Словник термінів патентознавства

Абсолютна патентна чистота об’єкта — властивість об’єкта, при якому ні один із його елементів, ні будь-яке їх поєднання, ні весь об’єкт у цілому не підпадають під дію патентів у будь-якій іншій країні світу.

Абсолютна (світова) новизна технічного рішення — умова па- тентоздатності рішення — полягає в тому, що для визнання цих рішень винаходом, промисловим зразком до подання заявки на винахід, промис- ловий зразок їх сутність не повинна бути опублікована і реалізована в жодній країні світу.

Автор відкриття,  винаходу, промислового зразка,  раціоналіза- торської пропозиції — особа, творчою працею якої зроблено (відкриття), винахід, промисловий зразок або раціоналізаторську пропозицію, що ви- значаються в порядку, встановленому законом України про винаходи, про- мислові зразки, раціоналізаторські пропозиції від 21 липня 1992 р. № 411.

Авторське право — частина громадянського права, яка визначає пра- ва та обов’язки, що виникають у зв’язку зі створенням і використанням (ви- данням, виконанням, показом і т. ін.) творів літератури, науки і мистецтва.

Авторство — визнане компетентними  органами право особи, яке охороняється законом, рахуватися з творцем запропонованого ним винахо- ду, промислового зразка, товарного знака, раціоналізаторської пропозиції.

Авторський пріоритет на винахід, промисловий зразок, раціона- лізаторську пропозицію — першість даного автора у створенні винахо- ду, промислового зразка або раціоналізаторської пропозиції, зафіксована в установленому законом порядку, наприклад, за датою надходження за- явки на винахід в Патентне відомство України.

Авторське  свідоцтво на винахід — документ, що видається Державним комітетом у справах винаходів на ім’я автори або кож- ного із співавторів винаходу і який засвідчує визнання пропозиції ви- находом, пріоритет винаходу, авторство на винахід, виключне право держави на винахід.

Адміністративно-судовий порядок захисту прав  винахідників і раціоналізаторів — в адміністративно-судовому  порядку розглядаються


 

спори щодо факту впровадження винаходів або раціоналізаторських пропо- зицій, першість на винахід, промисловий зразок, рацпропозицію. Головна особливість процедури розгляду питань охорони прав винахідників і раціо- налізаторів полягає в тому, що на першому етапі розгляд здійснюється в ад- міністративному порядку. Тільки в тому випадку, коли прийняте в адміні- стративному порядку рішення в якійсь мірі заперечується автором або його представником, може бути порушено другий етап розгляду цього питання.

АШПІ (АІРРІ) — Міжнародна асоціація з охорони промислової власності, заснована в Брюсселі 1897 р. Статут прийнято 10 грудня 1927 р. Асоціація є міжнародною неурядовою організацією, що займається питан- нями правової охорони винаходів, промислових зразків і товарних знаків. Фактично це допоміжний науково-консультативний орган Міжнародного союзу з охорони промислової власності.

Акт використання  винаходу, промислового зразка або раціона- лізаторської пропозиції — документ, який встановлює факт використан- ня винаходу, промислового зразка, раціоналізаторської пропозиції і поро- джує правові наслідки, а саме — використання дає право на винагороду.

Акцептована заявка  на винахід — заявка, подана в патентне ві- домство на винахід, що пропонується, у якій проведену науково-технічну експертизу (після попередньої викладки публікації заявки), що відповідає клопотанню заявника, викладено для ознайомлення з метою одержання від зацікавлених осіб відмови від видачі патенту.

Аналогічні патенти (патенти-аналоги) — патенти, видані в різних країнах на один і той же винахід або в одній країні на винахід, близький за сутністю технічного рішення.

Африкано-Малагасійська угода — договір, укладений 13 верес- ня 1962 р. між африканськими державами Камерун, Конго, Кот д’Івуар, Бенін, Габон, Буркіна-Фасо, Малагасійська Республіка, Мавританія, Ні- гер, Сенегал, Центрально-Африканська Республіка, відповідно до якого створено єдине для цих країн патентне відомство в справах промислової власності, яке виконує функції національного патентного відомства для кожної з вказаних держав. Виданий цим відомством патент автоматично діє в кожній з держав-учасниць угоди.

Білль  — проект закону в США, Великобританії та деяких інших країнах, який виноситься на обговорення законодавчого органу. Біллем називають також деякі важливі закони.


 

БІРПІ (ВІКРІ) — Міжнародне об’єднане бюро з охорони інтелек- туальної власності, до складу якого входить постійний орган Міжнарод- ного союзу з охорони промислової власності. БІРПІ виконує одночасно функції постійного органу і для інших міжнародних союзів.

Блок патентів — декілька патентів, які захищають цілий об’єкт по частинах, тобто окремі вузли і деталі, окремі операції, декілька способів, які входять у технологічний процес, і т. ін., що забезпечують подвійну охорону об’єкта (конкурентоспроможність).

Блокуючий патент — патент на винахід, без використання якого не може розвиватися певний технічний напрям і який, через монопольне пра- во, що виходить із патенту, може гальмувати розвиток вказаного напряму.

Взаємність  — надання іноземцям у галузі захисту промислової власності таких же прав, як і своїм громадянам, за умови, що і громадяни даної країни мають аналогічні права.

Видання опису винаходу — офіційна публікація опису винаходу до патенту або авторського свідоцтва, з дня якої в деяких країнах почи- нається дія патенту.

Види ліцензійної винагороди:

а)     одноразові (паушальні) платежі вносяться під час підписання угоди при передачі технічної документації, у випадку закінчення будівництва і здачі в експлуатацію першої установки, у разі досяг- нення проектної потужності або продуктивності;

б)         платежі з одиниці випущеної або реалізованої продукції (рояльті), наприклад, з декалітрів випущеного спирту.

