5.2. Монополія на ринку праці

Монополія на ринку праці виникає тоді, коли на стороні про­позиції праці від імені всіх бажаючих найнятися на роботу висту­пає профспілка. У цьому випадку, як на всякому монополізовано­му ринку, ціна буде залежати не тільки від виду функцій попиту та пропозиції, але і від цілей профспілки.

З точки зору профспілки крива ринкового попиту на працю Рс є кривою МRРL. Крива граничної виручки продавця МRпр бу­де лежати нижче кривої попиту, оскільки за кожну додаткову одиницю праці фірми будуть платити менше, ніж за попередню.

Якщо профспілка прагне максимізувати свій прибуток, тобто різницю між сумою грошей, яку згодні заплатити за працю фірми, і сумою цін пропозиції кожної одиниці праці, то до кривої МRРL (кривої ринкового попиту) монополіст-профспілка побу­дує криву граничного доходу МRпр. При прагненні профспілки до максимуму прибутку обсяг праці Р буде визначатися з рівності МRпр = МСРпр, де МСРпр — гранична вартість фактору для його власника. Точка В — точка перетину МRпр з кривою МСРпр — виз­начить рівноважну комбінацію в розглянутій ринковій структурі (Рпр, гРпр). Процес визначення ставки зарплати, що максимізує при­буток профспілки, у графічному виді показаний на рисунку 11.15.

 

 


Слід нагадати, що у монополії немає кривої пропозиції, оскіль­ки за однієї ціни фірма може випускати різні обсяги товару, тоб­то немає однозначного співвідношення між ціною і обсягом.

Оскільки крива граничного доходу профспілки має більш крутий нахил, ніж крива попиту на працю Рс, то ставка заробітної плати гРпр в розглянутому випадку виявляється вищою, а зай­нятість Рпр нижчою, ніж за умов досконалої конкуренції на ринку праці (точка Е (Р*, гР*) — рівновага для досконалої конкуренції). В результаті виникає безробіття: не всі бажаючі при сформо­ваній ставці заробітної плати гРпр зможуть знайти роботу. На ри­сунку 11.15 безробіття представляє відрізок РпрР1.