3. Порівняння коротко- і довгострокового коефіцієнту еластичності

В процесі аналізу попиту і пропозиції важливо виділяти три­валість періоду часу, через який будуть визначатися зміни. Проміжок менше року зазвичай вважається короткостроковим. В цілому криві попиту і пропозиції у короткому проміжку часу виглядають зовсім інакше, ніж у довгостроковому.

Для багатьох товарів попит більш еластичний від ціни для довгострокового, а не короткострокового періоду. Це обумовлено тим, що зміна споживацьких звичок вимагає часу, а також тим, що попит на один товар може бути пов'язаний із запасом іншого товару у споживача, попит на який змінюється повільніше.


Наприклад, різке підвищення цін на бензин зменшує кількість його продажу в короткостроковому періоді, але це впливає на попит на автомобілі, який може змінюватися лише у довгостроковому періоді.

 

Од

Р

            0

а) б)

Бк — попит в короткостроковий період; Бд — попит в довгостроковий період

Рисунок 3.9. Криві довгострокового і короткострокового попиту на бензин (а) та на автомобілі (б)

Для інших товарів попит більш еластичний для короткостро­кового, а не довгострокового періоду. Це товари тривалого вико­ристання, тому сумарний запас кожного товару, що належить споживачеві, великий порівняно зі щорічним обсягом їх вироб­ництва. В результаті невелика зміна в сумарному запасі, яким хо­чуть володіти споживачі, може привести до великої в процентно­му виразі зміни обсягу покупок.

Еластичність попиту за доходом також є різною для довгост­рокового і короткострокового періодів. Для більшості товарів і послуг еластичність попиту за доходом більша в довгостроково­му періоді, тому що люди можуть дозволити собі збільшення спо­живання лише поступово. Для товарів тривалого використан­ня — зворотна картина. Навіть незначне збільшення доходу при­водить до різкого зростання обсягу покупок товарів тривалого використання. Через те, що попит на такі товари коливається ду­же різко у відповідь на короткострокові зміни доходу, галузі, які виробляють ці товари, дуже чутливі до зміни макроекономічних умов. Це стосується ділової активності — спадів і бумів. Недарма ці галузі називають «циклічними» — їх збут має тенденцію збільшувати циклічні зміни у ВНП і національному доході.