Види патентного пошуку — до основних видів патентного пошуку відносять: тематичний (предметний); іменний, за номером документа, у т. ч. по датах пріоритету публікації і пошук за видом документа (авторське свідо- цтво, патент, заявка, свідоцтво про позитивне рішення і т. ін.). Існують три види пошуку: на новизну, на патентну чистоту, на визначення рівня техніки.

Кожен з патентних пошуків дає відомості про новизну, патенто- спроможність і розвиток рівня техніки відповідно до винаходів.

Викладка  заявки  — виставлення заявки в патентному відомстві на визначений строк в деяких країнах, протягом якого можуть подавати- ся заперечення проти одержання патенту. У разі відсутності заперечень протягом встановленого строку за заявкою видається патент.


 

Виклад — процес послідовної передачі усно або письмово думки, роздумів, результату і т. ін. Викладом у більшості випадків називають та- кож і сам результат його процесу, тобто усне або письмове повідомлення.

Відновлений патент — поновлення дії патенту, який раніше втра- тив силу внаслідок несвоєчасної сплати патентного мита, після внесення мита за черговий строк і повного погашення заборгованості.

Винагорода — оплата творчої праці авторів винаходів, промисло- вих зразків і раціоналізаторських пропозицій. Винагорода виплачується автору (співавторам), якщо:

•           їх розробки використовуються  в народному господарстві  України, у т. ч. продукція, ввезена з-за кордону;

•           використовується на декількох підприємствах,  в організаціях одного і того ж міністерства або відомства,  цим міністерством, відомством;

•           використано підприємствами, організаціями, установами декількох міністерств — міністерство, відомство, у складі якого є підпри- ємства, які вперше використовують  цей винахід, з відшкодуванням відповідних сум іншим міністерствам, відомствам;

•           використано в документації, яка передана в інші країни в порядку економічного і наукового співробітництва і використовується на об’єктах за кордоном.

Винахідник — автор винаходу, промислового зразка: особа, яка по- стійно або періодично займається винахідництвом.

Винахідницька система видачі патентів — система, яка передба- чає, що патент видається першому і дійсному винахідникові. У деяких країнах заявник винаходу повинен принести присягу (напр., у США) в тому, що він є першим і дійсним винахідником способу, машин, виробу і т. ін., на які він просить патент.

Виправлення і доповнення  заявник матеріалів — при роз- гляді заявки на видачу патенту державна науково-технічна експерти- за винаходів може вимагати від заявника додаткових матеріалів, які уточнюють винахід, якщо без таких матеріалів подальший розгляд заявки неможливий. Заявник повинен виправити матеріали в уста- новлений строк з моменту одержання запиту. У випадку ненадання заявником додаткових матеріалів в установлений строк заявка з роз- гляду знімається.


 

Гаазька  угода про міжнародну реєстрацію (депонування) про- мислових зразків і корисних моделей — прийнято 6 листопада 1925 р. Відповідно до цієї угоди громадяни країн-учасниць можуть забезпечити охорону своїх промислових зразків або корисних моделей одночасно у всіх цих країнах, вдавшись до реєстрації їх в БІРПІ, яке здійснює публі- кацію відомостей про реєстрацію.

Глибина  патентного  фонду —  характеристика комплектуючої частини патентного фонду, яка виражається кількістю років (місяців) і визначається різницею між датами створення найбільш раннього і най- більш пізнього документів, які зберігаються у фонді.

Глибина пошуку перевірки на патентну чистоту — визначаєть- ся стосовно кожної із сторін перевірки, виходячи з патентних міркувань: глибина (як давно) розвитку техніки, до якої належить об’єкт, наявність даної техніки в країні перевірки, загальний рівень розвитку країни в тех- нічному відношенні, патентний вплив більш розвинутих країн.

Давність — встановлений законом термін, закінчення якого визна- чається юридичними наслідками, наприклад, втрата прав на клопотання, виконання рішення.

Давність інформації — у більшості країн при встановленні рівня техніки враховується вся інформація, яка з’явилася до дати пріоритету, незалежно від часу її появи.

Дата початку дії патенту — дата, починаючи з якої патент набу- ває юридичної сили, тобто власника патенту на використання. У деяких країнах ці дати різні: в одних вони визначаються днем подачі заявки в патентне відомство країни (Бельгія, Німеччина, Італія, Франція), в ін- ших — днем видачі патенту (Канада, Нідерланди, США, Уругвай), у де- яких — днем реєстрації заявки в патентному відомстві (Ірак), а також днем подачі в патентне відомство повного опису (Велика Британія), днем прийняття заявки до розгляду (Японія).

Державна науково-технічна експертиза (ДНТЕ) винаходів — ре- гламентований встановленими Комітетом винаходів правилами процес дослідження експертами технічного рішення завдання, представленого в заяві на винахід, промисловий зразок, товарний знак, у зіставленні з іншими рішеннями того ж завдання, що містяться в попередній інфор- мації, яка закінчується висновком про можливість або неможливість ви- знання заявленого технічного рішення винаходом, промисловим зразком,


 

товарним знаком відповідно до критеріїв, встановлених Положенням про винаходи, промислові зразки, товарні знаки. ДНТЕ проводиться в строк, що не перевищує 6 місяців від дня надходження заявки. Протягом цього часу заявнику надсилаються рішення про визнання і видачу патенту або надсилання додаткових матеріалів.

Державний патентний фонд — сукупність усіх патентних фондів у містах країни, за винятком фондів, які належать іноземним закладам.

Державна реєстрація — запис у державних реєстрах відомостей про важливі документи, які мають юридичне значення. Реєстрації підля- гають винаходи, промислові зразки (корисні моделі), товарні знаки. При реєстрації документам присвоюються порядкові номери реєстрового за- пису і видається патент, свідоцтво.

