1. Попит та обсяг попиту

Головними процесами ринкової економіки є виробництво то­варів і послуг підприємствами, споживання цих товарів і послуг домашніми господарствами, регулювання виробництва і спожи­вання пропозицією та попитом.

Основою споживання являються потреби домашніх госпо­дарств (споживачів). Найбільш поширеною є класифікація по­треб по системі Маслоу (рисунок 2.1). Піраміда Маслоу всі моти­ви, якими керується людина, об'єднує в чотири класи залежно від ступеня нагальності їх задоволення. Найнижчий клас становлять фізіологічні потреби, а найвищий — мотиви самореалізації.

Домашні господарства (споживачі) прагнуть максимально за­довольнити свої потреби. Коли купівельна спроможність (ціни і бюджет) дає можливість задовольнити потреби і ці потреби про­являються на ринках, говорять про попит.

Попит — це бажання і можливість покупця (покупців) прид­бати певний товар за певних умов.

Величина (або обсяг) попиту визначається саме тією макси­мальною кількістю даного товару, яку може придбати даний по­купець (покупці) за даною ціною, яка має назву ціна попиту.

Ціна попиту — це максимальна ціна, яку згоден заплатити по­купець за конкретний обсяг товару.

Між ціною на товар і обсягом попиту існує об'єктивний істот­ний причинно-наслідковий зв'язок, який отримав назву закону попиту. Закон попиту стверджує: за інших однакових умов обсяг попиту на товар знижується при зростанні ціни. Діє даний закон внаслідок двох ефектів: ефекту доходу й ефекту заміщення.

Ефект доходу — адаптація попиту до зміни реального доходу. Реальний доход — це номінальний доход з поправкою на зміну рівня цін, а номінальний — це грошовий доход індивіда, який

Потреби в само-реалізації

 

Потреби у визнанні

 

Потреби в коханні і спілкуванні

 

Потреби в гарантіях, фізіологічні потреби

 

Рисунок 2.1. Піраміда потреб по системі Маслоу

зазнає впливу зміни цін. При цьому, якщо ціна знижується — ре­альний доход збільшується.

Ефект заміщення — адаптація попиту до зміни відносних цін.

Зміна відносних цін — падіння ціни одного товару щодо постійної ціни іншого товару.

Крива попиту представлена на рисунку 2.2.

р '

 

Рисунок 2.2. Крива індивідуального попиту

Головні фактори, які впливають на вибір покупця: ціна даного товару (Р);

ціни товарів, які замінюють даний товар у споживанні, або то-варів-субститутів (Р/5,..., Рп);

ціни товарів, які доповнюють дане благо у споживанні, або компліментарних благ (Р/3,..., Ртс);

доход споживача, який виділяється ним для купівлі даного товару (I);

смаки та переваги споживача (2);

об'єктивні, природні (зовнішні) умови споживання (г>[);

очікування споживачів (Е).

В результаті зміни першого фактору (ціни даного товару) відбувається рух вздовж кривої попиту, а в результаті дії решти факторів (нецінових чинників) відбувається зсув кривої попиту вправо або вліво (рисунок 2.3).

Функцією попиту називається залежність величини попиту від відповідних вказаним факторам величин:

0°= ї(Р; Р18,...,РП8; Р^,..^; І; г; N Е). (2.1)

Лінійна функція попиту відображає залежність обсягу попи­ту лише від ціни даного товару:

0°= а - Ь • Р;  Ь • Р= а - 0°; Р = а -1 • 0°, (2.2)

Ь Ь

0

 

 


де а, Ь — параметри зв'язку ціни і величини попиту, які визнача­ються на основі конкретних спостережень і статистичних обчис­лень (наприклад, методом найменших квадратів).

Нелінійна (наприклад, гіперболічна) функція попиту також описує зв'язок між обсягом попиту і ціною:

0°= к; Р • 0°= к; Р = (2.3)