ДОДАТОК Г МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПІДГОТОВКИ ТА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ З КУРСУ «МІКРОЕКОНОМІКА»

Написання студентами курсової роботи є однією з форм вив­чення дисципліни «Мікроекономіка». Метою курсової роботи є узагальнення, поглиблення та закріплення теоретичних знань за допомогою самостійного опрацювання студентами навчальної та спеціальної наукової літератури, проведення самостійного дослідження поведінки споживачів та виробників на ринку.

Зміст курсової роботи

У процесі виконання курсової роботи студент повинен обґрунтувати механізм ухвалення господарських рішень окреми­ми економічними суб'єктами, проаналізувати взаємодію спожи­вачів і виробників, а також набути навики, необхідні для прий­няття рішень.

Структура курсової роботи повинна визначатися логічною послідовністю розв'язання поставлених завдань і включати: Вступ.

Аналіз взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців.

Побудова моделі поведінки споживача, що формує попит за певних переваг і наявного бюджету.

Вибір оптимальної комбінації виробничих ресурсів при за­даних цінах на них і технології. Формування витрат на вироб­ництво блага.

Дослідження структури ринку як ціноутворюючого факто­ра. Взаємодія ринків благ і ресурсів.

Висновки. Література.

Вступ

У вступі коротко обґрунтовується необхідність вивчення про­цесу погодження господарських цілей сукупності мікроеко-номічних суб'єктів за допомогою ринкового механізму.

 

1. Аналіз взаємодії попиту і пропозиції в умовах існування на ринку декількох продавців і покупців

Необхідні теоретичні відомості

Існує величезна кількість факторів, які формують ціну, проте кожен з них впливає на ціну або через попит, або через пропо­зицію. Тому попит і пропозиція виступають у якості двох чин­ників, що обумовлюють конкретне значення ціни.

Попит на ринку благ є сукупність планів споживачів викори­стовувати наявні в них кошти для максимального задоволення своїх потреб. Аналітична залежність обсягу попиту від ціни в яв­ному вигляді може бути представлена функцією:

0° = а - Ь - Р, (Г.1)

де а — мінімальний, незалежний від ціни обсяг попиту;

Ь — коефіцієнт, що характеризує реакцію споживання на зміну ціни.

Ця функція має назву функції попиту — математичного вира­ження закону попиту, що показує, як обсяги попиту на товар (СС13) залежать від його ціни (Р).

Щоб отримати галузеву (регіональну) функцію попиту, не­обхідно додати функції попиту всіх споживачів, які бажають придбати даний товар. Графік галузевого (регіонального) попиту утворюється в результаті горизонтального додавання графіків попиту окремих споживачів.

Співвідношення між ціною товару та його обсягом, який про­давці хочуть і можуть продати за такою ціною, називається про­позицією. За аналогією з попитом пропозиція може бути задана функціонально:

С = т + п - Р, (Г.2)

де п > 0, т — будь-яке раціональне число.

Галузева (регіональна) пропозиція блага утворюється ана­логічно галузевому (регіональному) попиту.

Якщо порівняти рішення, які приймають споживачі і вироб­ники, то, очевидно, існує лише одна ціна (Р*), коли ці рішення збігаються. Тоді на ринку реалізується (купується) продукція в обсязі СС*. Така ситуація відповідає рівновазі на товарному рин­ку. Умовою рівноваги є рівність:

 

0_с = (Г.3)

Ступінь реакції однієї економічної величини на зміну іншої в процесі вивчення поведінки споживачів і виробників оцінюється за допомогою показників еластичності. Одним з та­ких показників є коефіцієнт еластичності попиту за ціною (Ер), який показує, наскільки зміниться обсяг попиту на благо (АСС3) при зміні його ціни (АР) на один відсоток:

 

АР


(Г.4)

 

Крім еластичності попиту за ціною оцінюють еластичність попиту за доходом, перехресну еластичність попиту та елас­тичність пропозиції.