«Джойнт маркетинг»  — спільні підприємства по реалізації тех- нологій двох партнерів або сумісно утвореної технології. Основою для утворення підприємств подібного типу в більшості випадків є укладені раніше між партнерами ліцензійні угоди. Крім ліцензійних угод, ці під- приємства займаються збутом продукції, яка випускається на основі тех- нологій двох країн-учасниць.

«Джойнт венчурз» — (англ. — «об’єднані ризики») угода щодо сумісного виробництва або підприємства на базі промислового викорис- тання досягнень науки і техніки.

Дескриптор — інформаційна одиниця інформаційно-патентної мови координатного типу, означає клас умовно еквівалентних ключових слів.

Диплом на відкриття  — документ, який видається на ім’я автора відкриття і засвідчує визнання виявлених закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу відкриттям, пріоритет і авторство на відкрит- тя, з чим пов’язане набуття автором відповідних прав і пільг, передбаче- них законодавством більшості країн. Згідно із законами України відкрит- тя не реєструються і диплом на них не видається.

Додатковий патент — охоронний документ (свідоцтво або патент), який видається на додатковий винахід, що являє собою вдосконалення або модифікацію іншого винаходу, який захищений основним патентом і перебуває в технічній залежності від нього.

Доказ  бідності —  наведення патентовласником доказів його скрутного матеріального становища, що може служити підставою для звільнення патентовласника від сплати патентного мита.


 

Достовірно відомі документи — у патентному законодавстві до- стовірно відомими вважаються документи, опубліковані в офіційних джерелах інформації в установленому порядку.

Європейська  конвенція  про міжнародну патентну  класифіка- цію (1954 р.) — міжнародна угода, на основі якої було розроблено єдину систему класифікації патентів на винаходи — Міжнародну патентну кла- сифікацію (МПК).

Єдність аналога винаходу — якщо у формулі винаходу (пристрою, способу, речовини) цей  об’єкт охарактеризовано взаємопов’язаними ознаками, то з відібраних при пошуку аналогів як прототип повинен бути прийнятий тільки один аналог.

Єдність винаходу — вимога подання заявки на один винахід, тобто заявка повинна містити опис одного об’єкта (пристрою, способу, речо- вини). Якщо в заявці описано два або більше винаходів, то заявникові, який подав заявку на отримання патенту, повинно бути запропоновано поділити таку заявку в двомісячний термін з дня одержання повідомлен- ня. Допускається об’єднання двох винаходів, якщо вони підпорядковані єдиній меті і можуть бути використані тільки разом.

Закон — акт, виданий вищим органом державної влади, який вста- новлює найбільш важливі, принципові норми права.

Закон достатньої підстави — цей закон науки встановлює, що вся- ка правдива думка повинна мати достатню підставу, якщо судження не вимагає доведення (аксіома, думка, вираження закону природи і т. ін.). Але в процесі експертизи більшість висловлених положень потребує дове- дення. Основна істина, яка встановлюється шляхом експертизи, є або може бути винаходом. Будь-який висновок, зроблений заявником, повинен мати достатню підставу. Підставою може бути практика або експеримент.

Запатентований  винахід — винахід, викладений у патентній фор- мулі і зареєстрований в держреєстрі даної країни; винахід, на який в да- ній країні видано патент, на відміну від винаходів, незапатентованих з певних причин, або винаходів, на які видано авторські свідоцтва.

Зустрічне задоволення — у деяких країнах виплачується підпри- ємцем найманому працівникові винагорода за договором під час передачі підприємцю права на всі винаходи, які можуть бути зроблені найманим працівником у період його роботи на даному підприємстві.


 

Інженерно-технічні  працівники (ІТП) — категорія працівників, які здійснюють організацію і керівництво (управління) виробничим процесом на підприємствах і в організаціях виробничих галузей народ- ного господарства (у промисловості, будівництві, на транспорті, у сіль- ському господарстві тощо.). Підставою для зарахування працівників до ІТП є не освіта, а посада, на якій для виконання обов’язків потрібна кваліфікація інженера.

Інтелектуальна власність — включає права щодо літературних, ху- дожніх і наукових творів; виконавчої діяльності артистів, звукозапису, радіо- і телепередач; винаходів у всіх галузях людської діяльності — на- укових відкриттів, винаходів, промислових зразків.

Інформатор — спеціаліст у певній галузі знань або галузі виробни- цтва, що здійснює інформаційну діяльність у цій галузі.

Інформація — зміст якого-небудь повідомлення, відомості про що- небудь, які розглядаються в аспекті їх передачі в просторі і часі. У більш загальному розумінні інформація — це зв’язок між матеріальними об’єк- тами, що проявляється в зміні стану цих об’єктів.

Інформаційна служба — організація (підрозділ, заклад) або їх су- купність, які постійно провадять практичну роботу з інформаційного за- безпечення. Інформаційні служби можуть мати різний характер залежно від масштабів роботи, інформаційних служб закладів (підприємств) щодо загальнодержавних і міжнародних інформаційних служб.

ІСІРЕПАТ — комітет з міжнародного співробітництва в галузі по- шуку патентної інформації. Для ідентифікації бібліографічних даних у деяких країнах застосовується спеціальний код ІСІРЕПАТ, який являє собою двозначні числа, які проставляються в круглих дужках перед від- повідними елементами бібліографічного опису.

Картельна  угода про патенти — патентні угоди великих компа- ній, які утворюють монополію у формі міжнародного картелю. Учасники патентних угод ставлять перед собою відповідні завдання: поділ світо- вих ринків, встановлення контролю над цілими галузями виробництва, введення монопольних цін на запатентовану продукцію, визначення кіль- кості товарів, які встановлені на основі патентів, обмеження або недо- пущення вивозу чи продажу запатентованого продукту в певні країни з політичних або стратегічних міркувань.


