ДОДАТОК В ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТ З КУРСУ «МІКРОЕКОНОМІКА»

Мікроекономіка вивчає:

а)         раціональні економічні рішення;

б)         ціноутворення;

в)         оптимальне розміщення ресурсів;

г)         все вище перераховане.

Ринкова пропозиція не відчуває впливу:

а)         збільшення цін на ресурси;

б)         вдосконалення технології;

в)         збільшення кількості продавців на ринку;

г)         зниження податків;

д)         уподобання споживачів.

Збільшення споживчих доходів за умови, що зошити — товар низької споживчої цінності, призведе до:

а)         зміщення кривої попиту вниз і ліворуч;

б)         зміщення кривої пропозиції вниз і праворуч;

в)         зміщення кривої попиту вгору та праворуч;

г)         збільшення обсягу пропозиції олівців;

д)         збільшення обсягу попиту на олівці.

Крива попиту на олівці описується таким рівнянням: (О3 = = 100 - Р, крива пропозиції О^ = 70 + 2-Р. Обсяг рівноваги дорівнює:

а)         30;

б)         10;

в)         90;

г)         35.

За умови попереднього тесту було встановлено «підлогу» ціни олівців — 20 грош. од. На ринку утворюється:

а)         дефіцит розміром 70 од.;

б)         надлишок розміром 70 од.;

в)         надлишок розміром 30 од.;

г)         дефіцит розміром 30 од.

Крива попиту на пластикові кухонні стільці зміститься вгору праворуч при:

а)         падінні цін на дерев'яні кухонні стільці;

б)         зростанні цін на пластикові кухонні столи;

в)         падінні цін на пластик;

г)         збільшенні споживчих доходів за умови, що пластикові ку-
хонні стільці — нормальний товар.

Якщо товар став більш модним і одночасно зросли ціни на ресурси, які необхідні для його виробництва, то можна сказати напевне, що:

а)         ціна рівноваги зменшиться;

б)         обсяг рівноваги зменшиться;

в)         ціна рівноваги збільшиться;

г)         обсяг рівноваги збільшиться.

Припустимо, що одночасно відбулося збільшення спожив­чих доходів та падіння цін на сировину, яка використовується для виробництва нормального блага А. Якщо в результаті ціна рівноваги зменшилась, то домінуючим фактором виявилося:

а)         збільшення споживчих доходів;

б)         падіння цін на сировину;

в)         те, що благо А є нормальним;

г)         не можна сказати напевно.

Нехай товари А і В є взаємозамінними. Зниження ціни то­вару А за інших однакових умов викличе:

а)         зменшення попиту на товар В;

б)         зниження ціни товару В;

в)         збільшення попиту на товар А;

г)         всі відповіді є вірними.

Пересування по кривій попиту товару А відбуватиметься, якщо зміняться:

а)         ціни на товари-замінники;

б)         доходи споживачів;

в)         ціна товару А;

г)         смаки споживачів.

Еластичність попиту за доходом більша за одиницю для:

а)         товарів першої необхідності;

б)         предметів розкоші;

в)         товарів нижчої якості;

д)         взаємозамінних товарів.

Основним фактором, що визначає еластичність пропо­зиції, є:

а)         кількість і якість замінників товару, що пропонується ви-
робником;

б)         час;

в)         кількість продавців на ринку;

г)         ціни на ресурси.

Еластичність попиту за доходом на продовольчі товари дорівнює 0,9. Припустімо, що доходи населення збільшилися на 5%. Це означає, що попит на товар:

а)         збільшиться на 5%;

б)         зменшиться на 5%;

в)         збільшиться на 4,5%;

г)         зменшиться на 4,5%.

Якщо коефіцієнт перехресної еластичності попиту дорівнює -2, тоді у разі зниження ціни товару В на 3%, обсяг по­питу на товар А:

а)         зменшиться на 6%;

б)         зменшиться на 2%;

в)         збільшиться на 6%;

г)         збільшиться на 2%.

У груп населення з високим рівнем доходу крива попиту буде:

а)         пологою;

б)         крутою;

в)         горизонтальною;

г)         матиме додатний нахил.

Якщо зниження ціни на 10% призводить до зниження об­сягу пропозиції на 5%, то ця пропозиція є:

а)         нееластичною;

б)         еластичною;

в)         абсолютно еластичною;

г)         абсолютно нееластичною.