 

Завдання

На регіональному ринку кондитерських виробів є три продав­ця і три покупця. Відомі функції пропозиції по ціні продавців:

 

(2? = 2Р - 10' Сз = Р - 16' Сз = \у-Р - Ь

і функції попиту по ціні покупців:

 

СГ = Е - *Р' С2°= 8 - 0,5Р' С?= 15 - 3Р.

Значення коефіцієнтів Ь, g, \¥ і г вибираються згідно номеру варіанта з таблиць Г.1 та Г.2. Номер варіанта задається виклада­чем.

Визначити

Ціну рівноваги і обсяг угоди кожного учасника торгівлі.

Представити рішення графічно.

Розрахувати коефіцієнти цінової еластичності на кожній ділянці кривої попиту та кривої пропозиції.

Показати графічно надлишок споживача і надлишок вироб­ника.


Вихідні дані


На основі коефіцієнтів Ь і g згідно номеру варіанта вибира­ються значення коефіцієнтів \¥ і г (дивись таблицю Г.2) і підстав­ляються у відповідні функції пропозиції та попиту.

Контрольні питання

Як в результаті взаємодії попиту і пропозиції визначається ціна товару?

Яким чином можна отримати галузеву функцію пропо­зиції?

Як побудувати графік галузевого попиту?

Від чого залежить галузевий обсяг пропозиції при заданій ціні?

Чому крива ринкового попиту є більш пологою ніж будь-яка з кривих індивідуального попиту, що її складають?

Що таке надлишок споживача і надлишок виробника?

Коли порушується ринкова рівновага, і як відбувається процес пристосування до нової рівноваги? Що таке «павутино-подібна» модель?

Коли ринкова рівновага є стійкою, а коли — нестійкою?

Що таке еластичність? Які є види еластичності?

10.       Як держава впливає на процес ринкового ціноутворення?

 

2. Побудова моделі поведінки споживача, що формує попит за певних переваг і наявного бюджету

Необхідні теоретичні відомості

Моделювання процесу прийняття рішення споживачем охоп­лює три етапи: на першому етапі необхідно формалізувати його індивідуальні смаки й уподобання, тобто визначити, що він ба­жає. На другому етапі визначається, що він може, тобто, що він може споживати реально, виходячи з його доходу та ринкових цін на блага. На третьому етапі необхідно сумістити бажання спо­живача з його можливостями, тобто визначити, який імовірний вибір максимізує добробут споживача.

Для моделювання першого етапу теорії вводиться поняття ко­рисності як суб'єктивної цінності товару для споживача у певний момент часу. Відомі два підходи до вимірювання корисності — кількісний та порядковий.

Кількісний (кардиналістський) підхід до корисності передба­чає, що корисність може мати кількісний вимір, тобто визна­чається функціонально. Функція корисності показує залежність корисності від загальної кількості споживаних благ:

 

и = ї (Х,У ),


(Г.5)

 

де и — загальна корисність від споживання набору благ; X, У — кількості споживаних благ.

Порядковий (ординалістський) підхід до корисності передба­чає можливість оцінювати тільки те, якому набору благ віддається перевага, а не кількісну різницю в корисності. Тобто споживач може упорядкувати різні набори благ відповідно до власних смаків. Рівень корисності аналізується за допомогою кривої байдужості — лінії рівної корисності, усі точки якої харак­теризують набори товарів, що забезпечують споживачу один і той же рівень корисності.

Наступний етап — моделювання обмеження, що визначає множину можливостей споживача, тобто множину наборів то­варів, доступних споживачеві. Якщо споживач повністю витра­чає свій доход І на придбання двох товарів X і У, то його можли­вості будуть мати такий вигляд:

У = ^ - ^ •Х, (Г.6)

де Рх, РУ — ціни відповідних товарів.

Лінія, яку описує це рівняння, називається бюджетною лінією.