 

Категорія  — гранично широке поняття, яке відображає найбільш загальні і суттєві властивості, ознаки, зв’язки і відношення предметів, явищ і процесів об’єктивного світу.

Кваліфікаційні  вимоги до патентознавця  — патентознавець по- винен ґрунтовно знати проблеми, які стосуються питань науково-техніч- ного процесу, винахідницької та інформаційної діяльності, знати основи економіки і права, виробництва — маркетингу, управління і планування патентно-ліцензійної, винахідницької, раціоналізаторської роботи з ура- хуванням функцій і тематики організації; проводити патентні досліджен- ня на всіх етапах життєвого циклу об’єктів техніки й оформляти відпо- відну документацію; проводити спільно з конструкторами і технологами виявлення винаходів та оформлення заявок на винаходи, промислові зразки і товарні знаки, вести переписку з НДІПЕ; організовувати і про- водити діяльність з відбору та оформлення винаходів для патентування за кордоном, визначення країн патентування і ведення листування з па- тентними відомствами, визначати доцільність підтримки чинності патен- тів, виявляти науково-технічні досягнення та оформляти документацію на продаж ліцензій, ноу-хау і послуг типу інжиніринг; проводити роботи по комплектуваню довідково-інформаційного фонду, раціонально вико- ристовувати всі види патентного і непатентного довідково-пошукового фонду, наявного в організації, територіальних закладах ЦНТІ, бібліоте- ках; уміти використовувати всі види інформації — патентної і непатент- ної; оформляти документи державної і галузевої звітності, яка стосується винахідницької діяльності; уміти визначити економічний ефект, який отримують від використання винаходів, промислових зразків і раціоналі- заторської пропозиції і вміти оформити документацію для одержання ви- нагороди; провадити роботи по впровадженню винаходів у виробництво; проводити консультації для авторів винаходів, промислових зразків, ра- ціоналізаторських пропозицій з основних питань винахідництва, щодо готових матеріалів з обліку передового досвіду в галузі винахідництва, патентно-ліцензійної і патентно-інформаційної діяльності.

Комбінаційний винахід — поєднання (комбінація), у якому спіль- но вик9ристовуються відомі технічні рішення, які взаємодіють між со- бою і дають новий ефект, що відрізняється від результатів, одержаних під час їх окремого використання (простими прикладами таких винаходів є зорова труба, порох у гільзі).


 

Комбінація-агрегація  — з’єднання відомих елементів (технічних прийомів, способів, речовин, деталей, вузлів, пристроїв) в єдине ціле для досягнення певної мети, одержання якого-небудь результату.

Компенсаційні ліцензійні угоди — форма міжнародної економічної угоди, предметом якої є обмін науково-технічними результатами, передача один одному технічної документації, досвіду і знання, здійснення взаємного стажування спеціалістів. Практично такі угоди укладаються тоді, коли на- укова розробка, що передається одній із сторін угоди, частково або повністю компенсує витрати на придбання відповідної розробки з іншого боку.

Комплексні патентні дослідження — процедура в процесах плану- вання і постійного управління науково-дослідними, конструкторськими і проектними роботами, які базуються на неперервному, систематичному вивченні і використанні технічної, головним чином патентної, кон’юнк- турно економічної, науково-технічної документації та інформації для підвищення технічного рівня створюваних охороноздатних і конкурен- тоспроможних технічних рішень.

Конвенційна заявка  на винахід — заявка на винахід, подана для закордонного патентування в одну з країн-учасниць Паризької конвенції (після країни, у якій винахід було створено), на яку одержано і щодо якої діє річний пріоритет за датою заявки в першій країні, передбаченій по- ложенням конвенції; така заявка має перевагу пріоритету при закордон- ному патентуванні в цій країні порівняно з усіма заявками, поданими до неї (але не раніше дати подання заявки в першій країні).

Конкурентоспроможність — характеристика товару, яка відображає його відмінність від товарів конкурентів за ступенем відповідності конкрет- ній загальній потребі і за затратами на її задоволення; це місце об’єкта на ринку; вірогідність старіння товару на ринку його життєвого циклу; харак- теристика ринку — потреба споживачів у товарі і розширення мережі про- дажу; постійна ціна продажу на опанованих ринках; показник патентного захисту — статусом винаходу, промислового зразка, товарного знака, ноу- хау або буклета захисту; гострота конкуренції та наявність каналів продажу; стійкість щодо коливань продажу та наявність сировини і матеріалів.

Копія — документ, виконаний певним способом, який забезпечує його ідентичність з оригіналом (світлокопія, мікрокопія, фотокопія тощо) і призначений для безпосереднього використання у процесі виробництва, експлуатації, ознайомлення тощо.


 

Критерії доцільності патентування за кордоном — характеристи- ки об’єкта техніки і комерційної ситуації, на основі яких приймаються рі- шення про патентування винаходу (промислового зразка) за кордоном. До таких характеристик можна віднести: конкурентоспроможність  об’єкта патентування; ємність ринку для продажу товарів у тій чи іншій країні.

Критерії доцільності придбання ліцензії — економічні і технічні характеристики об’єкта ліцензії, які є основою для визначення доціль- ності придбання ліцензії і можливості розширення виробництва на осно- ві придбаної ліцензії.

Лаконічність формули винаходу — вимагається виклад предмета винаходу без зайвих слів. Для досягнення лаконічності у викладі формули практикою більшості країн вироблено певний порядок (правила) викладу.

Легалізація патентації документації — реєстрація або засвідчення документа в офіційній організації (нотаріальній організації, посольстві, консульстві або подібних організаціях цих країн), куди подається патент- на документація.

Ліцензіар — країна або підприємство (фірма), яка продає ліцензію, тобто юридична особа, яка дає дозвіл на використання винаходу, промис- лового зразка або науково-технічного досвіду — ноу-хау.