Товар можна віднести до якісного, якщо:

а)         еластичність попиту за доходом дорівнює - 0,7;

б)         еластичність попиту за доходом дорівнює 0,7;

в)         еластичність попиту за ціною дорівнює 2;

г)         еластичність попиту за ціною дорівнює 0,2.

Якщо товари А і В мають нульову перехресну елас­тичність, то ці товари є:

а)         взаємозамінними;

б)         взаємодоповнюваними;

в)         нейтральними;

г)         товарами Гіффена.

Еластичність попиту за ціною найвища на товари:

а)         мило;

б)         хліб;


в)         квіти в день 8 Березня;

г)         каблучки з діамантами.

В результаті зміщення кривої пропозиції, пропозиція то­вару зростає, а виручка падає. Яке зі стверджень є справедливим:

а)         пропозиція нееластична за ціною;

б)         попит нееластичний за ціною;

в)         пропозиція еластична за ціною;

г)         попит еластичний за ціною?

Гранична корисність товару Х дорівнює 10, а його ціна — 5. Ціна товару У — 10, а ціна товару Ъ — 5. Якщо споживач хоче досягти максимуму корисності від споживання цих товарів, то чому повинні дорівнювати граничні корисності товарів У і Ъ:

 

а) МИУ =

10,

МИЪ =

20;

б) МИУ =

20,

МИЪ =

10;

в) МИУ =

5,

МИЪ =

10;

г) МИУ =

10,

МИЪ =

5?

Якщо загальна корисність від споживання якогось блага збільшується, то гранична корисність цього блага:

а)         залишається постійною;

б)         може зменшуватися, а може збільшуватися;

в)         обов'язково зростає;

г)         обов'язково зменшується.

Яка з подій не вплине на розташування бюджетної лінії:

а)         збільшення бюджету;

б)         зменшення бюджету;

в)         збільшення ціни на благо Х;

г)         зменшення ціни на благо У;

д)         зміни уподобань людини?

Яка із зазначених умов є необхідною для рівноваги спожи-

вача:

б)

МИу =—; сСУ

 

 


а)

 

гГ


Ру

 

Функція корисності для цілком взаємодоповнюючих то­варів X і Y має вигляд:

а)         U(X, Y) = X;

б)         U(X, Y) = {min X, Y};

в)         U(X, Y) = X + Y;

г)         U(X, Y) = X*-Y, 0 <a< 1.

Функція корисності Івана мала вигляд U = VX • Y , а Васи­ля — U = X0,9-Y. Це означає, що:

а)         Василь більше ніж Іван схильний до споживання блага X
порівняно з благом Y;

б)         Василь менше ніж Іван схильний до споживання блага X
порівняно з благом Y;

в)         Василь і Іван споживають лише благо X;

г)         Василь і Іван споживають лише благо Y.

На графіку представлена рівновага споживача для:

Y4

 

а)         нейтральних благ;

б)         ідеально взаємодоповнюючих благ;

в)         абсолютних замінників;

г)         неякісних благ.

28. На графіку подана лінія «доход-споживання» для випад­ку, коли:

а)         Х — товар нормальний, У — нижчої якості;

б)         Х — товар нижчої якості, У — товар нормальний;

в)         Х, У — нормальні товари;

г)         Х, У — товари нижчої якості.

 

 


29.       Функція корисності індивіда описується формулою:
и = л/Х • У . Якщо індивід буде споживати 25 одиниць блага Х та
2 одиниці блага У, то отримає корисність:

а)         29;

б)         100;

в)         10;

г)         21.

Василь має 10 грош. од., які може витратити лише на при­дбання яблук та картоплі. Кожне яблуко коштує 0,6 грош. од., кожна картопля — 0,2 грош. од. Якщо Василь максимізує ко­рисність, то гранична норма заміни картоплі яблуками становить:

а)         0,12;

б)         0,8;

в)         3;

г)         2/3.

На схемі подана дія ефекту доходу та ефекту заміщення при падінні ціни для товару:

 

а)         нормального;

б)         низькоякісного;

в)         розкоші;

г)         Гіффена.

 

^Загальний ефект


Ефект доходу

Ефект заміщення

 

 

 

 


Чому дорівнює гранична норма заміщення благом Х блага У:

а)         0;

б)         10;

в)         2;

г)         1/2.