Для визначення максимальної корисності від споживання в одній системі координат необхідно сумістити криву байдужості і бюджетну лінію. Точка їх дотику відображає оптимум спожива­ча (стан рівноваги споживача). Математично умову рівноваги можна записати таким чином:

 

МИ" " РУ' (Г.7)

де МИх, МИУ — граничні корисності відповідних благ. Завдання

Передбачається, що ринковий кошик споживача складається тільки з двох товарів — кондитерських виробів (X) і прохолодних напоїв (У).

Бюджетне обмеження споживача має вигляд: I = Рх • X + Ру • У,

де Рх — рівноважна ціна кондитерських виробів, що встановила­ся на регіональному ринку цього товару (розрахована в завданні 1); РУ — ціна прохолодних напоїв; І — доход споживача; X, У — відповідно кількість споживаних кондитерських виробів і прохолодних напоїв. Для розрахунків пропонується два типи функції корисності в залежності від номеру варіанта (таблиця Г.3):

функція типу А має вигляд: и = (X + т )• (У + п); функція типу Б має вигляд: И = к • Xа • Ур.

Згідно обраного типу функції в таблиці Г.4 вибираються зна­чення коефіцієнтів т, п або к, а, р, а також значення I, РУ та АРх. Номер варіанта задається викладачем.

Визначити

Записати рівняння кривої байдужості, на якій знаходиться споживач в момент рівноваги.

Визначити перехресну еластичність попиту на прохолодні напої (У) при зміні ціни на кондитерські вироби (X).

Визначити вплив збільшення ціни кондитерських виробів (АРх) на початкову рівновагу споживача, розбити загальний ефект збільшення ціни на ефект заміни та ефект доходу стосовно товару X і товару У.

Показати графічно реакцію споживача на збільшення ціни кондитерських виробів, проаналізувати і прокоментувати цю ре­акцію з точки зору ефекту заміни, ефекту доходу і загального ефекту.

Визначити перехресну еластичність попиту на конди­терські вироби при зміні ціни прохолодних напоїв після досяг­нення нової рівноваги.

Визначити різницю між компенсуючою та еквівалентною змінами доходу. Представити графічно компенсуючу та еквіва­лентну зміни доходу.



Контрольні питання

Які властивості мають криві байдужості?

Поясніть, чому криві байдужості могли б перетнутися, якби люди не мали транзитивних переваг?

Як повинен споживач розподілити свій доход, щоб мак-симізувати корисність?

Якщо криві байдужості споживача — прямі лінії, що мають такий же від'ємний нахил як і бюджетна лінія, чи існує єдина комбінація товарів, що максимізує корисність?

До чого призведе інфляційне підвищення цін, якщо доход домогосподарств не змінюється?

Поясніть різницю між ефектом доходу й ефектом заміни?

3. Вибір оптимальної комбінації виробничих ресурсів при заданих цінах на них і технології. Формування витрат на виробництво блага

Необхідні теоретичні відомості

В мікроекономіці процес виробництва розглядається суто функціонально — як процес перетворення вхідного потоку витрат, тобто ресурсів, у вихідний потік випуску з використан­ням певної технології виробництва.

Випуск — це товари або послуги у грошовому чи натурально­му вимірі, які вироблені фірмою (галуззю) за певний проміжок часу з використанням необхідних для цього ресурсів.

Ресурси, або фактори виробництва — блага, які потрібно придбати фірмі для забезпечення випуску інших благ — готової продукції; основні види факторів — капітал, праця, земля (при­родні ресурси), підприємницькі здібності.

Технологія — знання про те, як сполучити різні фактори ви­робництва для забезпечення певного випуску блага; кількісно ха­рактеризується сукупністю норм витрат ресурсів на випуск оди­ниці готової продукції.

Технологічна залежність між структурою витрат ресурсів (факторів виробництва — працею Ь та капіталом К) і максималь­но можливим випуском продукції (£)) записується за допомогою виробничої функції:

 

й = Р(Ь,К).


