ДОДАТОК А ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ РИНКОВОЇ СТРУКТУРИ

Для визначення типу ринкової структури можна скористати­ся традиційними методиками оцінки інтенсивності конкуренції в галузі. Тривалі дослідження в цьому напрямку виявили цілий ряд чинників, що впливають на інтенсивність конкуренції, але до основних можна віднести характер розподілу ринкових часток між конкурентами, темпи зростання ринку, розміри і кількість бар'єрів входу та виходу з галузі.


В якості прикладу для визначення типу ринкової структури візьмемо ринок транспортних послуг Чернігівського регіону. Транспортна галузь області представлена 160 транспортними підприємствами, з яких 123 — юридичні особи, основним видом діяльності яких є надання транспортних послуг, 37 — їх відо­кремлені структурні підрозділи. Загальну картину функціону­вання транспортної галузі може надати інформація про розподіл обсягів вироблених послуг у 2002 році (таблиця А.1), на основі якої можна отримати уявлення про особливості транспортного обслуговування в регіоні.


Якість управлінських рішень щодо подальшого розвитку ок­ремого транспортного підприємства і галузі в цілому залежить від точності оцінки рівня конкуренції і визначення типу ринкової структури.

Для цього зробимо два припущення:

1. Вантажні і пасажирські перевезення не конкурують між со­бою.

2. Велика кількість підприємств в галузі знижує точність оцінки.

Для оцінки сили конкуренції в галузі застосовуються різні методики. Наприклад, з 1968 по 1984 р. Департамент юстиції США застосовував чотирьохдольний показник, що характеризує силу конкуренції в галузі:

4

ТУ,

ЄЯ4 =       < 0,75, (А.1)

р

де Уг — обсяг продажу продукції даної асортиментної групи і-ю фірмою, і = 1, 2, 3, 4;

Ур — обсяг ринку даної асортиментної групи продукції.


Оскільки в галузі діє 160 підприємств, і обсяги виробництва багатьох з них незначні, процес визначення інтенсивності конку­ренції в галузі можливий за умови групування транспортних підприємств за видами послуг і за обсягами виробництва. Ринок транспортних послуг регіону умовно поділимо на ринок паса­жирських і ринок вантажних послуг. Крім того, для зручності аналізу, необхідно згрупувати підприємства в залежності від ча­стки ринку (таблиця А.2).



 

ка ринку кожного для присвоєння рангу розраховується як серед­ньоарифметична для підприємств даної групи. Частка в загально­му обсязі вироблених послуг, що належить підприємству, визна­чає його статус на регіональному ринку транспортних послуг

На основі наведених даних можна зробити висновок, що на ринку пасажирських транспортних послуг лідером є Укрзалізни­ця, частка якої за обсягом вироблених послуг складає 18,97% (пе­ревезення пасажирів) і 38,16% (послуги інфраструктури, що на­даються 10 підрозділами), а також Чернігівське тролейбусне уп­равління, яке займає 20,04% всього ринку по обсягам перевезень пасажирів. До найбільш крупних перевізників пасажирського ав­тотранспорту в регіоні належать ВАТ «Таксосервіс», ДП «Пас-сервіс», ВАТ «Чернігівське АТП 17427». В цілому підприємства пасажирського автомобільного транспорту займають 18,04% рин­ку за обсягами перевезень.

Для оцінювання характеру розподілу ринкових часток між конкурентами розрахуємо чотирьохдольний показник концент­рації (СЛ4), використовуючи не абсолютні значення обсягів ви­роблених послуг, а відсоткові долі:

= 38,16 + 20,04 + 18,97 + 2,72 = 0799. 4 100

Високе значення показника свідчить про те, що майже 80% ринку пасажирських транспортних послуг зосереджено в руках малої кількості підприємств, тобто можна говорити про низький рівень інтенсивності конкуренції в галузі.

Дані таблиці А.3 підтверджують проведені розрахунки. Оскільки майже 85% підприємств виробляють менше 1% від за­гального обсягу послуг галузі, а крупних підприємств з долею ринку більше за 10% лише 3, можна говорити про незначний рівень інтенсивності конкуренції.