33.       На основі лінії «ціна-споживання» можна побудувати
лінію:

а)         пропозиції;

б)         попиту;

в)         граничної корисності;

г)         загальної корисності.

Якщо Х, У — товари нижчої якості, то при зростанні дохо­ду споживача лінія «доход-споживання»:

а)         йде знизу вгору зліва направо;

б)         йде вниз зліва направо;

в)         йде вгору наліво;

г)         не існує.

Сашко споживає як хліб, так і ковбасу, при цьому витрати на хліб складають невелику частку в його бюджеті. Якщо позна­чити кількість хліба на горизонтальній вісі, а кількість ковбаси -на вертикальній вісі, то при зростанні доходу лінія «доход-спо-живання» буде:

а)         горизонтальною;

б)         йти знизу вгору, зліва направо;

в)         вертикальною;

г)         йти вгору наліво.

36.       Що не є властивістю ізоквант:
а) ізокванти не перетинаються;

б)         ізокванта стає більш нахиленою до відповідної вісі при
збільшенні кількості відповідного фактора виробництва;

в)         віддаленіша від початку координат ізокванта відповідає
вищому рівневі виробництва;

г)         ізокванти повинні бути лінійними?

Граничний продукт праці може бути алгебраїчно записа­ний у вигляді:

 

а ЛІ/

, ль

 

в)

Рівновага максимального випуску при фіксованих витра­тах характеризується рівнянням:

а)         ^ = І.
МРь Гк

б)         Мрк = £к.

 

в)         Мі^ьк =

 

г)         = мрк.

В короткостроковий період діяльність компанії характе­ризується функцією () = 32-Г1/2. За умови найму 4 робітників рівень середньої продуктивності праці складе:

а)         64;

б)         8;

в)         32;

г)         16.

Якщо фірма бажає знати, наскільки виросте випуск про­дукції при наймі ще одного робітника, вона повинна оцінити:

а)         середній продукт праці;

б)         граничний продукт праці;

в)         загальний продукт;

г)         вартість додаткової одиниці праці.

Обсяг виробництва фірми виріс на 30%. Як повинна була збільшитись кількість використаних ресурсів при зростаючій віддачі:

а)         на 30%;

б)         менше, ніж на 30%;

в)         більше, ніж на 30%;

г)         залишитись незмінною?

Коли середній продукт праці досягає максимального зна­чення, то:

а)         МРр = АРЬ;

б)         ЛРР = 0;

в)         МРР = 0;

г)         МРР < 0.

Якщо граничний продукт капіталу дорівнює 8, а гранич­ний продукт праці — 16, то гранична норма заміни праці капіта­лом за абсолютною величиною дорівнює:

а)         1/2;

б)         24;

в)         2;

г)         8.

Лінійна виробнича функція £) = 2-Р + 4-К характеризує виробництво:

а)         з фіксованими пропорціями використання виробничих
факторів;

б)         з повним заміщенням факторів виробництва;

в)         з частковим заміщенням факторів виробництва;

г)         всі відповіді невірні.

У виробництві фірма використовує 10 верстатів і наймає 20 робітників. Продукція виготовляється за технологією, що опи­сується виробничою функцією 0_ = К-Р. Граничні продукти праці і капіталу за цих умов складають:

 

а)

МРр =

10,

МРК =

20;

б)

МРр =

20,

МРК =

10;

в)

МРр =

0,

МРК =

20;

г)

МРр =

10,

МРК =

0.

Ізокоста ілюструє:

а)         загальний обсяг продукту;

б)         виробничу функцію;

в)         змінні витрати;

г)         рівняння однакових витрат.

Що з перерахованого характеризує динаміку витрат в ко­роткий період:

а)         одночасне зниження граничних, середніх змінних і сукуп-
них середніх витрат;

б)         зниження середніх змінних і сукупних середніх при підви-
щенні граничних витрат;

в)         підвищення граничних і середніх змінних при зниженні
середніх сукупних витрат;

г)         все перелічене вище?

Мінімум ЛУС досягається:

а)         при меншому випуску, ніж мінімум ЛТС;

б)         коли МС = ЛТС;

в)         при меншому випуску, ніж мінімум МС;

г)         коли МС знижуються.

Ізокосту можна описати рівнянням:

а)         гК-Р + гР-К = С;

б)         Гр-Р + Гк-К = 0;

в)         к = — - І- - Ь;

г)         Ь = — + ^ - К.