(Г.8)

 

Зв'язок між обсягами затрачених ресурсів (Ь,К) і вартістю ви­робництва показує функція сукупної вартості виробництва (ТС), яка відображає сумарну вартість усіх використаних факторів ви­робництва і у випадку двох факторів має вигляд:

 

ТС = с(Ь,К)= гь • Ь + гк • К


(Г.9)

 

Мінімізація вартості — процес досягнення фірмою таких об­сягів використання ресурсів, коли вартість набору ресурсів, не­обхідних для забезпечення певного обсягу випуску продукції, бу­де найменшою у порівнянні з вартістю всіх інших наборів ре­сурсів, які забезпечують той самий обсяг випуску. Аналітично умова мінімізації вартості має вигляд:

МР^ = ІЦ (Г.10)

де МРЬ, МРК — граничні продукти відповідно праці і капіталу; гь, гК — ціна одиниці відповідного ресурсу.

Завдання

На регіональному ринку кондитерських виробів фірми, що діють за встановленою рівноважною ціною і представляють весь обсяг пропозиції галузі, випускають продукцію згідно технології, яка характеризується виробничою функцією класу Кобба-Ду-гласа:

0 = в • кс • іЛ

де  К — кількість використаного капіталу;

Ь — кількість найманої праці; В, с, d — дійсні числа. Витрати на одиницю робочої сили визнача­ються ставкою заробітної плати гь, а витрати на одиницю капіта­лу — прокатною ціною капіталу гК. Бюджет фірми складається з суми витрат (ТС) на придбання факторів виробництва.

В короткостроковому періоді постійною величиною є капітал, К*= согМ.

Значення В, с, d, гь, гК, ТС і К* вибираються згідно номеру варіанта (таблиця Г.5). Номер варіанта задається викладачем.

Визначити

Комбінацію ресурсів, яка мінімізує витрати виробництва даної фірми, а також оптимальний для неї обсяг випуску за наяв­ного бюджету ТС.

Середню продуктивність праці при знаходженні фірми в стані рівноваги.

Вивести функцію граничних витрат фірми в довгостроко­вому періоді.

Якщо капітал зафіксовано на рівні К*, то якими будуть гра­ничні витрати виробництва даної фірми? Вивести рівняння кри­вої попиту на працю, якщо К = К*.


Контрольні питання

Які відношення відображає виробнича функція?

Що таке гранична норма технічної субституції праці капіта­лом?

Якою є умова вибору оптимальної комбінації ресурсів ви­робництва для мінімізації витрат виробника за наявної технології і заданих цінах ресурсів?

Які існують показники технічної результативності вироб­ництва у короткостроковому періоді?

Чи залежить середній, граничний і загальний продукти праці від величини застосованого фірмою капіталу? Якщо так, то яким чином?

Чому закон спадної граничної продуктивності передбачає, що середній продукт змінного фактору, за інших однакових умов, насамперед зростає, досягає максимуму, а потім починає зменшу­ватися?

Що таке віддача від масштабу?

Чому крива середніх змінних витрат має и-образну форму, а крива середніх постійних витрат завжди має нахил униз?

Поясніть різницю між короткостроковими і довгострокови­ми кривими витрат?

4. Дослідження структури ринку як ціноутворюючого фактора. Взаємодія ринків благ і ресурсів

Необхідні теоретичні відомості

Проведений у попередніх завданнях аналіз ринкового ціноу­творення виявив роль у цьому процесі переваг і добробуту спо­живачів, з одного боку, і умов виробництва благ — з іншого. Але існує ще одна група ціноутворюючих факторів — особливості ринків, що формують ціну. Якою буде ціна на конкретному рин­ку при заданих галузевих функціях попиту і пропозиції, не мож­на визначити, якщо невідома структура ринку. Характеристики ринку визначаються як умовами його функціонування, так і об'єктами здійснюваних на ньому угод. Сукупність декількох ха­рактеристик ринку утворює його структуру. Найбільш пошире­ними структурами ринку є досконала конкуренція, монополія, монополістична конкуренція й олігополія.