Ліцензіат — країна або підприємство, які отримують ліцензію, тоб- то юридична особа, якій надано дозвіл на використання певного винахо- ду або науково-технічного досвіду — ноу-хау.

Ліцензійна система — організація імпорту й експорту товарів (у т. ч. і документації), включаючи винаходи, у ході якої імпортер або експортер придбав право на ввіз або ліцензію, сплативши за це ліцензійний збір.

Ліцензійний збір — плата, яка береться з імпортера або експортера під час видачі ліцензії. Оплата ліцензійного збору не звільняє власника ліцензії від оплати митних стягнень і ліцензійних розрахунків.

Локальна новизна — новизна на винаходи, промислові зразки, ра- ціоналізаторські пропозиції або технічні рішення тільки в межах однієї держави, підприємства, відомства (фірми).

Макет — виріб, який є об’ємним, спрощеним видом промислового виробу відповідного масштабу.

Маркування виробів — у деяких країнах на патентовласника покла- дається обов’язок проставляти на всіх запатентованих виробах позначку,


 

яка засвідчує, що ці вироби охороняються патентом. Звільняються від маркування тільки призначені для особистого користування товари.

Міжнародний патентний інститут (МПІ) — інститут, утворений

1947 р. в Гаазі угодою між Бельгією, Голландією, Люксембургом, Фран- цією, Швейцарією, Монако, Туреччиною. Основна мета — проведення патентної експертизи за запитами зацікавлених осіб на винаходи, про- мислові зразки та інші технічні рішення.

Міжнародний центр патентної документації (ІНПАДОК) — від- повідно до угоди між урядом Австрії та Всесвітньої організації інтелек- туальної власності (ВОІВ) 1973 р. у Відні створено Міжнародний центр патентної документації, який здійснює підготовку і розповсюдження патентних покажчиків патентів-аналогів різних видів. ІНПАДОК сприяє розвитку кооперації та патентних відомств різних країн у галузі обробки патентної документації.

Національна класифікація винаходів — прийнята в окремій краї- ні система класифікації винаходів, що відрізняється від МКВ.

Національний  патент — патент, виданий патентним відомством тієї країни, у якій даний винахід було створено і вперше заявлено.

Незалежний винахідник — винахідник, який при створенні вина- ходу не пов’язаний у своїй діяльності з підприємством чи фірмою і який подає заявку на винахід від свого імені.

Незалежність патентів — закріплене Паризькою конвенцією поло- ження, відповідно до якого патенти, видані на одне і те ж технічне рішення (винахід) у різних країнах, не залежать один від одного; у разі анулювання патенту або закінчення його дії в одній країні, він продовжує діяти в іншій.

Ніццька угода міжнародної класифікації товарів і послуг — утворена 15 червня 1957 р. (набула чинності з 1961 р.) у межах Паризької конвенції з охорони промислової власності. Відповідно до цієї угоди кра- їни — члени Ніццького союзу під час реєстрації товарних знаків повинні використовувати як основну або допоміжну систему Єдиної класифікації товарів і послуг. Цю класифікацію використовує Україна з 1962 р.

Новизна винаходу — одна з ознак винаходу; полягає в тому, що тех- нічне рішення визнається новим, якщо до дати пріоритету заявки суть цього або подібного рішення не була висвітлена в країні або за її межами для неви- значеного кола осіб настільки, що стало можливим це рішення реалізувати.


 

Новизна промислового зразка — одна з ознак промислового зраз- ка, який можна розглядати у двох аспектах. Перший полягає в тому, що на дату пріоритету дане художньо-конструкторське  рішення не було висвітлене в Україні. Другий аспект полягає у з’ясуванні тих відмітних особливостей форми зразка, які дають змогу візуально відрізнити даний виріб від аналогів і прототипу.

Новизна раціоналізаторської  пропозиції — новизна якої має від- носний характер. Вона оцінюється переважно рівнем техніки на даному підприємстві.

Новизна товарного знака (ТЗ) — одна з необхідних ознак ТЗ, умо- ва охороноздатності, яка оцінюється при врахуванні тільки раніше заяв- лених і зареєстрованих товарних знаків в Україні.

Об’єкт техніки — машини, прилади, обладнання, матеріали, тех- нологічні процеси, пристрої, способи, речовини, штами культури мі- кроорганізмів, інші види промислової продукції, що використовуються у виробництві, а також об’єкти капітального будівництва. Перед мініс- терствами і підприємствами завжди постає завдання створення об’єктів техніки, що мають високі технічні, естетичні та інші властивості, а також характеризуються патентоспроможністю і патенточистотою.

Об’єм винаходу — усі, без винятку, ознаки, перераховані в обох час- тинах формули — обмежувальної і відмітної. Формула винаходу повинна бути не описом винаходу, а його характеристикою, перерахуванням тільки основних ознак, необхідних і достатніх для досягнення винаходом мети.

Обхід патенту — пошук таких технічних рішень, здійснення яких робить об’єкт, що підпадає під діючий патент, патенточистим. Для обходу патенту за- мінюють вузли, елементи і т. ін., що обумовлено в патентній формулі.

Огляд — другорядне джерело інформації, документ, у яких наво- диться характеристика якогось питання, або декількох питань на основі інформації за певний проміжок часу. Є три основні види оглядів: бібліо- графічний, реферативний та аналітичний.

Огляд стану техніки — частина опису винаходу, у якому розгля- дається та галузь техніки, яка підлягає зміні або покращенню шляхом ви- користання всього винаходу. У цій частині може описуватися прототип або аналог.


 

Оплата патентного мита — проводиться протягом усього терміну дії охоронного документа. У різних країнах встановлено різні терміни, розміри і порядок сплати мита. Патентне мито стягується щорічно, і роз- мір оплати кожного року збільшується.