При збільшенні ліміту витрат:

а)         ізокоста зсувається паралельно вгору та праворуч;

б)         ізокоста зсувається паралельно вниз та ліворуч;

в)         збільшується нахил ізокости до вісі капіталу;

г)         ізокоста стає прямовиснішою.

Наступний графік ілюструє:

а)         допустимі комбінації виробничих факторів;

б)         точку максимального випуску;

в)         точку мінімальних витрат;

г)         карту ізоквант;

д)         карту ізокост.

Kt

-►

L

При знаходженні фірми у стані рівноваги капіталоозб-роєність праці склала 1/2. Як зміниться капіталоозброєність праці, якщо ліміт витрат фірми збільшиться у 2 рази:

а)         збільшиться у 2 рази;

б)         зменшиться у 2 рази;

в)         складе 2 1/2;

г)         не зміниться?

В короткому періоді функція витрат підприємства має ви­гляд:

ТС = 2000 + 200-Q- Q2 + 3-Q3. Фіксовані витрати фірми складатимуть:

а)         2000;

б)         200-Q- Q2 + 3-Q3;

в)         2000/Q;

г)         200 - Q + 3-Q2.

Лінія довгострокових витрат LTC:

а)         повинна бути лінійною;

б)         є огинаючою для нескінченої кількості кривих короткост-
рокових витрат STC;

в)         має від'ємний нахил;

г)         проходить нижче кривої короткострокових витрат STC
всюди, крім точки взаємного дотику.

Графічно середні змінні витрати представляють собою відстань по вертикалі між кривими:

а)         АТС і AFC;

б)         AVC і AFC;

в)         АТС і AVC;

г) АТС і МС.

Графічно сукупні витрати у короткий період можна отри­мати шляхом вертикального додавання ліній:

а)         АУС і МС;

б)         АБС і АУС;

в)         і АУС;

г)         і УС.

Функція довгострокових витрат фірми має вигляд:

ьтс = 20-сг2 + сс.

Якою буде функція граничних витрат:

а)         МС = 20-Сс + 1;

б)         МС = 40-Сс;

в)         МС = 40 С + 1;

г)         МС = 20 С2?

Внаслідок дії законів спадних та зростаючих граничних витрат графік граничних витрат:

а)         має від'ємний нахил;

б)         повинен бути лінійним;

в)         випуклий догори;

г)         має и-подібний характер.

Фірма працює за технологією, відображеною виробничою функцією:

0 = к-ь.

Ціна праці складає 8 грош. од., ціна капіталу — 16 грош. од. Тоді рівняння рівноваги має вигляд:

) к 2.

а)         Г = 2;

б)         к = 2;

в)         к-ь=2-
г) к - Ь = 2.

При знаходженні фірми в стані рівноваги гранична норма технічного заміщення капіталу працею дорівнює 2. Фірма наймає працю по гь = 8 та закупає капітал по ціні:

а)         Гк = 4;

б)         Гк = 3;

в)         Гк= 11;

г) rK = 5.

Гранична виручка може бути алгебраїчно записана у ви­гляді:

а)         ATR

~AQ~'

б)         , TR-

Q '

в)         TR.
AQ '

г)         ATR

Q '

При перевищенні граничною виручкою граничних витрат (MR > MC) фірма:

а)         має стимули до скорочення виробництва;

б)         має обсяг виробництва, що максимізує прибуток фірми;

в)         має стимул до збільшення обсягу виробництва;

г)         повинна згортати виробництво.

Яке з перелічених тверджень є невірним:

а)         на ринку досконалої конкуренції пропозиція кожного про-
давця складає невелику частку ринку;

б)         в умовах досконалої конкуренції вхід на ринок та вихід з
нього вільні;

в)         крива галузевої пропозиції в умовах досконалої конку-
ренції є сумою кривих пропозиції фірм;

г)         попит на продукцію конкурентної фірми є абсолютно не-
еластичним.

Якщо за умов досконалої конкуренції граничні і середні сукупні витрати збігаються, то:

а)         ціна, що дорівнює їх значенням, є ціною нульового прибутку;

б)         ціна, що перевищує цей поріг, дає фірмі шанс мати прибуток;

в)         якщо цей поріг перевищує ціну, то фірма — збиткова;

г)         все перелічене вище.