Аналогічний аналіз можна провести на ринку транспортних послуг в частині вантажних перевезень (таблиця А.4).

Лідером в перевезенні вантажів в регіоні є автомобільний транспорт, на долю якого приходиться 44,13% загального обсягу послуг, причому чверть цього обсягу виконується одним підприємством. Найбільшими перевізниками в регіоні є ВАТ «Чернігівське АТП 17427», ЗАТ «АТП 2562». Друге місце на

Таблиця А.З. Групи транспортних підприємств, що надають послуги пасажирам

 

Частка ринку, %

Кількість підприємств (їх структурних підрозділів)

 

одиниць

%

< 1%

73

84,89

від 1 до 5%

7

8,14

від 5 до 10%

3

3,49

від 10 до 15%

1

1,16

від 15 до 20%

1

1,16

від 20 до 25%

1

1,16

Разом

86

100


ринку вантажних транспортних послуг належить залізниці, яка виконує 40,52% перевезень, третє — річковому транспорту (12,65%).


Використовуючи вже відому формулу, розрахуємо інтен­сивність конкуренції в галузі в розрізі вантажних перевезень:

ск = 40,52 + 12,65 +11,88 + 6,88 = 0 ?1?
4          100      ' '

Розрахунки показують, що інтенсивність конкуренції в сфері вантажних перевезень є також незначною в силу високого рівня концентрації (71,9%), хоча і вищою, ніж в сфері пасажирських пе­ревезень.

Суттєвим недоліком коефіцієнта концентрації є те, що він не враховує загальну кількість фірм, які діють в галузі. Крім того, він нечутливий до різних варіантів розподілу часток між конкурента­ми. Тому, починаючи з 1984 року, в багатьох розвинених країнах використовується індекс Херфіндала-Хершмана (ІХХ), що розра­ховується як сума квадратів ринкових часток всіх фірм галузі:

Ін = 2 Д2, (А.2)

де Ді — доля на ринку і-ї фірми, % (таблиці А.2, А.4).

Якщо показник їк більший за 0,18, мова йде про низьку інтен­сивність (силу) конкуренції і високу концентрацію ринку, що по­требує втручання держави для нормалізації ситуації на ринку.

Відповідно до різних значень коефіцієнта концентрації й індексу Херфіндала-Хершмана виділяють три типи ринків (таб­лиця А.5).



Для ринку пасажирських транспортних послуг індекс Херфіндала-Хершмана складає 1111,516, а для ринку вантажних транспортних послуг — 1151,542, тобто на основі проведених роз­рахунків вже можна зробити уточнення відносно рівня концент­рації ринку: як у сфері пасажирських, так і у сфері вантажних пе­ревезень транспортний ринок є помірно концентрованим, а рівень інтенсивності конкуренції — середнім.

Врахувати ранг підприємств, що працюють на транспортному ринку регіону, дозволяє індекс Розенблюта (I). Цей індекс розра­ховується з використанням порядкового номеру підприємства, отриманого шляхом ранжирування ринкових часток від макси­муму до мінімуму:

1

 

1

(А.3)

2 •£( • А)-

і=1

де Д — частка ринку і-ї фірми у долях одиниці.

В умовах монополії максимальне значення індексу Розенблю-та дорівнює одиниці, а за відсутності монополії мінімальне — 1/п (п — кількість підприємств в галузі). На регіональному ринку транспортних послуг у сфері пасажирських перевезень індекс Ро-зенблюта складає:

 

 

 

Подпись: 1


Подпись: 2 • 6,2742 - 1 11,5484Іг


1


= 0,087.

 

Оскільки на ринку пасажирських перевезень функціонує 86 підприємств, мінімальне значення індексу Розенблюта, яке відповідає максимальній інтенсивності конкуренції, складатиме 1/86 або 0,012. Розраховане значення 0,087 суттєво перевищує мінімальне, що свідчить про незначний рівень інтенсивності кон­куренції серед пасажирських транспортних підприємств регіону.

