3.2. Крива байдужості. Правила побудови кривих байдужості

Крива байдужості — це лінія однакової корисності, усі точки якої характеризують набори товарів, що забезпечують один і той же рівень корисності и = и0 (рисунок 4.6).

 

 


Крива байдужості показує тільки переваги споживача, бюд­жет і ціну не показує. Причому кожна точка на кривій байдужості відображає однаковий рівень корисності.

Існують 4 правила побудови кривих байдужості:

Криві байдужості не перетинаються, тобто через одну точку простору двох благ можна провести тільки одну криву байду­жості. В протилежному випадку один і той самий набір благ одно­часно відповідав би декільком рівням матеріального добробуту.

Паралельно розташовані криві байдужості утворюють кар­ту кривих байдужості, яка дає уяву про уподобання конкретного покупця за будь-якого рівня споживання благ. На карті кривих байдужості взаємопов'язані кількості двох благ та їх корисність. Кожна крива поєднує точки з однаковою корисністю. Розташо­вані вище криві байдужості відповідають більш високому рівню корисності. Тому процес максимізації корисності можна інтерпре­тувати як знаходження допустимої точки, що належить кривій байдужості, максимально віддаленій від початку координат.

Криві байдужості мають від'ємний нахил, тому що для збільшення споживання одного блага необхідно скоротити спо­живання іншого блага, щоб корисність не змінилась.

Криві байдужості випуклі до початку координат і по мірі руху зліва направо крива байдужості стає більш пологою внаслідок насичення благом Х.


Виходячи з норм заміщення, можна визначити, більш чи менш значущим є товар відносно іншого товару, тобто наскільки споживач готовий відмовитись від одного товару заради збіль­шення споживання іншого товару (рисунок 4.7).

 

X

 

У випадку А споживач віддає перевагу товару У, а у випадку Б — товару Х.