У довгостроковому періоді за умов досконалої конку­ренції стан рівноваги визначається:

а)         Р = LMC;

б)         P = minLATC = LMC;

в)         MR = LMC;

 

 


а)         короткострокову рівновагу фірми-конкурента;

б)         незбитковість фірми-конкурента;

в)         довгострокову конкурентну рівновагу;

г)         випадок мінімізації збитків фірми-конкурента.

Умовою закриття фірми-конкурента в короткостроковому періоді є:

а)         Р < АТС;

б)         Р < АБС;

в)         Р = шіпАУС;

г)         ТИ < БТС.

Фірма діє в умовах досконалої конкуренції, ринкова ціна складає 100 грош. од. Функція витрат має вигляд: БТС = СС2 — — 2-0 + 3.

За якого обсягу виробництва прибуток фірми буде макси­мальним:

а)         100;

б)         50;

в)         3;

г)         51?

Індивідуальна короткострокова крива пропозиції фірми-конкурента — це:

а)         частина кривої МС, що розташована не нижче точки пере-
тину з кривою АУС;

б)         лінія середньої і граничної виручки;

в)         частина кривої МС, що розташована не нижче точки пере-
тину з кривою АТС;

г)         частина кривої АУС, що розташована не нижче точки пе-
ретину з кривою МС.

Функція сукупних витрат фірми-конкурента має вигляд: БТС = 100-(> + 3-С) + 10. Ринкова ціна складає 200 грош. од.

За умови максимізації прибутку граничні витрати становитимуть:

а)         100-0 + 3;

б)         200-СС + 3;

в)         200;

г)         100-Сс + 3 + 10/(0

Монополія — це структура ринку, коли:

а)         на ньому діють багато продавців та лише один покупець;

б)         на ньому діє лише один продавець та багато покупців, вхо-
дженню на ринок перешкоджають високі бар'єри;

в)         невелика група фірм-виробників (продавців) виробляє
значну частку пропозиції ринку;

г)         велика кількість продавців реалізує диференційовану про-
дукцію на ринку з вільним входом та виходом для нових вироб-
ників.

Яке ствердження є неправильним:

а)         за умови монополії у стані рівноваги середні витрати пере-
вищують монопольну ціну;

б)         за умови монополії ціна буде вищою, а обсяг вироб-
ництва — меншим, ніж за досконалої конкуренції;

в)         за умови монополії суспільство в цілому програє, а моно-
полія виграє;

г)         за умови монополії крива граничної виручки розташована
під кривою попиту?

Абсолютна цінова дискримінація існує тоді, коли:

а)         можна виділити кілька окремих груп споживачів з різною
еластичністю попиту, тобто визначити так звані сегменти ринку;

б)         рівень ціни встановлюється в залежності від обсягів про-
дажу;

в)         кожному споживачеві встановлюють індивідуальну ціну
на рівні його готовності платити за благо;

г)         благо можна перепродувати.

74.       Яка із зазначених нижче умов є необхідною для стану
рівноваги монополії:

 

а)


МЯ =


атя

аса

 

 

 

б)


МС =

 

В)   АЯ = ™;

 

г) МИ = МС?

Фірма повністю монополізувала виробництво жаток. Стан фірми відображає така інформація: МИ = 2000 — 10-£), МС = = 20-С0 + 500. При максимізації прибутку обсяг випуску станови­тиме:

а)         50;

б)         5;

в)         500;

г)         2000.

Щоб одержати максимальний прибуток, фірма виробляє 1000 одиниць продукції. Ціна продукції складає 10 грош. од., се­редні змінні витрати — 5 грош. од., фіксовані витрати — 200 грош. од. У цьому випадку величина прибутку монополіста складатиме:

а)         5000;

б)         10000;

в)         9800;

г)         4800.

Якщо за умови монополії у стані рівноваги ціна продукції складає 200 грош. од., середні змінні витрати фірми — 80 грош. од., середні сукупні витрати — 150 грош. од., граничні витра­ти — 100 грош. од., то гранична виручка дорівнюватиме:

а)         150;

б)         100;

в)         80;

г)         200.

Функція галузевого попиту на благо в умовах монополії має вигляд () = 300 — Р, функція сукупних витрат — ТС = = 1000 + 50-0. Якщо монополіст випускає 100 одиниць продукції, то його загальна виручка дорівнюватиме:

а)         6000;

б)         2000;

в)         14000;

г)         200.

Крива пропозиції монополіста:

а)         не існує;

б)         має додатний нахил;

в)         є вертикальною;

г)         співпадає з кривою МС.