Основні причини зняття винаходу з патентування:

1.         Попереднє розголошення суті винаходу.

2.         Недостатня повнота викладу суті винаходу.

3.         Відсутність єдності винаходу.

4.         Недостатньо висока якість заявочних матеріалів.

5.         Недостатнє знання патентних законів.

6.         Значні недоліки самого винаходу.

7.         Несвоєчасне промислове освоєння винаходу.

8.         Протиставлення іноземною експертизою патентів на аналогічні розробки або публікації.

9.         Несвоєчасні або неповні відповіді на рішення експертизи інозем- них патентних відомств.

10.   Відсутність зацікавленості з боку іноземних фірм у купівлі ліцензії і придбанні самих виробів.

11.   Несплата річного мита.

12.   Закінчення терміну дії ліцензійної угоди або відсутність експорту.

13.   Втрата конвенційного пріоритету.

Основні розділи типової ліцензійної угоди:

1.         Заголовок.

2.         Вступна частина (преамбула).

3.         Визначення.

4.         Предмет угоди.

5.         Технічна документація.

6.         Гарантія і відповідальність.

7.         Технічне сприяння.

8.         Платежі.

9.         Збори і податки.

10.   Вдосконалення і зміни.

11.   Забезпечення секретності.

12.   Захист патентних прав.

13.   Реклама.

14.   Термін дії угоди й умови її розторгнення.

15.   Наслідки закінчення терміну дії угоди або її розторгнення.


 

16.   Арбітраж.

17.   Інші умови.

18.   Додатки.

В угодах може бути різна кількість пунктів, різна їх послідовність.

Паперові патенти — патенти на винаходи, які з різних причин не використано в промисловості. Отримання або купівля таких патентів здійснюється з метою застереження використання цього винаходу кон- куруючими фірмами.

Паризька конвенція з охорони промислової власності — багато- гранна угода, укладена 29 березня 1883 р. у Парижі; набрала чинності

7липня 1884 р.; розглядалася пізніше в Брюсселі (1900 р.), Вашингтоні (1911 р.), Гаазі (1925 р.), Лондоні (1934 р.), Лісабоні (1958 р.), Стокгольмі (1967 р.). На 1 січня 1984 р. її учасниками були понад 90 держав. Від- повідно до конвенції утворено Міжнародний союз з охорони промисло- вої власності, до якого входять усі держави — учасники конвенції. По- стійним виконавчим органом Міжнародного союзу є Міжнародне бюро з охорони промислової власності. Країни, які підписали конвенцію, до- мовилися, наскільки це можливо, ефективно й однозначно охороняти права промислової власності і, зокрема, полегшити охорону винаходів в інших країнах завдяки конвенційному пріоритету. Паризька конвенція охоплює різні види промислової власності: винаходи, промислові зразки, корисні моделі, товарні знаки, фірмові назви, назви місця виготовлення і попередження недобросовісної конкуренції. У конвенції також відбито закони, які стосуються правової охорони винаходів: єдність винаходу, незалежність патенту, тимчасова охорона винаходів на міжнародних ви- ставках, обмеження прав патентовласника і т. ін.

Патент  — видане компетентним державним органом свідоцтво (охоронна грамота), що підтверджує визнання технічного рішення або селекційного досягнення як винаходу, пріоритет (першість) винаходу, авторство (не у всіх країнах) і виключне (монопольне) право патентов- ласника на винахід у межах держави, яка видала патент, на термін, уста- новлений законом даної країни.

Патент замаскований — «тактичний» патент, у якому дано завідо- мо неправильну класифікацію винаходу, що ускладнює місцеперебуван- ня конкурента, наприклад, унаслідок того, що заявник свідомо відніс свій винахід до іншої галузі техніки.


 

Патент на вдосконалення  — патент, виданий особі, яка зробила додатковий винахід, що покращує раніше створений і раніше захищений патентом винахід.

Патентна ліцензія — часткова або повна уступка власником патен- ту покупцю прав на використання запатентованого винаходу, промисло- вого зразка, корисної моделі.

Патентне право — галузь винахідницького права, що являє собою сукупність відповідних правових норм, які регулюють відносини, пов’я- зані зі створенням і використанням винаходів. У даний час у більшості країн використовують закони, прийняті або переглянуті впродовж остан- ніх років. У США діє закон 1952 р. (ред. 1981 р.), у Канаді — 1935р ., у Великій Британії — 1977 р., Німеччині — 1981 р., Франції — 1968 р. (ред. 1978 р.), в Італії — 1939 р. (ред. — 1979 р.), Австрії — 1950 р. (ред.

1981 р.), у Швейцарії — 1954 р. (ред. 1976 р.), Японії — 1959 р. (ред. —

1975 р.), Бразилії — 1971 р., Мексиці — 1975 р., Перу — 1971 р., Колум- бії — 1971 р. У більшості країн зміни запроваджуються відповідно до сус- пільних потреб та економічної політики.

Патентний бюлетень — видрукуваний патентним відомством офіцій- ний збірник, у якому публікуються повідомлення про видачу, анулювання або відновлення дії патентів та інша інформація про патенти і заявки.

Патентний експерт — особа, що проводить експертизу заявок на винаходи або перевіряє об’єкт на патентну чистоту.

Патентний захист об’єкта — об’єкт, технічне рішення, які захище- но одним або декількома патентами.

Патентний пошук — процедура пошуку у фонді патентної докумен- тації охоронних документів (заявок, авторських свідоцтв, патентів) з метою встановлення рівня правової охорони технічних рішень, відповідних меж прав патентовласника. Патентний пошук дає можливість з’ясувати патен- тоспроможність технічних рішень і патентної чистоти товарів технологій.

