3.3. Гранична норма заміщення. Стан рівноваги споживача

Крива байдужості стає більш пологою, тому що по мірі наси­чення благом Х гранична норма заміщення зменшується. Чим менше одиниць, наприклад, блага У має споживач, тим важче йо­му відмовитись від ще однієї одиниці цього блага і тим більше бу­де потрібно блага Х, щоб компенсувати втрату блага У.

Гранична норма заміщення благом Х блага У (МИ8ХУ) показує кількість блага У, що повинна бути скорочена в обмін на збільшення блага Х на одиницю, за умови, що рівень корисності залишається незмінним.

 

(4.8)

 

 

 


або


 

(4.9)

 

Графічно МК8Ху є тангенсом кута нахилу дотичної, проведе­ної до кривої байдужості в даній точці. Дотичні до точок кривої байдужості свідчать про те, що якщо заміщується благо У благом Х, то рух вздовж кривої байдужості відбувається зверху вниз і су­проводжується зменшенням граничної норми заміщення, яка розраховується за формулою (4.8) або (4.9). Крім того, можна по­казати, що одночасно

Л/ГПО мих

 

Нехай споживач збільшує споживання блага Х на незначну величину ЛХ. Тоді загальна корисність набору виростає на ЛХ-Мих. Одночасно споживач повинен відмовитись від спожи­вання блага У на якусь величину ЛУ, щоб загальна корисність на­бору благ залишилась незмінною. Для цього необхідно ЛХ-МИХ

ЛІТТ 4ЛГ    лх• мих ^ . мих    ЛХ 0

поділити на МиУ: ЛУ =       —. Тоді:          — =     . Загальна

миУ     миУ ЛУ

корисність не змінилась, а отже: мих ЛУ

= мЯБху. (4.11)

и=сош1

миУ лх

Аналогічно можна довести, що мЯБух

Якщо на карту кривих байдужості нанести бюджетну лінію, то вона перетне криві в точках А, Е, В (рисунок 4.8). Споживач може придбати комбінації благ, що відповідають будь-якій з цих точок. Однак, необхідно вибрати комбінацію, що відповідає т. Е, в якій за даного рівня доходу споживач максимально задоволь­няє свої потреби (рівень корисності и2 більше за рівень и1).

Отже, максимальна корисність досягається у точці Е, де лінія бюджетного обмеження дотична до кривої байдужості, тобто де нахил кривої байдужості (МИ8ХУ) дорівнює нахилу бюджетного

 

Таким чином, у точці оптимуму споживача

обмеження

 

виконується рівність:

ЛУ   Р Р

Лу = і-Х          або мЯБ- = Рх

лх   Р/  хУ~РУ' (4.12)

73


 

 


 

Тобто,


співвідношення, в якому споживач за даних цін

 

 

 


 

гим відносно блага У, відповідно споживач скорочує споживання блага Х і збільшує споживання блага У.

Ефект заміщення — зміна обсягу попиту, спричинена зміною відносної ціни товару при незмінному реальному доході. Одно­часно, в результаті зростання ціни одного з благ загальна сума благ, яку споживач може придбати на грошовий доход, змен­шується, тобто зростання цін знижує реальний доход. При падін­ні цін реальний доход зростає.

Ефект доходу — зміна обсягу попиту, спричинена зміною ре­ального доходу при незмінності відносних цін.

Інтерпретація ефекту впливу зміни цін на споживання існує в двох варіантах: за Дж. Хіксом та за Є. Слуцьким. Розкладання загального результату зміни ціни на ефекти доходу і заміщення за Хіксом і за Слуцьким відрізняється трактуванням реального

доходу.

Згідно Хіксу, різні рівні номінального доходу, що забезпечу­ють один і той же рівень задоволення, представляють однаковий рівень реального доходу.

За Слуцьким постійний рівень реального доходу забезпечує лише той рівень номінального доходу, який достатній для прид­бання одного й того ж набору благ. За Слуцьким для незмінності реального доходу необхідно зберегти той же самий набір товарів, що і до зміни ціни, а не зберегти попередній рівень задоволення, як за Хіксом.