5.3. Монопсонія на ринку праці

Якщо на ринку присутній єдиний покупець товару чи факто­ру виробництва, то такий ринок зветься монопсонією. Моно­псонія — ситуація, протилежна монополії. Вона виникає на рин­ку праці, коли великому числу неорганізованих робітників, що пропонують працю, протистоїть єдиний покупець у вигляді фірми чи союзу підприємців.

Умовами виникнення монопсонії на ринку праці є: 1) на ринку праці взаємодіє велика кількість кваліфікованих робітників, що не об'єднані в профспілку, і одна фірма-моно-псоніст або декілька фірм, об'єднаних в групу і виступаючих як єдиний наймач праці;

фірма-монопсоніст (група фірм) наймає основну частину із загальної кількості спеціалістів певної професії;

певний вид праці не має високої мобільності (наприклад, через географічну роз'єднаність, перекваліфікацію тощо);

фірма-монопсоніст сама встановлює ставку заробітної пла­ти, а робітники вимушені погоджуватися або шукати іншу роботу.

Монопсонія на ринку праці особливо часто зустрічається в не­великих містах, де діє тільки одна крупна фірма — наймач праці.

Крива ринкової пропозиції Ря для монопсонії представ­ляється у вигляді кривої середніх витрат на закупівлю праці АСРР (тобто рівень заробітної плати, яку необхідно сплачувати кожному робітнику). Оскільки кожна нова одиниця праці, яка буде залучатися на ринок, вимагає більш високої ставки за­робітної плати, то МСРР будуть більшими за АСРР.

По тій же причині, по якій у монополії, що максимізує прибу­ток, відсутня функція пропозиції, монопсонія, що прагне до мак­симуму прибутку, не має функції попиту, оскільки існує певна кількість різних цін, по яких можна купити однакову кількість ре­сурсу. Можливі також ситуації, коли різні кількості факторів ви­робництва, що забезпечують максимальний прибуток, монопсонія може закуповувати по одній і тій же ціні. Таким чином, однознач­ної залежності між ціною й обсягом попиту при монопсонії немає.

При максимізації прибутку монопсоніст буде наймати працю у відповідності з умовою МRРL = МСРР. Побудована до кривої АСРР крива граничних витрат МСРР у точці перетину з кривою попиту (точка В) визначить кількість праці, необхідну для мак-симізації прибутку монопсонії в короткому періоді. На рисунку 11.16 це Рмнпс. Таку кількість праці монопсонія може найняти за ціною гРмнпс (точка Б).

Союз підприємців, що протистоїть неорганізованим робітни­кам, найме менше працівників й установить більш низьку ставку заробітної плати, ніж в умовах досконалої конкуренції (точка Е — рівновага при досконалій конкуренції). Проте безробіття не буде, тому що при сформованій ставці зарплати пропонується лише Рмнпс одиниць праці. Однак зайнятість в умовах монопсонії не є ефективною. Ліворуч від точки В МСРР < МRРL, значить до точ­ки Рмнпс кожна додаткова одиниця праці дає більший приріст ви­ручки (і цінності блага), ніж витрачається коштів підприємством на її залучення. Навпаки, праворуч від точки В кожна додаткова одиниця праці обходиться монопсоністу в суму, більшу за ту до-


 

 


даткову виручку, яку можна одержати після продажу блага, тоб­то МСРР > МRРL. Виходить, з позицій суспільства збільшення зайнятості економічно не доцільно.

Наслідки монопсонізації ринку праці.

В умовах досконалої конкуренції сумарні виплати робітникам (сумарні витрати фірми на наймання праці) визначаються пло­щею прямокутника г1ВРмнпс0 (рисунок 11.16). Встановлюючи ставку гРмнпс, фірма відіграє у робітників прямокутник г1ВБгРмнпс. Таким чином фірма збільшує свій прибуток. Для робітників ви­никнення монопсонії — це втрата робочих місць РмнпсР* та знижен­ня заробітної плати до гРмнпс. З точки зору суспільства втрати від монопсонізації ринку дорівнюватимуть площі трикутника ВЕБ.