3.1. Гіпотези якісної теорії корисності

Якісна (ординалістська) теорія корисності базується на на­ступних гіпотезах:

Ненасичуваності: за інших однакових умов споживач надає перевагу тому набору благ, який містить більшу кількість благ.

Повної упорядкованості: за наявності двох різноманітних наборів, споживач завжди віддає перевагу одному з них по відно­шенню до іншого або приймає їх рівноцінними.

Транзитивності: якщо споживач віддає перевагу набору А по відношенню до В і В віддається перевага по відношенню до С, то набору А віддається перевага по відношенню до С.

Рефлективності: за наявності двох однакових наборів спо­живач вважає, що будь-який з них не гірше іншого.