Подібно до ціноутворення на ринку благ ціни на фактори ви­робництва утворюються в результаті взаємодії попиту і пропо­зиції на ринках цих факторів. Окреме вивчення процесу ціноу­творення на фактори виробництва пояснюється, з одного боку, його особливостями, з іншої — специфічною роллю цін факторів в ринковому господарстві. Ринкова ціна фактора, як і ціна блага, залежить не тільки від галузевих функцій попиту і пропозиції, але і від структури ринку, на якому відбувається купівля-продаж фактору.

 

Завдання

На регіональному ринку кондитерських виробів, де діє три продавця і три покупця, встановилася рівноважна ціна Р* (розра­хована в завданні 1). За цієї ціни на ринку діє п продавців та т покупців. Відома галузева функція попиту на кондитерські виро­би при даній рівноважній ціні, яку можна виразити загальною формулою:

<3?алузі= а - Ь-Р

(формула розрахована в завданні 1).

Технологія виробництва фірм, що діють за встановленої рівно­важної ціни, задана виробничою функцією: 0 = в • кс • іД

гь— ставка заробітної плати, гК - прокатна ціна капіталу (дивись завдання 3). Функція пропозиції праці має вигляд:

Ь8 = гь-у'

де у — дійсне число, значення якого вибирається з таблиці Г.7 згідно номеру варіанта. Номер варіанту задається викладачем.

Визначити


Вважаючи, що на ринку кондитерських виробів діє велика кількість підприємств в умовах досконалої конкуренції, визначи­ти випуск і прибуток окремої фірми при К = 64 у короткостроко­вому і довгостроковому періодах.

Представити рішення пункту 1 графічно.

На певному етапі розвитку (у короткостроковому періоді), коли капітал зафіксовано на рівні К* (дивись завдання 3), фірма приймає рішення про зміну технології, яка тепер буде характери­зуватися виробничою функцією £)(Ь) = К*-Ь. Визначити за даних умов обсяги випуску та ціну кондитерських виробів, а також кількість використаної праці в ситуаціях, коли фірма має різні статуси на ринку благ і ринку праці (дивись таблицю Г.6).


Контрольні питання

Які ринкові структури Ви знаєте, і які характеристики їх визначають?

Чому вільний вхід на ринок і вільний вихід з нього не­обхідний для того, щоб фірма була чутлива до потреб спожи­вачів?

Граничний прибуток у цілком конкурентної фірми може дорівнювати граничним витратам при двох різних рівнях випус­ку. Чому фірма максимізує прибуток, випускаючи більший з цих двох обсягів продукції?

Чому неможливо вивести криву пропозиції для моно­поліста?

Перерахуйте елементи механізму ціноутворення в умовах монополістичної конкуренції, притаманні як ринку досконалої конкуренції, так і монополізованому ринку?

Які чинники удорожчують продукцію в умовах моно­полістичної конкуренції?

Чому в короткостроковому періоді фірми-олігополісти віддають перевагу утримуванню ціни товару постійною?

Як формується індивідуальна функція пропозиції фактора виробництва?

Як формується попит на фактори виробництва?

 

Яким чином рівновага на ринках благ і ресурсів залежить від статусу фірми на цих ринках?

Як встановлюється рівновага на ринках ресурсів в умовах різноманітних ринкових структур?


Висновки

Після розрахунків і проведеного в завданнях аналізу по­ведінки окремих одиниць в економічній системі, таких як фірма і споживач, робиться висновок про механізм взаємодії між цими економічними суб'єктами.

Критерії оцінювання курсової роботи

Оцінювання курсової роботи здійснюється за 4-бальною сис­темою оцінки («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовіль­но») в 2 етапи.

На основі поданої студентом курсової роботи керівник прово­дить попереднє оцінювання якості виконання роботи та її відповідності вимогам і приймає рішення про допуск (недопуск) виконаної роботи до захисту.

Підсумкова оцінка виставляється за результатами захисту курсової роботи з урахуванням попередньої оцінки викладача. За невиконання курсової роботи чи неподання її на перевірку студентові ставиться оцінка «незадовільно». Невиконаною також визнається курсова робота, яка не відповідає вимогам, що висува­ються до курсових робіт.