

Загальна кількість готівки, яка необхідна в рік складе 365 х

х 100 = 36 500 дол. За моделлю Baumol-Allais-Tobin (BAT) визна-

чимо оптимальне початкове сальдо:


(2T × F )

C =      =

R


2 × 36 500 ×10  =

0,05


 

14 600 000 = 3 821 дол.,


де F – фіксовані витрати поповнення грошового сальдо; T – зага- льна кількість готівки, яка необхідна в рік; R – процентна ставка. Середнє грошове сальдо складає 3 821 / 2 = 1 911 дол., відповід- но,    витрати     невикористаних     можливостей     будуть     рівні

1911х0,05=96 дол. Оскільки нам необхідно мати 100 дол. у день,

сальдо в розмірі 3 821 дол. вистачить на 3 821 / 100 = 38,21 дні. Тобто ми повинні поповнювати рахунок 365 / 38,21 = 9,6 раз у рік. Отже, комерційні витрати будуть рівні 96 дол. Загальні ви- трати складають 96 + 96 = 192 дол.

Задачі для самостійного розв’язування

Задача 1

Визначити Cash-flow від операційної діяльності підприємства

за звітний період прямим методом за таких даних:

1. Чиста виручка від реалізації продукції – 1 000 тис. грн.


2. Надходження від емісії акцій – 250 тис. грн, у тому числі на збільшення статутного капіталу було спрямовано 200 тис. грн.

3. Підприємство нарахувало дивідендів на суму 40 тис. грн.

4. Витрати на виробництво реалізованої продукції, пов’язані з

виплатою грошових коштів – 700 тис. грн.

5. Сплачено процентів за користування позиками – 15 тис. грн.

6. Сплачено податок на прибуток від операційної діяльності –

90 тис. грн.

7. Амортизаційні відрахування – 10 тис. грн.

Задача 2

Підприємство має на депозиті 5 000 дол. 1.06.2008 року воно

виписує чек на оплату 1 000 дол. за балансовими документами і

пред’являє до оплати в обслуговуючий банк інший чек на суму

2 000 дол. Визначити виплати підприємства, надходження і чис-

тий оборот.

Задача 3

Визначіть  планове  грошове  сальдо,  використовуючи  модель

Baumol-Allais-Tobin  (BAT), якщо річна процентна  ставка 12 %,

постійні  порядкові  витрати  100  дол.,  загальна  сума  необхідної

готівки 240 000 дол. Які витрати невикористаних  можливостей

зберігання  готівки,  комерційні  витрати  і загальні  витрати?  Які

вони будуть, якщо замість цього зберігати 15 000 дол. або 25 000

дол. готівкою?

Тести

1. Основними елементами внутрішніх джерел фінансування під-

приємств є такі:

–          чистий прибуток;

–          амортизаційні відрахування;

–          забезпечення наступних витрат і платежів.

Таке групування внутрішніх джерел використовують за:

а) логікою методу нарахування;

б) логікою касового підходу.

2. До вхідних грошових потоків підприємства можна навести такі: а)             фінансування потреби підприємства у капіталі на основі грошових  коштів,  сформованих  у рамках  вхідних  грошових потоків; забезпечення виконання поточних зобов’язань підп- риємства; виконання зобов’язань між суб’єктами підприємни- цтва у рамках господарських договорів тощо;


б)   надходження виручки від реалізації товарів, робіт та пос- луг; отримання банківського кредиту; отримання безповорот- ної фінансової допомоги; надходження від емісії корпоратив- них облігацій та інші.

n          m

3. Формула Cash Flow=  ICFi   OCFj   , де Cash Flow – грошо-


i =1


j =1


вий потік, що оцінюється;  ICFi   – і-ий вхідний грошовий  потік (Cash Inflows); OCFj – j-тий грошовий потік (Cash Outflows) відо- бражає

а)         прямий  метод  розрахунку  операційного  (інвестиційного чи фінансового) грошового потоку;

б)         непрямий метод розрахунку грошового потоку.

4. Грошовий потік до фінансування (Free Cash Flow) визначається за формулою:

а)         Finance Cash Outf1ows + interests (interests – абсолютна ве-

личини  сплачених  суб’єктом  підприємництва  відсотків  по кредитам та іншим позикам);

б)         operating Cash Flow + invexting Cash Flow;

в)         Gash Flow – грошові дивіденди.

5. Формула  Cash  Flow=NI+D+∆S,  де Cash  Flow  – операційний

грошовий потік суб’єкта підприємництва; NI – чистий прибуток

суб’єкта підприємництва за період, що аналізується (Net Income);

D – нарахована протягом періоду амортизація  Depreciation); ∆S –

приріст  абсолютної  величини  забезпечень  наступних  втрат  та

платежів суб’єкта підприємництва відображає

а)         прямий  метод  розрахунку  операційного  (інвестиційного

чи фінансового) грошового потоку;

б)         непрямий метод розрахунку грошового потоку.


Література до теми

1. Звіт про рух грошових  коштів:  П(С)БО  4, затверджено  наказом

Міністерства  фінансів  України  від 31.03.1999 р. № 87. – [Чинний  від

1999-03-31].

2. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання:

Навч. посіб. / О. О. Терещенко. – К.: КНЕУ, 2003. – 554 с.

3. Філіна Г. І. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч.

посіб. / Г. І. Філіна. – К.: ЦУЛ, 2007. – 320 с.

4. Фінансова  діяльність  підприємств:  навч.  посіб.  /  [В. І. Аранчій,

В. Д. Чумак,  О. Ю. Смоленська,  Л. В. Черненко].  –  К.:  Професіонал,

2004. – 240 с.

5. Фінансова діяльність підприємства:  підручник / [О. М. Бандурка, М. Я. Коробов, П. І. Орлов, К. Я. Петрова]. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2002. – 384 с.

6. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч.-метод. по-

сіб. для самост.  вивч.  дисц. / [О. О. Терещенко,  Я. І. Невмержицький,

А. П. Куліш та ін.]; за заг. ред. О. О. Терещенка.  – К.: КНЕУ, 2006. –

312 с.