Патентно-ліцензійна кон’юнктура — сукупність технічних, еко- номічних і політичних умов, які визначають комерційну цінність винахо- ду, промислового зразка, товарного знака, можливість продажу (пошуку) ліцензій на вигідних умовах, а також доцільність патентування винаходу, промислового зразка, товарного знака.


 

Патентно-правові  документи — патентна грамота, патент, автор- ське свідоцтво, ліцензійна угода, а також патентні описи винаходів, про- мислових зразків і товарних знаків.

Патентознавець — фахівець, який працює в галузі патентознавства і винахідництва.

Патентознавство — наукова дисципліна на стику декількох само- стійних дисциплін. Складається з відповідних розділів: раціоналізатор- ства, винахідництва, промислових зразків, товарних знаків, винахідниць- кого права, міжнародної класифікації, патентної інформації, ліцензійної діяльності. Це галузі знань і практичної діяльності у сфері оформлення заявочних документів на охорону прав промислової власності, створення нових, конкурентоспроможних на ринку об’єктів. Патентознавство як на- ука необхідне кожному маркетологу, підприємцю.

Патентування  винаходів — дії, пов’язані з поданням заявочних матеріалів на отримання патентів на винаходи і промислові зразки.

Паушальна  плата — форма виплати ліцензійної винагороди, при якій ціна ліцензії визначається в ліцензійній угоді як тверда сума, що ви- плачується одночасно або в кредит.

Повне розкриття винаходу — умова дійсності винаходу, відповід- но до якої думка винахідника повинна бути розкрита в описі настільки ясно, повно і точно, щоб будь-який спеціаліст у цій галузі, до якої нале- жить винахід, міг його відтворити (зробити) і використати.

Право на ім’я, спеціальну назву — автор винаходу, промислового зразка (відкриття в інших країнах) має право на присвоєння винаходу, промисловому зразку свого імені або спеціальної назви. Вимога про при- своєння імені автора або спеціальної назви може бути заявлена патент- ному відомству одночасно з поданням заявки або після її подання, але не пізніше ніж через два місяці з дня винесення рішення про видачу охорон- ного документа.

Право  патентовласника  — монопольне право на використання запатентованого  об’єкта. Це означає, що тільки патентовласник  може виготовляти, продавати, рекламувати, ввозити з-за кордону і проводити будь-які інші дії, пов’язані з використанням винаходу.

Протиставлений  матеріал  — інформація, яка протиставляється патентним експертом як обставина, що робить новизну або корисність технічного рішення, що заявляється як винахід, відомою.


 

Прототип винаходу — це найбільш близький до винаходу аналог за технічною суттю і досягнутим результатом у ході його використання. Для визначення прототипу заявленого винаходу проводиться аналіз віді- браних при пошуку аналогів і виявляються ознаки кожного з них, які є подібними до ознак заявленого винаходу. Визначення прототипу серед аналогів проводиться за найбільшою кількістю подібних суттєвих ознак заявленого винаходу та ознак аналога.

Разова (паушальна) винагорода — одночасна винагорода, яка ви- плачується ліцензіару ліцензіатом на основі відповідного значення вина- ходу, що зафіксовано в ліцензійній угоді.

Раціоналізатор — автор раціоналізаторської пропозиції; особа, яка постійно або періодично займається раціоналізацією.

Раціоналізація  — вдосконалення методів будь-якої діяльності у процесі виробництва, що забезпечує покращення якості продукції, ви- явлення резервів виробництва, підвищення продуктивності праці, еконо- мію сировини і матеріалів, впровадження нової інформації в практику.

Революційний винахід — винахід, використання якого дає змогу зробити якісно новий стрибок у певній галузі техніки, або створення но- вої галузі чи напряму в техніці. Такими винаходами, наприклад, можуть бути створення радіо, телефону, телебачення.

Реторсія — відповідні заходи щодо громадян тих держав, які не використовують принцип взаємності в питаннях патентної охорони про- мислової власності.

Ретроспективний патентний фонд — фонд, що складається з від- повідних патентних матеріалів, які стосуються минулого періоду. Рівно- ефективні пропозиції — пропозиції, які вирішують різними засобами одну і ту ж проблему, ефективність яких однакова.

«Розвиткові» заявки — заявки на патентування винаходів, які по- даються в іншу країну для виявлення технічного рівня цієї країни або подібних технічних рішень у певній галузі техніки.

Роялті — чергові виплати за куплений по ліцензії винахід або ноу- хау, виплачується ліцензіатом ліцензіару протягом відповідного періоду, що обумовлено в ліцензійній угоді.

Секретний винахід, промисловий зразок, раціоналізаторська пропозиція — особливо важливі винаходи, промислові зразки, раціона- лізаторські пропозиції, що являють собою інтерес для оборони країни,


 

збереження в таємниці суті яких необхідно в інтересах держави. Секретні винаходи не патентуються за кордоном, описи їх не публікуються, але через певний проміжок часу вони можуть бути розсекречені.

Секрет фірми — технічне рішення, яке фірма вважає недоцільним патентувати з певних причин, наприклад, через труднощі контролю при використанні винаходу, і тримати винахід у секреті від конкурентів.

Сертифікація — акт підтвердження методом сертифікації або зна- ком відповідності того, що виріб відповідає вимогам стандарту або тех- нічним умовам. Основні положення щодо сертифікації визначено Між- народною організацією по стандартизації (ІСО) в постанові «Управління системою знаків відповідності стандарту і їх значення для споживачів» (13-1977), «Кодекс принципів по системах сертифікації третьої сторони і відповідних стандартів» (16-1978), а також у рекомендаціях по сертифі- кації, підготовлених ІСО разом з багатьма міжнародними торговельними організаціями й опублікованими в 1980 р.

Стандарт — нормативно-технічний документ, що регламентує пев- ні вимоги і правила до виробів, технологогічних процесів і т. ін., і при- йнятий (затверджений) відповідною компетентною організацією держа- ви як офіційний документ.

