2. Взаємодія двох ринків благ

Для аналізу взаємодії двох ринків зробимо наступні припу­щення:

споживчі властивості двох благ такі, що при збільшенні ціни одного блага збільшується попит на інше, і навпаки;

при виготовленні цих благ застосовуються одні й ті ж фак­тори виробництва, тому при збільшенні ціни на одне благо ви­робники зменшують пропозицію іншого, і навпаки.

З метою спрощення припустимо, що функція попиту і пропо­зиції на обох ринках лінійні:

 

((і = а + Ь • Р2 - с • Р1 0^ =-к - і • Р2 + т • Р1

0° = в + ї • Р1 - И • Р2 0(2 =-п - 8 • Р + ъ • Р2,


(12.1) (12.2) (12.3) (12.4)

 

де а, Ь, с, к, і, т, g, І, Ь, п, 8, ъ — додатні коефіцієнти, що відобра­жують характер попиту та пропозиції; Р1, Р2 — ціни на перше і друге благо відповідно; О/3, О2с — обсяги попиту на перше і друге благо відповідно; О!, О/ — обсяги пропозиції першого і другого благ відповідно.

Вектор рівноважних цін повинен забезпечити рівновагу одно­часно на обох ринках:

 

О1С = О2С = О2 (12.5) (12.6)

 

 

 

Розв'язавши рівняння (12.5) відносно Р1, одержуємо:


 

(12.7)

 

де а -

т + с        т + с

Розв'язавши рівняння (12.6) відносно Р2, одержуємо:

 

Р2 - 8 + у. р1


(12.8)

 

 

 

де


я ё + п


 

ъ + п

 

Рівняння (12.7) і (12.8) визначають ціни часткової рівноваги, що забезпечують рівність попиту та пропозиції на одному з ринків при визначеній ціні на іншому ринку, на якому рівноваги мо­же й не бути.

З рівнянь (12.7) і (12.8) слідує, що між цінами благ існує по­зитивна залежність. Це пояснюється тим, що з підвищенням ціни на перше благо зростає попит на друге благо (крива (^зсу­вається вправо), в той же час виробники зменшують пропозицію відносно того товару, що став дешевшим, оскільки перший товар подорожчав (крива ((/зсувається вліво) (рисунок 12.1).

Це та інше призводить до збільшення ціни другого блага слідом за підвищенням ціни першого.

 

Р2


Р2'

 

02


02

 

Рисунок 12.1. Реакція ринку блага 2 на підвищення ціни блага 1

 

Щоб знайти систему цін, що забезпечує одночасну рівновагу на обох розгляданих ринках, необхідно спільно розв'язати рівняння (12.7) та (12.8).

 

Розв'яжемо систему рівнянь графічно:

нок 12.2).


[Р1 -а + р. Р2 Р2 -8 + у.р


(рису-

 

8    Р2Е Р2 Рисунок 12.2. Одночасна рівновага на двох ринках

Графіки побудовані з припущенням, що в рівняннях (12.7) та (12.8) р < 1, у < 1. Економічно це означає, що попит та пропозиція на кожному з ринків в більшій мірі залежать від ціни на благо, що продається на даному ринку, ніж від ціни на інше благо.

Р1Е, Р2Е — вибір рівноважних цін, забезпечуючих загальну еко­номічну рівновагу у господарстві, що складається з двох ринків.

Припустимо, що на першому ринку встановилася рівновага при Р1А (рисунок 12.3).

З рівнянь (12.7) та (12.8) або по прямим можна встановити, що на другому ринку існує дефіцит.

При Р1А на першому ринку забезпечується рівновага, тільки якщо ціна другого блага дорівнює Р2А. Але з прямої Р2 = 5 + у^Р1 випливає, що при ціні Р1А на першому ринку, на другому попит дорівнюватиме пропозиції тільки якщо ціна другого блага дорівнюватиме Р2В, яка більше Р2А. Отже, при системі цін Р1А, Р2Ана першому ринку існує рівновага, а на другому — дефіцит.

Ціна на друге благо буде збільшуватися; коли вона прийме значення Р2В, то на другому ринку встановилася б рівновага, якщо б ціна першого блага залишалася незмінною. Але зростання ціни Р2 викликає збільшення попиту на перше благо й зменшення йо­го пропозиції. В результаті ціна першого блага теж почне зроста­ти. Тому коли на другому ринку ціна збільшиться до Р2В, тоді ціна на першому ринку буде вже вище за Р1А. Якщо Р1 до цього момен­ту прийме значення Р2С, то знову рівновага буде на першому рин­ку і дефіцит на другому. Так буде продовжуватися до тих пір, по­ки не сформується система цін Р1Е, Р2Е.

Аналогічна картина виникає, якщо ціни виявляться вищими за свої рівноважні значення.

 

 


Так, при Р2Н на другому ринку буде рівновага, якщо ціна пер­шого блага буде дорівнювати Р/1. В той же час для того, щоб при Р2Н на першому ринку попит дорівнював пропозиції, ціна на цьо­му ринку повинна дорівнювати Р1°, тобто повинна зменшитись. Звідси, точка Н відповідає надлишку на першому ринку. Тому почнеться взаємопов'язане зниження цін на обох ринках з метою досягнення точки Е.

Таким чином, точка Е — стан стійкої загальної економічної рівноваги.

Якби параметри функцій попиту та пропозиції були: а > 0,

5 > 0; р > 1, у > 1, але       = 8 ++  Р , то прямі (12.7) та (12.8) не

перетиналися б у квадранті I, тобто не існувало б системи цін, що забезпечує сумісну рівновагу для обох ринків.

При р > 1, у > 1, а < 0, 5 < 0 прямі перетнуться у квадранті I, але стан загальної економічної рівноваги буде нестійким (рису­нок 12.4).

 

 


Припустимо, на першому ринку ціна буде дорівнювати РД За такої ціни на першому ринку, на другому ціна буде дорівнювати Р2А. При цьому на другому ринку буде надлишок, оскільки при ціні РА рівновагу на другому ринку забезпечує більш низька ціна Р2В.

По мірі зниження Р2 буде збільшуватися пропозиція першого блага при зменшенні попиту на нього, що призведе до зниження

Коли ціна другого блага зменшиться до Р2В, тоді ціна на першо­му ринку буде вже нижчою, ніж РА, і тому надлишок на другому ринку збережеться. В цілому, рух цін вниз по драбинці Е, А, В, Б, С показує, що у випадку, коли а < 0, 5 < 0, р > 1, у > 1, сумісна рівновага на двох ринках нестійка.

Таким чином, при застосованих функціях попиту та пропо­зиції на двох ринках взаємозамінних благ може встановитися стійка сумісна рівновага тільки в тому випадку, якщо попит та пропозиція кожного з благ сильніше реагує на зміну ціни даного блага, ніж на зміну ціни його замінника.