У сфері вантажних перевезень індекс Розенблюта розрахо­вується аналогічним чином:

Іг =      1          =          1          = 0,07.

2 • 7,6774 - 1 14,3548

 

На ринку вантажних перевезень працює 75 підприємств, і мінімальне значення Іг дорівнює 1/75 або 0,013, яке, на відміну від ринку пасажирських перевезень, не так суттєво відрізняється від розрахованого. Можна говорити про більш інтенсивну конку­ренцію на ринку вантажних транспортних послуг.

Для оцінки впливу темпів зростання ринку на інтенсивність конкуренції існує такий показник:

140 - Т

 

де ит — показник інтенсивності конкуренції, що враховує тем­пи зростання обсягів продажу;

140 і 70 — граничні значення річних темпів зростання обсягів продажу, встановлені на основі дослідження практики бізнесу, %;

Гр — річний темп зростання обсягів продажу на досліджува­ному ринку без урахування інфляції, %. Чим вище значення Гр, тим менше значення С/т. Економічний зміст цього показника полягає в тому, що швидке зростання по­легшує проникнення на ринок, а поява нових фірм, що суперни­чають, посилює конкуренцію. Збільшення темпів зростання об­сягів виробництва є сигналом перспективності даного виду бізне­су. Наявність перспективи приваблює підприємців. Зокрема на ринку пасажирських перевезень Чернігівської області фор­мується конкурентне ринкове середовище. Широкого розповсю­дження набуває залучення до роботи на автобусних маршрутах у міському і приміському сполученнях транспортних засобів гро-мадян-підприємців і підприємств недержавних форм власності, що сприяє зменшенню напруженості пасажиропотоків та більш якісному задоволенню потреб населення у пасажирських послу­гах. Такі зміни у кількісному складі транспортного ринку призво­дять до підвищення інтенсивності конкуренції в галузі.

За даними статуправління України в Чернігівській області підприємствами пасажирського транспорту в 2001 році було ви­роблено послуг на суму 104194 тис. грн., в 2002 році — на суму 114966,1 тис. грн., підприємствами вантажного транспорту: в 2001 році — 41679,6 тис. грн., у 2002 році — 45484,4 тис. грн., се­редній індекс цін на послуги у 2002 році порівняно з 2001 роком складає 3,4%.

Ринок пасажирських транспортних послуг характеризується наступними темпами зростання обсягів виробництва:

=    И4966,1    _ 100% = 106?%. р   104194 • 1,034

= Ш-ІО^ = 0,4,6.

т ,0


Для оцінки інтенсивності конкуренції в галузі на основі по­казника ит можна скористатися даними таблиці А.6.

Темпи зростання ринку вантажних транспортних послуг складають:

45484 4

Тр =     -           100% = 105,5%.

р 41679,6 • 1,034

ит = 140 -105,5 = 0,493.

т 70

Проведені розрахунки і дані таблиці А.6 вказують, на помірну конкуренцію на ринку. На основі розрахунків можна зробити висновок, що для ринку транспортних послуг Чернігівського регіону (як вантажних, так і пасажирських) характерна ситуація сильної олігополії — явне домінування на ринку декількох ведучих фірм Це, по-перше, визначається наявністю на ринку лише декількох підприємств, що мають долю ринку більшу за 10% (майже 80% ринку зосереджено в руках малої кількості підприємств). Решта, майже 85% підприємств, мають долю мен­шу за 1% від загального обсягу послуг галузі і виступають «кон­курентним оточенням». По-друге, на ринку відбувається ціноу­творення за лідером, коли «домінуючі» фірми, що є найбільшими та найбільш ефективними в галузі, змінюють ціну, а всі інші фірми більш-менш слідують цій зміні. Цінові лідери дотриму­ються наступної практики: оскільки зміна цін пов'язана з деяким ризиком, корегування цін робляться рідко, коли умови витрат і попиту змінюються значно і у всій галузі (наприклад: підвищен­ня вартості пального, заробітної плати, збільшення податків то­що). Крім того, інформація про підвищення цін, є відомою зазда­легідь, що дає можливість конкурентам укласти мовчазну угоду з ціновим лідером.