У випадку монополії для стану довгострокової рівноваги є закономірним те, що:

а)         Р = ЬМС = шіпЬЛТС;

б)         Р > ЬМС = шіпЬЛТС;

в)         Р < ЬМС = шіпЬЛТС;

г)         Р = МИ = ЬМС.

Фірма-монополіст виявила, що цінова еластичність попи­ту на її продукцію дорівнює 2. Для оптимізації стану фірми не­обхідно:

а)         збільшувати виробництво;

б)         зменшувати виробництво;

в)         не змінювати обсяг випуску продукції;

г)         припинити виробництво.

Яке з перелічених тверджень не є ознакою монополістич­ної конкуренції:

а)         фірма змушена враховувати реакцію свого конкурента;

б)         товар кожного продавця є недосконалим замінником то-
варів інших фірм;

в)         ринок складається з відносно великої кількості продавців,
кожен з яких володіє невеликою часткою ринку;

г)         ринок не має бар'єрів для входу та виходу?

Фірма «ФАСТ» діє на ринку монополістичної конку­ренції. Якщо у довгостроковому періоді конкуренти залишають галузь, то крива попиту фірми:

а)         зміщується вниз та ліворуч;

б)         стає горизонтальною;

в)         стає вертикальною;

г)         зміщується вгору та праворуч.

Що не відноситься до властивостей стану фірм за умови рівноваги на ринку монополістичної конкуренції:

а)         як у короткостроковому, так і довгостроковому періоді
фірма обирає обсяг виробництва, виходячи з умов рівності гра-
ничної виручки та граничних витрат;

б)         лінія попиту фірм у довгостроковому періоді є дотичною
до кривої середніх сукупних витрат;

в)         ціна на продукцію фірми за умови прибутковості у довго-
строковому періоді перевищує ціну у короткостроковому
періоді;

г) обсяг виробництва фірми у короткостроковому періоді пе­ревищує обсяг її виробництва у довгостроковому періоді?

На відміну від досконалої конкуренції за умови моно­полістичної конкуренції у довгостроковому періоді:

а)         рівновага не забезпечує мінімуму середніх сукупних вит-
рат;

б)         сигналом для входу-виходу з галузі фірм є прибуток;

в)         у довгостроковому періоді за умови рівноваги еко-
номічний прибуток є нульовим;

г)         кількість конкурентів буде незмінною лише за відсутності
економічного прибутку у фірм.

У короткостроковому періоді поведінка фірм за умов мо­нополістичної конкуренції не відрізняється від поведінки:

а)         фірми-конкурента;

б)         фірми-олігополіста;

в)         фірми-монополіста;

г)         фірми-монопсоніста.

Фірма працює за умов монополістичної конкуренції. По­пит на продукцію фірми характеризується функцією Р = 80 - 20-С). Якщо виручка фірми буде максимальною, то обсяг виробництва складатиме:

а)         80;

б)         2;

в)         20;

г)         40.

Найважливіша риса олігополії полягає у тому, що:

а)         на ринку діє декілька продавців;

б)         продукція може бути і стандартизованою і диференційова-
ною;

в)         виробники змушені враховувати реакції своїх конку-
рентів;

г)         існують певні бар'єри для входу на ринок.

Якщо кожна фірма сприймає обсяг виробництва конку­рента сталим і потім приймає власне рішення щодо свого обсягу виробництва, то це є основним припущенням моделі:

а)         дуополії Курно;

б)         ламаної кривої попиту;

в)         Бертрана;

г)         домінуючої фірми.

Олігополія — це ринок, на якому:

а)         наявні декілька середніх за розміром покупців при великій
кількості дрібних постачальників;

б)         наявні декілька крупних постачальників при великій
кількості дрібних покупців;

в)         з боку попиту діє лише один господарюючий суб'єкт, вод-
ночас з боку пропозиції — багато дрібних;

г)         діє лише один постачальник продукції при великій
кількості дрібних споживачів.

Модель ламаної кривої попиту олігополіста ілюструє:

а)         жорсткість цін;

б)         змову фірм щодо майбутніх обсягів випуску і цін;

в)         лідерство у цінах;

г)         нестабільність цін.