Страсбурзька  угода — угода про Міжнародну патентну класифі- кацію (МКВ), підписана 24 березня 1971 р. Відповідно до МКВ, усі ви- находи поділяються на 8 основних розділів, а кількість дрібних рубрик нараховує понад 50 тис. назв. Систему МКВ використовують не тільки країни, які офіційно заявили про приєднання до Страсбурзької угоди, а й багато інших.

Суть  винаходу — мінімально необхідний об’єм відомостей про технології, апаратуру (прилади), фізико-хімічні процеси, достатній для передачі основної ідеї винаходу і його виготовлення (втілення), викладу його відмітних особливостей. Викладаються переважно відмітні порівня- но з прототипом особливості. Відмінність визначають не за ефектом, а за ознаками. У цьому розділі висвітлюють зв’язок між новою сукупністю ознак і тим позитивним ефектом, який може бути досягнутий у разі ви- користання винаходу.

Творчість — це розумова діяльність (праця), у процесі якої завдяки мисленню (думці) створюються нові цінності, відкриття, винаходи, від- бувається становлення невідомих наук, фактів, з’являється нова техніка,


 

інформація, цінна для людини, — твори науки, літератури, мистецтва, технічні рішення. Використання в практичній діяльності наукових ідей і технічних рішень дає змогу отримати важливі матеріальні результати: підвищити продуктивність праці, створити і ввести в дію виробничу тех- ніку, нові матеріали, харчові і лікувальні речовини тощо.

Тезаурус  — у загальному розумінні це сукупність відповідних знань, накопичених людиною або відповідним колективом. Тезаурус — це словник, який використовують для знаходження слів будь-якої мови за їх змістом.

Теза — положення, переконання, достовірність яких необхідно довести.

Тенденція — визначена якісна характеристика напряму розвитку об’єкта дослідження.

Теоретичний малюнок (креслення)  — документ, який визначає геометричну форму (абриси) виробу і координати розташування його складових частин.

Термінологія — галузь знання про загальні закономірності утво- рення понять, визначень і термінів, принципи вияву систем понять, пра- вила їх фіксування в класифікації і визначеннях, а також методи позна- чення понять різними структурами термінів та індексів. Під термінологі- єю розуміють також сукупність термінів, які використовуються в певній галузі, наприклад, наведена коротка термінологія патентознавства.

Техніко-економічний показник — величина, за допомогою якої ха- рактеризується матеріально-виробнича  база підприємства, використання засобів і предметів праці, організація виробництва, витрати на виробни- цтво продукції. Технічна документація — сукупність документів, які міс- тять інформацію про механічні засоби, пристрої та технологічні процеси.

Технічна ефективність винаходу і раціоналізаторської пропози- ції визначається збільшенням продуктивності праці, підвищенням рівня механізації та автоматизації роботи того чи іншого об’єкта, підвищенням коефіцієнта корисної дії механізму або агрегату, збільшенням виходу (виробництва) продукції і покращенням її якості, прискоренням процесу виробництва, покращенням умов праці і техніки безпеки.

Технічна революція — якісний стрибок у розвитку будь-якої окре- мої галузі виробництва або декількох галузей у результаті використання крупних винаходів, промислових зразків.


 

Технічний рівень розробки — сукупність її технічних, економіч- них, технологічних та експлуатаційних показників, які визначають ступінь досягнення поставленої мети порівняно з іншими аналогічними об’єктами того ж класу (категорії, виду, типу і т. ін.). У зв’язку із цим визначається як доцільність виготовлення і використання об’єктів усередині країни, що впливають на конкурентоспроможність на зовнішньому ринку.

Упущена вигода — неотримання патенту власником виняткової лі- цензії прибутку, що дозволяється патентом. Розрахунок упущеної вигоди здійснюється шляхом визначення різниці між станом майна позивача на момент порушення патенту і станом, який він може мати, якщо його пра- ва не були б порушені.

Фірмова назва — стійке позначення (назва) підприємства (фірми, компанії, концерну) або окремої особи, під іменем якої здійснюється його виробнича, торгова або інша діяльність. Фірмова назва, будучи за- реєстрованою, охороняється патентним законодавством.

Фірми-збирачі винаходів — посередницькі брокерські організації, що діють переважно в межах окремих країн або районів. Основною їх діяльністю є збір творчих ідей за відповідну плату в галузі техніки, як правило, на початковій стадії, до патентування винаходу.

Форми реклами винаходів (розповсюдження рекламно-технічних описів винаходів) — скерування (розсилання) іноземним фірмам; публі- кація статей про винаходи у вітчизняних наукових і технічних виданнях, які мають іноземних передплатників; демонстрація винаходів на міжна- родних виставках і ярмарках, що проводяться в країні та за її межами; створення наукових фільмів про винаходи та їх демонстрування через телебачення тощо.

Форс-мажорні обставини — незалежні від патентовласника над- звичайні події (війни, стихійні лиха тощо), які перешкодили використан- ню винаходу.

Франшиз — право на продаж чужої фірмової продукції. Франшиз у деяких країнах — основний елемент системи «Ділершизв» або мере- жа офіційних агентів по збуту продукції великих корпорацій (паливо, машини, обладнання, споживчі товари). Франшиз є обмеженням сфери використання винаходу; ліцензіат може отримати доступ одночасно до всіх чинників (виробництво, продаж, обслуговування) чи деяких форм


 

комерційної експлуатації патенту або може бути обмеженим у викорис- танні даної технології, видів продукції.

Цінність інформації — властивість інформації визначається її при- датністю до практичного використання в різних галузях людської діяль- ності для досягнення певної мети.

Цесія — передача права вимоги. Шляхом цесії здійснюється зміна особи, яка має право вимоги, тобто це право перекладається з однієї осо- би на іншу. Цесія може бути безплатною.