Гранична вартість фактора праці дорівнює:

а)         АТС ;

АЬ '

б)         АТС ;

Ь '

в)         АЬ ;
АТС '

г)         ТС
Ь '

Якщо фірма є монополістом на ринку благ і моно-псоністом на ринку ресурсів, то умовою максимізації прибутку фірми буде:

а)         Р-МРь = гь;

б)         МГх-МРь = гь;

в)         Р-МРь = МСРЬ;

г)         МГх-МРь = МСРЬ.

Попит на ресурс не залежить від:

а)         продуктивності праці;

б)         рівня податків;

в)         ціни на товар, що виробляється з використанням даного

ресурсу;

г)         цін на інші ресурси;

д)         немає вірної відповіді.

Якщо цінова еластичність попиту на товар А зростає, то еластичність попиту на ресурс, що використовується у вироб­ництві товару А:

а)         знижується;

б)         підвищується;

в)         не змінюється;

г)         стає одиничною.

Фірма є досконалим конкурентом на ринку благ і ринку праці. При заданому обсязі капіталу технологія характеризується виробничою функцією (С = 20-І — ІЛ Якщо ціна продукції фірми дорівнює 2 грош. од., а вартість одиниці праці — 4 грош. од., то фірма найматиме:

а)         2 одиниці праці;

б)         4 одиниці праці;

в)         9 одиниць праці;

г)         1/9 одиниць праці.

Фірма є монополістом на ринку благ і досконалим конку­рентом на ринку капіталу. За умови максимізації прибутку гра­нична доходність капіталу дорівнює 20, а ціна капіталу дорівнює:

а)         1/20;

б)         20;

в)         10;

г)         неможливо визначити.

Фірма є досконалим конкурентом на ринку благ і моно-псоністом на ринку праці. Технологія фірми характеризується виробничою функцією (С = 5-І. Ціна блага дорівнює 20 грош. од. При максимізації прибутку граничні витрати праці складуть:

а)         100;

б)         5;

в)         1;

г)         1/2.

Найвища ціна праці і найвища ціна блага встановлюється, коли виробництво веде фірма:

а)         монополіст на ринку благ і досконалий конкурент на рин-
ку праці;

б)         монополіст на ринку благ і монопсоніст на ринку праці;

в)         досконалий конкурент на обох ринках;

г)         досконалий конкурент на ринку благ і монопсоніст на рин-
ку праці.

100. Загальна економічна рівновага визначається як такий стан економіки, коли:

а)         всі ринки одночасно знаходяться в рівновазі;

б)         можливий ефективний розподіл економічних ресурсів;

в)         кожний економічний суб'єкт максимізує свою цільову
функцію;

г)         все перераховане.

Ключ до підсумкового тесту з курсу «Мікроекономіка»

 

1) г);

2) д;

3) а;

4) в;

5) в;

6) г;

7) в;

8) б;

9) г;

10) в;

11) б;

12) б;

13) в;

14) в;

15) б;

16) а;

17) б;

18) в;

19) г;

20) б;

21) б;

22) г;

23) д;

24) а;

25) б;

26) а;

27) в;

28) б;

29) в;

30) в;

31) г;

32) а;

33) б;

34) г;

35) в;

36) г;

37) а;

38) б;

39) г;

40) б;

41) б;

42) а;

43) а;

44) б;

45) а;

46) г;

47) г;

48) а;

49) в;

50) а;

51) в;

52) г;

53) а;

54) б;

55) а;

56) г;

57) в;

58) г;

59) б;

60) а;

61) а;

62) в;

63) г;

64) г;

65) б;

66) в;

67) в;

68) г;

69) а;

70) в;

71) б;

72) а;

73) в;

74) г;

75) а;

76) г;

77) б;

78) б;

79) а;

80) б;

81) а;

82) а;

83) г;

84) в;

85) а;

86) в;

87) б;

88) в;

89) а;

90) б;

91) а;

92) а;

93) г;

94) д;

95) б;

96) в;

97) б;

98) а;

99) а;

100) г.

 

Критерії оцінювання знань студентів

Відповіді на всі завдання тесту оцінюються за 100-бальною системою. Кожне окреме завдання оцінюється таким чином: 1 бал — за правильну відповідь; 0 балів — за неправильну відповідь. Переведення 100-бальної системи в чотирибальну здійснюється за наступною шкалою:

оцінка «незадовільно» — 0-60 балів;

оцінка «задовільно» — 61-75 балів;

оцінка «добре» — 76-90 балів;

оцінка «відмінно» — 91-100 балів.